Майже однакові за територією Миколаївська та Українська об’єднані територіальні громади на Петропавлівщині в Дніпропетровській області. Але зовсім різні за кількістю жителів: у Миколаївській громаді проживає 6456 жителів, в Українській – 2672. Більш ніж утричі різняться бюджети.

Схожість громад, мабуть, лише у їхній вірі в децентралізацію, бо лише 5 із 13 сільських рад Петропавлівщини знайшли для себе єдиний вихід змінити життя селян на краще. Чи вдаються зміни та як отримані з децентралізацією інструменти обидві громади використали на місцях.

 

Від ідеї – до створення громади

 

На початку реформи у Петропавлівському районі планували три об’єднані територіальні громади, зокрема Петрівська сільрада мала об’єднатися з сусідньої Дмитрівською, а Миколаївська – з Васильківською, решта сільських рад – в одну Петропавлівську ОТГ. Із урахуванням ресурсу всі громади мали бути самодостатніми.

Однак активності в ході реформи від очільників району не було, не виявляли бажання щось змінювати і сільські голови. Тож не дивно, що перспективний план "переграли" активні громадяни. Миколаївські активісти створили ініціативну групу та запропонували об’єднатися в одну громаду Миколаївській, Васильківській, Петрівській сільрадам.

Після довгого і досить болісного обговорення 28 березня 2017 року утворилася Миколаївська ОТГ, до складу якої увійшли 10 сіл: селище Васильківське, села Миколаївка, Запоріжжя, Кунінова, Русакове, Сидоренко, Петрівка, Катеринівка, Маломиколаївка, Мар’їна Роща, Новопричепилівка. Головою громади обрали Віктора Одоєвцева.

 

Колектив сільської ради Миколаївської ОТГ 

 

Після створення Миколаївської громади, про бажання об’єднатися оголосила ініціативна група від Троїцької та Української сільських рад.

Перспектива лишитися в майбутньому у складі Петропавлівської ОТГ місцевих жителів не влаштовувала: грошей з районного бюджету мало перепадало на розвиток їхньої території. А стати незалежними, то перестати ходити з "протягнутою" рукою. Маючи чимало сільськогосподарських угідь, ця громада мала хорошу перспективу розвивати свої території.

За створення громади взялися голова Троїцької сільської ради Олена Макогон та голова Української сільської ради Олександр Новак. 24 грудня 2017 року відбулися вибори: головою громади обрали Олександра Новака. У складі громади: cелище Українське, села Василівка, Вереміївка, Зелений Гай, Мар’янка, Новоселівка, Новохорошевське.

 

Хто перший встав, того і капці: як формувався бюджет громад

 

Громадам передали на місця додаткові бюджетні повноваження та стабільні джерела доходів для їх реалізації. Як розділився районний бюджет між громадами та сільськими радами, які не пройшли процес об’єднання пояснює начальниця районного фінансового управління Наталія Тимченко.

- Гроші, що надходили до бюджету району в основному це прибутковий податок та збір на доходи фізичних осіб: у нашому випадку 55 відсотків сплачувала шахта та 45 відсотків – сільгосппідприємства. За ці кошти утримують соціальну сферу: школи, лікарні, клуби, дитячі садочки, – пояснює начальниця фінансового управління Наталя Тимченко.

Бюджет Петропавлівського району до 2017 року становив 108,5 мільйонів гривень. 2018 року (без громад) зменшився до 58,2 мільйона гривень.

 

Центр Миколаївської громади 

 

Найбільший платник податків (шахта ім. Сташкова) відійшов до Миколаївської громади. Бюджет ОТГ за 2018 рік склав понад 83 млн грн, це разом з державною субвенцією майже у 25 млн грн: медична, освітня, інфраструктурна, на нову українську та опорну школи й інше.

Як і планували, громада отримує власних грошей понад 58 млн грн (50% бюджету – це податок та збір на доходи фізичних осіб, 30% – субвенції з державного бюджету, 6% – плата за землю, по 4% – єдиний податок, податок на нерухоме майно, акцизний податок).

Бюджет Української громади виявився скромнішим – 24 млн грн. На початку його навіть не вистачало для самостійної громади. Недостатньо було і людей для створення громади.

 

Олександр Новак, голова Української ОТГ 

 

- У громаді 2 672 жителів. Нам пояснювали, що перспективною в майбутньому буде громада в якій живе від 5 тисяч осіб. Але ми боролися за право об’єднатися. Перш за все, нам довелося доводити обласному керівництву, що Українська ОТГ має право на існування, – говорить голова Української громади Олександр Новак.

