Третій на часі промоційно-навчальний захід у формі відеоконференції 17 червня цього року організатори (а це, нагадаємо, Міністерство з питань розвитку громад та територій, Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні») присвятили надзвичайно важливій темі, котра водночас зачіпає як глобальні проблеми людства загалом, так і повсякденне буття кожного вітчизняного міста, селища, села.

 

 

Докладний аналіз напрацювань переможців загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 за напрямком «Спільна участь у збереженні навколишнього середовища» наочно продемонстрував їхню практичну причетність до загальноцивілізаційних процесів.

Маємо на увазі Концепцію сталого розвитку, проголошену на Саміті Землі, як ще називають міжнародну Конференцію ООН з довкілля і розвитку в Ріо-де-Жанейро (1992 рік), що напрацювала Порядок денний на ХХІ століття. Так-от, відповідно до нього, це розвиток, що задовольняє потреби теперішнього часу, не ставлячи під загрозу спроможність майбутніх поколінь задовольнити свої власні потреби.

Він має на меті встановити баланс між задоволенням сучасних запитів людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їхню потребу в безпечному і здоровому довкіллі. Для досягнення стійкості розвитку, зауважили автори Порядку денного на ХХІ століття, сучасному суспільству доведеться створити ефективнішу систему ухвалення рішень, оскільки людина тут суб’єкт, а не об’єкт. Тому Концепція сталого розвитку передбачає, що людина повинна брати участь у процесах, що формують сферу її життєдіяльності, сприяти ухваленню та реалізації рішень, контролювати їхнє виконання.

 

 

З огляду на сказане вище розглянемо «родзинки» кількох практик, відзначених конкурсною комісією минулого року дипломами найвищого ґатунку: обговорення стратегії «Вінниця 3.0 (до 2030 року)», яке викликало «зливу» учнівських екологічних ініціатив серед міського шкільництва; ефективне управлінське рішення місцевої влади Білої Церкви, що стало поштовхом до перетворення її на зелену оазу; злам світобачення дорослих через новий екологічний світогляд підлітків у Боратинської територіальній громаді на Волині.

 

Місто – магніт, місто для успіху

 

Утім, такою доглянутою та успішною як сьогодні Вінниця була не завжди. Ще пів століття тому в обласному центрі функціонував велетенський завод із виготовлення мінеральних добрив.

Довкіллю істотно дошкуляла робота потужного м’ясокомбінату та інших виробництв, бо говорити про очисні споруди і екологічно безпечні технології в ті часи було просто «не прийнято».

Та непривабливе минуле кануло в Лету. Сьогоднішні вінничанки і вінничани живуть у красивому зеленому місті з тінистими парками та скверами, чудовими різнокольоровими фонтанами на набережній, з упорядкованими дорогами і тротуарами, чистим і доглянутим екологічним комунальним транспортом.

Знаменно, що будівничих нової днини двоє: це місцева громада та обрана нею влада. Останніми десятиліттями тут апробовано і впроваджено в життя амбітні управлінські практики муніципального розвитку європейського штибу. Вінниця здобула міжнародну енергетичну нагороду, удостоєна Грамоти і Прапора Європи, інших престижних відзнак.

Згадана міськрада – одна із найактивніших з-поміж обласних центрів учасниць і дипломанток конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування». Взірцевим (диплом першого ступеню) став і її минулорічний проєкт – «Партисипація молоді для вирішення екологічних викликів», який великою мірою відповідає глобальним аспектам сталого розвитку, про що ми згадували вище.

Пояснюючи учасникам вебінару як міським управлінцям вдалося заохотити школярів і школярок до ухвалення рішень щодо збереження та оздоровлення довкілля, заступниця Вінницького міського голови Галина ЯКУБОВИЧ згадала перші учнівські ініціативи з роздільного збирання твердих побутових відходів, просвітницькі перфоманси тощо.

