Владімір Пребіліч, мер громади Кочев’є, професор факультету соціальних наук Люблянського університету, Республіка Словенія
Ця робота представляє кейс Кочев’є із Словенії: як місцева громада створює умови для Четвертої промислової революції (Промисловості 4.0). Кочев’є розташовано на південному кордоні між Словенією та Хорватією і разом із прилеглими територіями є найбільшою за площею громадою у країні. Тут проживають 15 500 осіб, тож це — також одна із найменш густонаселених громад: 90% її площі вкрито лісами. У 2014 році безробіття у Кочев’ї сягало 26% — антирекорд для Словенії. Причини: неконкурентна економіка з низькою доданою вартістю й постійний відтік мізків через еміграцію молодих і освічених мешканців.
Перший виклик полягав у тому, як забезпечити належні умови для приваблення нових інвестицій і створення нових робочих місць. Це стало можливим завдяки різним податковим канікулам і пільгам для інвесторів, адекватним локаціям для побудови потужностей нових компаній, зниженню цін на землю й цілеспрямованому усуненню адміністративних бар’єрів для інвестицій. Поступово у Кочев’ї було створено 400 робочих місць, що пропорційно до населення громади стало найвищим показником у Словенії.
Утім із усіма цими новими робочими місцями постав і новий виклик: знайти кваліфіковану робочу силу з потрібними навичками. Партнери, насамперед японська глобальна корпорація Yaskawa, очікували, що місцева громада забезпечить взаємозв’язок між освітньою системою міста і його економікою. І хоча словенське законодавство не дає місцевим громадам формального впливу на освіту — ті не можуть змінювати освітню програму, — громада знайшла спосіб реалізувати очікування партнерів задля налагодження співпраці. Це стало зразковим кейсом для Словенії та Європейського Союзу.
Оскільки в адміністрації громади на той час, звісно, не було потрібних знань, громада скористалася з можливостей, які пропонував Бізнес-інкубатор (Podjetniški inkubator Kočevje) — Кочев’є є його засновником і власником. Перший крок виявив, що початкові школи переважно орієнтувалися на гуманітарні науки, а предметів, пов’язаних із роботизацією, там не викладали. Крім того, сама система не сприяла отриманню достатніх технічних знань, хоча це фундаментальна навичка ХХІ сторіччя.
У більшості випадків школярі абсолютно не знали програмування, робототехніки і не володіли процесним мисленням. Тим паче, більшість не мала змоги знайомитися з усім цим удома, тому інтерес до технологій зникав. Тоді ми поставили перед командою Бізнес-інкубатора завдання: розробити інтерактивні курси з основ програмування й робототехніки, які б викладалися як факультативні
Ґрунтуючись на позитивних результатах пілотного проекту в початкових школах Кочев’є, де ціле покоління чотирикласників пройшло програму з основ робототехніки, ми запропонували перейняти досвід іншим місцевим школам і заохотили їх перейти на відкриту програму початкової освіти, яка давала б школярам базові технічні знання. Таким чином, місцева громада налагодила співпрацю між системою початкової освіти, Бізнес-інкубатором й місцевою економікою.
Сьогодні Бізнес-інкубатор Кочев’є веде серію семінарів із робототехніки для цілого покоління учнів початкової школи. Для школярів 3--6-й класів — Інкубатор розробив програму з роботами LEGO WeDo 2.0. Виконуючи наукові проекти, учні вивчають техніку, природні явища, фізичні концепції й основи програмування. Їх заохочують бути допитливими, розвивати аналітичне й критичне мислення, соціальні навички, розв’язувати задачі. Дати ці знання цілому поколінню критично важливо, адже занадто часто буває так, що доступ до них мають лише діти амбітних батьків, які можуть дозволити собі платні позашкільні заняття.
Діти зреагували вражаюче. Ігри в керованих проектах дали змогу досягнути п’яти ключових цілей:
Учням з 1-го по 3-й класи, запропонували програму вивчення основ програмування простих роботів KUBO без використання комп’ютера. Пробні заняття показали несподівано позитивний відгук серед дітей: вони сприйняли таку форму навчання програмуванню. Вчителі по всій Словенії також виявили неабиякий інтерес до освіти в ігровій формі на уроках у класі.
