У Полянській ОТГ Закарпатської області за 4 роки виділили 1,6 млн грн під 3% річних за програмою «Власний дім»
Автор: Дмитро Синяк
Голова громади совкового взірця – це завгосп, тобто завідувач господарством. От тільки господарство у нього дуже велике, а людей, які користуються ним, кілька чи навіть кілька десятків тисяч. Проте це не змінює сутності праці: у будь-якому разі голова громади зазвичай комусь щось видає, ремонтує, закуповує... Але так чи інакше – витрачає. Підвищує рівень життя і покращує якість надання послуг, працює на благо громади, але все одно – витрачає. Натомість новітня об’єднана громада – не інструмент для витрачання грошей і засіб для відновлення та будівництва нового. ОТГ повинна заробляти на свій добробут. Як? Найпростіший спосіб – збільшення кількості робочих місць, які згодом приносять до бюджету громади 60% ПДФО. Але ось тут і починаються складності. Як збільшити кількість цих місць? Що робити для цього? Завгоспи не знають. Бо, власне, тут і має закінчитися завгосп та початися менеджер.
Подорожуючи об’єднаними громадами, я завжди питаю їхніх очільників: «Як ви заробляєте гроші для бюджету своєї ОТГ?» Вчорашні завгоспи або звично вказують у бік обласної адміністрації, або переповідають власні фантазії, які не мають зв’язку з реальністю: «У нас цілком можна побудувати завод на 200 робітників, і ми вже писали з цього приводу в ОДА…»
Один з невеличких, але цілком реальних кроків у цьому напрямку зробив голова Веселівської ОТГ Запорізької області Петро Кіяшко. Минулоріч він переконав місцевих депутатів у необхідності виділення одному з підприємців 70 тис грн – на будівництво нової автостанції. Причому після побудови приміщення право власності на нього переходило підприємцю. Деякі депутати були обурені такою «благочинністю», але Кіяшко домігся свого.
- Для того, щоб підприємець платив податки, він сам має заробляти, – пояснює Петро Кіяшко. – Більше заробить – більше заплатить. Як змусити його заробляти більше? Тільки залучаючи до різноманітних проектів, потрібних селищу. У даному випадку Веселе за 70 тис. грн отримало нову велику автостанцію у центрі – своєрідну архітектурну візитівку. Людині важко почати, і саме для цього потрібні невеличкі фінансові вливання від влади. Потрібен поштовх…
Також Петро Кіяшко планував виділити у 2019 році на кредити підприємцям 500 тис. грн. Однак несподівані видатки змусили його відмовитися від цієї статті. А от у Полянській об’єднаній громаді Закарпатської області кредити місцевому населенню дають вже чотири роки поспіль, і мають повноцінну історію успіху.
Перш, ніж розповідати цю історію, треба сказати кілька слів про саму Поляну. Минулоріч село відвідали понад 4 тис. туристів. Тут десятки санаторіїв і цілих п’ять заводів з розливу мінеральних вод. Відпочивальникам охоче здають житло багато місцевих жителів, однак Полянська сільрада воліє, щоб їх було набагато більше. Для цього місцеві депутати проголосували за участь у державній програмі «Власний дім», за якою кожен житель громади може взяти з бюджету гроші «на покращення житлових умов» під 3% річних, і віддавати цей кредит протягом п’яти років.
Програму підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім» було запроваджено у 1997 році. За первісним задумом, кредитні кошти селянам мали йти з державного бюджету і повертатися протягом 35 років, однак фінансів на це у держбюджеті зазвичай не було. Не було також і у місцевих рад, які мали додавати свою частку при заключенні кредитних угод.
Полянська громада знайшла потрібні гроші, однак мусила підписати договір із Закарпатським обласним фондом інвестування, оскільки безпосередньо не має права на надання кредитів. Фонд виступив як співфінансист громади, надаючи частину коштів і отримуючи за це 3% від суми кредиту.