Та справді потужним поштовхом щодо цього став перший міський екологічний форум 2019 року, коли влада запропонувала громадянам і громадянкам незалежно від віку висловитися щодо проєкту стратегії інтегрованого розвитку Вінниці 3.0 (до 2030-го року) і сформувала її мету у формі простого та зрозумілого слогану: «Зробимо Вінницю містом-магнітом, містом успіху». Так-от саме учнівська молодь гаряче підтримала шість пріоритетів стратегії і визначилася зі своєю участю у спільній справі.

 

 

Тоді ж народилася ідея запровадити в міському кошторисі бюджет шкільних проєктів, а фахівці і фахівчині департаменту освіти міськвиконкому розробили методику прийняття заявок від закладів освіти та голосування підлітків. Спершу, зазначила директорка департаменту Оксана ЯЦЕНКО з цією метою місто виділило кільканадцять тисяч гривень, через рік заявок стало більше і сума зросла, а вже цього року депутати одностайно проголосували за два мільйони гривень на реалізацію шкільних проєктів. Вони можуть бути великими (до 50 тисяч) і малими (до 10 тисяч).

Як з’ясувалося, вінничани запозичили ідею шкільних бюджетів в одному з міст-побратимів – Кельце. Проте не лише удосконалили її, а й продемонстрували сталість згаданої справи (місто здійснює її вже третій рік поспіль). Їхні результати саме в екологічній сфері переконують у серйозних намірах вінницького шкільництва співпрацювати з місцевою владою.

Відтепер екомайданчики облаштовані майже в усіх закладах шкільної освіти міста. Актуальність такої роботи перевірили під час пандемії: учасники вебінару через пряме включення побачили модернізований «зелений клас» просто неба як атрибут сучасної української школи на території ЗОСШ №12, де освітяни та їхні підопічні могли безпечно проводити уроки, не перериваючись на карантин. Чи ще такі цікаві новації: в місті з’явилася спортивна зала з велотренажерами, що виробляють електричну енергію.

Справді, ідеї юних прихильників і прихильниць цивілізованого сталого розвитку Вінниці не припиняють дивувати. Приміром, навіть така, на перший погляд зовсім проста: учні ЗОСШ №8, розташованої поруч з прекрасною набережною, просять місто розглянути пропозицію щодо виділення їхній школі місця для облаштування культурного простору. Вони вже висадили на клумбі квіти, які їм виділили рідні і беруть на себе обов’язок постійно доглядати за порядком.

Ця історія чимось нагадала мені алею мільйонерів на набережній Женевського озера. Різниця лише в тому, що там заможні люди прославилися за власні гроші, а тут вінницькі підлітки замислили своїми руками створити щось красиве і подарувати його своєму місту.

Як принагідно зауважила учасниця вебінару, народна депутатка України Оксана БІЛОЗІР, практика партисипації вінницької молоді справді є унікальною і заслуговує вивчення та поширення. На жаль, сказала вона, таких прикладів у нас ще не багато. Лише 10 відсотків українських громадян і громадянок активно залучені до процесів прийняття рішень на місцевому рівні, саме там, де формується соціальна відповідальність за майбутнє громади, країни, нашої планети. І ми повинні змінити цю ситуацію.

Презентація практики і контактна інформація.

Промовідео на замовлення Ради Європи.

 

Соціальний запит на екологію

 

Наступна практика-дипломантка конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування» 2020 в окресленій сфері, особливості якої досліджували під час згаданої відеоконференції 17 червня, – «Smart green БЦ».

Як розповіли автори, під час соціологічного дослідження новообрана влада з’ясовувала, чим понад усе переймається преважна більшість населення міста Біла Церква. Городяни і городянки, яким, можливо, уперше в житті випала нагода публічно висловити свою думку, виявилися майже одностайними: треба рятувати довкілля.

Від спонтанної індустріалізації та оманливої слави «хімічної столиці Київщини» цій громаді дісталася сумна спадщина. Та й заможнішою після зупинки і банкрутства «великої хімії» Біла Церква не стала. Нова місцева влада могла б нашвидкуруч закласти невеликий сквер, поставити лавочки, обладнати клумбу… Та до її честі обрала інший шлях – комплексного відновлення і відтворення здорового міського довкілля.

