Які перестороги щодо обігу земель сільськогосподарського призначення є на місцях та що збирається робити влада, щоб залагодити ситуацію?
Автор: Тарас Висоцький, заступник міністра економіки, торгівлі та сільського господарства, для Економічної правди
Чим ближче до нового року, прийняття закону про обіг земель сільгосппризначення та старту ринку, тим більше та частіше експерти різних рівнів говорять про те, що станеться з Україною, яка нарешті зможе розпоряджатися землею.
Спойлер - тільки хороше, але це краще видно з Києва чи інших великих міст, де можна задати питання всім зацікавленим особам, прийти послухати представників влади та їх опонентів, отримати більше інформації.
Але наша задача - донести інформацію про реформу "на місця", щоб люди в селах та ОТГ не боялися майбутнього.
Щоб виявити, чого саме остерігаються наші співгромадяни, ми в Міністерстві економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства провели опитування голів ОТГ та сільських рад.
Загалом я радий результату - з 5,3 тис. респондентів підтримує запровадження обігу земель 59,7%.
Це добрий результат, враховуючи антиринкову кампанію.
Але опитування виявило й певні страхи, з якими нам варто працювати, якщо ми говоримо про запуск обігу земель сільськогосподарського призначення не просто як про відміну мораторію, а про повноцінне та комплексне реформування земельних відносин.
Ми зміцнюємо антимонопольні механізми. І обіг земель підпадатиме під антимонопольний контроль та закон "Про захист економічної конкуренції".
Монополії на ринку землі, як і в інших секторах економіки, не буде. Зловживання на ринку відслідковуватиме антимонопольний комітет. Так, одна особа чи компанія (з урахуванням відносин контролю та пов’язаних із нею осіб) не зможе купити більше ніж 15% області, 0,5% країни.
Купити державні та комунальні землі можна буде виключно на публічних електронних торгах за стартовою ціною не нижче нормативно грошової оцінки (НГО).
За бажання через електронні торги продати свою землю зможе і власник приватного паю.
Це – гарантія захисту власника паю від тиску, махінацій і маніпуляцій. У земельних відносинах має панувати справедливість і законність.
Ми також гарантуємо захист прав тих аграріїв, які вже сьогодні обробляють землю за офіційними договорами оренди землі. Норми, за якими орендар має переважне право на придбання ділянки та можливість працювати на землі в разі зміни власника, будуть діяти.
В Земельному кодексі це питання чітко прописане - земля має використовуватися за тим призначенням, яке прописано в документах та в Генеральному плані розвитку території.
Ми будемо стежити за тим, щоб під час старту обігу земель масиви земель не змінювали призначення, але за цим мають стежити й самі громади, оскільки державна земля буде передана їм.
Українську землю зможе купити тільки український громадянин та українська компанія (юридичні особи). Жодних інших варіантів немає і бути не може.
Усі власники сільськогосподарської землі будуть виключно в юрисдикції українського законодавства.
Міфи про китайців, арабів та інопланетян, які приїдуть і вивезуть всю землю в багажниках автівок – нісенітниці.
Наразі є зареєстрований законопроект за номером 0858, який унеможливить рейдерські атаки та захистить право власності на земельні ділянки.
Крім того, в першому читанні прийнятий розроблений Міністерством юстиції законопроект 1056-1, який загалом націлений на боротьбу з рейдерством, суттєво збільшує відповідальність за "помилки" під час реєстрації дій з майном та робить процедуру перереєстрації прозорою та чіткою.
Ми розробляємо систему оподаткування, коли усі податки, пов’язані з використанням землі, залишаються у громадах.
Це означає, що там, де обробляються поля, там будуть кошти на школи, лікарні, дороги і на все, що турбує людей.
Кожен український фермер, який захоче купити землю, зможе це зробити.
Спеціально для малих фермерів ми створюємо Програму здешевлення кредитів на купівлю землі.
Програма запрацює з 2020 року. На це в бюджеті наступного року передбачено 4,4 млрд грн, та й лише тому, що обіг земель запрацює лише з жовтня.
У наступні роки бюджетна підтримка буде ще суттєвішою.
25 липня 2026
Майбутнє українських громад: Олександр Корнієнко - у подкасті «Врядування»
Майбутнє українських громад: Олександр...
«Якщо хоча б третина наших громад зможе одним реченням сказати, що це за громада і чого вона хоче,...
24 липня 2026
Реорганізація чи перепрофілювання: як не помилитися, створюючи ліцей
Реорганізація чи перепрофілювання: як не...
Сесія ради громади відбулася. Рішення ухвалено. Школа І–ІІІ ступенів має стати академічним ліцеєм і,...
24 липня 2026
Не лише для дипломатів: сім принципів нової...
Міжнародна діяльність українських громад за останні роки істотно змінилася. Якщо раніше вона часто обмежувалася...
23 липня 2026
Чи дійсно для створення мережі академічних...
Насправді цей процес потребує значно глибшого аналізу: передусім кількості майбутніх старшокласників та кадрового...