Автор: Іван Лукеря, радник Прем’єр-міністра України  для LB.ua

Пандемія коронавірусної хвороби показала реальність, яку багато хто не помічав – місцеве самоврядування на передовій представлення інтересів та захисту громадян. Місцева влада активно залучена до протидії поширення коронавірусу, приймає важливі та необхідні рішення для захисту здоров’я і життя громадян. Можемо констатувати, що без сильного місцевого самоврядування – не може бути сильної України.

Тому успішне завершення децентралізаційної реформи є надзвичайно важливим. Це відповідає інтересам громадян, інтересам місцевого самоврядування та є в інтересах держави Україна. Децентралізація – це єдиний правильний шлях.

І сьогодні ми як ніколи близько, щоб прийняти всі необхідні рішення.

Стратегічне завдання – місцеві вибори 25 жовтня 2020 року мають відбутися на новій територіальній основі на рівні громад та районів.

Як виглядає серія наступних кроків:

1. Затвердити нові громади по всій території України.
2. Затвердити нові райони.
3. Чітко визначити повноваження місцевого самоврядування та забезпечити самоврядування відповідними ресурсами.

Про затвердження громад

Запропонований підхід передбачає, що території територіальних громад та центри громад затверджуються рішенням Уряду. Відповідні норми визначені Законопроектом №2653 «Про внесення змін до закону про місцеве самоврядування».

Проте це не означає, що Уряд у довільному порядку буде визначати конфігурацію нових громад. Законопроектом передбачено, що такі рішення Уряду приймаються на основі перспективних планів формування громад областей.

Тобто основою для нового адміністративно-територіального устрою є перспективні плани. Документ, який розроблявся обласними державними адміністраціями, пройшов декілька серій широких громадських обговорень і узгоджений з місцевим самоврядування та профільними асоціаціями.

Звичайно, ідеальних рішень немає, як неможливо врахувати пропозиції абсолютно всіх. Проте було знайдено максимально консенсусні рішення.

При розробці перспективних планів в основу було закладено, що громада – це спроможність і доступність до якісних послуг.

До уваги бралися демографічні показники (чисельність населення в ідеалі більше 5 тис., більше 500 учнів), фінансова спроможність (наявність надходжень від місцевих податків і зборів, надходження від ПДФО, можливість фінансувати такі сфери як освіти, первинна ланка охорони здоров’я, культура, апарат управління), площа громади (особливо для сільської території не менше 200 кв. км.) нерозривність території та наявність сполучення у межах громади (щоб не потрібно буде їхати у центр громади через територію іншої).

Виходили з того, що після місцевих виборів органи місцевого самоврядування будуть спроможні надавати якісні та доступні послуги. А громадяни отримають базово однакові умови для життя і розвитку незалежно від місця проживання.

За узгодженими перспективними планами в Україні передбачається створення трохи більше 1400 громад (замість більше ніж 11 тис. у 2014 році).

Про затвердження районів

Рішення про створення і ліквідацію районів – виключне повноваження Верховної Ради України.

Тому закон про затвердження нових районів (де також має бути визначено перелік територіальних громад, які входять у нові райони) буде прийматися Парламентом. Ухвалення даного закону буде фінальною крапкою формування нового адміністративно-територіального устрою України.

В основу підходу до формування нових районів закладено – ефективність державного управління на території.

Передбачається, що районних рад на рівні нових районів не буде, або будуть обрані у жовтні 2020 року тимчасово (до внесення змін до Конституції України у частині децентралізації) з мінімальними повноваженнями. Районні державні адміністрації будуть трансформовані у органи державної влади префектурного типу, тобто відповідатимуть за координацію роботи ЦОВВ на території та здійснюватимуть нагляд за дотриманням законності.

При визначенні кількості та конфігурації нових районів застосувалися такі критерії:

1. у районі має бути не менше 150 тис. населення (достатнє навантаження на органи державної влади, можна виводити тенденції розвитку території по соціально-економічних показниках). Звичайно при формуванні районів навколо великих міст, особливо обласних центрів, кількість населення у районі може досягати більше 1 млн.;
2. центром району має бути найбільше місто, яке також є географічним центром (міста обласні центри, інші міста з населенням не менше 50 тис., але не менше 10 тис.);
3. зона доступності до районного центру повинна бути 60 км. (тобто 1-1,5 год. доїзду);
4. компактність, географічна цілісність та нерозривність території.

За попередніми проведеними узгодженнями з регіонами та Парламентом в Україні пропонується створити трохи більше 100 районів замість сьогоднішніх 490 (без врахування районів АР Крим, де потенційно може бути 5-6 районів).