Автори: Василь Височанський та Євген Мешко,
зовнішні експерти Програми «U-LEAD з Європою»

---

Першу частину матеріалу читайте ТУТ

В територіальних громадах України вже розроблено та затверджено рішеннями сесій сільських, селищних, міських рад чимало стратегічних планів, стратегій або програм розвитку сектору охорони здоров’я (далі Стратегії). Основна мета зазначених програмних документів полягає у забезпеченні територіальними громадами високої працездатності й тривалого активного життя їхніх мешканців, усунення факторів, які негативно впливають на здоров’я, упередження і зниження рівнів захворюваності, інвалідності та смертності.

 

Значення фінансового чинника в стратегії  

Важливо при цьому, щоб очікувані результати виконання Стратегії були підкріплені фінансами, виділеними на її реалізацію. Фінансове забезпечення виконання Стратегії має здійснюватися органом місцевого самоврядування шляхом надання поточних та капітальних трансфертів із наведеними обґрунтуваннями. Обсяг фінансування доцільно визначати щороку, виходячи з конкретних завдань та реальних можливостей громади. Ресурс забезпечення Стратегії може коригуватися у разі виникнення непередбачуваних факторів, що впливають на своєчасність виконання окремих заходів та проведення відповідних видатків. Зокрема, хорошими кейсами в даному контексті є:

• Програма розвитку охорони здоров’я Підгороднецької міської територіальної громади, Дніпропетровської області (детальніше за посиланням: https://bit.ly/3zBdKXG);
• Стратегічний план розвитку ЦПМСД Сатанівської селищної громади Хмельницької області (детальніше за посиланням:  https://bit.ly/3gTGBPx)
• Міська програма розвитку первинної медико-санітарної допомоги на 2021-2023 роки Новомиргородської міської ради, Кіровоградської області (детальніше за посиланням: https://bit.ly/38xIdKq)

 

Якісний SWOT-аналіз

Не менш важливим при написанні Стратегії розвитку сфери охорони здоров’я або окремого медичного закладу є якісне проведення робочою групою з написання Стратегії аналізу сильних та слабких сторін, зовнішніх можливостей та загроз (SWOT-аналіз). Серед іншого, SWOT-аналіз виявляє взаємозв’язки між сформульованими факторами через матрицю SWOT та дозволяє визначити, яким чином виявлені комбінації факторів впливають на вибір тієї чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші «кластери» комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги громади та зовнішні виклики мають стратегічне значення для написання Стратегії. Саме ці взаємозв’язки дозволяють виокремити порівняльні переваги, виклики та ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку сфери охорони здоров’я  громади на довгострокову перспективу. Можна виділити такі гарні вітчизняні приклади стратегічних документів:

• КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги  м. Мукачева» Закарпатської області (детальніше за посиланням: https://healthreform.in.ua/strat_docs/);
• КП «Комунальне некомерційне підприємство Вознесенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Миколаївської області  (детальніше за посиланням (перейшовши за посиланням, гортайте вниз сторінки): https://healthreform.in.ua/strat_docs/);
• «Стратегія розвитку первинної медичної допомоги Городницької ОТГ на 2020-2022 роки» Житомирської області (детальніше за посиланням: https://gorodnycka-gromada.gov.ua/strategiya-rozvitku-pervinnoi-medichnoi-dopomogi-gorodnickoi-otg-10-22-38-26-06-2019/).

 

Політика якості медичних послуг та основні заходи по протидії захворювань

Також цікавим є приклад напрацювання політики якості, як пацієнтоорієнтованої моделі надання медичних послуг при написанні Стратегії. В цьому розділі має бути детально описано алгоритм забезпечення якості лікувально-діагностичного процесу. Зокрема, такі напрацювання показали свою ефективність в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Селидівської міської ради» Донецької області (детальніше за посиланням: https://bit.ly/2Y6TLCc).

В стратегіях розвитку охорони здоров’я територіальних громад затверджено першочергові заходи з протидії різного виду захворюванням. Переважно йдеться про:

• протидію захворюванню на туберкульоз;
• профілактику серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань;
• лікування цукрового та нецукрового діабету;
• профілактику, діагностику та лікування онкологічних хвороб.

Однак, у зв’язку з пандемією COVID-19, територіальним громадам та їхнім закладам охорони здоров’я необхідно забезпечити включення у місцеві стратегії окремих заходів із мінімізації наслідків пандемії, визначивши при цьому чіткий алгоритм дій посадовців, відповідальних за сферу охорони здоров’я в громаді.

 

Місцеві стимули

Ще одним елементом якісної та ефективної Стратегії є введення додаткових місцевих стимулів за якість надання медичної допомоги, які мотивуватимуть медичних працівників покращувати якість своїх послуг. До того ж зазначені стимули стають фактором, який надасть можливість реалізувати в територіальній громаді більшість цілей, визначених у Стратегії. Тут цікавим є досвід Немирівської міської територіальної громади Вінницької області, яка затвердила та забезпечила виконання «Програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини Немирівської міської ради на 2017-2020 роки» (детальніше за посиланням: https://bit.ly/3kGMe4S) .

 

Карта закладів медичної допомоги

Для кращого розуміння та візуалізації мешканцями та іншими зацікавленими сторонами (стейкхолдерами) доцільно в Стратегію додати карту наявних медичних закладів та перспективну карту надання медичної допомоги. Це дозволить, серед іншого, поетапно проводити модернізацію, реорганізацію чи оптимізацію медичних закладів в громаді. Цікавим прикладом є план розвитку КНП «Овідіопольський ЦПМСД на 2019-2021 роки» Овідіопольської територіальної громади Одеської області (детальніше за посиланням: https://bit.ly/3gT0KoR).

 

Моніторинг реалізації стратегії

На кожному етапі реалізації програмних планів Стратегії необхідна кваліфікована оцінка та моніторинг діяльності відповідальних осіб. Відповідно порядок моніторингу Стратегії може (в перспективі – має) включати:

• оперативні наради – щотижнево (моніторинг тижневих показників, плани на тиждень);
• розширені оперативні наради – щомісячно (моніторинг місячних показників, письмові звіти відповідальних осіб за виконання показників і планів на місяць, плани на наступний місяць);
• зустріч стратегічної групи/загальні збори – щороку  (річний звіт з інформацією щодо результатів оцінювання досягнення цілей та пріоритетів, визначених Стратегією, стан реалізації завдань і заходів плану, оцінка рівня виконання запланованих індикаторів результативності реалізації Стратегії, причини невиконання або недосягнення очікуваних результатів, висновки та пропозиції).

Ефективно та показово затверджений порядок моніторингу в «Стратегії розвитку комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Новогродівської міської ради» на  2021-2023 роки» Донецької області (деталі за посиланням: https://bit.ly/2WIQNnc).

Як висновок, можемо стверджувати, що застосування перелічених складових та аналіз наявних практик при стратегічному плануванні у сфері охорони здоров’я надають можливість територіальним громадам затверджувати такі стратегії розвитку сектору (або окремого закладу) охорони здоров’я, які дозволять максимально якісно надавати медичні послуги мешканцям та долати виклики, які виникають у медичній галузі.

 

На тему: Сильні рішення: про прийняття політично непопулярних рішень в сфері охорони здоров'я