Яніна Казюк, експертка з фінансів та інструментів державного і місцевого розвитку

31 травня Уряд схвалив Бюджетну декларацію на 2022-2024 роки та подав на розгляд до Верховної Ради України.

Парламент до 15 липня має на пленарному засіданні розглянути питання щодо Бюджетної декларації та прийняти відповідне рішення: взяти до відома або схвалити рекомендації щодо бюджетної політики.

Які особливості документу та взаємовідносини державного бюджету з місцевими бюджетами.

В Бюджетній декларації на 2022-2024 року Уряд представив бачення бюджетної політики на середньострокову перспективу. Документ визначає основні бюджетні показники, цілі державної політики у відповідній сфері з показниками їх досягнення і є основою для складання проекту державного бюджету на 2022 рік. Також він містить загальні показники доходів і фінансування держбюджету, загальні граничні показники видатків держбюджету, розмір мінімальної заробітної плати, прожитковий мінімум, визначає взаємовідносини  державного бюджету з місцевими бюджетами та мітить інші цілі державної політики.

Серед пріоритетів бюджетної політики документом визначено: посилення обороноздатності і безпеки держави; розвиток агропромислового комплексу; формування чистого та безпечного довкілля; розвиток адміністративних послуг та їх цифровізація; посилення енергонезалежності; створення ефективної та досконалої системи здійснення соціальної підтримки та пенсійного забезпечення населення; забезпечення якісної, сучасної, доступної й інклюзивної освіти; забезпечення якісного рівня медицини; підвищення рівня прозорості в управлінні державними фінансами.

Також у схваленій Урядом Бюджетній декларації надано пропозиції щодо змін до Податкового кодексу України, що повинні стати ресурсною базою для збільшення доходів держбюджету в середньостроковий період.

На 2022-2024 роки основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку визначено на рівні:

Державні соціальні стандарти передбачаються наступні:

розмір мінімальної заробітної плати:

з 01 січня 2022 року - 6 500 грн, з 01 жовтня 2022 року - 6 700 грн;

з 01 січня 2023 року - 7 176 грн;

з 01 січня 2024 року - 7 665 грн;

розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

з 01 січня 2022 року - 2 893 грн, з 01 жовтня 2022 року - 2 982 грн;

з 01 січня 2023 року - 3 193 грн;

з 01 січня 2024 року - 3 411 грн.

Розмір прожиткового мінімуму, грн

Взаємовідносини державного та місцевих бюджетів

В Бюджетній декларації визначено, що державна бюджетна політика щодо місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин у 2022 – 2024 роках буде спрямовано на:

• подальший розвиток середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні;
• удосконалення міжбюджетного регулювання;
• збереження дворівневої системи міжбюджетних відносин;
• зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів;
• підвищення прозорості та результативності використання бюджетних ресурсів.

Важливо, що з метою реалізації встановлених цілей бюджетної політики та у рамках подальшого розвитку реформи міжбюджетних відносин в Бюджетній декларації передбачається:

• продовження процесу децентралізації бюджетних повноважень, а також упорядкування сфер відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в рамках нової територіальної основи для діяльності органів влади;
• подальший розвиток організаційних, правових та фінансових передумов для зміцнення місцевого самоврядування;
• забезпечення динаміки доходів, що зараховуються до місцевих бюджетів, збереження рівня їх надходжень не нижче 20% доходів зведеного бюджету України та зменшення частки трансфертів в доходах місцевих бюджетів;
• удосконалення підходів щодо здійснення горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів відповідно до нового адміністративно-територіального устрою та за результатами реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні;
• складання прогнозів місцевих бюджетів для підвищення передбачуваності та послідовності бюджетної політики на місцевому рівні, узгодження таких прогнозів із середньостроковими програмами соціально-економічного розвитку громад;
• стимулювання соціально-економічного розвитку територій, спрямовуючи кошти державного фонду регіонального розвитку на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, в тому числі на проекти розвитку регіону українських Карпат;
• підтримка заходів соціально-економічної компенсації ризиків населення, яке проживає на території зони спостереження;
• розвиток інфраструктури індустріальних парків та центрів креативної економіки;

Також передбачається подальший розвиток рівня автоматизації процесів у сфері управління державними фінансами на місцевому рівні через впровадження новітніх інформаційних технологій та удосконалення програмно-цільового методу, у тому числі шляхом інтеграції гендерно орієнтованого підходу у бюджетний процес.  

Дохідну частину місцевих бюджетів розраховано із урахуванням чинних норм податкового та бюджетного законодавства, макроекономічних показників економічного та соціального розвитку країни та поточного виконання місцевих бюджетів.

Обсяг доходів місцевих бюджетів прогнозується на:

2022 рік – 403,1 млрд грн (зростання до 2021 року - на 49 млрд грн (+13,8%);

2023 рік – 447,7 млрд грн (зростання до 2022 року – на  44,5 млрд грн (+11%);

2024 рік – 498,4 млрд грн (зростання до 2023 року – на 50,7 млрд грн (+11,3%).

Передбачається, що прогнозна частка трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам у загальному обсязі фінансового ресурсу місцевих бюджетів буде зменшуватися та становитиме у 2022 році – 28,1%, 2023 році – 27,7% та у 2024 році – 27,0%.

