Давні греки, започатковуючи на світанку людської цивілізації Олімпійські ігри, переймалися не лише досягненнями в швидкості, спритності, фізичній досконалості і майстерності ранніх олімпійців. Понад усе цінувався особливий дух суперництва, нестримне бажання учасників увінчати своє чоло лавровим вінком та відчути солодкий присмак неперевершеності.

З тих сивих часів спливло чимало води, проте й досі будь-який конкурс – це передовсім копітка наполеглива робота, інтенсивна напружена підготовка і лише затим привселюдне змагання  за  досягнення звання найсильнішого, найефективнішого і найдосконалішого.

Конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування», про який йтиметься далі, не виняток з цього правила. Лише конкурують у ньому не спортивні здобутки, чи, приміром, мистецькі та освітні таланти, а новітні муніципальні інновації, вигадані світлими головами кращих управлінців вітчизняного місцевого розвитку і втілені ними та командами однодумців у життя.

Секрет успіху конкурсу криється в кількох факторах. Визначальні з них – сталість, повсюдність, ушанування переможців на державному рівні, доступність до банку визнаного провідними експертами досвіду для широкого самоврядного загалу. 

 

Загальноєвропейська ініціатива

 

Власне методологію «Кращих практик» розробили та адаптували до сучасних умов визнані європейською спільнотою новатори змін на місцевому і регіональному рівні з Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи.

Конкурс успішно працює в багатьох країнах – членах Ради Європи і переважно є щорічним. Зазвичай кожен раз організатори обирають кілька тем, актуальних для місцевого самоврядування тієї чи тієї країни. Так, торік наші сусіди-угорці включили до тематики національного суперництва два напрямки: «Співпрацю добровільних дружин з охорони правопорядку та органів місцевого самоврядування» та «Практику залучення ромів до місцевих справ».

У Молдові тамтешні муніципали зосередилися на чотирьох темах : «Партисипативна демократія задля доброго врядування», «Місцевий розвиток через залучення громади», «Збереження культурно-історичної спадщини» і «Покращення якості послуг населенню».  У Греції самоврядна спільнота визначила найважливішими аспектами  2018-го  «Зміцнення місцевої економіки через розвиток сільського господарства», «Застосування нових технологій та відновлювальних джерел енергії» і «Розвиток туризму».

Принагідно згадаємо, що під час минулорічного українського конкурсу «Кращі практики» представники вітчизняних органів місцевого самоврядування  також змагалися за кількома тематиками, проте найбільше заявок подали  саме на одну тему – «Практики розвитку, засновані на власних стратегіях і ресурсах». Показово, що рівень представлених матеріалів був настільки високим, а конкуренція гострою, що конкурсна комісія «щедрою рукою» віддала новаторам аж шість (!) перших місць, по два  других і третіх та три Спеціальні відзнаки.

 

Мета і завдання

 

Наш конкурс також не є разовим явищем. Україна як держава-член Ради Європи підтримала  згадану популярну в Європі ініціативу ще 2012-го. Протягом перших двох років конкурс на наших теренах безпосередньо впроваджував Центр експертизи реформ місцевого  самоврядування Ради Європи.

А з 2014-го роль головного організатора цього творчого суперництва, метою якого визначили відбір, відзначення і поширення найпрогресивніших надбань місцевих інноваторів у сфері соціально-економічного розвитку територій, перейшла до Мінрегіону. Відтоді завданнями «Кращих практик» стали сприяння органам місцевого самоврядування в здобутті нових знань та обміні досвідом; публічне визнання їхніх досягнень як інструменту заохочення до діяльності з підвищення стандартів якості життя громадян та поширення набутків і корисних ініціатив, спрямованих на розвиток територіальних громад та регіонів.

Варто сказати, що конкурс відбувається в два етапи: спершу визначають фіналістів, затим – переможців. Практики, що претендують на перемогу, вибірково верифікуються експертами, які «без дзвінка» виїжджають на місця, щоб достеменно перевірити, чи відповідають фактичні результати тому, про що йдеться в заявці. Це надійний інструмент проти фальші та будь-якого обману.

