Конституювання децентралізації: поховати, аби народити

Автор: Юрій Ганущак, директор Інституту розвитку територій для ZN.UA


На Форумі місцевого самоврядування 5 грудня 2018 року прем'єр-міністр України наголосив на необхідності внести зміни до Конституції для закріплення досягнень у царині децентралізації влади.

Якщо цього не зробити, зберігається загроза непомітного, але планомірного фактичного згортання реформи внесенням змін до законів та актів уряду, як це було за часів Януковича.

Схвалений у першому читанні президентський проект (№2217-а) після трьох років фактичного впровадження децентралізації видається морально застарілим. За цей час було внесено зміни до Основного Закону в частині судової реформи та щодо статусу прокуратури. Концептуально неприйнятною видається спроба вирішити питання імплементації Мінських домовленостей (у частині статусу окупованих територій) одночасно зі змінами, метою яких є формування збалансованої системи територіальної організації публічної влади. Таке поєднання в політичному плані має сумнівну перспективу для ухвалення парламентом.

Поспіхом утиснуті в проект №2217-а норми щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в деяких районах Луганської і Донецької областей мають постійний характер, але фігурують у Перехідних положеннях до Конституції. І це стане серйозним аргументом при опротестуванні в Конституційному суді загалом усього тексту змін до Основного Закону. Та й саме залучення КС до оцінювання законності рішень органів місцевого самоврядування не відповідає суті цього органу, не кажучи вже про можливість маніпуляцій навколо цього питання.

Політики й експерти звертали увагу на передбачену для глави держави можливість розширювати свої повноваження через появу дискреції в частині права очільника держави скасовувати акти префекта щодо "інших повноважень, визначених Конституцією та законами України". Крім того, проект зберігає розмитість статусу керівника органу загальної юрисдикції на території. Як голова місцевої державної адміністрації, так і майбутній префект не зможе відповісти на просте запитання: то до чиєї ж номенклатури він належить — президента чи уряду? З одного боку, він має виконувати рішення уряду, з другого — фактично підпорядкований президенту.

Таким чином, виникла необхідність подати новий законопроект змін до Конституції. Причому - не зволікаючи. Бо новий склад парламенту, швидше за все, не дасть необхідних 300 голосів для його остаточного схвалення.

Звичайно, новий проект змін до Конституції має вирішити основні завдання, які передбачались і законопроектом №2217-а, — це створення трирівневої системи адміністративно-територіального устрою, розмежування компетенцій виконавчої влади і місцевого самоврядування на субрегіональному та регіональному рівнях, збалансування ресурсів місцевого відповідно до переданих до його відання повноважень.

Технологічно внесення змін до Конституції з канонічною чистотою має такий вигляд: до кінця поточної сесії парламент голосує за проект №2217-а, природно, провалюючи його. На початку нової сесії президент подає новий проект змін до Конституції, який матиме нову назву, що підкреслюватиме не тільки децентралізацію, а й загалом реформування територіальної організації влади. Після схвалення документа парламентом, бажано до 31 березня, що цілком очікувано (бо неухвалення реформи децентралізації наразі відкрито не декларує жодна політична сила), його передають до Конституційного суду. А вже на початку осені парламент з високою ймовірністю проголосує за його ухвалення в цілому.

Чи спрацює така технологія, залежить від очільників держави і рівня зрілості політичної еліти. Наступний шанс остаточно вирватись із пут радянського минулого, виходячи з традиційних політичних циклів, з'явиться не раніше, ніж через десять років. В умовах прискорення глобалізації і пов'язаних із нею викликів цей час здається вічністю.

Повну версію читайте ТУТ

Колонка відображає винятково позицію її автора. За достовірність інформації відповідає автор колонки. Точка зору редакції порталу «Децентралізація» може не збігатися з точкою зору автора колонки.
16.01.2019 - 14:14 | Переглядів: 19347
Юрій Ганущак

Автор: Юрій Ганущак

Теги:

Конституція Юрій Ганущак

Читайте також:

10 липня 2026

Безпечна вода під час війни: результати дослідження показали, як громадам краще готувати людей до кризових ситуацій

Безпечна вода під час війни: результати...

Пошкодження водогонів, тривалі перебої з водопостачанням, використання криниць та альтернативних джерел води стали...

10 липня 2026

Українська урбаністична платформа розпочала всеукраїнське дослідження урбаністичного сектору

Українська урбаністична платформа розпочала...

Громадська організація «Українська урбаністична платформа» розпочинає всеукраїнське опитування професійної спільноти:...

09 липня 2026

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на магістерські програми для фахівців, які працюють з громадами

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса...

Кафедра регіональної політики КНУ імені Тараса Шевченка запрошує на магістерські програми для фахівців, які працюють...

09 липня 2026

Не одна модель: як українські громади переосмислюють громадську участь під час війни

Не одна модель: як українські громади...

Повномасштабна війна не лише змінила форми громадської участі а й продемонструвала, що в різних умовах виникають...