Громади півдня Донеччини розмірковують над форматом об’єднання

У південній частині Донецької області поки не створено жодної ОТГ. Тут продовжують розмірковувати, в якому форматі та з ким об’єднуватись. З комплексною виїзною консультацією з питань активізації процесів децентралізації потенційні громади відвідала команда Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

 

Хто перший приєднається до Маріуполя

 

Щоб активізувати процеси об’єднання у південній частині Донецької області, Маріуполь чекав на затвердження двох важливих документів – закону, який спрощує утворення об’єднаних громад навколо міст обласного значення шляхом приєднання, а також змін до Перспективного плану формування територіальних громад Донецької області. Перший документ схвалила в травні минулого року Верховна Рада, другий – у листопаді Кабінет міністрів.

За Перспективним планом формат потенційної Маріупольської ОТГ був дещо змінений. Пропонується утворити окрему Сартанську селищну громаду (яка раніше вбачалась у складі Маріупольської), а до Маріуполя приєднати Бердянське та Покровське з Мангушського району.

Поки невирішеним залишається питання з Виноградненською сільською радою. Свого часу територію приєднали до Маріуполя, проте саму сільську раду не ліквідували. Маріуполь має наміри вирішити питання відновлення сільської території, а вже потім її приєднання до міста.  Розв’язання проблеми адміністративно-територіального устрою є компетенцією Верховної Ради, для цього потрібен час.

Серед перших, з ким Маріуполь має намір розпочати створення ОТГ,  буде селище Старий Крим, розповів Олександр Комар, начальник відділу міжмуніципального співробітництва Маріупольської міської ради. Вже в січні-лютому 2019 року мають бути прийняті перші рішення обох рад – міської та селищної, відбутись громадські обговорення питань приєднання до Маріуполя, щоб у квітні подати документи  Донецькій ОДА та чекати висновку про можливість створення Маріупольської ОТГ.

Кожному населеному пункту, готовому приєднатись до Маріуполя, міська рада уже зараз надає підтримку. 

У селища Старий Крим не вистачає власних коштів навіть на здійснення операційних видатків, коментує Олександр Комар. Доходи місцевого бюджету складають 2,2 млн грн, а видатки разом з інвестиціями - 6,2 млн. грн. Стратегічних планів розвитку Старого Криму є на 90 млн грн. У поточному році тут за кошти ДФРР ремонтуватимуть місцеву школу, загальна вартість проекту складає понад 20 млн грн.

Під час робочої наради експерти Донецького ЦРМС та представники Маріупольської міської ради приділили увагу процедурним питанням приєднання й тим рішенням, які необхідно прийняти. Важливим питанням, яке вже зараз Маріуполь може вирішувати, є розбудова управління в тих населених пунктах, які приєднуються, та обговорення, які саме посадові особи будуть допомагати в майбутньому старості. З радниками Донецького ЦРМС обговорили також перспективи формування за новими принципами майбутніх районів області.

 

Бердянське хоче створити власну громаду

 

За Перспективним планом населені пункти Бердянської сільської ради мають увійти до потенційної Маріупольської міської ОТГ.

Раніше, згідно з попередньою редакцією Перспективного плану, Бердянське вбачалось у складі потенційної Мангушської ОТГ.  Проте своє майбутнє село не бачить ані в складі Мангушської селищної громади, ані в складі Маріупольської міської громади. Тут впевнені, що можуть бути самодостатніми без об’єднання з іншими радами і готові спробувати утворити  власну ОТГ.

 

 

Чи вистачить власних грошей у місцевому бюджеті та яким чином провести створення громади – з такими питаннями представники Бердянської сільської ради звернулись за консультацією до Донецького ЦРМС.

«Ми відмовили Мангушу на запрошення створити об’єднану громаду, - розповів Іван Білозерцев, Бердянський сільський голова. – Ми живемо в складі Мангушського району, постійно перераховуємо гроші до районного бюджету, але мало чого бачимо та відчуваємо взамін. Районна влада розвиває інші території, проте не Бердянське, впевнені в сільській раді. За підсумками 2017 року до районного бюджету перерахували ПДФО у розмірі  4 млн грн., а коли спитали, які кошти витратили на нас, то відповіді не отримали».

На території п’яти сіл Бердянської сільради проживає майже 2,4 тис. осіб. Чотири села розташовані компактно, найдальше – Приазовське, в 13 кілометрах від Бердянського. Коли в селах почали розмірковувати над форматом об’єднання в громаду, то вирішили запропонувати сусідньому Покровському разом створити ОТГ.  Але відповіді від Покровської сільської ради так і не отримали. Приєднуватись до Маріуполя, як це зазначено в оновленому Перспективному плані, тут не хочуть, бо вважають, що поки  не прийшов  час місту звертати увагу на сільські території. Мовляв, Маріуполю треба розібратись зі власними проблемами, а лише потім, років через сім, руки дійдуть до села.

Саме тому в Бердянському виникла ідея створити громаду із самих себе. В сільській раді впевнені, що коштів має вистачити, їм лише потрібна допомога з підрахунками спроможності потенційної ОТГ, скільки вони матимуть гроші в бюджеті, якщо не віддаватимуть у район.

