Про децентралізацію на Рівненщині розповів директор регіонального Центру розвитку місцевого самоврядування Руслан Сивий.

 

 

Пане Руслане, ви один з тих, хто розпочинали процес децентралізації на Рівненщині. Не страшно було?

Відповідально. Людям треба говорити лише те, в що віриш сам. Люди відчувають фальш. А ми першопрохідці і ніхто не дасть гарантії, що складеться так, і не інакше. Вже сьогодні, до речі, я бачу ці страхи у трохи іншому світлі. Перші новоутворені громади не йшли за якимось шаблоном чи правилами – вони самі створювали ці правила. Часто бували ситуації, коли щось ні в законі не прописане, ні в постановах, а працювати треба. Тоді збирали наради, радилися, приймали рішення і показували іншим – ми зробили так… Й інші вже йшли цим шляхом.

Як вдалося переконати першопрохідців?

Об’єднання – справа добровільна. Принаймні, поки. Переконувати особливо не треба було, бо зерно впало у благодатний ґрунт. І я завжди дякую персонально керівникам  перших п’яти ОТГ Рівненщини:  Сергію Пилипчуку (Бугринська ОТГ), Олегу  Гречичу (Бабинська ОТГ), Федору Хлебовичу (Миляцька ОТГ), Василю Гринику (Клесівська ОТГ) та Миколі Костюкевичу (Підлозцівська ОТГ) за сміливість, ентузіазм і ту колосальну роботу, яку вони зробили і роблять далі. Інші йшли їхнім шляхом, тому було вже трохи легше. Важливою була і підтримка влади. Рівненська ОДА, обласна рада завжди допомагали і продовжують допомагати  громадам.

У чому успіх реформи?

Громади отримали реальні важелі впливу і реальні кошти, якими самі можуть розпоряджатися. Бо у Києві чи Рівному не можуть знати краще за жителів Бокійми чи Корнина, що їм треба робити у першу чергу, і що планувати на завтра…

Наскільки зросли бюджети? Доводилося читати, що більшість громад дотаційні…

Рівненщина загалом дотаційна область. Громади теж різні, у залежності від географічного  положення, ресурсів тощо. Та кожна з громад цікава по-своєму і  має свою родзинку. Наприклад, Крупецька та Клеванська мають реверсну дотацію, тобто частину своїх коштів віддає на потреби інших, Клесівська – бездотаційна, у Бугрині реалізуються великі інфраструктурні проекти, у Привільненській добре налагоджена робота по співпраці з іноземними партнерами тощо. Але що їх об’єднує? Насамперед, небайдужість за свої населені пункти і за самих себе. Вони не побоялися взяти на себе відповідальність і незважаючи на всі труднощі, переконаний, ніхто з вже об’єднаних громад не скаже, що хоче жити, як раніше.

Тепер про цифри. У 2014 році власні доходи місцевих бюджетів складали 68,6 млрд грн., у  2018 році – понад  230 млрд грн. Ця динаміка зростання місцевих бюджетів і у відсотковому значенні, і в абсолютних цифрах є дуже позитивною. Також зросла доля місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України. Якщо в 2015 році було 45,6%, то вже в 2018 майже  52%.

Візьмемо конкретні громади: Висоцька ОТГ, що об’єднала дві сільські ради, Висоцьку та Людинську, до об’єднання мала власних доходів 2 млн 300 тис. грн на рік.  За 2018 рік власні надходження склали 7 млн 720 тис грн. 

Привільненська ОТГ об’єднала  Привільненську та Молодавську сільські ради з власними доходами у 6 млн 857 тис. гривень.  За 2018 рік вони склали 17 млн 176 тис грн.

До об’єднання у Бабинську ОТГ дві сільради (Бабинська та Рясниківська) разом мали 2,03 млн грн власних доходів. Після об’єднання власні доходи ОТГ у 2016 році склали 4,7 млн, у 2017 році – 5,5 млн (ріст у 2,5 раз лише за власними доходами), у 2018 – 7,1 млн грн. Крім того, у 2016 році громада отримала інфраструктурної субвенції 2,6 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. А ще, до громади надійшло базової дотації у 2016 році 1,3 млн грн, у 2017 році – 1,7 млн грн. Це кошти, які до реформи ніколи не приходили у село. Тепер – це реалії для усіх громад, які вирішили йти шляхом об’єднання.

Але доводилося чути, що у багатьох громадах кошти використовуються не раціонально. Наприклад багато витрачається на управлінський апарат?

Ну якщо вже говорять про великі витрати і рахують гроші, то значить, що ті гроші є (сміється). Якщо серйозно, то громади мусять збільшувати штат, бо збільшується кількість  делегованих  їм повноважень. Тепер вони самостійні у прийняті рішень, але відповідають за освіту, за первинку, за адмінпослуги тощо. І кошти тепер використовуються набагато ефективніше, бо сама громада вирішує, що робити з тими грошима, куди потратити, хто має робити ті чи інші роботи і найголовніше – є колосальна зацікавленість у якості виконання робіт, бо ж для себе.

Що ЦРМС робить для розвитку громад?

Центри розвитку місцевого самоврядування – структури унікальні. Тут працюють експерти з різних напрямків, які проходять відбір Програмою «U-LEAD з Європою» (тести, співбесіди), і основне завдання яких – допомагати органам місцевого самоврядування. Наприклад, у  нашому Центрі працюють радники з питань децентралізації, місцевих бюджетів, регіонального розвитку, комунікації,  просторового планування та надання адмінпослуг. Тільки у минулому році ми провели майже 200 різноманітних заходів (семінари, конференції, круглі столи тощо), в яких взяли участь більше 4 тисяч учасників. А ще стільки ж консультацій (більшість виїзні) для громад області.

Зараз спільно з представниками ОТГ Рівненщини обговорюємо реалізацію молочного кластеру, впровадження равликових ферм тощо. Популяризуємо унікальний досвід Бугринської громади, яка ввела в експлуатацію пелетну лінію і тепер економить на опаленні та навіть заробляє, продаючи пелети іншим. Жителі громад мають навчитися заробляти.