Пандемія коронавірусу спричинила суттєвий вплив на всі сфери життєдіяльності людей у всьому світі. Наразі ще важко повністю оцінити матеріальні та нематеріальні втрати, оскільки пандемія ще далека від завершення. Однак уже сьогодні відзначаємо такі основні наслідки пандемії як суттєве скорочення світової економіки, збільшення рівня безробіття, занепад багатьох галузей промисловості, культури і мистецтва, туризму, переформатування освітнього процесу тощо.

Публічні фінанси стали однією з тих сфер, які найбільше відчули вплив пандемії, а економіка України, як і світова загалом, зазнала значних економічних втрат. У запропонованому досліджені висвітлено основні аспекти, які характеризують сферу державних і місцевих фінансів України, а також зроблено спробу комплексно оцінити збитки, зумовлені пандемією коронавірусу.

За підсумками проведеного дослідження експерти Програми «U-LEAD з Європою» зробили такі висновки: 

1. Державні фінанси України не в достатній мірі відреагували на виклики, пов’язані з COVID-19, що виникли протягом 2020 року.

2. Значну частину коштів Фонду боротьби з COVID-19 було спрямовано на видатки, не пов’язані з заходами боротьби з коронавірусом, зокрема, на будівництво і ремонт доріг витрачено 25,7 млрд грн, або 38,7% від загальної суми витрат Фонду.

3. За рахунок коштів місцевих бюджетів 10,3 млрд грн було витрачено на заходи, безпосередньо пов’язані з пандемією коронавірусу, що становить 2,1% від їх обсягу видатків.

4. Місцевими радами майже не приймалися окремі (спеціальні) цільові програми, спрямовані на фінансування заходів, пов’язаних протидією поширення COVID-19. Фінансування таких видатків (зокрема, придбання засобів захисту та дезінфікуючих засобів, медикаментів тощо), в основному здійснювалося за рахунок коштів, передбачених на виконання відповідних бюджетних чи цільових програм. В окремих випадках відбувалося збільшення їх фінансування.

5. Для ефективнішого реагування на пандемію COVID-19 мало місце переформатування діяльності медичних закладів без задіяння значних додаткових фінансових ресурсів. Здійснювався перерозподіл наявних людських та матеріальних ресурсів: розгорталися додаткові ліжка для хворих на коронавірус за рахунок зменшення їхньої кількості в інших підрозділах медичних закладів; для лікування та догляду за хворими залучався медичний персонал з інших підрозділів лікарень.

6. Незважаючи на всі наявні виклики, пов’язані зі зменшенням джерел надходжень місцевих бюджетів, початково затверджені плани доходів місцевих бюджетів були виконані на 105,3%, власні доходи загального фонду – на 99,0%. Цей факт суттєво відрізняється від світової практики виконання місцевих доходів у 2020 році, зокрема, в країнах, основними надходженнями місцевих бюджетів яких є податки на доходи (а не на власність), де, відповідно, спостерігалося зниження доходів. Причину того, що, незважаючи на значне зниження надходжень від ПДФО, податку на землю та єдиного податку протягом року, початково затверджені плани доходів були виконані, ми вбачаємо в особливостях планування місцевих бюджетів. Внаслідок відсутності достатньої інформаційної бази для планування доходів, системних методологічних підходів, постійних змін у бюджетному та податковому законодавстві в органів місцевого самоврядування (ОМС) сформувалася схильність до заниження прогнозних показників доходів місцевих бюджетів.

7. У порівнянні з 2019 роком надходження до загального фонду місцевих бюджетів зросли на 5,4%, у тому числі надходження ПДФО – на 7,4%. Зростання надходжень зумовлено наступними чинниками: середньорічна мінімальна заробітна плата в 2020 році збільшилася на 642,3 грн, або на 15,4% (з 4173 грн у 2019 р. до 4815,3 грн у 2020 р.); зростання середньомісячної заробітної плати з 10497 грн у 2019 р. до 11591 грн у 2020 р. (+10,4%), що дещо скомпенсувало втрати від зниження кількості зайнятого населення на 663 тис. осіб (16578,3 тис. осіб у 2019 р. до 15915,3 тис. осіб у 2020 р.). Загалом, рівень зростання надходжень за 2020 рік (5,4%) майже дорівнював рівню інфляції (5,0%).

8. Оціночні втрати власних доходів загального фонду місцевих бюджетів у 2020 році внаслідок пандемії склали 28,3 млрд грн, в тому числі: по бюджетах ОТГ – 5,4 млрд грн; по обласних бюджетах – 3,8 млрд грн, по бюджетах міст обласного значення – 9,8 млрд грн, по бюджетах районів – 4,1 млрд грн.

9. Внаслідок прийняття Закону № 553 від 29.05.2020 р. і звільнення платників від плати за землю (земельного податку та орендної плати) та податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, розрахункові втрати місцевих бюджетів склали 6,4 млрд грн (по платі за землю – 5,4 млрд грн, по податку на нерухоме майно – 1 млрд грн) без відповідної компенсації державою.

10. З огляду на суттєве зниження надходжень та необхідність виконання соціальних зобов’язань суттєво зросла частка витрат загального фонду місцевих бюджетів на оплату праці, а саме: у 2020 році вона склала 57,4%, що на 17,2% більше, ніж у 2019 році. Видатки на зарплату, проведені з ОТГ у 2020 році, становили 70,1% від видатків загального фонду, тоді як у 2019 році – 62,7%.

11. У 2020 році значно збільшилася кількість громад, у яких частка видатків на заробітну плату займає понад 70% обсягу видатків загального фонду. У 2020 році із 872 ОТГ у 709 (81,3% від загальної кількості ОТГ) частка видатків на оплату праці становила від 70 до 90% від обсягу видатків загального фонду, у 2019 році із 806 ОТГ таких громад було 538 (66,7% від загальної кількості ОТГ).

12. Запланований на початку року обсяг субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам майже не змінився протягом 2020 року (план – 138,3 млрд грн, фактичне виконання – 138,6 млрд грн). Тобто з державного бюджету додатково не виділялися кошти місцевим бюджетам на боротьбу з COVID-19, фінансування видатків здійснювалося за рахунок перерозподілу загальної суми коштів, що була запланована під час прийняття Державного бюджету на 2020 рік. При затвердженні державного бюджету передбачалося надання місцевим бюджетам 32 видів субвенцій, фактично було перераховано 53 види субвенцій. За рахунок перерозподілу між видами трансфертів було збільшено на 1,9 млрд грн видатки на будівництво та утримання автомобільних доріг, а також видатки на охорону здоров’я на 5,5 млрд грн. Обсяг цільових коштів на видатки, пов’язані з боротьбою з COVID-19, становив 2,9 млрд грн.

З повною версією дослідження можна ознайомитися за посиланням.