Якщо не стимулювати бізнес, то ми будемо плентатися у хвості, – голова Ланчинської ОТГ

 

Ланчинська селищна об’єднана громада на Івано-Франківщині утворилася з двох рад у 2017 році, і з наступного року перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державою. Тут відразу почали ремонтувати школи, закуповувати нову комунальну техніку, шукати проекти для розвитку громади. Побачивши успіхи сусідів, до ОТГ приєдналася Середньомайданська сільська рада. Натепер у Ланчинській громаді проживає більше 10 тисяч людей. Раніше бюджет громади складав три мільйони гривень, а сьогодні вони перетворилися у 56 мільйонів.

Як Ланчинська громада почала заробляти та чому саме тут будується “Вікно в Карпати” – у проекті УКМЦ-DOBRE розповів голова громади Володимир Попович.

 

“…зі штабу пішов в окопи”

 

У 1985 році Володимир Попович очолював Ланчинську селищну раду, до складу якої входило і сусіднє село Добродів. Тоді він був наймолодшим головою селищної ради в Івано-Франківській області. Згодом очолив департамент економічного розвитку ОДА. Через роки чоловік вирішив повернутися у рідне селище Ланчин, і балотуватися на посаду голови об’єднаної громади.

“Колеги жартують, що я зі штабу пішов в окопи. Але це було моє виважене рішення.
Я виходець із Ланчина, мої батьки і батьки дружини проживають тут. Я вже очолював цю громаду, і, використовуючи свій досвід, я хотів довести, що можна зробити багато речей. Голова громади тоді і зараз – це по суті дві різні посади. Тоді ми очікували, що хтось щось має дати, а сьогодні – треба заробити. І з перших днів, відколи я отримав довіру людей, ми почали працювати з проектами, інвесторами, з різними джерелами фінансування. У нас сильна команда. Сьогодні будь-який спеціаліст скаже, з чого складається дохідна частина бюджету, де брати ці гроші, як ґаздувати”.

 

“Неотримана” субвенція вже сягнула десятків мільйонів гривень

 

За словами Володимира Поповича, порахувавши, скільки коштів громада могла отримати, якби об’єдналася раніше, вони зрозуміли: чекати більше не можна. Адже тільки “неотримана” інфраструктурна субвенція вже сягнула десятків мільйонів гривень.

“Ми розуміли, що з кожним роком по формульному розрахунку сума субвенції буде зменшуватися. Ми переконували людей, що необхідно об’єднуватися. І не тільки через гроші, адже децентралізація – це зміна мислення. Ще коли я вчився в школі, я думав: було б добре, щоб Ланчин був центром і мав повноваження. Тепер є така можливість, і настав час самим вирішувати проблеми, які роками не вирішувалися”.

На думку голови громади, мешканці центральних населених пунктів готові були об’єднуватися, а ті, хто приєднувався – побоювались, тож саме їх і доводилося переконувати. Проте громада мала приклади успішних сусідів, які вже перейшли на прямі міжбюджетні відносини з державою і почали розвиватися.

 

 

Результати першого року

 

“Створивши громаду, ми починали з нуля: з відкриття рахунків, конкурсів на заміщення посад, підписання угод, участь у різних проектах і програмах, паралельно вчилися і вчили людей. І нам уже вдалося дещо зробити”, – каже Володимир Попович.

Купили новий сміттєвоз та трактор для прибирання снігу. Оновили базу пожежної охорони: зробили ремонт приміщення пожежної станції, придбали пожежну машину та модульну мотопомпу для гасіння вогню, зокрема, на полях.

Щоб виявити актуальні проблеми, які досі були непомічені, у громаді провели анкетування серед дітей-старшокласників.

“Ми їх запитали: які проблеми ви бачите, як би ви їх вирішили, чим відрізняється наша громада від інших. Найбільшою проблемою вони назвали ту, яку “чули на кухні” – адже ця проблема їх безпосередньо не торкалася, але саме це показало її актуальність. Мова йде про будівництво мосту через річку Слобушниця. Також діти сказали, що вони хочуть місце для відпочинку – для вуличної музики, де буде дитячий майданчик, стіл для гри в шашки. Діти-старшокласники хочуть безалкогольне кафе та висадити іменний парк зі своїми деревами. Ми побачили їхні думки і врахували це у стратегії соціально-економічного розвитку”.

Деякі із виявлених проблем уже почали вирішувати – каже Володимир Попович. Нещодавно Ланчинська ОТГ стала партнером Програми USAID DOBRE і першим спільним проектом буде створення відкритого простору у сквері імені письменника, поета Юрія Шкрумеляка. У реконструйованому сквері планують створити місце для відпочинку.

