На цьому і наступному парламентському тижні народні депутати мають розглядати два важливих для продовження децентралізації проекти: проект постанови №3650 про утворення та ліквідацію районів, а також законопроект № 3614 про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи, розроблений Асоціацією міст України в рамках проєкту ПУЛЬС.

Учасники експертної дискусії “Врятувати децентралізацію: укрупнення районів та місцеві вибори 2020” закликали народних депутатів підтримати ці проекти рішень, інакше країна на роки може втратити можливості для розвитку.

Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, нагадав основні аргументи необхідності реформування районів. «По-перше, райони мають бути укрупнені з точки зору зручності і ефективності організації органів виконавчої влади. Життя давно змусило органи виконавчої влади піти на укрупнення. Але цей процес був хаотичним. І зараз часто люди просто не розуміють, куди звертатися, під чиєю вони юрисдикцією. Навіть самі чиновники не зовсім це розуміють. Щоб це усе припинити, потрібен новий субрегіональний (районний) рівень.

По-друге, реформу треба зробити, щоб захистити місцеве самоврядування в громадах. Для мене парадоксально, коли деякі експерти стверджують, мовляв, укрупнені райони загрожуватимуть громадам. Насправді, усе навпаки. Щоб захистити місцеве самоврядування в громадах, районний рівень треба підняти, віддалити від громад. Якщо ж в районі буде одна-дві громади, вони неминуче будуть конфліктувати з районними державними адміністраціями.

По-третє, сьогодні на балансі у 490 районних рад є купа спільного майна громад. Якщо ми хочемо використати це майно в інтересах громад, то найкращий спосіб – ліквідувати райони, бо новим укрупненим районам більшість цього майна буде просто не потрібна і воно перейде до громад.

І ще одне – країні потрібен новий адміністративно-територіальний устрій. Якщо він правильно організований, то стимулює розвиток і політичної системи, і культури, а також економічний та інвестиційний розвиток.

Якщо ж реформи районів не відбудеться протягом останніх двох парламентських тижнів, ми втратимо щонайменше п’ять років розвитку».

 

Iрина Вахович, голова Волинської обласної ради, переконана, що чинний рівень районів себе вичерпав. «У Волинській області ми маємо 16 районів. Є райони, які повністю покриті ОТГ. Серед них – Володимир-Волинський. І більше року тому голова районної ради цього району склав повноваження. Це серйозна і відповідальна людина, яка розуміла, що в нього більше немає повноважень, вони усі перейшли до об’єднаних громад. Людина, яка має чим зайнятися в житті і розуміє свій потенціал, здає цей пост.

Зараз районні ради і голови районних рад в районах, де створені ОТГ – це майже «попрошайки» через те, що в них немає навіть грошей, щоб забезпечити заробітну платню своєму апарату».

 

 

Експерти також спробували пояснити, чому країною ширяться протесті настрої з приводу формування нових районів.

Зокрема, Анатолій Ткачук, директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства, зазначив: «Хвиля спротиву почалася тому, що робота запізнилася на півроку. Якби у вересні влада змогла затвердити райони, це будо б дуже спокійно, бо тоді ще не почалася виборча кампанія. Сьогодні виборча кампанія, по суті, стартувала. Тому використовуються будь-які інформаційні приводи, які дозволяють бути присутніми на мітингах, на телебаченні. Треба враховувати, що основна хвиля виникла не тому, що хтось захищає місцеве самоврядування, а тому, що хтось на ньому піариться. Ми з самого початку реформи говорили про вибори на новій територіальній основі громад і районів. Якщо з громадами вже усе зрозуміло і з цим змирилися навіть ті, хто усі п’ять років не хотів об’єднуватися, до по районах дискусія ще триває. І мені прикро бачити, що ті, хто в свій час погодили Концепцію реформування місцевого самоврядування, яка передбачає утворення нових, укрупнених районів, збереження районних рад і т.д., сьогодні кричать, що це знищує реформу. Нічого це не знищує. Це знищує амбіції окремих людей, які хочуть частково бути в новій системі, а частково залишатися в старій і бути першими серед рівних. Так не буває».  

 

 

У свою чергу, Юрій Ганущак, експерт з питань реформування системи місцевого самоврядування, сказав: «Ми багато чуємо останнім часом, що децентралізацію треба рятувати. Я теж так вважаю. І рятувати її треба від дилетантів. Реформа готувалася добрих 10 років. І перший етап проходить більш-менш нормально тому, що враховувалися найменші деталі, складалася методологія. І результат показує – ті, хто дотримувався методології, мають успіх. Зараз з’являються ті, хто або пропонує не чіпати райони, або закликає взагалі відмовитися від районів. Згоден, тут мають вплив передвиборчі моменти, але є й сили, які хочуть торпедувати реформу, бо вони зацікавлені в хаосі. Саме вони сіють думку, що люди, які готували децентралізацію 10 років і п’ять років успішно її впроваджують, зараз чомусь мають її угробити…».  

 

 

Учасники експертної дискусії говорили і про долю та повноваження районних рад в нових районах. І тут їхні думки розійшлися:

Анатолій Ткачук висловився категорично проти ліквідації районних рад. «На районному рівні є повноваження. Я підтримую три рівні адміністративно-територіального устрою. На кожному рівні має бути представницький орган. Не треба боятися районів. Треба внести ясність, хто за що буде відповідати у новій системі, і зробити усе розумно, як і передбачала Концепція реформи. Пропозиції, які суперечать Концепції, – це вихід за межі системи, яку підтримали усі. Якщо за межі дійсно необхідно вийти, тоді потрібно довести, що це краще, і запропонувати новий збалансований системний документ. Тоді розмови будуть предметними», - сказав він.

Юрій Ганущак натомість пропонує не обирати районні ради в нових районах. «Верховна Рада може не призначити вибори до нових районів. Цим можна вирішити величезну кількість проблем:

1. усі громади стають рівними і у них немає підозри, що їх хочуть обдурити;
2. голова РДА стає отим самим повноцінним префектом, який представляє державу, а не місцевих князьків;
3. ми побачимо, як на місцях працює держава, і як – місцеве самоврядування. І от тоді зміни до Конституції будуть можливі, тому що будуть уже не страшними.

І ще - я хотів би подивитися на людину, яка буде балотуватися до районної ради - органу, що не має повноважень. Туди можуть піти лише ті, хто хоче «кошмарити» голову райдержадміністрації, через день висловлюючи недовіру», - сказав Юрій Ганущак.

Iрина Вахович підтримала цю думку: «У децентралізованій моделі районні ради непотрібні взагалі. Це буде орган без повноважень, який при цьому забиратиме на себе частину бюджетних коштів. Ті повноваження районних рад, які прописуються сьогодні як компроміс, не мають підґрунтя».

У свою чергу, Ігор Коліушко зазначив: «Я за те, щоб на цих виборах знайти спосіб не оголошувати вибори районних рад. Пізніше вони будуть, очевидно, потрібні. Але зараз ради в районах не мають повноважень і важко зрозуміти їхню роль. Єдиний спосіб знайти правове обґрунтування не оголошувати вибори, це змінити районний рівень. У зв’язку з тим, що ми не встигаємо організувати нові райони до виборів, їх можна пролонгувати хоча б на півроку-рік. А за той час внести зміни до Конституції, які розставлять усі крапки над і».

Фото Українського кризового медіа-центру

 

 

---

Експертна дискусія відбулася за партнерської підтримки Програми DOBRE та Українського кризового медіа-центру