Нотатки з 5-го Форуму «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави», 9 – 10 грудня 2020 р.

---

Хто знається на будівництві, неодмінно скаже, що міцність і довговічність будь-якої споруди передовсім залежить від якості та надійності фундаменту.

Після першої п’ятирічки надскладної всеосяжної багатопланової роботи з реформування системи місцевого самоврядування і територіальної організації влади в Україні наші головні будівничі (законодавці, урядовці, експерти, самоврядний актив) спільно дійшли висновку, що зроблене – це лише підґрунтя нового українського державного будинку, який ми споруджуємо за європейською технологією.

І на загал відверто сказали, що поспішаючи зводити перший поверх (створивши 1469 громад на всій території країни) і навіть розпочавши монтаж другого (реформування субрегіонального рівня), ми все ще не завершили обов’язковий «нульовий цикл». Маємо на увазі ухвалення повного пакету сучасної законодавчої бази, що унормовує зміни, і якій вкрай потрібна міцна і надійна конституційна «стяжка».

5-й Форум «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави», організацію якого традиційно, розпочинаючи з 2017-го підтримує Рада Європи, якраз і став тим загальнодержавним майданчиком, де уточнювалася стратегія і напрацьовувалася подальша тактика реформування територіальної організації влади в контексті широкого кола проблем та викликів сьогодення.

 

Про головні виклики реформи – з перших вуст

Форма заходу виявилася оптимальною і водночас ефективною з урахуванням об’єктивних чинників, які вимушено роз’єднали країну (пандемія та пов’язані з нею застороги). Без перебільшення цільовою аудиторією Форуму стала вся країна. Протягом двох днів всі, хто долучився до цього і не лише в Україні, могли онлайн бачити, слухати, брати участь в опитуваннях, ставити запитання до спікерів і спікерок, дискутувати з ними, отримувати корисну інформацію з центру європейської демократії – Страсбурга – і навіть навчатися.

Сім панельних дискусій, запропонованих організаторами – Комітетом Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування і Міністерством розвитку громад та територій, Донецькою і Луганською обласними державними адміністраціями, викликали неабиякий інтерес як у присутніх у двох студіях – київській і краматорській, так і серед широкої аудиторії, яка могла вільно спілкуватися з ними, послуговуючись відео-платформою та соціальними мережами.

Тож спробуємо бодай побіжно виокремити найцікавіші, на нашу думку, аспекти загальноукраїнської дискусії довкола актуальної і важливої теми — «Розвиток місцевого самоврядування: здобутки, виклики, стратегія і наступні кроки».

Справді, рік, що завершується, став певним водорозділом між початковим етапом реформування малоефективної радянської системи територіальної організації влади і запровадженням сучасних ефективних механізмів. Навряд чи хто сьогодні шкодуватиме за дрібними сільрадами (а їх було понад 11 тисяч!), спроможності яких заледве вистачало на встановлення вивіски і придбання прапора. Майже півтисячі колишніх районів, реорганізованих в 136, теж видаються нині анахронізмом.

Певна річ, будь-який злам старого і започаткування нового – складні і багатопланові процеси. Та результати злагоджених осмислених дій вітчизняних реформаторів зрозуміло та підтримало суспільство, позитивний ефект вже відчули наші громадяни, його побачила вся країна і наші зарубіжні друзі. Децентралізації (і про це свідчить соціологія) вдалося суттєво зменшити негативне сприйняття українцями власне самого поняття «реформа».

Що ж далі? Відповідаючи на запитання щодо головних викликів реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади провідний вітчизняний правознавець Анатолій Заєць передовсім назвав незавершеність конституційних змін у цій царині. «Сьогодні, – наголосив він, – ми підійшли до межі, коли відсутність такого рішення істотно заважає подальшому розвиткові країни, окремі приписи чинної Конституції стають фіктивними, немає належної поваги до Основного Закону».

Народний депутат України Дмитро Гурін, голова підкомітету з питань місцевого самоврядування та органів самоорганізації населення профільного комітету Верховної Ради виокремив з-поміж інших проблем тактичну – консолідацію парламентської зали під час ухвалення доленосного рішення щодо змін в Основному Законі (а потрібно 300 голосів «за»), принагідно зауваживши, що Конституція – це не предмет дискусії, а результат консенсусу всіх здорових політичних сил.

Голова Асоціації об’єднаних територіальних громад, Новоукраїнський міський голова (Кіровоградська область) Олександр Корінний звернув увагу на необхідність чітко збалансувати в законодавстві відповідальність і можливості місцевого самоврядування.

Натомість заступник Міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода слушно згадав, що виклики були завжди та щоб завершити розпочату роботу всім нам потрібна не лише сила волі, а й щире бажання зробити це для країни і людей. «Ми, – сказав урядовець, – вже зробили крок до Європейської хартії місцевого самоврядування, проте все ще не поруч із документом, який чітко вказує на євростандарти в сфері місцевої демократії».

Учасники Форуму, безпосередньо присутні в краматорській студії, трансформували загальні проблеми і виклики у практичну площину, зосередивши увагу на здобутках і подальших планах своїх конкретних громад.

