Одна з наймасштабніших реформ -  децентралізація триває в Україні з 2014 року. Новостворені громади отримали більше фінансових ресурсів, прямі відносини з Державним бюджетом, та, одночасно, - ширші повноваження та обов'язки.

Чи стали регіони краще жити? З якими проблемами стикаються громади у своїй фінансовій діяльності, чи дотримуються законодавства і, найголовніше, чи мають спроможність виконувати взяті на себе функції? Для розуміння реальної ситуації в громадах Програма USAID DOBRE провела унікальну оцінку фінансового управління у 75-ти партнерських ОТГ.

Тези круглого столу, презентації спікерів та результації дослідження читайте нижче.

 

 

Геннадій Пліс, заступник Міністра фінансів України

"Якщо говорити про надходження до місцевих бюджетів, то у громад більш-менш все нормально, адже якщо у 2014 надходження до загального фонду місцевих бюджетів були 70 мільярдів, то зараз вони складають 266 млрд. Темпи зростання бюджету об'єднаних громад більш стрімкі, ніж темпи зростання держбюджету. Для переконливості назову декілька цифр. Із 102 мільярдів капітальних видатків місцевих бюджетів за 8 місяців цього року було освоєно лише 32%. У Державному фонді регіонального розвитку з 7,7 млрд грн за той же період освоєно лише 950 мільйонів. По фонду соціально-економічного розвитку - освоєно із 4,5 мільярда лише 850 мільйонів. Враховуючи все це, можно стверджувати щогрошей вистачає. Якщо проаналізувати регіони, то буде видно, що бюджети розвитку місцевих громад зросли в 67 разів, у порівнянні з 2014 роком... Якщо в 2013 році допомога держави місцевим громадам на розвиток була 500 мільйонів, то цього року вона складає близько 35 мільярдів. Це окрім того, що вони мають власний ресурс. У громадах є кошти на депозитах, неосвоєні кошти, навіть є вільні залишки, які не розподілені. Тож мені здається, що ситуація більш, ніж стабільна. Якщо ми говоримо про три складових сталого розвитку громад, як ресурс, повноваження, відповідальність, то мені здається, що більше проблем ми маємо в повноваженнях і відповідальності, аніж у ресурсах".

 

 

В'ячеслав Рубльов, народний депутат України, член Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування:

"Основні питання, які виникають у громад, - це кадровий потенціал. На жаль, громади утворюються, але мало хто займається кадровою підготовкою, тому це ще один виклик, із яким Україна повинна боротися. Укрупнення, яке планується, можливо дасть зростання і кадрового, і економічного потенціалу громад.

Процес розвитку громад незворотній. 

Щодо Державного фонду регіонального розвитку. Державний бюджет треба балансувати. Я розумію, що проекти ДФРР потрібні, але треба змінювати підходи. За рахунок фонду ремонтувалися школи, садочки, це добре. Але треба дати можливість громадам заробляти і наповнювати свою бюджети завдяки ДФРР. Наприклад, розвивати комунальне підприємство, яке зможе заробляти. Тільки в такому випадку ми зможемо запустити економіку громад".

Перше оцінювання фінансового управління громад відбулося минулоріч, і тоді експерти аналізували роботу 50 ОТГ. Із того часу громади змінювалися та розвивался. Цьогоріч проаналізували роботу 75 громад-партнерів, включно з громадами третьої когорти.

 

 

Беррі Рід, директор Програми USAID/DOBRE:

"Кожна з громад починає роботу з різних позицій. Деякі навіть із першого оцінювання вже багато роблять правильно, а інші - ні. І те, що ми бачимо з часом (особливо у двох перших когортах) - це поліпшення в їхній діяльності: покращення закупівель, покращення прозорості бюджету, базове системне покращення у тому, як вони ведуть бухгалтерію, як організовуються.

Окремий житель громади може не бачити цих змін на початку, але з часом це змінюється. Громада стає все більш підготовленою та організованою, аби витрачати кошти ефективно. І це те, що люди зможуть побачити з часом.