Освіта

Передбачається продовжити реалізацію реформи загальної середньої освіти «Нова українська школа» та під час планування проекту Державного бюджету України на 2022 рік врахувати кошти в обсязі 1,4 млрд грн.

У рамках реалізації пілотного всеукраїнського інноваційного освітнього проекту «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти» планується оснастити 260 класів шкіл новим обладнанням і комп’ютерною технікою та підвищити кваліфікацію 33,1 тис. учителів і асистентів учителів.

З метою охоплення інклюзивною освітою дітей в усіх закладах освіти на 2022 рік прогнозується передбачити 504,5 млн грн на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, що дозволить охопити інклюзивними послугами у закладах освіти понад 42 тис. дітей, у тому числі у закладах загальної середньої освіти – 32,5 тис. дітей, дошкільної освіти – 9 тис. дітей, професійної (професійно-технічної) освіти – 0,6 тис. дітей.

Також передбачається інші видатки у галузі освіти з метою реалізації державної політики в цій сфері.

Сімейна політика, захист прав дітей

На 2022-2023 рр. передбачається продовжити реалізацію субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, в обсягах, визначених Державною програмою, а саме на 2022 рік – 235,9 млн грн, 2023 рік – 175,4 млн грн, за рахунок яких буде створено 270 служб для постраждалих осіб.

З метою дотримання прав дітей та подальшого розвитку сімейних та інших форм виховання дітей, наближених до сімейних, передбачаються видатки на 2022 – 2024 роки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа.

Охорона здоров’я

Видатки на охорону здоров’я на 2022 – 2024 роки визначено з урахуванням продовження реалізації заходів реформи фінансування системи охорони здоров’я відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

Зокрема, враховано додаткові видатки на реалізацію програми медичних гарантій для:

• первинної медичної допомоги з урахуванням збільшення кількості населення, яке заключило декларацію з лікарем, у 2022 році до 85,7%, у 2023 році – 90,4% та у 2024 році – 95,8% загальної кількості населення;
• екстреної медичної допомоги, спроможної забезпечити вчасне, якісне та ефективне реагування на випадки невідкладних станів;
• амбулаторної та стаціонарної вторинної (спеціалізованої) і третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги з урахуванням пріоритетних послуг та станів;
• паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації;
• тощо.

Державний дорожній фонд

За рахунок коштів державного дорожнього фонду планується спрямувати місцевим бюджетам кошти на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах у 2022 році – 22375,4 млн грн, у 2023 році – 23407,7 млн грн, у 2024 році – 23817,1 млн грн.

Державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР).

Статтею 24¹ Бюджетного кодексу України передбачається, що під час складання Бюджетної декларації та проекту Державного бюджету України ДФРР визначається в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період.

Відповідно до норм бюджетного законодавства, передбачається державна підтримки розвитку регіонів через ДФРР у таких розмірах: у 2022 році – 10,7 млрд грн, 2023 році – 11,8 млрд грн, 2024 році – 12,9 млрд грн. 

Також у Бюджетній декларації зазначається, що з метою удосконалення порядку розподілу та використання коштів ДФРР, підвищення взаємозв’язку між стратегічним та бюджетним плануванням Уряд підготував зміни до статті 24¹ Бюджетного кодексу України, якими пропонується:

1) поетапно збільшити обсяг ДФРР з 1% до 3% прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету на відповідний бюджетний період;

2) спрямовувати кошти ДФРР виключно на реалізацію Державної стратегії регіонального розвитку та регіональних стратегій розвитку із закріпленням відповідного фінансового ресурсу за такими критеріями розподілу:

50% – на програми і проекти, які забезпечують виконання завдань, визначених Державною стратегією регіонального розвитку, із здійсненням відбору проектів Комісією Міністерства розвитку громад та територій України за участю членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та Комітету Верховної Ради України, до предмета відання якого віднесено питання регіональної політики та розвитку місцевого самоврядування;

30% – на програми і проекти, які забезпечують виконання завдань, визначених регіональними стратегіями розвитку, зі збереженням діючих критеріїв розподілу коштів між регіонами: 80% – відповідно до чисельності населення у регіоні та 20% – з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів відповідно до показника валового регіонального продукту в розрахунку на одну особу (для регіонів, у яких цей показник менше 75% середнього показника по Україні);

20% – на програми і проекти сільських, селищних, міських рад відповідно до програм їх соціально-економічного розвитку з розподілом коштів пропорційно між бюджетами відповідних громад з урахуванням показників чисельності сільського населення та площі громади;

3) передбачити можливість зарахування до ДФРР коштів у рамках програм допомоги ЄС, програм транскордонного співробітництва, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ для цілей регіонального розвитку із спрямуванням їх рішеннями Уряду на реалізацію пріоритетних проектів регіонального розвитку.

У Бюджетній декларації наголошено, що зміцнення фінансової спроможності громад та їх економічний розвиток залежить від ефективності використання активів, якими володіє та розпоряджається громада. Розвиток території можливий лише за умови ефективного використання та користування її внутрішнім потенціалом, що передбачає капіталізацію активів та створення доданої вартості. А розвиток підприємницьких структур на території адміністративно-територіальної одиниці дозволить забезпечити: створення робочих місць; збільшення податкових надходжень до місцевих бюджетів; формування соціальної відповідальності бізнесу перед громадою. У свою чергу, формування практики соціальної відповідальності бізнесу перед громадою може забезпечити швидкий її розвиток.