Староста починається… з кави. Про незвичні кейси Широківської громади Запорізької області у тому, що стосується комунікаційної політики.

Автор: Дмитро Синяк

---

 

Кожного місяця голова Широківської громади Запорізької області Денис Коротенко має незвичну зустріч. Вранці він йде до мешканця громади, який здобув право на участь в акції «Сніданок з головою», і вони разом вирушають до кафе. Там, за кавою, переможець має можливість задавати будь-які, навіть особисті запитання – голова завжди є демонстративно відкритим для всіх. Розмова зазвичай триває близько години. Раніше пана Дениса на «Сніданку» супроводжував працівник прес-служби, який робив фото, але тепер пан Денис ходить на такі акції сам. Бо «Сніданок з головою» перестав бути піар-заходом, перетворившись на частину звичної праці очільника громади.

 

Голова Широківської громади Запорізької області Денис Коротенко

 

Звітування у форматі світового кафе, з кавунами та динями

 

- До 2017 року, коли став головою громади, я ніколи не працював чиновником, – зізнається Денис Коротенко. – Тому я зовсім не сподівався, що найважчим у моїй роботі буде не ремонт доріг і не скарги, а пасивність місцевих жителів. Ця проблема із самого початку була для мене навіть важливішою за пошук інвестицій, бо коли «нікому нічого не треба», громада завжди пастиме задніх.

Тому Широківська сільська рада розробила спеціальну програму активізації населення. Одним з її елементів став щорічний звіт перед мешканцями у форматі світового кафе. Тобто люди відпочивають просто неба, п’ють каву і водночас слухають звіти різних місцевих посадовців. Позаминулого року, приміром, таких звітів було аж дванадцять, і звучали вони дві з половиною години протягом дванадцяти днів. Однак слухачам не було нудно. Вони задавали запитання, дискутували, а коли втомлювалися, їли шматочки кавунів і динь, розкладених по пластикових стаканчиках. Аби діти не заважали дорослим, для них працювала дитяча зона.

 

Тут є де виступати з полум’яними промовами. Село Володимирівське Широківської громади

 

Цікаво, що спікерам треба було повторювати свої промови в усіх десяти старостатах, тому заходи, пов’язані зі звітами, тривали кілька днів. Загалом до них вдалося залучити близько 1100 жителів 15-тисячної громади. Однак Денис Коротенко вважає це добрим результатом.

- Ми починали з абсолютної неможливості проведення загальних зборів жителів якого б то не було села, – розповідає він. – Спершу на них взагалі ніхто не приходив. Треба було поєднати збори з безоплатною роздачою чогось, щоб завітав бодай хтось. Тепер ми не маємо таких проблем.

 

Земля – головне джерело доходів мешканців Широківської громади

 

Університет третього віку

 

Наступною комунікаційною ініціативою пана Дениса стало запровадження Університету третього віку, який насправді є клубом по інтересам з філіями у кожному старостаті. Літні мешканці громади мають можливість слухати лекції з будь-яких предметів: з історії, літератури, фінансової грамотності тощо; відвідувати різноманітні майстер-класи: з бісероплетіння, з в’язання чи навіть зі співів, а також їздити у недалекі подорожі.

- Кілька лекцій було присвячено написанню проєктів, і наші дідусі та бабусі швидко опанували цю премудрість, – веде далі Денис Коротенко. – Тепер їхні ідеї щороку перемагають у бюджеті участі. З одного боку, автори проєктів вже знають, як активізувати односельців під час голосування. А з іншого - їхні пропозиції не є надто витратними. Це, наприклад, поїздки до Запорізького ботанічного саду, до міських музеїв і театрів, невеличка подорож Дніпром на теплоході…

Треба сказати, що Широківська громада примикає до Запоріжжя. А адресу сільради головної садиби вказано на офіційному сайті так: «Юридична адреса: 70413, село Широке, вул. Центральна, 1. Фактична адреса: 69089, Запоріжжя, вул. Розенталь, 7».

Нещодавно Університет третього віку виграв освітній грант. Завдяки цьому з його студентами довший час працював психолог, жінкам робили макіяж та навчали поводитися незалежно.