Умовити на об’єднання ще одну, Лозівську сільську раду, не вдалося. А от як збільшити власний бюджет рішення знайшли. І таки отримали дозвіл на об’єднання.

- Розпочали самостійне життя з підвищення земельного податку. Жителі громади із розумінням поставилися на цю вимогу часу. На сьогодні земельний податок становить один відсоток від нормативної грошової оцінки землі. Це найбільша земельна ставка, яка нам відома. Так як основа нашого бюджету прибутковий податок (40%) та земельний (30%), ми вже могли говорити про самодостатність громади, – пояснює Олександр Новак.

 

Українська сільська рада

 

Дозволивши громадам добровільно об’єднуватися, спрацював принцип: "Хто першим встав, того і капці". Так, дійсно, поки одні сільські голови та районна влада вагалися та розмірковували, або навпаки, тягнули час, громадськість взяла ситуацію у свої руки. У результаті створили дві громади.

 

Бути чи не бути опорним школам та як заохочують молодих спеціалістів

 

Громадам передали частину інфраструктури. До Миколаївської ОТГ відійшло три школи, шість закладів охорони здоров’я (ФАПи, амбулаторії), клуби. Із 83 млн грн витрачають: 27% – на освіту, 19% – благоустрій населених пунктів, 12% – виконавчий апарат, 34% грошей передають до інших бюджетів.

За законом Миколаївська громада перераховує реверсну дотацію, яка складає майже 9 млн грн. Це гроші, які держава вилучає із бюджету громади і надає як базову дотація іншим громадам (коли доходи громади на одного жителя менші за статистичні).

 

Першокласники Миколаївської опорної школи

 

Зовсім не відчули дискомфорту педагоги, коли переходили з районного відділу освіти у відділ освіти Миколаївської громади. Вчителі вчасно отримали заробітну плату, відпускні, адже, передбачаючи затримки з освітньою субвенцією, завчасно подбали про виплату з місцевого бюджету. Молодим спеціалістам, навіть, підвищили на 10 відсотків заробітну плату.

Школи Миколаївської громади єдині у районі до 1 вересня повністю забезпечили технічним обладнанням і меблями перші класи Нової української школи. Понад 1 млн грн державних грошей витратили на опорну школу: технічно оснастили 5 кабінетів (географії, хімії, фізики, математики, інформатики). Єдине з чим ще є питання – це з кадрами: молоді педагоги потрібні у Петрівську та Васильківську школи.

На території Української громади – Новоселівська загальноосвітня школа та Троїцький НВК, один дитячий садок, два Будинки культури, дві бібліотеки, дві амбулаторії в селах Троїцькому та Новоселівці, працюють ФАПи у Вереміївці та Мар’янці.

- Нам вистачає грошей на утримання закладів соціальної сфери. Тоді, як всюди скорочують штат або переводять працівників на неповну ставку, ми зберігаємо всі робочі місця, – говорить голова громади Олександр Новак.

А от взяти на свій баланс школу та НВК громада досі не змогла. Олександр Новак пояснює, що все через брак кадрів. У цьому році поставили собі мету створити відділ освіти та взяти школи на утримання громади. Щоправда, молодим спеціалістам можуть запропонувати лише мінімальну заробітну плату.

Гостро в Українській громаді обговорюють створення опорної школи. Зараз у Новоселівській школі навчається 92 учня, в Троїцькому НВК – 138. Із Вереміївки до Новоселівської школи підвозять на навчання 4 учнів, а в 10-11 класах лише до 8 школярів. Тож у громаді самі сумніваються чи доцільно створювати опорну школу.

- Невпевнені, чи зможемо ми профінансувати все для профільного навчання в опорній школі нашої громади. Як варіант думаємо придбати новий шкільний автобус та підвозити старшокласників до районного центру – у Петропавлівську опорну школу. Звісно, обговорюватимемо це питання на загальних зборах громади та разом вирішувати як бути, – говорить голова Української ОТГ.

 

Медичний центр, біометричні паспорти та базова дотація: що отримали громади за рік

 

Трішки більше року як утворилася Миколаївська громада, а вже є про що розповісти. Бюджет громади дозволив стрімко розвиватися. У приміщенні сільської ради запрацював ЦНАП, де без черг, записів та талончиків можна отримати широкий спектр послуг. Нещодавно придбали станцію для оформлення та видачі біометричних паспортів, послугою користуються і жителі району.