В Бердянському завершують інвентаризацію земельних ділянок, щоб розуміти перспективи розвитку сільськогосподарської території. Тут упевнені, що інфраструктури для самостійного життя вистачить: у селах функціонують дві школи, три ФАПи, дитсадок. У минулому році на ремонт доріг витратили з місцевого бюджету 500 тис. грн, привели до ладу 1,4 тис. кв. м асфальтового полотна. За підтримки міжнародної благодійної організації ADRA, яка виділила труби, відбувається заміна водогонів.

«Суть реформи – об’єднання сусідніх територій, а не самостійне життя з умовами отримання усіх податків, як для ОТГ, - пояснив Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. – В Україні нема випадків, коли об’єднану громаду створила одна територіальна одиниця, треба дві або більше. Закон поки що дозволяє ні з ким не об’єднуватись, адже діє принцип добровільності створення ОТГ. І хоч це не найкраще рішення – продовжувати жити в старому форматі, але найліпше в такому випадку зосередитись на розвитку своєї території».

 

 

За словами експерта, Бердянська сільська рада буде існувати до тих пір, поки рішення про об’єднання чи приєднання не прийме центральна влада, поки не буде розроблений та затверджений механізм об’єднання без добровільності.  У нинішньому форматі Бердянському не дадуть тих преференцій, які можливі після добровільного об’єднання. Мова йде про ПДФО, інфраструктурну субвенцію, інші можливості, які отримують об’єднані територіальні громади.

Проте в Бердянській сільраді готові спробувати. Тут мають намір звернутись до державних органів влади за роз’ясненнями про можливість переходу на прямі міжбюджетні відносини, отримання таких же податків, як для ОТГ.  А якщо буде відмова, то подавати  до суду.  До експертів Донецького ЦРМС вони звернулись за допомогою розрахувати спроможність майбутньої громади. «Якщо ми зрозуміємо, що економіки не вистачить, будемо міркувати, в якому форматі, з ким і коли проводити об’єднання»,  - зазначив Іван Білозерцев, Бердянський сільський голова.

 

«Силіконова долина» може з’явитись у Мангуші

 

За останніми змінами до Перспективного плану формування територіальних громад Донецької області, південну частину регіону частково перекроїли: змінився склад потенційної Маріупольської ОТГ, до якої пропонується приєднати територію Бердянської та Покровської сільських рад.  Наразі вони перебувають у складі сусіднього Мангушського району. Якщо раніше пропонували утворити єдину на весь район об’єднану громаду, то відтепер її склад змінили.

Дмитро Черниця, голова Мангушської РДА, наголосив: «Район буде сильним та самодостатнім, якщо він залишиться єдиним, в громаду якого будуть входити всі існуючі сьогодні сільські та селищні ради».


 

Тут підтримують наміри Маріуполя будувати логістичний хаб на територіях Покровської сільської ради, поруч з аеропортом облаштовувати автовокзал та заводити залізницю. Транспортна проблема – серед болючих для півдня Донеччини, від неї страждають геть усі. Проте заради цього Мангушський район не готовий ділитись територіями, а хоче утворювати єдину на весь район об’єднану громаду, куди увійдуть вісім сільських рад.

За словами Дмитра Черниці, в районі декілька стратегічних напрямків для розвитку: туризм на узбережжі, сільське господарство та IT-кластер. Уже в цьому році для Урзуфського пляжу хочуть отримати міжнародну нагороду «Блакитний прапор», яка понад 30 років надається тим пляжам та причалам, де вода відповідає високим стандартам якості та придатна для безпечного купання.

Що стосується розвитку IT-кластеру, то в Мангушському районі готові зацікавити  школярів робототехнікою. На травень 2019 року в Мангуші заплановане проведення  конференції з робототехніки. Треба спрямувати дитячі захоплення комп’ютерною технікою  в розвиток технологій. Не всі випускники поїдуть до великих міст, хтось залишиться вдома і буде корисним з такими знаннями, упевнений Дмитро Черниця. З часом тут мають намір створити власну «Силіконову долину» і залучати айтішників з інших регіонів.

Радники Донецького ЦРМС порадили не квапитись з початком об’єднання в громаду, щоб мати можливість скористатись перевагами децентралізації. Також обговорили реформування районного рівня: загалом в Україні зареєстровані законопроекти про новий поділ на райони семи областей. На Донеччині також розпочинається робота з реформування районів.

 

Нікольське рухається до об’єднання

 

Новий Перспективний план формування об’єднаних громад передбачив певні зміни для Нікольського району. Якщо в попередній редакції Перспективного плану було визначено створення єдиної ОТГ на весь Нікольський район, то тепер тут передбачається дві ОТГ з центрами в Нікольському та Кальчику. У Нікольському районі раніше вже  розпочинали процес реформи, але до завершення не дійшли, документи повернули на доопрацювання. Ініціювати процес об’єднання треба знову, враховуючи думку людей, у якому саме форматі  об’єднуватися.