- З 2015 по 2018 роки Полянська сільська рада виділила на «Власний дім» 747 тис. грн, – розповідає голова Полянської ОТГ Іван Дрогобецький. – Цього року заплановано виділити 330 тис. грн., а наступного ми плануємо виділити вже понад 1 млн грн. Причому ми порахували, що коли виділимо 1 млн грн, то, власне, з бюджету заплатимо лише 200 тис. грн, а 800 тис. грн надійде від тих, хто вже користуються наданими кредитами.
Після об’єднання громади обсяг кредитної програми постійно зростає. У 2015 році жителям Полянської громади надали кредитів на 150 тис. грн, у 2016-му – на 410 тис. грн, у 2017-му – на 448 тис. грн, у 2018-му – на 602 тис. грн. І якщо у 2015 році програмою скористалися 5 осіб, то минулоріч – 17 осіб. А загалом до послуг «Власного дому» звернулися 45 жителів громади. За розрахунками фахівців Полянської ОТГ, через 10 років об’єм кредитної програми має зрости до 5 млн грн – і це без особливого навантаження на бюджет громади.
Треба сказати, що напрямок роботи фонду не суто бізнесовий, а також і соціальний. Принаймні, від селян, які користуються грошима, не вимагають офіційної реєстрації і сплати податків.
- Якщо ми бачимо, що та чи інша людина залишилася без роботи і перебуває у складних життєвих умовах, але має, приміром, дві вільних кімнати і може здавати їх туристам, ми пропонуємо їй скористатися нашими кредитами, – веде далі Іван Дрогобецький. – За ці гроші людина робить ремонт у власному помешканні, встановлює, приміром, бойлер і згодом починає приймати туристів. Така людина вже не зіп’ється і не пропаде з голоду, вона також не ходитиме до сільської ради по матеріальну допомогу. Ми дали людині вудочку, а не рибу, і разом з цією вудочкою вона отримує надію на краще життя. Саме це, а не символічні податки, які надходять до місцевого бюджету від приватних підприємців, і є найважливішим для нас.
Зазвичай сільська рада видає до 50 тис. грн «в одні руки». Проте може платити і більше. Найбільшою сумою, яку видавали за кредитною програмою у Поляні, було 150 тис. грн. Усі звернення щодо надання кредитів подаються як бізнес-проекти. Тобто прохаючи гроші у сільської ради, людина мусить вказати, як має змінитися її життя після отримання кредиту. І більшість розповідає у своїх заявах саме про можливість приймати туристів.
Перед тим, як задовільнити заяву, спеціальна комісія сільської ради ретельно перевіряє інформацію, надану заявниками. Іван Дрогобецький стверджує, що саме тому за чотири роки існування програми «Власний дім» не було жодного випадку нецільового використання коштів чи неповернення кредиту.
- У нас було 3 чи 4 випадки, коли ми сумнівалися щодо чесності людей, які просили кредити, – розповідає голова Полянської громади. – Тоді ми виділяли гроші не їм, а тому чи іншому депутату, який особисто платив за ремонт і контролював його якість. Згодом він також відповідав і за повернення кредиту своїми підшефними. Крім того, людина, яка просить гроші у сільській раді, мусить обов’язково вказати поручителя, який у разі чого повинен повернути за неї гроші. Ми не вимагаємо під свої кредити жодної застави, і теоретично нас могли б обманювати. Але на практиці такого жодного разу не було. А добробут жителів Полянської об’єднаної громади завдяки цим кредитам таки зростає. Разом з цим, збільшується і кількість туристів. Чималий, як на мене, зиск…
Теги:
Область:
Закарпатська область Запорізька областьГромади:
Полянська сільська об’єднана територіальна громада Веселівська селищна об’єднана територіальна громада Полянська територіальна громадаДжерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
20 грудня 2024
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)
Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...
20 грудня 2024
Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада
Ветеранська політика в громадах: як це працює...
Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...
20 грудня 2024
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу
Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...
18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...
20 грудня 2024
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження
Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...
Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...