Коли почалася реформа з децентралізації, Ніла Островська очолювала районну державну адміністрацію. Проте замість того, щоб гальмувати процеси об’єднання, очолила їх — і після двох років боротьби, на карті Хмельницької області з’явилася успішна і спроможна Красилівська міська об’єднана громада.

Про свій особистий вибір та шлях до успіху громади голова Красилівської ОТГ Ніла Островська розповіла у проекті УКМЦ-DOBRE “Речники громад”.

 

Як голова РДА створила та очолила об’єднану громаду

 

Однією з перших керівник посад Ніли Островської у міській раді була посада заступниці міського голови. Команда очільниці міста тоді впроваджувала нові правила – зокрема, приймала положення про прозорі аукціони на землю, впроваджувала методи контролю. Нові правила подобалися не всім. Питання про недовіру заступниці міського голови Нілі Островській навіть виносилося на сесію ради. Проте анонімне голосування показало підтримку переконливої більшості місцевих народних обранців.

“Це був переломний момент для мене. Я зрозуміла, що більшість підтримують курс змін. Далі все стало простіше. Я вирішила, що мушу просто йти за своєю мрією – просто робити хороші речі для людей”.

Потім у Ніли Островської було 5 років на посаді Красилівського міського голови – це той час, коли громада вчилася шукати можливості, якщо власних ресурсів було вкрай мало. Після цього Ніла Островська очолила районну державну адміністрацію. Саме тоді з’явилася можливість об’єднатися і отримати від держави найбільшу підтримку для старту. На відміну від своїх колег-очільників РДА, Ніла Островська була активною прихильницею об’єднання і відразу активно взялася за процес. Проте піти на вибори разом із першими ОТГ громаді не вдалося.

“Мені завжди більше подобалося працювати на обраних посадах: де є довіра людей. Якщо люди мені довіряють, значить я на місці, я маю право приймати рішення і рухатися вперед. Коли почалася реформа з децентралізації, моїм завданням (як голови РДА) було створення об’єднаної територіальної громади. Я бачила, наскільки держава була готова віддати повноваження разом із ресурсами. І не скористатися цим було б злочином по відношенню до моєї громади. Мені дуже шкода, що відразу нам не вдалося цього зробити з певних причин. Ми два роки боролися і в 2017 році нарешті пішли на вибори. Я бачила, які колосальні можливості ми втратили за цих два роки. Сусідні ОТГ мали в рік більше 20 мільйонів на розвиток інфраструктури. Загалом ми втратили майже 50 млн”.

 

“Ми поступово рухаємося до тих планів, про які раніше і мріяти не могли”

 

До Красилівської міської ради відразу приєдналося 6 сільських рад, через рік приєдналася ще одна. Сьогодні в ОТГ проживає понад 25 тисяч людей. Громада працює з реверсом у 1,2% – частину бюджету повертає державі для підтримки менш заможних ОТГ.

“У 2011-2013 роках із ресурсами було дуже важко. Той період можна назвати самоврядуванням без самоврядування. Був бюджет “проїдання”, а не розвитку. Але і в ті часи ми шукали можливості. Тротуари робили відрізками – щороку продовжували роботу”.

За словами Ніли Островської, після децентралізації тротуари почали ремонтувати швидше, з’явилася можливість встановлювати освітлення. Вдалося навіть закупити пасажирські автобуси, які вирішили проблему громадського транспорту у місті.

“Ми відчули, що місцеве самоврядування в Україні таки з’явилося. Ми поступово рухаємося до тих планів, про які раніше і мріяти не могли”, – каже Ніла Островська.

 

 

Як місцева влада співпрацює з бізнесом

 

Податкову базу громади складають переважно промислові підприємства, які дають багато робочих місць. Наприклад, на агрегатному заводі “Укроборонпрому” працевлаштовано близько 700 людей. Також у Красилівській громаді діють цукровий та машинобудівний заводи, підприємство “Оболонь”, іноземний завод “Фільтрон”.