Значні позитивні зміни відчули в медичному обслуговуванні. Завершується будівництво Миколаївського медичного центру, придбано обладнання та автомобіль-позашляховик для медиків (коштом обласного бюджету).

Капітально ремонтують школи та дитячі садочки. У селищі Васильківському на базі дитсадка будують дитячий центр, де працюватимуть музична школа, спортивна дитячо-юнацька та танцювальна секції.

 

Капітальний ремонт Васильківського дитсадка 

 

На території Миколаївської ОТГ налагодили роботи з благоустрою: у Васильківському ремонтують водовідвідну систему у комунальних будинках, яка десятки років не працювала. У Катеринівці та Мар’їній Рощі провели водогін (залучили інвестиції). Створили комунальне підприємство та закупили техніку.

 

Катеринівці та мар’їнорощинці будуть з водою

 

В Українській громаді інша ситуація. Отримали обіцяні повноваження від держави та почали планувати майбутнє. Хотілося створити своє комунальне підприємство, виробляти пелети для опалювання, до амбітних планів додавали створення маленького мобільного асфальтного заводу. Та грошей на втілення задумів не вистачає.

2018 року громада відчула дефіцит бюджету та, навіть, отримала базову дотацію – 1,7 млн грн. Ці гроші витратили на вуличне освітлення. За інфраструктурну субвенцію у 2,2 млн грн відремонтували дорогу в селі Троїцькому (1,5 млн грн), на решту в селі Українському реконструювали Меморіал Слави.

 

Меморіал Слави (с. Українське) 

 

2019-го базової дотацію громада не отримає. Але матиме 2,1 млн гривень інфраструктурної субвенції. Їх планують витратити на капітальний ремонт дороги в селі Українське і замінити вікна в Троїцькому НВК.

 

Кадри вирішують все: вчителі, лікарі, культпрацівники – які вакансії є в громадах

 

Найбільше досягнення Миколаївської громади – молоді спеціалісти. Працюють спеціалістки-проектантки Вікторія Биковська, Марина Звіркова. Колектив навчився писати проекти, завдяки цьому з’являються нові дитячі майданчики, парки, проводяться заходи.

Успішно розвивають культуру та туризм: до справи взялася перспективна хореограф Інна Чорнокнижна – й у селі на повну запрацював Миколаївський Будинок культури.

 

Тетяна та Денис Сімшаги 

 

Друге дихання отримало і село Петрівка. У Петрівському Будинку культури працюють молода пара Денис і Тетяна Сімшаги. Молоді люди приїхали до Миколаївки з Донеччини на запрошення працювати у сфері культури.

Оселилися і відкрили гуртки для дітей: понад 40 дітей приходять на хореографію. Для музичної школи закупили баяни, скрипки, гітари, домбри, електро-гітари, бас-гітари, мікшерний пульт та акустичну систему.

 

Найбільший Герб України - в Миколаївській громаді

 

За рік вільного плавання Миколаївська громада встигла навіть встановити власний рекорд: на найвищій точці громади встановили металевий Герб України, рекорд внесли до книги рекордів України.

 

Фестиваль "Квітка Присамар’я" 

 

Двічі провели масштабний мистецький міжрегіональний фестиваль "Квітка Присамар’я" в Миколаївці, куди приїхали близько тисячі учасників вокальних та танцювальних колективів і майже стільки ж гостей. Громада вклала хартію з туристичним агентством України, узяли собі орієнтир зробити Миколаївську ОТГ туристичним краєм. Перший крок у цьому напрямі вже зроблено: провели масштабний велотур громадою. Участь у велотурі взяло близько двохсот учасників.

 

Сімейна лікарка Аліна Городенко 

 

Українська громада теж поповнюється молодими кадрами. Колектив амбулаторії села Українського із радістю зустрів сімейну лікарку Аліну Городенко. Тепер жителі мають свого сімейного лікаря. Не треба їхати за медичними послугами до районної лікарні.

Щоб лікарка мала більше можливостей допомагати жителям, придбають в амбулаторію аналізатор. Для самої лікарки придбали житло. Також громада перераховує 235 тисяч гривень до районного бюджету для Петропавлівської районної лікарні, де також обслуговують жителів громади.