Цьогоріч кількість заявок на вступ до груп Університету удвічі перевищила його можливості. Одночасно в Університеті можуть навчатися близько ста п’ятдесяти пенсіонерів (по 10-15 осіб у кожному з 10 старостатів), натомість зголосилися понад дві сотні бажаючих. Це стало несподіваним викликом для сільської ради, яка на разі витрачалася тільки на зарплатню керівника закладу, який посідав у сільській раді посаду соціального працівника. Всі викладачі працювали безоплатно, задовольняючись щирою вдячністю, яку висловлювали їм пенсіонери. Однак цілком можливо, що на наступний рік бюджетне фінансування Університету третього віку буде збільшено.

 

Вуличні комітети

 

Денис Коротенко пишається тим, що спілкується з мешканцями практично цілодобово. Він не від кого не приховує номер свого мобільного, і йому весь час пишуть на Messanger, Viber, Telegram або присилають СМС.

- Я відповідаю всім, не завжди оперативно, але всім і завжди, таке моє правило, – каже голова Широківської громади. – Буває, звісно, що мені хамлять, але таких я швидко відправляю у бан. Як голова я маю, як і належить, офіційні години прийому, однак вся громада знає, що це – формальність. Бо кожен житель може прийти до мене у будь-який день і час, і я не відмовлю йому.

 

Завжди відкритий до спілкування

 

Раз на квартал голова громади зустрічається з бізнесменами, а також – із молоддю.

Дієвим інструментом активізації громади Денис Коротенко вважає формування мережі вуличних комітетів. Він зізнається, що значних результатів у цьому напрямку наразі не має, «бо хоч люди й готові допомагати особисто старостам власних сіл, їм важко спілкуватися з іншими, такими ж, як вони самі». Крім того, мешканці громади «хочуть мотивації, нехай навіть і не матеріальної». Систему такої мотивації зараз розробляє Широківська сільська рада. Згідно з нею, керівники вуличних комітетів, можливо, будуть звільнені від оплати за вивезення сміття чи інших комунальних платежів, також їх повинні регулярно нагороджувати грамотами та іншими відзнаками.

 

«Сніданок з головою»

 

Найцікавішою комунікаційною ініціативою Широківської громади є акція «Сніданок з головою». Щоб стати її учасником, треба виконати нескладні умови: наприклад, відповісти у Facebook, під постом з повідомленням про чергову акцію, на кілька запитань, що стосуються громади та перепостити це повідомлення. Згодом серед тих, хто виконав ці умови, всліпу, за допомогою спеціальної програми, обирається переможець. Акція проводиться раз на місяць, і щоразу знаходяться близько двадцяти бажаючих взяти у ній участь. Денис Коротенко вважає «Сніданок з головою» найкращим своїм винаходом у тому, що стосується комунікації з мешканцями.

 

Під час «Сніданку з головою»

 

- Дуже легко кричати «Ганьба!», коли ти стоїш у скупченні людей з плакатом у руці, – каже він. – А коли сидиш за столиком у кафе навпроти очільника громади з чашкою кави, і він уважно слухає твою розповідь про проблеми, задуми й побажання, весь негатив розвіюється, мов дим. Велике значення має і те, що на сніданок не йдуть з негативними емоціями, тож люди одразу налаштовуються на конструктив. У результаті дружнього спілкування вони починають краще розуміти процеси, пояснити роботу яких великій аудиторії неможливо. На «Сніданку з головою» я, наприклад, дізнався: багато людей обурюються тим, що у їхньому селі будується стадіон, а не водогін. У форматі загальних зборів нереально розтлумачити, що таке цільові кошти і якою є відповідальність за їхнє нецільове використання. А за кавою таке цілком можливо. Також для мене було відкриттям, як жителі громади уявляють її бюджет. Виявилося, вони думають, ніби я привожу з Києва сто умовних мільйонів, кладу їх до сейфа, а згодом розподіляю, як мені заманеться. Отже, «Сніданок з головою» – це також і лікнеп з місцевого самоврядування. Крім того, дуже важливо, що після годинної розмови кожен мій співрозмовник стає агентом змін та прихильником нових ідей.

