«Молодь обрала інші сфери». Або як розвивати громаду, заснувавши оленячу ферму

 

Два роки тому в Бочечківській громаді 35-річний місцевий житель Дмитро Русанов спільно з місцевим фермером Віктором Галою заснував одну з перших в Україні і першу на Сумщині оленячу ферму. Це бізнес, від якого «виграють усі», кажуть фермери: розвивається популяція диких тварин, під фермерство громада виділяє непридатні для сільського господарства ділянки, і отримує за це прибуток.

Оленяче фермерство – справа не з дешевих. Ми поговорили з співзасновником Дмитром Русановим про те, як її створити, яка з цього користь громаді і що не дає розвиватись галузі, навіть якщо є гроші.

Дмитрові Русанову 35, родом він із села Бочечки Конотопського району, що за 20 кілометрів від міста. За професією – каскадер. Професійні навички здобув у столичному вузі. Працює, однак, в Італії у сфері шоу і кіно ось уже 15 років, починаючи з 19-тирічного віку. За цей час встиг відкрити там свій бізнес.

 

Робочі миті

 

Увесь заробіток два роки тому, у 2019-му, Дмитро вирішив вкладати в заснування і розвиток оленячої ферми – однієї з перших в Україні.

 

Чому оленяча ферма?

 

Варіантів, куди вкладати зароблене, у Дмитра було багато. Не поспішав витрачати гроші на дорогі авто чи інші матеріальні потреби. «Збирав на розвиток бізнесу», – каже фермер. Причин, чому обрав саме цю справу, є декілька.

 

Олені з ферми Дмитра

 

Під час робочих відряджень в країни Європи, Дмитро бачив біорізноманіття диких тварин у їхніх лісах. Каже, з цим «ми в Україні відстаємо».

Там їдеш по трасі, і з вікна автомобіля бачиш диких тварин. У нас цього немає

Першу оленячу ферму він побачив в Австрії.

«Мене переповнювали емоції. Я міг підійти і бачити таких тварин з відстані 5-10 метрів. І думав: чому в Україні такого немає?», – згадує він. Потім такі ж зустрів у Німеччині, Польщі та інших країнах Європи.

 

Руні - чотирьохрічний самець шляхетного оленя

 

За кордоном залишатися не хотів, хоч і має там свій невеликий бізнес. Каже, більшість українців, яких знає особисто, мріють повернутися в рідну країну.

Коли роздумував над ідеєю, отримав підтримку місцевого фермера. Віктора Галу, другого співзасновника бізнесу, Дмитро називає другом і вчителем. Він фермер зі стажем понад 40 років. Каже, саме Віктор Григорович сказав: «Чому б ні? Бери і роби». Якби не ця підтримка, каже Дмитро, не було б нічого.

 

Лані з ферми Дмитра

 

Бізнес із такого роду фермерства дає прибуток з продажу особин виду і пант – оленячих ріг, які використовують в медицині. Раз на рік за 100 днів в оленів виростають роги, потім вони їх скидають і далі виростають нові.

«Цей процес природний, безболісний, тварина не ушкоджена», – каже фермер.

Однак, оленярство потребує значних капіталовкладень. На старті йдеться про мільйони гривень або сотні тисяч євро. На утримання щомісяця йде чимала сума: на корм, податки, оплату праці. Все залежить від кількості особин. У Дмитра на фермі 300 голів.

 

«Правильний» мисливець

 

Дмитро з дитинства любить спостерігати за природою, тому називає себе мисливцем. Але має на увазі зовсім не те, що у це поняття звикли вкладати в Україні.

«Мисливець в Україні має негативний відтінок вбивці. Для мене мисливець – це той, хто насамперед спостерігає за природою, вміє її відчувати і бачити те, чого не бачить більшість. Я беру енергію для життя з природи, тому й вкладаю у її розвиток», – каже фермер.

 

Олень з ферми Дмитра

 

Згадує дядька, який також є «правильним» мисливцем. У дитинстві він разом з ним часто ходив у ліс спостерігати за тваринами.

