Законопроект зокрема передбачає встановлення прямих міжбюджетних відносин з новими територіальними громадами.

---

Кабінет Міністрів України схвалив проект Закону України  "Про Державний бюджет України на 2021 рік" і направив його на розгляд Верховної Ради України.

У проекті Держбюджету на 2021 рік передбачені доходи на рівні 1,1 трлн грн, а витрати - 1,3 трлн грн. Граничний дефіцит бюджету пропонується встановити на рівні 270 млрд грн.

Законопроект пропонує передбачити зростання доходів на 9,4%, а видатків — на 5,1%.

Також прогнозується, що з 1 січня 2021 року:

• мінімальна зарплата збільшиться до 6 тис. грн, а з 1 липня — до 6,5 тис. грн.
• прожитковий мінімум на 1 особу становитиме 2189 грн, а з 1 липня – 2294 грн.

У зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати звичайно прогнозований ріст зарплати педагогам.

Крім того, у галузі «Освіта» заплановані видатки на:

• забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн;
• будівництво, ремонт, реконструкцію шкіл – 1,0 млрд  грн;
• інклюзивну освіту – 0,5 млрд грн;
• професійно–технічну  освіту у закладах соціальної реабілітації та адаптації – 292,0 млн грн;
• створення навчально-практичних центрів ПТУ – 150,0 млн грн.

Витрати на охорону здоров’я пропонується збільшити на 27,5 млрд грн (в тому числі на зарплату медичним працівникам).

Також 19,4 млрд грн в Держбюджеті передбачено на боротьбу з коронавірусом (15,8 млрд грн - за програмою медичних гарантій, 2,6 млрд грн  - за програмою закупівлі вакцин, 1 млрд грн - за програмою запобігання поширенню COVID-19 в школах). Крім цього, в проекті передбачено придбання обладнання для опорних лікарень, розвиток екстреної медичної допомоги - по 1,0 млрд грн.

Видатки на ремонт та будівництво доріг пропонується збільшити наступного року на 20,7 млрд грн. Згідно з проектом Держбюджету загальні витрати на дороги в 2021 році - 150 млрд грн.

У законопроекті враховано наступний етап реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади - передбачено встановлення прямих міжбюджетних відносин з територіальними громадами, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

Тож для тих райдержадміністрацій, які пов’язані з ліквідацією районів, буде передбачена бюджетна програма, кошти якої розподілятимуться у порядку, встановленому КМУ.

Також проектом Держбюджету на 2021 рік  передбачено:

• ДФРР – 9,4 млрд грн;
• субвенція в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,65 млрд грн;
• розбудова мережі ЦНАПів – 0,5 млрд грн;
• розвиток спортивної інфраструктури- 0,5 млрд грн;
• створення містобудівного кадастру на державному рівні  - 70,0 млн грн;
• субвенція на розроблення планів просторового розвитку територій – 62,6 млн грн;
• державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву – 6,9 млн грн;
• компенсація кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам – 17,6 млн грн;
• здешевлення вартості іпотечних кредитів– 35,0 млн грн;
•  підтримка регіональної політики України – 1,0 млн грн.

Новинка: наступного року в Україні запрацює Національна соціальна сервісна служба України - нова інституція державної виконавчої влади, що забезпечить реалізацію державної політики соціального захисту населення і захист прав дітей, на діяльність якої передбачено 113,0 млн грн.

Разом з тим, слід переглянути деякі позиції законопроекту, зокрема:

• В процесі виконання місцевих бюджетів протягом року може виникнути ряд нагальних проблем у зв’язку із завершенням процесу об’єднання громад та завершення адміністративно-територіальної реформи, з якими органи місцевого самоврядування не в змозі будуть самостійно впоратись. Доцільним є передбачення такий фінансовий ресурс як «стабілізаційна дотація» хоча б в обсязі 2,0 млрд грн.
• Збільшити обсяги базової дотації із одночасним зменшенням реверсної дотації.
• Внаслідок скорочення темпів росту ПДФО у громадах у 2020-2021 роках у зв’язку з впровадження карантинних заходів через COVID-19 та зважаючи, що показники базової і реверсної дотацій розраховуються на основі даних 2019 року необхідно переглянути бюджетну політику горизонтального вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів.
• Загальна протяжність доріг в Україні становить - 420 тис. км, з яких майже 60 %, або 250 тис. км становлять вулиці і дороги комунальної власності в населених пунктах. Доцільним є визначення мінімального відсотку (10%) спрямування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг  загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (21,3 млрд грн.) на дороги комунальної власності. Оскільки ОДА не визначають чітких пріоритетів для фінансування відновлення місцевих доріг, зокрема, забезпечення доступності освітніх та медичних послуг, а відтак не враховуються першочергові потреби громад. Кошти субвенції переважно спрямовується на дороги місцевого значення, а не на вулиці і дороги комунальної власності у населених пунктах. Доцільно також визначити чіткі критерії розподілу зазначеної субвенції на відновлення мережі доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із врахуванням потреб громад.
• Доцільним є залишення спрямування частини акцизного податку з пального до місцевих бюджетів (13,44%) або відновлення дії механізму справляння акцизу з роздрібного продажу пального, який діяв до 1 січня 2017 року. Продовження перехідного періоду спрямування акцизу з пального місцевим бюджетам дає змогу забезпечувати фінансування широкого комплексу програм, зменшення надходжень від акцизу негативно позначиться на виконанні соціально-значущих функцій. Завдяки цим коштам органи місцевого самоврядування вперше за багато років суттєво збільшили видатки на оновлення власної інфраструктури та змогли здійснити значні обсяги робіт по освітленню вулиць, ЖКГ, будівництву та ремонту доріг, благоустрою, громадському транспорту, ремонту будівель, заходах з енергоефективності тощо.

---

Матеріал підготовлений експертами Програми «U-LEAD з Європою» та SKL International: Віктором Венцелем, Ігорем Герасимчуком, Ігорем Онищуком