За шість місяців зі вступу в дію Закону щодо добровільного приєднання громад до міст обласного значення на території Чернігівської області половина міст обласного значення – Новгород-Сіверський та Ніжин – вже завершили процес об’єднання. У Прилуках формується ініціативна група з питань створення ОТГ.

Чому об’єднавчі процеси цікаві для великих міст області? Заради яких перспектив голови та депутати сільських рад вирішили стати частиною міською громади? Які економічні дивіденди отримають ці громади у майбутньому? Відповіді на ці питання дає Олександр Мельник, радник з місцевих фінансів Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми «U-LEAD з Європою» та Мінрегіону.

- Що може зацікавити місто обласного значення у створенні ОТГ?

- До прийняття закону міста обласного значення були дещо «відмежовані» від процесу об’єднання громад. З травня ситуація змінилася. І це дало суттєвий поштовх для економічного розвитку міст обласного значення та сусідніх сільських рад.

Піонером в Чернігівській області та Україні було місто Новгород-Сіверський, до якого приєдналася Горбівська сільська рада. Створення Новгород-Сіверської громади фактично почалося одразу після вступу в дію закону. Представники міської ради звернулися до Чернігівського ЦРМС, і вже у серпні об’єднавчі процеси завершилися. Більше того, це перша громада в останньому з нереформованих районів області. На сьогодні всі 24 райони в області мають ОТГ.

Ніжин – друге місто обласного значення, яке скористалося можливостями нового закону. 19 листопада 2018 року на сесіях Ніжинської міської ради та Кунашівської сільської ради прийнято рішення про добровільне приєднання.

На мою думку, Ніжинська ОТГ має всі шанси стати найпотужнішим економічним центром нашої області. Чому? Серед багатьох факторів, які впливають на інвестиційну привабливість регіону, – наявність трудових ресурсів та території.

Ніжин залишається другим містом в області за кількістю населення. На території громади проживає більше 71 тисячі людей.

Щодо другого фактору – території для розміщення бізнесу. До приєднання Кунашівської сільської ради площа Ніжина біла трохи більше 50 кв.км, після об’єднання вона збільшилася вдвічі, і тепер Ніжинська ОТГ має площу 113 кв.км. А це можливості для розвитку бізнесу та розміщення потужностей. Ніжинська громада за розміром території тепер більша за Чернігів, який займає площу 79 кв.км.

Якщо говорити про Чернігів, то обласний центр в останній раз свою площу збільшував, коли приєднав до себе Масани. І сьогодні місто наче в «лещатах». Підприємства, великі торгові комплекси, навіть міське кладовище «Яцево» знаходяться на території Улянівської сільської ради. А власної вільної території у Чернігова вже практично не залишилося. Фактично місту немає куди рости. Хіба що тільки вгору. Але чи вирішить висота проблему?

Щодо інших переваг. Ніжин логістично ближчий до Києва – це і ринок споживання, і виробництва, і трудової сили. З одного боку це «вимиває» трудові ресурси: люди їдуть до столиці на роботу. Але якщо в громаді почне розвиватися економіка, то можливий і зворотній процес. І це також дає нові можливості для Ніжина, якщо місто зуміє цим скористатися. Я не здивуюся, якщо пройде п’ять років і новим економічним центром Чернігівської області стане місто Ніжин. Не тільки як географічний центр нашої області, а й як економічний.

- Яка роль у процесі приєднання до міста обласного значення сільського голови та сільських депутатів?

- Будь-яка реформа – це відповідальність місцевих еліт. Це бачення майбутнього розвитку своєї маленької батьківщини. Але часто бажання власного збагачення переважає. Наприклад, є голова сільської громади. Через два роки він іде на пенсію. Зараз він має зарплату та регулярну фінансову подяку від якого-небудь сільгоспвиробника. Люди у селі можуть вмирати, за кілька років може і все село зникнути з карти. Але цьому голові не цікаво, головне – власна кишеня. Так корупція знищує українське село.