Так, маріупольці пояснювали як у них працює бюджетна формула «40х60», де перша цифра – витрати на розвиток, а друга – соціальне навантаження. Певна річ, складно утримувати таке навантаження, проте місцеві управлінці змогли переконати містян у правильності своїх дій. Вся країна почула з перших вуст, що комунальне підприємство може бути успішним і бездотаційним і при цьому не «накручувати» вартість послуг.

Учасники дискусії запропонували колегам активніше обмінюватися «кейсами» власних інновацій, бо такі кращі практики місцевого самоврядування, за їхніми спостереженнями, стають активаторами розвитку нових громад. І ще озвучили на загал таку «показово вбивчу» сентенцію для поодиноких політичних недоброзичливців реформи на Донеччині: 2018-го 32% маріупольці пишалися своєю громадою, зараз таких щасливчиків – 72%!

Безумовно варті вивчення і запозичення новаторські справи в освітній сфері Олександрівської ОТГ (Донеччина), Важко навіть уявити картину, змальовану головою Олександрівської селищної ради Людмилою Борисевич: щодня кожен з десяти шкільних автобусів «накручує» майже 700 км, збираючи в опорну школу і повертаючи ввечері додому тамтешніх школяриків і школярочок з усіх населених пунктів громади. Та очільниця громади каже, що її земляки з оптимізмом сприйняли децентралізацію і поставили перед собою амбітну мету: зробити сільську освіту конкурентною з міською.

Саме це мала на увазі директорка Директорату людської гідності, рівності та врядування Ради Європи Клаудіа Лучіані, коли під час свого відеовключення зі Страсбурга зазначила: «Децентралізація – важлива реформа для України. Вона приносить як економічні, так і демократичні переваги, наближає публічну адміністрацію до людей та їхніх потреб, робить владу чутливішою та підзвітною. І водночас допомагає створити стабільну систему врядування, дозволяє місцевій владі експериментувати та втілювати в життя інновації».

 

Здобутки і «камені спотикання»

Організатори форуму поцікавилися в аудиторії, що стало найважливішим позитивом від реформи. Так-от, знаменною, на нашу думку, (і, якщо чесно, трохи несподіваною) стала відверта відповідь на це запитання голови робочої групи з питань підготовки пропозицій щодо внесення змін до Конституції України Комісії з питань правової реформи, доктора юридичних наук Анатолія Зайця: «Головний здобуток: ми стали краще чути і розуміти одне одного».

Народний депутат України, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою профільного парламентського комітету Віталій Безгін нагадав учасникам дискусії, що децентралізація – це не лише передача з центру в громади повноважень та фінансів, а й відповідальності. Держава має зберегти за собою функції контрою і нагляду. Наразі, зауважив він, питання про його оптимальні форми залишається дискусійним. Точки зору учасників процесу замалим не полярні – від тотального контролю за місцевим самоврядуванням до вседозволеності.

Зараз готується нова редакція закону про місцеві державні адміністрації. Про це учасників Форуму поінформував народний депутат України Олександр Корнієнко. Він нагадав визначальну вимогу до нагляду, про яку йдеться в Європейській хартії місцевого самоврядування, – його домірність. Нардеп каже, що розробники проєкту розглядають нагляд скорше як інструмент боку держави для інформування громадян і громадянок про дії обраної ними влади, завчасний аналіз рішень місцевих рад

Незайве, на нашу думку, дослухатися до порад авторитетного рефері з проблем реформування місцевого самоврядування на нашому континенті – керівника Департаменту демократії і врядування Генерального Директорату -– ІІ Ради Європи Даніеля Попеску, які прозвучали на Форумі в онлайн режимі.

Як зазначив пан Даніель, системи державного нагляду діють в багатьох європейських країнах. Вони ґрунтуються на принципах законності, тобто їхня діяльність здійснюється відповідно до норм закону. І тут, підкреслив європосадовець, важливо також чітко окреслити питання функціональної автономії (нагляд за законністю рішень, а не за їхньою доцільністю). Слід врахувати принцип пропорційності – нагляд має бути домірним до значення ухвалених рішень (більш чи менш вони важливі).

Експерти Ради Європи на прохання Верховної Ради вже надалисвої висновки до парламентського законопроєкту з окресленої теми, сказав він. Головне їхнє застереження: треба обов’язково знайти баланс у взаєминах між державою і місцевим самоврядуванням, визначити чіткий і зрозумілий механізм таких дій, проте він не повинен бути надто жорстким.

І насамкінець розповіді про перший день 5-го Форуму «Ефективне місцеве самоврядування як запорука демократичної та правової держави» (9 грудня 2020 року) трохи лірики.

Із краматорської студії учасникам і учасницям заходу показали дивовижний відеоролик «Красива Донеччина». Враження від побаченого: ніби з коштовного каміння, яке певний час лежало в забутті, старанно змили пилюку, бруд, сіре нашарування і воно враз засяяло сотнями яскравих барв. Справді красива українська земля, мудрі працьовиті ініціативні люди, громади, які вже скористалися плодами децентралізації. З такими аргументами важко сперечатися: в ролику зняті лише реальні люди.

Авторка: Ірина НАГРЕБЕЦЬКА, незалежна журналістка

---

Матеріал підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа публічної адміністрації в Україні»