“Ми маємо податкову базу, але не зупиняємось на цьому, бо сільське населення потерпає від нестачі робочих місць. Працюємо, щоб інвестори будували невеличкі підприємства саме в селах. Наприклад, з виробництва соків, замороження овочів. Відповідно до законодавства, ми не маємо прямого впливу на створення робочих місць і не можемо вплинути на бажання приватного бізнесу саме в нас відкрити той чи інший завод. Але якщо ми створимо прозорі умови, якщо ми будемо виділяти земельні ділянки на умовах чесного аукціону, якщо не будемо гальмувати затвердження документації, то підприємець побачить, що ми сприяємо, не ставимо незрозумілих питань. Це приваблює чесний хороший бізнес”.

Політику сприяння ведення бізнесу міська влада впроваджує і для діючих підприємств. ОТГ має повноваження контролю за дотриманням умов оплати праці, і у Красилівській громаді є посада інспектора.

“Але ми не хочемо бути каральним органом. Ми хочемо бути союзником і партнером для приватних підприємців. Адже вони ті люди, які заслуговують на повагу – вони створюють і для себе робоче місце, і для найманих працівників. Наші рейди не контролюючі – вони роз’яснюють нюанси законодавства у сфері праці, допомагають у реєстрації працівників тощо. У нашій громаді немає не офіційних робочих місць”.

Розуміючи важливість відкритої співпраці із бізнесом, Ніла Островська планує запровадити окремі звіти перед підприємцями. Таку практику вона побачила під час навчального візиту в Торонто. Відповідно до діючого законодавства, голова громади має публічно звітувати перед усіма мешканцями ОТГ. На думку Ніли Островської, важливо приділяти окрему увагу підприємцям.

“Дуже важливо окремо звітувати перед бізнесом – тими, хто наповнює бюджет. Щоб вони до копійки знали, куди витрачаються зароблені ними кошти”.

 

“Це все прості речі, але вони дуже потрібні нашим людям”

 

Завдяки об’єднанню, передачі податків на місця, Красилівська ОТГ стала спроможною та успішною. Тепер значну увагу приділяють сільським територіям, які не мали можливості відремонтувати і клаптик даху у школі. Зараз у селах будуються дороги.

“Новий якісний асфальт – це дороговартісні роботи, тому ми робимо їх поступово. Десь 370 метрів у центрі села збудували, а десь – і 500. Люди вже рахують: “Ось через 8 років ми будемо мати дорогу до самого Красилова”. Але ми не хочемо чекати 8 років – ми сподіваємося збудувати її за 2-3 роки”.

Красилівська громада втілює свою давню мрію – реабілітаційний центр з басейном.

“Декому здається, що це більше заклад розкоші, ніж необхідності. Проте йдеться про здоров’я. Багато людей потребують реабілітації, багато діток з інвалідністю, а ми не маємо свого реабілітаційного центру. Наступного року він запрацює. Це наша гордість – наша мрія”.

 

Поступово громада почала оновлюватися та будуватися, адже тільки тепер отримала на це кошти.

“Також ми почали потужну реконструкцію очисних споруд, адже старі побудовані ще в 70-х роках, і вони вже повністю зносилися. Днями у селі Чепелівка відкриємо новий дитячий садочок, наступного року починаємо будувати дитсадок у Красилові. Встановлення освітлення стали звичними для нас роботами. Це все прості речі, але вони дуже потрібні нашим людям”.

Проте не на всі зміни громада має повноваження, адже досі первинна ланка медицини залишається “в руках” району.

“Первинна ланка медицини не передана, бо щоразу не вистачає декількох голосів. Потужна громада з населенням понад 25 тисяч не має власної первинної ланки медицини. Але ми поступово рухаємося і чекаємо завершення реформи з децентралізації, коли буде визначено територіальний устрій України, зокрема”.

Ніла Островська каже, що більше не треба переконувати людей приєднуватися, адже вони самі бачать, якими успішними стали ті, хто вчасно наважився на об’єднання.

“Зараз реальні справи говорять самі за себе. Більше не треба розказувати: “от об’єднаємось, і буде так”. Цих півтора роки показують, що реальні зміни у селі відбуваються. Ми робимо ті зміни, які чекають люди”, – підсумовує голова Красилівської ОТГ з Хмельниччини Ніла Островська.