Відповідь на це запитання шукали і знаходили учасниці та учасники чергового вебінару, організованого Міністерством розвитку громад та територій у співпраці з Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації Україні».
Цього разу фахівці і фахівчині місцевого самоврядування ділилися досвідом реалізації повноважень у сфері освіти: як надавати якісні послуги в цій царині, перетворювати «пасив», яким завше було її утримання, на «актив», спроможний надати відчутного прискорення розвитку конкретної території та підвищенню добробуту людей. Ці повноваження територіальних громад було значно розширено в результаті децентралізації. Переконливими прикладами того, що реформа працює і вже приносить свої плоди, стали два проєкти, які були реалізовані впродовж 2018-2020 років, та вибороли першість у минулорічному всеукраїнському конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування». Водночас реакція аудиторії, яка висловила жвавий інтерес до згаданого вебінару, засвідчила, що в країні є гострий запит на освітні інновації. Вони на часі, тож історії успіху, про які йтиметься нижче, безумовно варті докладного аналізу.
Взірцеву модель подолання соціальної ексклюзії (а це, уточнимо, процес виключення людини чи групи людей з певної системи соціальних відносин, які дають доступ до соціокультурних благ та гарантують задоволення індивідуальних і соціальних потреб) шляхом створення єдиного інклюзивного простору в освітній сфері придумали, а затим втілили у життя в невеликому місті Чугуїв на Харківщині.
Практику «Створення системи надання освітніх та корекційних послуг для надання всебічної підтримки дітям з особливими освітніми проблемами» представили заступниця Чугуївської міської голови – керуюча справами виконавчого комітету міської ради Людмила Макаренко та директор Центру соціальної реабілітації «Шанс» Олександр Лисенко.
Голова громади Галина Мінаєва на загал пояснила потребу такої роботи:
«Так сталося, що багато років поспіль у нашому місті діти з особливими потребами, сім’ї, де вони зростали, їхні рідні і близькі залишалися сам на сам зі своїми проблемами. Це була несправедлива, недемократична політика на місцевому рівні. Настав час, коли наша команда вирішила прибрати соціальні бар’єри, фільтри та обмеження, повернути згадану категорію населення в соціум».
Як розповіла і Людмила Макаренко, «Шанс» з’явився не відразу. Розпочали зі створення інклюзивних класів, потім відкрили перший міський консультаційний центр раннього втручання (світова практика підтверджує, що це один із найрезультативніших методів допомоги дітям із особливими потребами). У міських загальноосвітніх школах обладнали ресурсно-інклюзивні кімнати.
Наступним кроком стало створення два роки тому спершу двох комунальних інклюзивно-ресурсних закладів, які, зрештою, перетворилися на нинішній Центр соціальної реабілітації «Шанс». Показово, що міська влада не вдалася до нового будівництва – знайшли приміщення, що стояло пусткою, і максимально швидко здійснили в ньому реконструкцію.
На запитання, звідки взяли кошти, автори практики пояснили: допомогли спеціалізовані міжнародні програми, виділили кошти на ремонт, надали відповідне обладнання. Справу очолив справжній ентузіаст, талановитий організатор Олександр Лисенко, певна річ, за підтримки міської влади. Міжнародні партнери виділили кошти на меблі, і, що дуже важливо, організували навчання для майбутніх працівників та працівниць центру, передали їм новітні реабілітаційні технології.
Результати такої діяльності красномовні: сьогодні чугуївські новатори мають в своєму арсеналі унікальне обладнання для реабілітації діток з особливими потребами. За словами експертки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні» Віри Козіної, тут встановлене приладдя, яке окрім Чугуєва є лише в одному з реабілітаційних центрів Великої Британії. Відповідно, персонал досконало володіє методиками роботи на такому обладнанні.
Упродовж двох років необхідні послуги в Центрі вже отримали і продовжують отримувати нині 360 чугуївських дітей. Ще майже 100 маленьких пацієнтів і пацієнток приїздять сюди із сусідніх громад. Під час прямого включення із Чугуєва (а це обов’язково передбачає форма згаданого вебінару) мама маленького Арсена Ірина не приховувала своїх емоцій, бо її дитина багато чому навчилася в «Шансі». Вона особливо підкреслила результативність саме раннього втручання в розвиток і освіту дітей з особливими потребами. Колежанку підтримала і жителька з Чугуєва Ганна, яка започаткувала блог для родин, де підростають такі малюки, як її син: «Спершу фізичний розвиток, а потім освітній. Комплекс таких послуг ми отримуємо в нашому міському Центрі. Це справжнє щастя для моєї родини, що в наші громаді є такий комунальний заклад».
«Дуже важливо, щоб такі центри були в пріоритеті органів місцевого самоврядування, – прокоментував практику Чугуївської міської ради учасник вебінару, народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Роман Лозинський - Подекуди в громадах охочіше беруться за створення скверу чи парку. Та саме соціальні послуги були і залишаються життєво важливішими для людей. Я прихильник того, щоб на місцях залишалося більше коштів, проте вони йшли переважно на освітню, соціальну сфери, а пріоритетними були заходи, котрі відчутно зменшують соціальну напругу, соціальні протиріччя і конфлікти, сприяють формуванню солідарного, демократичного, справедливого і благополучного суспільства. І в цій справі всеукраїнський конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» – важливий посил для місцевих рад».
