На запит Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування міжнародні партнери підгодували огляд «Правосуб’єктність на місцевому рівні – стислий виклад прикладів 11 країн».

Огляд підготував Центр експертизи доброго врядування Ради Європи в рамах Програми «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» у співпраці з експертом Програми паном Соріном Іоніцею.

Матеріал ґрунтується на детальних тематичних звітах по 11 країнах, які були підготовлені у вересні 2021 року:

• Програмою «U-LEAD з Європою: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку»: Франція, Німеччина, Італія, Польща та Словенія;
• Шведсько-українським проектом «Підтримка децентралізації в Україні»: Латвія та Швеція;
• Програмою Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»: Албанія, Греція, Молдова та Румунія.

«На відміну від європейських країн, представлених в огляді, територіальні громади у нас - це жителі, а не адміністративно-територіальні одиниці. Водночас територіальні громади є основним суб’єктом місцевого самоврядуванні і носієм влади на місцевому рівні і тільки вони формують виборні органи, які здійснюють закріплені законом повноваження. Але ця відмінність не обмежує автономію місцевого самоврядування в Україні. Водночас перед нами стоїть завдання оновити доктрину юридичної особи в системі місцевого самоврядування та її розвиток як особливого виду юридичної особи публічного права і не лише на рівні громад. Ця необхідність обумовлена структурними змінами, які відбулися і ще тривають у системі місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, необхідністю повної імплементації положень Європейської хартії місцевого самоврядування. І сьогодні для нас важливо вивчати практику і досвід інших країн у цьому питанні», - сказав В’ячеслав Негода, заступник Міністра розвитку громад і територій.

Дані про 11 охоплених дослідженням країн в цілому свідчать про поширеність серед європейських країн факту наділення правосуб’єктністю адміністративно-територіальної одиниці (АТО): на першому рівні (територіальні громади / муніципалітети) та у низці випадків – на другому і третьому рівнях (райони, регіони). Відповідні виборні органи (голова громади, рада та ін.) лише представляють свої АТО, але не володіють окремою правосуб’єктністю. Вони діють виключно від імені та в інтересах юридичної особи, до якої належать.

В огляді йдеться, що дилема стосовно правосуб’єктності на місцевому рівні в країнах, що входили до складу СРСР, схоже, походить від давньої традиції Радянського Союзу надавати статус юридичної особи кожній установі місцевого рівня. Латвія відмовилася від подібної практики лише у 1994 році, прийнявши новий закон про місцеве самоврядування, який визначає, що органи місцевого самоврядування є представниками муніципалітету, як і у решті європейських країн. В інших країнах, таких як Молдова, все ще діє стара модель. Наприклад, районна рада там є юридичною особою, окремою від району як адмінтеродиниці.

«Ми вивчатимемо досвід країн, представлених в огляді. При цьому очікуємо на внесення змін до Конституції України в частині децентралізації. Це необхідно, щоб чітко визначити систему територіального устрою, розмежувати владу на районному і обласному рівнях – без цього адаптувати до наших реалій окремі стандарти, що успішно діють в країнах Європи, ми не зможемо», - резюмував В’ячеслав Негода.

Більше – у огляді (ЗАВАНТАЖИТИ).