Співпрацюючи з міжнародними організаціями, міська рада виграла грант і отримала унікальну європейську технологію управління зеленими насадженнями через онлайн директорію. Така інтерактивна карта доступна як на персональних комп’ютерах, так і у формі застосунку до смартфонів.

Завдяки їй кожне дерево в місті має власний «паспорт», пояснила учасникам та учасницям вебінару авторка практики, начальниця департаменту комунального господарства міськвиконкому Альона КОЛОТНИЦЬКА, – а наша служба розробляє поточні та довготермінові плани озеленення. За допомогою студентів місцевого університету –  провели інвентаризацію зелених насаджень і отримали змогу ефективно управляти цією роботою.

Громада підтримала такі дії влади, тепер вона може через е-технології звертатися до управлінців зі своїми пропозиціями, долучатися до заходів екологічного спрямування, усвідомлюючи, що думка містян не залишиться без уваги. Останніми роками Білу Церкву не впізнати: вона стало світлішою і приязною до людей. Тут висаджено сотні молодих дерев та кущів, яскраво квітують клумби, підтримується чистота і порядок. Та й туристи вже не оминають місто на берегах красуні-Росі.

Більше про практику у статті.

Презентація практики і контактна інформація.

Промовідео на замовлення Ради Європи.

 

«Не пали – компостуй!». Кейс з екології

 

Практика «ЕкоГромада: шлях змін», яку представила на всеукраїнському конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» Боратинська сільська громада з Волині, чимось нагадала улюблену дитячу казку «Маленький принц» французького письменника-гуманіста Антуана Сент-Екзюпері. Бо і в першій, і в другій Добро на Планеті Земля творять Діти.

Перегляньте відеоролик, знятий на замовлення Ради Європи, і ви на власні очі переконаєтеся, що має рацію Боратинський сільський голова Сергій ЯРУЧИК, коли каже: «Якщо діти зрозуміють, що треба робити, то вони обов’язково переконають в цьому дорослих».

Утім, ця історія має прагматичне підґрунтя. Місцева влада майже приміського (поблизу Луцька) волинського села Боратин зобов’язалась поліпшити довкілля шляхом формування екосвідомості та поширення практичних навичок компостування органічних відходів на своїй території.

У рамках проєкту розробили модель компостера для органічних решток, які віковічно тут спалювалися, завдаючи непомірної шкоди озоновій «парасольці» нашої Планети. Виготовити його, як з’ясувалося, без особливих фінансових вкладень можуть навіть підлітки. Місцеві школярі виявилися найвідданішими учасниками великої роботи з оздоровлення довкілля, вони першими зрозуміли ті глобальні завдання сталого розвитку, відповідно до яких нинішні земляни мають залишити наступним поколінням шанс для гідного і безпечного буття.

Ідея об’єднала родини, згуртувала громаду, змусила батьків повірити в наміри та дії дітей. Публічність ініціативи надихнула інші громади відмовитися від старих звичок. Екологічний рух став брендом Боратина.

На відео, яке могли подивитися численні учасники та учасниці третього вебінару з усієї країни, восьмирічний Матвійко СЕРГІЙЧУК щиро розповідає, як разом зі своєю мамою займається компостуванням, використовує органічне добриво для городництва і яке натхнення отримує від цього, здавалося б, звичайного процесу. Найпоказовіше — усвідомлене переконання дитини у важливості цієї роботи. Він розпочав із себе і став прикладом для тисяч українських хлопчиків і дівчаток. Згадану практику, на нашу думку, незайве було б включити до шкільної програми з біології. Вона заслуговує на це.

 

 

Насамкінець нагадаємо, що триває черговий конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» 2021 і кожна громада може взяти в ньому участь та здивувати колег і самоврядний загал власними, ще не чуваними новаціями.

---

Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, незалежна журналістка

Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»