 

Мільйонні втрати: чому земля не приносить бажаного доходу

 

За даними Держгеокадастру лише з державної власності в комунальну передано 5712 га земель сільськогосподарського призначення Миколаївській ОТГ та 3754 га – Українській ОТГ.

 

сел. Васильківське: руїни птахофарбики 

 

Хотілося б розповісти детальніше про стосунки із землекористувачами у Миколаївській громаді. Дізнатися про ситуацію у Васильківському старостинському окрузі, де найбільше ріллі та лишилися руїни від колись славної на всю Україну птахофабрики. Як розвивається місцевий бізнес. Але після двох невдалих телефонних розмов, голова громади Віктор Одоєвцев категорично відмовився надати будь-яку публічну інформацію. А журналістський запит так і лишився без відповіді. І це, мабуть, найбільший на сьогодні провал громади, точніше керівника.

І мова не лише про порушення закону України, а про головне: децентралізація – це, перш за все, значний інструмент і можливість покращення в місцевому управлінні своєї ОТГ. Певно, над прозорістю та доброчесністю влади у Миколаївській громаді варто добре працювати.

 

Гуртожиток у який так ніхто не заселився (Українська ОТГ) 

 

Голова Української ОТГ Олександр Новак про складні земельні стосунки говорить відкрито. Пояснює: головний дохід до бюджету громади – це земельний податок та податок з доходів фізичних осіб. Але і тут достатньо проблем. Фермерські господарства сплачують всі необхідні податки до бюджету громади. Важче із одноосібниками.

- Великих сільгосптовариств зі статусом юридичної особи на території ОТГ лише п’ять, решта – близько 600 одноосібних орендарів. У їхньому користуванні понад 6 000 гектарів землі, та лише третина таких господарств декларує доходи. Ми підрахували, що через це громада недоотримує до бюджету майже мільйон гривень, – розповідає Олександр Новак.

Із недобросовісними одноосібниками боролися на загальних зборах громади і зачитували списки неплатників податків, вони обурювалися і ображалися. Але іншого виходу голова громади поки не бачить. Для участі у заходах благоустрою теж відгукуються лише платники податків.

 

Віталій Прохоров 

 

Член виконкому Української ОТГ та директор товариства, яке обробляє 2000 га орендованої землі в Троїцькій сільраді, Віталій Прохоров також невдоволений ситуацією в громаді. Як свідомий платник податків розуміє, що громада має хороший потенціал для розвитку, але сьогодні громада в застої.

- Я був у джерела об’єднання громади, ми розуміли, що, маючи близько 20 тис. га землі, громада може себе утримувати. Та належних доходів сьогодні немає. Можу із упевненістю заявити, що по нашій громаді близько 800 гектарів землі "гуляє" в одноосібників. Ці землі не пустують, їх обробляють, а це прихована оренда. І на землі не сіється, і ніякого врожаю не збирають? Звідси і податків до бюджету – нуль. По Українській сільраді взагалі плачевна ситуація. Якщо фермери Троїцької сільської ради платили і платять від нормативно-грошової оцінки землі 8%, а це рівень оренди державних комунальних земель, то в Українській сільраді досі зупинилися на 3%. А як вам те, що на кадастровій карті є державні землі запасу, а в реєстрі їх немає. Земля – найбільший ресурс, який є основою доходу в нашу громаду. Треба відслідковувати: в оренді земля чи ні, і з людьми розмовляти, щоб договори реєструвати, – говорить Віталій Прохоров.

Врегулювати це питання, на думку Віталія Прохорова, можна було б, якщо встановити єдиний земельний податок на землю. З будь-якої земельної ділянки, яка обробляється, сплачувати однакові гроші з гектара. Якщо одноосібник запевняє, що не обробляє землю, то сплатити єдиний податок він зобов’язаний або здати землю в оренду.

 

У Троїцькій сільській раді 

 

Також Віталій Прохоров бентежиться тим, що у громаді сьогодні немає порядку й у структурі адміністрації:

- Зараз варто налагодити процес наповнення бюджету. Варто вкладати гроші в інфраструктуру, залучати кошти, писати проекти. А хто їх пише? Стратегічного плану розвитку теж немає. У громаді досі немає землевпорядника. Треба реєстрація – їдемо в Миколаївку, тобто веземо гроші в сусідню громаду. Наше господарство сплачує всі податки, все, чим держава нас зобов’язала. Окрім того, завжди беремо участь в соціальному житті громади: чистимо дороги від снігу, дороги ремонтуємо безкоштовно. Вважаю, що всі фермери та підприємці мають бути в однакових умовах. А коли все буде під контролем, коли всі сплачуватимуть податки, тоді можна буде говорити про спроможність і планувати майбутнє громади.