Нині до програми інтегровані всі три початкові школи у Кочев’ї — понад 1500 учнів. Це означає, що основи програмування й робототехніки кожного року вивчатимуть 250 нових учнів, або 20% усіх учнів публічних шкіл. Завдяки семінарам для вчителів програму, розроблену в Кочев’ї, уже перейняли 56 початкових шкіл Словенії, де зараз за нею працюють 260 вчителів.
Через кризу, пов’язану з COVID-19, семінари у 2020–2021 роках проводяться у формі вебінарів. Наразі в них взяли участь понад 800 учителів і школярів. Реальні результати відображаються в значному збільшенні інтересу до технологій серед молоді: в програмі з машинобудування зараз утричі більше учасників, а компанії активно співпрацюють зі шкільною системою, пропонуючи додаткові ресурси, навчальну допомогу й навіть своїх інженерів. Якщо коротко, то громада стала не лише локацією для міжнародної корпорації, а й середовищем, де влада активно співіснує з компанією, забезпечуючи майбутнє молоді без потреби емігрувати. 2020 рік справді показав зворотну тенденцію: молоді кочев’євці повертаються додому, будується житло, а населення вперше за 30 років зростає.
У майбутньому для економіки буде важливо зосереджуватися на освіті й тісно співпрацювати із системою публічних шкіл. Четверта промислова революція, тобто цифровізація процесів: роботизація, автоматизація виробництва й подальша цифровізація бізнес-процесів загалом — це майбутні професії молодого покоління. А це означає, що публічні освітні системи мають змінюватися або доповнювати свої програми так, аби краще адаптуватися до можливостей і потреб компаній.
Словенську ініціативу із запровадження основ робототехніки в програму початкової школи помітили й у Європейській комісії. ЄК запросила нашу команду до Порі у Фінляндії та Брюсселя в Бельгії, де ми представляли кращі практики у цій сфері. Зрештою, цей кейс Кочев’є було визнано одним із шести кращих зразків впровадження робототехніки у початковій школі на рівні всього ЄС..
Перекладач: Лідія-Олександра Волянська
Редактор: Оксана Шевченко
Усі терміни в цій статті повинні сприйматись як гендерно-нейтральні
Владімір Пребіліч брав участь в Міжнародному експертному обговоренні «Розвиток громад: довіра, інституції, фінанси та люди», організованому Програмою «U-LEAD з Європою» в грудні 2020 року. Промова, яку він виголосив в межах одного з воркшопів конференції, знайшла своє продовження і у цій статті.
Від імені Програми «U-LEAD з Європою», ми хотіли б висловити нашу щиру подяку за обидва внески пана Пребіліча. Ця публікація увійде до майбутньої Збірки статей, яка буде опублікована онлайн.
Збірка статей – це збірник письмових внесків, підготовлених українськими та міжнародними експертами, науковцями та посадовцями після Міжнародних експертних обговорень, організованих Програмою «U-LEAD з Європою» у 2019 та 2020 роках. Статті порушують питання у галузях регіонального та місцевого розвитку, децентралізації влади та адміністративно-територіального устрою, актуальні як для української, так і для міжнародної аудиторії. Збірка буде опублікована онлайн українською та англійською мовами на ресурсах U-LEAD. Стежте за нами у Facebook, аби першими отримати інформацію про публікацію Збірки.
Якщо у Вас є запитання чи коментарі щодо Збірника статей загалом, чи цієї статті зокрема, Ви можете написати Ярині Степанюк yaryna.stepanyuk@giz.de.
Ця публікація була підготовлена за підтримки Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю її авторів та не може жодним чином сприйматися як такий, що відображає погляди Програми «U-LEAD з Європою», уряду України, Європейського Союзу і його держав-членів Німеччини, Швеції, Польщі, Данії, Естонії та Словенії.
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...