 

Як на ініціативу відреагувала громада

 

Землі між селами Козацьке і Бочечки Конотопського району, де розташована оленяча ферма, належать Бочечківській громаді.

Дмитро каже, громада підтримала ініціативу, адже від розвитку такого бізнесу виграють усі: фермер орендує одні з найгірших з точки зору ведення сільського господарства землі. Це паї, відведені під пасовища. А зарослі бур'яном і не придатні для розорювання ділянки найкраще підходять для домівки дикої тварини.

За оренду фермер сплачує податки. Якусь частину оленів випускатиме в дику природу, таким чином поповнюючи тваринний світ місцевих лісів. За словами Дмитра, в лісах України оленів і ланей залишилось не так багато.

 

Лань із ферми Дмитра

 

За два роки з навколишніх міст і сіл приїздять люди, щоб просто подивитися на оленів. Тож є перспектива розвивати туризм, а це ще додатковий прибуток громаді.

Що заважає розвивати оленячий бізнес в Україні?

Дмитро каже, в Україні майже немає спеціалістів у галузі. І це велика проблема у розвитку фермерства в цілому.

Щоб розводити оленів і вміти доглядати за ними, потрібно їхати в Італію, Австрію, інші європейські країни, йти на платні курси і вчитися. Бо в Україні таких знань ніхто не може дати.

«Приходять до мене люди, яким за 50. Дехто розуміється в тваринництві, але абсолютно не володіє навичками роботи в гаджетах, не знає англійської. А без цього зараз ніяк. На жаль, ми втратили покоління молодих людей, яким тепер 20-30 років. Вони не цікавилися розвитком фермертства, а обрали інші професії або виїхали за кордон на заробітки», – пояснює він.

Однак, сподівається, що зовсім скоро, років через п'ять-десять, все може змінитися. Подібні ферми вже з'явилися в Охтирці і Лебедині на Сумщині, а також на Київщині.

Наразі Дмитро Русанов планує досконало вивчити сферу, а за кілька років, можливо, заснує школу, в якій буде передавати набуті знання і навички майбутнім поколінням.

 

Авторка: Леся Пиняк, головна редакторка, авторка Конотоп.city


Матеріал підготовлено в рамках спецпроєкту «Творці нових громад». Спецпроєкт створено для інформаційного порталу «Децентралізація» в рамках Швейцарсько-українського проєкту DECIDE — «Децентралізація для розвитку демократичної освіти», який виконується Консорціумом ГО DOCCU та PH Zurich за підтримки Швейцарії, представленої Швейцарською агенцією розвитку та співробітництва (SDC).

 

ЧИТАТИ ІСТОРІЇ З ІНШИХ ГРОМАД

Теги:

творці нових громад

Область:

Сумська область

Громади:

Бочечківська територіальна громада

Джерело:

konotop.city

Читайте також:

16 грудня 2024

80% закладів освіти пошкодила росія. Як у Чернігові облаштовують сучасні шкільні укриття

80% закладів освіти пошкодила росія. Як у...

«Внаслідок повномасштабного вторгнення і постійних обстрілів Чернігова 80 % закладів освіти, тобто шкіл, садочків,...

13 грудня 2024

«Я згоден проміняти великий бюджет нашої громади на високі доходи наших мешканців». Інтерв'ю голови громади

«Я згоден проміняти великий бюджет нашої...

Голова одної з найбагатших на Полтавщині Сергіївської громади Ігор Лідовий розповів про те, чому розвиток...

02 грудня 2024

Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки Програми USAID DOBRE запрацював медіацентр

Щоб розвивати громаду: в Царичанці за підтримки...

У Царичанській територіальній громаді Дніпропетровської області за підтримки Програми USAID DOBRE відкрили медіацентр...

02 грудня 2024

Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у Решетилівській громаді учні створювали громадські проєкти

Те, про що мріяли й чого бракувало. Як у...

Авторка: Марія Булейко (Марковська) Полтавщина – чи не перший регіон в Україні, де ще у 2019 році на обласному...