 

Уперта статистика

 

Ще один важливий висновок: конкурс «Кращі практики»  по-справжньому об’єднав Україну. Бо безпосередню участь у ньому беруть органи  місцевого самоврядування різних рівнів, а саме – сільські, селищні, міські, районні та обласні ради і ради об’єднаних територіальних громад  – з усіх регіонів нашої держави. Щоправда, допоки без незаконно окупованої РФ Автономної Республіки Крим (хоча ще в 2012-2013 рр. кримчани також були серед учасників і фіналістів) та зони бойових дій, викликаних російською агресією на сході України.

Отож, мова про регіональний аспект. Попереду всіх – Січеславщина, як вже дедалі частіше називають Дніпропетровську область. Протягом п’яти останніх років звідти надійшло аж 110 (!) заявок, 23 з яких стали фіналістами. На другому місці Харківщина, затим Полтавщина, Житомирщина і  Хмельниччина. Показово, що з Донецької та Львівської областей на адресу конкурсної комісії отримано однакову кількість заявок, значна частина яких упевнено пройшла до фіналу.

Постійні активні учасники  муніципального суперництва проживають у Київській та Запорізькій областях, на  Вінниччині, Сумщині, Волині, Івано-Франківщині, Черкащині, Чернігівщині. Цінний досвід, вартий визнання і поширення, має самоврядний актив Черкаської, Кіровоградської, Тернопільської, Миколаївської, Одеської, Чернівецької, Луганської областей. Наприкінці нашого списку – Закарпаття та Херсонщина, хоча й там є надбання, про які повинна знати вся країна.

Усі учасники цього  захоплюючого  творчого суперництва управлінців місцевого і регіонального рівня роблять свій безцінний внесок у важливу загальнонаціональну справу з децентралізації і реформи місцевого самоврядування, а отже, з європейського оновлення нашої держави: вони діляться з іншими сокровенним – знаннями, технологіями, набутками, власним досвідом  здобування успіхів і подолання невдач. Бо, як влучно зауважив Новоукраїнський міський голова (Кіровоградщина), президент Асоціації об’єднаних територіальних громад  України Олександр Корінний, «Кращі практики» – це клуб готових безкоштовних рішень». Справді, краще й не скажеш!

 

Кого знайде слава

 

Переможців перших Олімпійських ігор вшановували  лавровими вінками. Наші герої, прізвища яких сьогодні знає без перебільшення вся країна, бо щороку до Дня місцевого самоврядування в Україні їх вшановують у столиці на найвищому державному рівні, також заохочуються організаторами конкурсу в свій спосіб.

Переможцям надається право брати участь у семінарах з обміну досвідом та візитах до країн-членів Ради Європи. В 2015-му  вони побували Болгарії, наступними роками в Латвії та Польщі. Звідти привезли найцінніше – контакти, домовленості про співпрацю з колегами, адреси ймовірних інвесторів та партнерів, наснагу для подальшої творчої роботи.

Той, хто, образно кажучи, виборов квиток до загальноукраїнського клубу обраних, ставши переможцем «Кращих практик», ще й отримує від Ради Європи запрошення  на загальноєвропейські зібрання представників самоврядного активу Європи, як це було, приміром, цього року в польському Кракові.

В розпалі черговий конкурс «Кращі практики місцевого самоврядування» за 2019 рік. І якщо ви з якихось причин не встигли подати свою заявку на участь в ньому, хоча й маєте вагомі управлінські здобутки, інновації, реалізовані проекти розвитку,  то це ще можна зробити.

Нагадуємо, що термін прийому заявок на участь у Конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування» у 2019 році триває до 4 жовтня 2019 року. Докладну інформацію шукайте на сайті Мінрегіону.

---

Ірина Нагребецька, незалежна журналістка. Публікацію підготовлено за сприяння Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»