Ситуація в Українській ОТГ, де, треба так розуміти, процвітає нелегальна оренда і бюджет не отримує з цього грошей. Що ж громада чи її керівництво має робити в таких випадках?

Володимир Феськов, експерт ГО "Інституту політичної освіти" відповідає:

- Органи місцевого самоврядування мають знати землі, якими володіють, а відповідно і землекористувачів та які податки вони сплачують. Якщо хтось не платить і це ігнорується, то і громада зазнає втрат до бюджету. А з порожньою казною громада далеко не піде. Зрозуміло, що ніхто не любить займатися роботою, яка псує стосунки. Та контролювати треба. До речі, така ситуація може створюватися штучно, бо дуже зручно самим підприємцям платити неофіційно гроші комусь, замість у бюджет громади.

 

Інвестувати потрібно в людей, а не в будівлі...

 

Відремонтована головна дорога у Миколаївській ОТГ 

 

Зрозуміло, що окрім власних коштів, громадам відійшла частина інфраструктури: школи, дитсадочки, лікарні, а ще практично "вбиті" дороги, які не ремонтувалися більше 20 років, та руїни від колишніх заводів і фабрик. Усьому цьому "багатству" треба дати ладу. Аби підняти громаду, необхідні потужні зовнішні інвестори. Бо розпочинати доводиться з нуля.

У Миколаївській громаді взяли курс на інвестиції. Працюють, бо розуміють, що навіть того бюджету, що мають, не вистачить на будівництво доріг і розвиток громади. Співпрацюють з Дніпропетровським інвестиційним агентством. У пошуку фінансів вже визначили понад 100 донорів, з якими можуть працювати.

 

Заклад для малят

 

Зараз на другому етапі співпраці з "U-LEAD з Європою" планують залучити не менше 20 мільйонів гривень на власні проекти. Залучає громада і місцеві інвестиції. Завдяки участі у конкурсі міні-грантів "Громада своїми руками" 2018 року, 360 тис. грн інвестицій завели в громаду самі жителі.

Усе, що хотіли втілити в Українській ОТГ, поки що лишається мріями.

- Приїжджали до нас київські бізнесмени, бачили територію громади як платформу для сонячних панелей. Одним із варіантів розвитку ОТГ ми розглядаємо і цю можливість. Поки відповіді від них не отримали, – говорить голова громади Олександр Новак.

Можливість залучати інвестиції – це хороший показник успішної громади. Тільки інвестиції не мають робити з людей нових колгоспників.

- Переробний завод "притягнути" не складно, спробуйте створити кооператив. Басейн побудувати за 80 млн не проблема, і хизуватися, що ти чемпіон інвестицій. А потім з басейном у громаді, в якій люди звикли купатися в річці, що робити? Інвестиції мають робити з людей підприємців, розвивати малий бізнес. Інвестувати потрібно в людей, а не в будівлі, – зазначає експерт із децентралізації Олександр Солонтай.

 

Успіх громади – це щасливі люди

 

Чи можна сьогодні оцінити роботу двох громад за рік та визначити: успішні вони чи ні?

Експерт із децентралізації Олександр Солонтай запевняє: наповнення бюджету – це не критерії успішної чи не успішної громади. Громада – це, перш за все, люди. І критерієм благополуччя громади є те, як почувають себе люди громади.

- В одній громаді можуть зібрати багато грошей та "закатати" їх в асфальт, проїдати кошти на бюджетних установах. Від цього реально людям добре не буде. Органам місцевого самоврядування буде добре, але то лише 0,2% громади. Це проблема усієї України, коли громаду асоціюють із головою і декількома депутатами. А громада живе собі своїм життям. Дійшли вже до того, що нормальні люди – фермери, роботяги, столяри – не хочуть асоціюватися з громадою, бо забули про головне: громада – це люди! Життя людей – це важливо. Людина – вища цінність. – підсумовує Олександр Солонтай.

Змінюватися треба починати на місцях і для цього децентралізація дає всі важелі. Можливо справа розвитку громади дійсно не в успадкованому бюджеті. Розвивається громада там, де вміло розпоряджаються отриманими ресурсами та інвестують в дітей та молодь. Де, окрім матеріального, дбають про духовне. Де вчаться новому, не бояться змін.