Автор: Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій України для УП

У чому філософія децентралізації та її кінцева мета? Насамперед – навчити кожну громаду жити за власною стратегією розвитку та орієнтуватися на майбутнє зростання. 

Люди на місцях мають звикнути: нарешті все в їхніх руках і залежить великою мірою від них самих та органу місцевого самоврядування, який вони самі обирають. 

Я вважаю, що нам потрібна ментальна децентралізація, яка гарантуватиме Україні успіх на довгі роки. Шанс будувати державу зсередини, покладаючись лише на найкращих. Це так само важливо, як і внесення змін до Конституції, що забезпечить реформі децентралізації ефект незворотності.

Пора закріпити власний потенціал та розкрити його максимально. 

Часто буває так: проєкт є, бажання його втілити у життя також, але у місцевому бюджеті немає на це достатньо грошей. Така реальність, особливо в оновленій системі, здатна опустити руки тих, хто міг би зробити важливі справи для своєї громади.

Щоб запобігти цьому, ми користуємося дієвим інструментом – Державним фондом регіонального розвитку. Це є своєрідна скарбничка або "Банк", з якого громади на конкурсній основі можуть отримати кошти для реалізації проєктів, що забезпечують їхній рух уперед. Депозит довіри для найбільш оперативних та вмілих. 

Тут як у приказці: капці тому, хто швидше встав. У нашому випадку — тому, хто запропонував якісніший  проєкт. 

Охочих реалізувати перспективні ініціативи чимало. Це мотивує йти далі. 

Так, минулого року ми забезпечили один з найвищих за історію існування  Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) показників використання коштів громад та виконання проєктів – 96,5%. А це – понад 300 важливих кейсів по всій Україні.  

Для порівняння, у 2020 році вказаний показник був на рівні 90%. У попередні роки – ще менше. 

Вважаю, що реалізовані за кошти ДФРР проєкти говорять самі за себе. 

Наприклад, технічне переоснащення єдиного в Україні  сміттєспалювального заводу "Енергія". Бюджет проєкту складав майже 45 мільйонів гривень.  

Важливість його полягає в тому, що тут утилізується понад 25% від загальної кількості сміття столиці. А Теплова енергія, яка утворюється в результаті спалювання відходів, забезпечує гарячим водопостачанням та опаленням 300 багатоповерхових будинків у районі "Позняки".

Інший гарний приклад – реконструкція водозабору та споруд очищення води з річки Тиса, що у місті Тячів на Закарпатті. Цьому об’єкту вже понад 40 років, тож водопровідна мережа вже давно потребувала термінової реконструкції. З ДФРР на роботи спрямовано 15,5 мільйонів гривень, цьогоріч  заплановано виділити ще 28,2 млн гривень. 

У результаті реалізації проєкту буде відновлено водовід, покращено якість питної води, а також зменшено на 60% витрати при її транспортуванні. А головне – розв’язано питання забезпечення водою більша частина міста, як жителів, так і різних установ, закладів та підприємств. Таких прикладів багато. 

У 2022 ж році у рамках Державної стратегії регіонального розвитку ми плануємо реалізувати сотні проєктів, зокрема у ДФРР закладено на це  5,2 мільярда гривень.

Наш пріоритети — фінансування проєктів, що розвивають економіку.

Серед напрямів, які фінансуються коштом ДФРР, найбільшу цінність мають ті, що створюють додану вартість, — нові робочі місця, акумулюють сплату податків до бюджетів громад та залучення інвестицій. 

Наша стратегія до 2027 року передбачає підвищення конкурентоспроможності регіонів. У її рамках планується розширення практики створення Центрів розвитку креативної економіки навіть у невеликих містах. Це дозволить досягти вищої інвестиційної привабливості та сприятиме розвитку веденню бізнесу  в креативному секторі економіки кожної окремої громади. 

Якщо ви любите своє місто та завжди хочете швидше туди повернутись – захоче й інвестор, якому деталі важливі не менше за основні показники. 

Для прикладу, вже цього року коштом ДФРР буде продовжено фінансування створення Центру креативної економіки у Вінниці.

Ми очікуємо, що він стане повноцінним центром професійного зростання молоді та платформою для розвитку креативної економіки. Тут буде все необхідне для навчання та нетворкінгу, інфраструктура у вигляді коворкінгів, клаб-офісів та зон мікровиробництв. 

У центрі буде доступ до експертизи та фінансування для виробничих стартапів. Необхідно шанувати минуле, але працювати все ж на перспективу.

Нікого серйозно не цікавить потенціал, що залишився виключно на папері. Тому ми продовжуємо працювати над тим, аби громади були впевнені, що отримають необхідну підтримку для розвитку. 

Зокрема, у найближчій перспективі ми плануємо, що Державний фонд регіонального розвитку буде складати 1,5% (а згодом – 2%) від загального фонду  державного бюджету. Від громад же вимагається не збавляти активність та орієнтуватися на проєкти економічного напряму, ті, що зможуть дати громаді нові імпульси, додаткову інвестиційну привабливість та робочі місця.