Земельна реформа, яка стартувала в 2019 році, була однією з найочікуваніщих змін, які принесла українським громадам децентралізація. Проте разом з тим законодавчі зміни викликали багато непорозумінь, з якими доводиться розбиратися досі. Як же розібратися з цими питаннями? Що за труднощі виникають в рамках земельного законодавства?
В рамках престуру «Надання безоплатної правової допомоги у сфері земельних відносин», організованого Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, регіональні журналісти поїхали на Кіровоградщину щоб довідатись, як ці процеси відбуваються там.
У Приютівській територіальній громаді на Кіровоградщині близько 60 гектарів господарських земель. Земельна реформа актуальна була актуальна для неї та багатьох інших сільських ОТГ через те, що 50 % доходів в місцевий бюджет йдуть із землі. Орендна плата, земельний податок, ПДФО... Саме вони приносять громадам прибуток.
Зміни в земельному законодавстві принесли чимало добрих речей, багато в чому були при нагоді, однак є недопрацювання, які заважають. Зараз цих перешкод менше, ніж було в ті часи, коли органи влади в регіонах не могли повноцінно керувати підпорядкованими їм землями. Основною проблемою було те, що в селах могли й не знати, кому передають ті чи інші земельні наділи.
Багато є прикладів, коли Держгеокадастр нераціонально використовував свої можливості, розпоряджаючись земельними ресурсами, від чого страждала як держава, так і органи місцевого самоврядування. Голова Приютівської громади Андрій Коломійцев згадує, що після того, як в 2019 роцi підпорядкована йому громада отримала наділи в комунальну власність, доходи від землі збільшились в півтора рази.
Органи місцевого самоврядування змогли раціонально використати земельні ресурси, вдалось вирахувати всі ділянки, до яких раніше не доходили руки. У громаді виявили всі резерви й змогли передати в оренду ті землі, які з якихось причин не використовувались. Коли пройшла децентралізація, то громади вже мають можливість раціональніше розпоряджатись своїми ресурсами, що можна передати, а що треба залишити, щоб заробляти якісь кошти до бюджету.
Адміністративно-територіальна реформа хоч і дала маленьким населеним пунктам можливості самостійно розпоряджатись заробленими коштами, проте й змусила їх шукати джерела наповнення бюджету самостійно. В сільській місцевості традиційним джерелом прибутків є земля, якою місцеві мешканці довгий час не могли розпоряджатись повною мірою.
"Разом із дозволом на продаж територій приватної власності практично всі землі державної власності були передані в комунальну. Це, на мою думку, найбільша перемога в реформі децентралізації. Отримавши землю в комунальну власність, ми змогли почати її використовувати саме в інтересах громади. Бо Держгеокадастр без погодження громади за останні п'ять років багато ділянок передав у приватну власність, що зменшує доходи місцевого бюджету. І громади подекуди не могли навіть порахувати, скільки доходів піде в бюджет. На моїй пам'яті був випадок, коли в одному з сіл колишнього Новомиргородського району з усієї комунальної землі залишилось тільки 50 гектарів. Добре що тоді школи залежали від району, бо не було з чого наповнювати бюджет й утримувати соціальні заклади", - ділиться спогадами очільник Приютівської територіальної громади Андрій Коломійцев.
Відкриття ринку землі дало громадам нові можливості для розвитку. Вони можуть самі встановлювати ціну на землю, переглядати несправедливі орендні договори. Земельний ринок пов'язаний з угіддями, що знаходяться в приватній власності, дозволили людям продавати паї. Але юристи додатково зазначили, що торгівля землею (хай і неофіційно) була в Україні з початку здобуття незалежності.
Єдине що виникали труднощі, бо оформлювати документи доводилось через нотаріуса, використовуючи різні схеми та документи. Такий підхід створював чимало бюрократичних перепон як для продавців, так і для покупців. До того ж земля в людей, які її б начебто продали, залишалась, а контролюючі органи влади вбачали, що в людей є ці ділянки.
В людей виникали проблеми, бо вони не могли отримати різноманітні пільги та субсидії через те, що в їх власності є земля, джерело доходу. Досі є чимало людей, які в судовому порядку досі не можуть визначити перехід права власності на когось іншого, щоб списати цей актив і та ж податкова вже не рахувала, що в них є майно.
Громадяни в зв'язку з цим потребують фахової юридичної допомоги. Так більшість звернень до Центру первинної правової допомоги в Кіровоградській області стосується саме земельних питань. Найчастіше до нього приходят люди з малозабезпечених категорій, які не мають коштів, щоб звернутись за підтримкою до приватних структур.
"Кіровоградська область має мільйон населення і в нас є три місцеві центри, що працюють з людьми. Земельна реформа дуже потрібна нашим людям та країні, через те що право власності незиблиме, за кордоном це як Конституція. Воно не змінюється, передається в спадщину. В нашій системі є проблеми з передачею в спадок, розподілом землі, дуже багато судових справ з цих питань. Ми надаємо адвокатів з цих справ, адже спостерігаємо ситуацію, що люди необізнані в цих питаннях. Наші київські колеги проводили опитування, згідно якого лише 12 % людей знає про безкоштовну правову допомогу, яка надається державою. Потрібно, щоб якомога більше громадян дізнались про неї та відстоювали свої права", - говорить директор Регіонального центру з надання з безоплатної правової допомоги у Кіровогрдаській області Леонід Кропліс.
Досвід одного регіону цілком може стати корисним і для інших. Станом на кінець 2020 року, Дерожгеодадастр передав територіальним громадам Одещини у власність понад 160 тисяч гектарів земель сільськогосподарського призначення. Ці наділи стануть для багатьох ОТГ основними наповнювачами бюджету, допоможуть їм заробляти на себе та утримувати об'єкти соціальної інфраструктури.
До реформи в деяких районах Одеської області ставка податку на землю складала лише 4,5 відсотки . До того ж, їм треба було віддавати 40 % зароблених доходів від землі. Запроваджені зміни дали можливість багатьом громадам переглянути відсоткову ставку та більше заробляти грошей до місцевих бюджетів.
Авторка: Марія Шевчук
Поділитися новиною:
19 листопада 2024
Державний бюджет на 2025 рік ухвалений: які ресурси матиме місцеве самоврядування
Державний бюджет на 2025 рік ухвалений: які...
19 листопада Верховна Рада України ухвалила в цілому Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»....
19 листопада 2024
В’ячеслав Негода про соцдослідження...
«77% українців підтримують реформу місцевого самоврядування навіть у складні часи. Це не лише підтверджує...
19 листопада 2024
Підтримка населенням децентралізації...
Реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади (децентралізація) має стабільно високий рівень...
19 листопада 2024
Як Агенція регіонального розвитку Сумщини...
Агенції регіонального розвитку, створені як майданчики синергії між громадами, органами влади та міжнародними...