Якщо громадяни не довіряють місцевій владі розпоряджатися грошима, вони рідше інвестуватимуть у свою громаду, не сплачуватимуть податки, тому що "чому я повинен віддавати вам свої гроші, якщо ви не можете ними розумно розпорядитися"? Показувати ефективність фінансового управління - дійсно важливо для розбудови такої довіри. Це створює довіру між громадою та центральною владою, покращує умови надання ресурсів для громади".

 

 

Ангела Бочі, експертка з фінансового управління та місцевих бюджетів DOBRE:

"Для нас було важливо зрозуміти, що відбувається в громадах, наскільки вони справляються зі своїми повноваженнями, які їм передали з центральних органів влади, і чи вистачає на них ресурсів. Методологія відповідає міжнародним стандартам і дозволяє показати прогрес або проблеми в кожній сфері фінансового управління громад. Це і бюджетний процес - затвердження, виконання, розгляд бюджету. Також бухгалтерський облік - чи існують системи внутрішнього контролю, як проводиться закупівельна діяльність. Чи є в громади інструменти управління активами і на скільки вони їх використовують".

За підсумками моніторингу є звіт із детальною оцінкою та рекомендаціями для покращення та покроковий план дій покращення фінансового управління кожної громади.

Завантажити звіт

 

 

Участь у дискусії взяли дві громади, які мають результативність та ефективність у сфері фінансового управління.

До прикладу, у Вознесенській громаді з Миколаївської області увели посаду інспектра з праці, чим збільшили дохідну частину бюджету і захистили робочі місця найманих працівників.

 

 

Віталій Луков, голова Вознесенської ОТГ:

"Адміністрування місцевих податків, на відміну від багатьох країн світу, у нас виконує держава. Але місцеві податки не є головними для Державної фіскальної служби. Громада фактично не має жодних важелів впливу в цій сфері.

Щойно Уряд дав нам певну можливість - ми відразу ж, протягом двох місяців, знайшли молодого розумного юриста, який став інспектором з праці. Ми дуже голосно про це говорили, проводили інформаційну кампанію, і відповідальний бізнес зрозумів, що краще не ризикувати. Адже штрафи там шалені, але штрафів у нас не було. Головний наш результат - запрацювала реальна легалізація робочих місць. Інших важелів у громад, на жаль, просто немає. І ми дуже просимо Уряд, народних депутатів надати нам більше довіри. Місто Вознесенськ - невелике місто, до якого приєдналися ще два невеликих села, які нам повірили. Ми знаємо, хто приблизно скільки заробляє. Дайте нам можливість законно збирати податки".

 

 

Ланчинська ОТГ з Франківщини - невелика за розміром (11 520 мешканців), але показує високі стандарти роботи в апараті ради та робить багато для того, щоб залучити інвестора. Є вже значні результати. Наприклад, здали в оренду земельну ділянку для інвесторів на 20 га для встановлення сонячних батарей. Це приносить дохід у 230 тисяч гривень на рік. Нова автозаправка дає дохід 500 тисяч гривень. Громада заробляє та ефективно використовує свої кошти.

 

 

Володимир Попович, голова Ланчинської ОТГ:

"Рівно за 8 місяців зареєстрували і збудували автозаправну станцію. Ми віддали землю в оренду, отримали 8 робочих місць, акцизний податок. А тепер у зв'язку з різкою зміною законодавства у нас хочуть забрати акцизний податок. Не можна так різко змінювати правила гри. Адже ми будували свої плани, щоб отримувати прибуток. Тільки за півроку ми отримали загальну суму надходжень від цієї АЗС на півмільйона гривень, із них 305 тисяч "акцизу". Питання: чим тепер компенсувати?

Ми віддали в оренду земельну ділянку під сонячну електростанцію. Там були 20 га чагарників. Земля, яка ніколи не використовувалася, зараз обробляється і приносить до бюджету 230 тисяч надходжень.

Минулого року ми, невелика громада, "наростили" до бюджету 2,5 мільйонів гривень. До того ж ми працюємо над покращенням видатків. Я не люблю формулювання "економія коштів". Доречно говорити "ефективне використання коштів". До прикладу, ми отримали у спадщину школу із радянськими системами опалення, за якими котельня була розміщена за 100 метрів від школи і, звичайно, прогрівала цих 100 метрів. Завдяки оновленню системи опалення школи ми відразу заощадили 480 тисяч гривень".