 

 

Першими готові до об’єднання Нікольська селищна та сусідня Республіканська сільська ради, вже затверджений склад  робочої групи, яка буде займатися всіма організаційними питаннями, пов’язаними з процедурою утворення ОТГ.

«Враховуючи попередні фінансові розрахунки,  можна підкреслити, що власні доходи цих громад забезпечать повноцінне функціонування майбутньої ОТГ, але в подальшому необхідно доєднати території», - зазначив Сергій Івахнін, радник з питань місцевих фінансів Донецького ЦРМС.

«Навіть якщо згоду надасть хоча б одна сусідня рада, то вже можна розпочинати  процес утворення ОТГ, а  решта доєднається пізніше, як побачать позитивні зміни, що дає децентралізація, - порадив Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. - Для об’єднання населені пункти повинні мати спільні межі, тому в такому випадку спочатку найближчі, потім дальші».

 

Кальчицька громада: розвиток інфраструктури та плани на майбутнє

 

До Кальчицької сільської громади увійдуть населені пункти чотирьох сільських рад: Кальчицької, Зорянської, Касянівської та Малоянисольської.  Зміни до Перспективного плану наштовхнули на роздуми про майбутнє в складі Кальчицької ОТГ.  Розпочати юридичну процедуру об’єднання можна вже зараз, щоб бути готовими до призначення перших виборів, пояснив Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. Хоча в 2015 році на цій території виборів не оголошували, в Кальчику чекають на зміну ситуації в позитивний бік. Не чекати створення ОТГ, а проводити повну інвентаризацію майна та земель запропонував Сергій Івахнін, радник з питань місцевих фінансів Донецького ЦРМС. До речі, побідний досвід уже існує в Україні, коли на об’єднання громади йдуть з повною інформацією про те, з чим доведеться працювати.

За словами Надії Рибкіної, Кальчицького сільського голови, територія потенційної ОТГ поступово розвивається. В поточному році на в’їзді  в Кальчик біля водонапірної башти  будуватимуть центр безпеки – поки громада не об’єднається, навколишнім територіям послуги надаватимуть на договірних засадах.  Центр адмінпослуг збираються відкрити в будівлі дитячого садка, треба вирішити питання з документацією, бо наразі будівля знаходиться у районній власності.

Потенційно майбутня громада може розпочинати з договорів про міжмуніципальне співробітництво за конкретними напрямками, впевнені експерти.  І цю думку доводить Надія Рибкіна – місцеве комунальне підприємство «Кальчиккомунсервіс» готується обслуговувати територію Касянівської сільради з питань водозабезпечення. Наразі відбувається передача свердловин та матеріальних цінностей на баланс підприємства. У минулому році міжнародна благодійна організація ADRA надала трубу, жителі оплатили роботу, закупили обладнання і в кожне домогосподарство завели воду. Якщо раніше воду набирали з колонок на вулицях і сплачували в залежності від кількості людей в домі, то відтепер за воду кожна родина сплачує за показниками лічильника.

Спочатку комунальне підприємство буде обслуговувати сусідів з питань водопостачання, згодом перейдуть і до вивозу сміття, впевнена Надія Рибкіна. В селі місцева влада намагається вирішувати питання благоустрою, зробили вуличне освітлення в Келерівці  та Кирилівці, розпочинають роботи в Кальчику. З місцевого бюджету виділили 200 тис. грн на розробку проектної документації для реконструкції Кальчицького клубу – проект на 7 млн. грн подали на фінансування від Європейського інвестиційного банку, поки чекають на результати.

 

 

Якщо правильно розташувати соціальні та інфраструктурні об’єкти, налагодити автобусний зв’язок між населеними пунктами,  потенційна Кальчицька громада буде зручною для проживання,  впевнені тут.  Бюджетоутворюючим підприємством для Кальчика є місцевий кар’єр, у сусідньої Зорі багато землі, податок з якої є головним у бюджеті. Історично Кальчик та Зоря були єдиною радою, їх роз’єднали у вісімдесятих роках минулого століття. Об’єднання в громаду поверне історичну справедливість та відновить  ідентичність жителів, впевнена команда Донецького ЦРМС, яка готова надавати експертну та консультативну підтримку створенню Кальчицької ОТГ.

Теги:

створення спроможних громад

Область:

Донецька область

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

27 вересня 2024

Чи готові ми до реформи профільної середньої освіти – результати дослідження

Чи готові ми до реформи профільної середньої...

  Чи готові громади до впровадження реформи профільної середньої освіти? Що думають про неї голови громад,...

27 вересня 2024

26 вересня 2024

Бюджети громад 2025 – які пропозиції до Держбюджету підтримав парламентський комітет з місцевого самоврядування

Бюджети громад 2025 – які пропозиції до...

26 вересня Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та...

26 вересня 2024

В Офісі Президента розповіли про пріоритети регіональної політики на 2025 рік

В Офісі Президента розповіли про пріоритети...

Наступного року регіональна політика зосередиться на зміцненні обороноздатності країни та подоланні наслідків,...