Міст у громаді будували спільними зусиллями влади та мешканців. Володимир Попович називає це державно-приватним партнерством, відповідно до якого уклали договір: бюджет оплачує матеріали, а люди допомагають у будівництві. Завдяки такому партнерству громаді вдалося заощадити понад половину вартості всього проекту. Мешканці охоче взялися за роботу, адже чекали цього мосту більше десяти років – частина будинків була фактично відрізана водою і тут стояв лише пішохідний перехід через річку. Автомобілям доводилося їхати убрід, хоча і це ставало неможливим навесні та в період дощів. Наразі також завершується будівництво 126-метрового підвісного моста через річку Прут, який влада і мешканці громади також будують разом.

 

 

Окрім того, як приклад результату децентралізації, Володимир Попович називає цифру 1,3 мільйони гривень – таку суму вклали у село Добродів. Голова громади каже, що раніше про зазначені фінанси села і мріяти не могли. Насьогодні, уже замінили покрівлі у трьох школах, біля всіх шкіл встановили антивандальні спортивні майданчики, упорядкували сквер, оновили вуличне освітлення, зробили поточні ремонти доріг.

Невдовзі у громаді відкриють сучасний ЦНАП. Також складають документацію на каналізування і водовідведення, та будівництво колектора.

“І це все тільки початок. Хоча і за один рік зроблено багато”, – додає голова громади.

 

Вікно в Карпати

 

Ланчинська ОТГ із проектом “Вікно в Карпати” виграла обласний конкурс і отримала можливість побудувати оглядову вежу та відпочинкову зону у вигідному місці. Завдяки такому об’єкту громада планує стати частинкою туристичного маршруту і заробляти на туризмі.

“От люди скажуть: “У них дороги немає, а вони оглядову вежу і відпочинкову зону будують”. І я їх розумію. Але ми використовуємо своє розташування – якщо б ми не виграли цей проект, то його би використала інша громада, – каже Володимир Попович, – Ми знаходимося у вигідному географічному та геополітичному місці. Через нас проходить дорога, яка об’єднує Молдову, Румунію та Чернівці, Яремче, Рахів, Буковель. Через Ланчин уже їздять туристи, і ми маємо зробити так, щоб затримати їх спочатку хоча б на півдня, потім на добу і щоб вони “залишили” тут якісь гроші. Ми назвали цю відпочинкову зону “Ворота в Карпати”, адже це найвище місце, з якого видно три райони. Тут кордон між гуцулами і покутянами. Там вже зараз фотографуються люди, для них організували польоти на аероплані”.

Ланчинська ОТГ підписала міжмуніципальну угоду із сусідньою Печеніжинською громадою, аби створити спільний туристичний маршрут, фрагмент якого уже працює і користується популярністю серед мандрівників.

“Я розумію, що прямо сьогодні результату не буде і миттєво люди його не відчують. Але ми змінюємося самі і змінюємо думку людей. І треба не один раз говорити, щоб переконати людей. І варто з чогось починати працювати”.

 

“Чагарники” уже приносять гроші у бюджет

 

Володимир Попович переконаний, що для заробітку громада повинна працювати з бізнесом – це наповнює бюджет та створює робочі місця. Ланчинська громада не тільки говорить про “створення сприятливих умов для розвитку підприємств”, а і вже має результати.

Для інвестора розробили пакет документів для будівництва сонячних батарей на площі 20 га. На підготовку проекту громаді знадобилося 8 місяців. І весь цей час, із моменту прийняття рішення про виділення земельної ділянки, до бюджету надходять кошти від оренди.

“Ця земля з початку радянського союзу і до сьогодні не оброблялася – там повиростали чагарники. Із серпня минулого року громада отримує орендну плату за землю (хоча будівництво ще не почалося). Тут буде створено 12 робочих місць, буде розвиватися інфраструктура. Ми підписали додаткову угоду: з моменту першої здачі в експлуатацію сонячних батарей громада щороку буде отримувати 100 тисяч гривень на розвиток інфраструктури”.

Також у Ланчинській громаді шукають можливості встановити вітряки для вироблення вітрової енергетики. Окрім того, завезено матеріали для будівництва ресторанного комплексу на Добротівській горі.

 

 

Із першого січня цього року на території громади запрацювала заправка. Раніше до найближчої людям доводилося їхати за 12-15 кілометрів. Окрім зручності, мешканці громади отримали 7 робочих місць, а бюджет – акцизний податок та орендну плату за землю.

“Попри все є скептики, які говоритимуть: “Комусь там віддали землю”. Але ми мусимо працювати з підприємцями і створювати робочі місця. Якщо ми не будемо стимулювати бізнес, то будемо плентатися у хвості, де були і раніше”.

Як вважає Володимир Попович, зараз земля у їхній громаді стає дорожчою, адже розвиток території уже можна побачити.

“Коли я був головою цієї громади багато років тому – я хотів бачити її центром розвитку, культури. І сьогодні ми це можемо зробити, ми змінюємося. Процес децентралізації є незворотнім. Я вірю в свою громаду, і запрошую гостей, адже у нас є вам що показати”.

 

 

Теги:

речник

Область:

Івано-Франківська область

Громади:

Ланчинська селищна об’єднана територіальна громада Ланчинська територіальна громада

Джерело:

Український кризовий медіа-центр

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...