А Сергій Шаршов, очільник Директорату з питань розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою Міністерства розвитку громад та територій, звернув увагу на ще один аспект:
«Мені дуже імпонує, що директор «Шансу», пан Лисенко, мріє збільшити кількість послуг уп’ятеро. Зрозуміло, створені в центрі умови, навчений персонал – належна підстава для сусідніх громад скористатися такими соціальними послугами, водночас поповнити міський бюджет. Саме це передбачає чинний закон «Про співробітництво територіальних громад», яким вже послуговуються чугуївці та їхні сусіди з Харківщини. Гадаю, досвідом цієї практики, що цілком заслужено стала дипломантом нашого конкурсу 2020 року, варто скористатися колегам і з інших регіонів».
Докладна презентація практики «Створення системи надання освітніх та корекційних послуг для надання всебічної підтримки дітям з особливими освітніми потребами в місті Чугуїв Харківської області» Чугуївської міської ради та корисні контакти ТУТ.
Ролик, виготовлений на замовлення Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні», про згадану практику:
Відшукайте на мапі України порівняно невелику Дружківку, перегляньте відеоролик, знятий в цьому місті на Донеччині на замовлення Ради Європи, і ви переконаєтеся, що Концепція нової української школи – це не міф, а реальність.
Практику «Створення сервісного освітнього методичного центру «SOM-Hub», котру представили вчителька Людмила Соловйова та заступниця Дружківського міського голови Наталія Слесаренко, можна віднині впроваджувати деінде: вона системна, перевірена життям, продовжує удосконалюватися, ґрунтовно узагальнена авторами.
Під час ковідної пандемії дружківські новатори і новаторки створили унікальний інтерактив, до якого, окрім численних методичних посібників, входять відеоуроки, комп’ютерні програми у формі захоплюючих мультфільмів, які зняли самі школярі і школярки. Окремо варто виділити цикл сучасних методичних матеріалів саме для початкової нової української школи, яка великою мірою визначає подальший освітній процес кожної дитини.
І найголовніше: всі ці надбання, завдячуючи організаторам всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», доступні для всіх.
У своєму відеозверненні з Дружківки міський голова Володимир Григоренко, нагадав, що освіта – один з найвизначальніших чинників не лише сталого розвитку, а й прогнозованого майбутнього будь-якої територіальної громади.
Його колежанки докладно проінформували аудиторію про свій задум та етапи його реалізації. Усе розпочалося з громадського проєкту «Бюджет участі», яким міськрада запропонувала жителям і жителькам міста відкритість, партнерство і сприяння. Це ті європейські інструменти демократії, що належать до 12-ти принципів доброго врядування, які Рада Європи невтомно поширює в країнах – членах Організації, зокрема і на наших теренах.
Здобувши перемогу в конкурсі «Бюджет участі», автори практики підійшли до питання комплексно. Місцеву педагогічну спільноту визначили «агентами змін», а освітню справу – «педагогікою партнерства», креативні батьки об’єдналися в свій хаб, в школах з’явилися класи-трансформери, на вулицях міста обладнали велопарковки і встановили альтанку взаємодії. Показово, що автори і авторки цієї практики зуміли серйозно захопити ідеєю реалізації державної стратегії нової української школи не лише педагогічну спільноту, а й всю громаду. Саме тому трансформація місцевого освітнього простору стала тут реальністю, яка працює на громаду.
«Книжки, в яких докладно описано методологію процесів, що відбулися в Дружківці, можна знайти на сайті нашого освітньо-методичного центру, – пояснила пані Людмила. – Заходьте, знайомтесь, робіть, як ми, а, можливо, краще нас».
Креативні педагоги і педагогині мріють побувати у Фінляндії, країні, яка небезпідставно вважається взірцем багатьох освітніх новацій на нашому континенті. Приємно, що ми також вже маємо власний досвід творення освіти ХХІ-го століття. Його адреса – Донецька область, місто Дружківка.
Докладна презентація практики «Створення сервісного освітнього методичного центру «SOM-hub» Дружківської міської ради та корисні контакти ТУТ.
Фотогалерея заходу ТУТ.
Відеозапис вебінару ТУТ.
Авторка: Ірина Нагребецька, незалежна журналістка
Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні».
27 листопада 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...
19 листопада 2024
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада створює привабливі умови для бізнесу
Магніт для інвестицій: як Жовківська громада...
Підприємництво та інвестиції є пріоритетним напрямком у стратегії розвитку Жовківської громади, яка розташована на...
25 жовтня 2024
«Стосунки між громадами треба було узаконити». Як Богородчанська громада співпрацює з сусідами
«Стосунки між громадами треба було узаконити»....
Марія Булейко (Марковська) Комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр» Богородчанської селищної ради, що на...
18 жовтня 2024
У Лановецькій громаді стартував унікальний проєкт підтримки місцевого бізнесу
У Лановецькій громаді стартував унікальний...
У Ланівцях офіційно стартувала програма фінансової підтримки місцевого бізнесу, розроблена в межах Програми USAID...