За каву з мешканцями Денис Коротенко платить не з бюджетних коштів, а з власної кишені. Однак він зізнається, що витрати це незначні, бо люди соромляться замовляти багато. Їхні замовлення зазвичай обмежуються тортиком, чаєм чи кавою. Найдорожчою стравою, яку замовив мешканець Широківської громади під час неформального спілкування з її очільником виявилася… яєшня.

Загалом за три роки у «Сніданку з головою» взяли участь близько тридцяти осіб. Їх було би більше, якби не карантин, адже тоді кафе було зачинене.

 

На кавІ з головою громади небайдужі жінки

 

- Якщо люди йдуть на «Сніданок з головою», значить вони вже не є байдужими, значить їх турбує життя громади, – веде далі Денис Коротенко. – Отже нам вдалося розбудити, активізувати їх.

Говорять про різне. Більшість приходять з проблемами: хтось не може щось оформити, хтось не може знайти роботу. Хтось хоче дізнатися, чому громада робить в одному селі так, а в іншому селі – по-іншому. Голова громади, зі свого боку, розповідає про потрібні йому речі: наприклад, про правильне поводження зі сміттям і про штрафи за відповідні порушення, встановлені державою. І дуже часто трапляється так, що після цієї зустрічі його співрозмовник починає платити за вивезення сміття.  

 

Про те, як кавування з головою громади змінює долю

 

Денис Коротенко переконаний, що «коли людина розуміє процеси, вона неодмінно захоче брати у них участь». Однак тут, на його думку, є один підводний камінь: «що більше інформації ти даєш людині, то більше вона починає ставити запитань. А відповідати на них часто немає часу». Жителька села Сонячне Дар’я Ішкова, яка восени 2020 року прийшла на «Сніданок» до пана Дениса, теж задавала йому багато запитань.

- Я тоді не працювала, сиділа вдома з дитиною, однак мене дуже непокоїло засилля сміття та відсутність інфраструктури, – розповідає пані Дар’я. – Через близькість до Запоріжжя у нас не було амбулаторії, а деякі вулиці не мали освітлення. Я хотіла, щоб моє село було таким ж зручним, як обласний центр, щоб у ньому з’явилися, приміром, вуличні тренажери та міні-футбольне поле. Під час неформальної розмови мене дуже підкупила щирість Дениса Олександровича. Я побачила, що він і сам прагне розвитку мого Сонячного і з цікавістю слухає мої пропозиції. А згодом те, що я пропонувала, було втілене. Можна сказати, що той «Сніданок з головою» надихнув та мотивував мене. Після цього я стала активно брати участь у розробці проєктів для бюджету участі. А згодом запропонувала свою кандидатуру на посаду старости. Мене затвердили 5 лютого минулого року... Виходить так, що той «Сніданок» повністю змінив моє життя!

 

Староста Сонячного старостинського округу Дар’я Ішкова

 

Розмови під час «Сніданку» рідко бували гострими: кава і солодке пом’якшували будь-які проблеми. Та одного разу Денис Коротенко відчув, що йому зараз буде непереливки. Жінка, яка прийшла випити з ним кави, несподівано розповіла, що її чоловіка нещодавно скоротили – він довший час працював сторожем у школі.

Скорочення сторожів ініціював саме голова громади. Проїхавшись вночі кількома школами, він побачив, що сторожів немає на робочих місцях. Тоді їх звільнили, встановивши натомість охоронну сигналізацію. Якщо на зарплати працівникам громада витрачала 1,2 млн грн на рік, то на охоронну сигналізацію – удвічі менше. Однак ніде правди діти, сторожі таки лишилися без роботи. Пан Денис був готовий до неприємних слів на свою адресу, однак замість них почув наступне:

- Мій чоловік на кількох роботах працював, і я його вдома майже не бачила. Просила його, щоб він хоча б зі школи звільнився, а він мені на це: «Ну де ти ще знайдеш роботу, на якій тобі платитимуть за те, що ти – спиш?» Так що я вам хочу подякувати за те, що звільнили його. Це – на краще!

Так Денис Коротенко зрозумів, що зі сторожами вчинив правильно.

 

Щира розмова за кавою з головою громади розвіює негатив і допомагає вирішувати проблеми