Реформа децентралізації покликана змінити цю ситуацію – дати нове дихання сільським територіям. І тут своє слово мають сказати місцеві еліти. Приєднання до міста обласного значення – це відповідальний крок для депутатів сільської ради, що приєднується. Адже вони складають свої мандати і поступаються повноваженнями заради того, щоб село розвивалося.

Якщо ми говоримо про сільських голів, то вони стають старостами. У них, як і раніше, немає особливих грошей, сільський бюджет – порожній. Староста – це проштовхувач ідей і захисник інтересів села у міській раді. Яку людину оберуть на цю посаду, від того і залежатиме, чи будуть відстоюватися інтереси села, чи ні.

І Горбівська, і Кунашівська сільради – не бідні і не «старці», а самодостатні сільські ради. Горбівська сільська рада має затверджений генеральний план всіх трьох сіл. Не всі міста мають цей документ, а у них є. У Кунашівської сільської ради є і бюджетні кошти, і перспективи для розвитку. Але їх лідери прийняли відповідальне рішення щодо необхідності об’єднання задля розвитку у майбутньому. Я вірю в те, що розвиток буде планомірним.

- А що отримають сільські жителі? Чи не загубляться вони серед десятків тисяч міських жителів?

- Створення об’єднань навколо міст обласного значення – це можливість для розвитку сільських територій.

Не будемо повторювати всі ті міфи, які поширюють противники реформи. Одразу скажу: не загубляться. По-перше, тому що всі спостерігають за громадами, створеними навколо міст обласного значення. А по-друге, жителі сільської території будуть отримувати якісніші та сучасні послуги на рівні із міським населенням. І забезпечити сільське населення всім необхідним – це виклик для Новгород-Сіверської та Ніжинської громад.  

Не секрет, що рівень медичних, освітніх послуг вищий у місті. Мова йде про те, що якщо відділ освіти управляє 10 школами, то плюс ще одна – це не складно. Так само, як і садочки. Для дітей Кунашівської сільради – це кращі можливості для розвитку.

У Ніжині вісім пунктів сімейної медицини. Тепер буде дев’ятий у Кунашівці. З виїздом лікарів згідно з графіком до старостинського округу, із забезпеченням швидкої допомоги, яка раніше не доїжджала.

Маємо чітку позицію міської влади Кунашівки – забезпечити транспортне сполучення. З весни відремонтують дорогу, бо там не кожен автобус може проїхати сьогодні. Тобто ще раз хочу сказати, це збільшення можливостей для кожного.

- В Чернігівській області всього чотири міста обласного значення. Ви можете прокоментувати ситуацію у Прилуках та Чернігові – чому вони не квапляться зі створенням ОТГ?

- Процес об’єднання добровільний. Але у Прилуцькій міській раді створена робоча група з питань приєднання сусідніх населених пунктів. І одним із найперших завдань Чернігівського ЦРМС буде допомогти їм у реалізації цієї ініціативи. Залишається Чернігів, який поки що «спить». І, здається, нам доведеться його «будити».

- Розкажіть, які можливості відкриває децентралізація громадам із центром в місті обласного значення?

- В Україні стрімко відбувається урбанізація населення. За даними експертів сільське населення скорочується швидше, ніж міське. І не тільки від того, що вмирає. Міграція із села до міста дуже висока. Збільшується, передусім, населення Києва, міст навколо столиці та міст середнього розміру (із 50-100 тисячами населення).

Але містам обласного значення потрібно «рости», і цьому сприяє об’єднання із сусідніми сільськими територіями. Тоді ці міські громади будуть цікавими для інвесторів та бізнес-проектів. Розміщення технопарків, створення смарт-центрів, кооперативів – все це вимагає територій. Але для того, щоб ці проекти запрацювали, потрібні люди. Вони, в свою чергу, потребують житла, харчування, сервісних послуг та розваг. Як результат, коли на територію громади заходить інвестор, то він не лише сплачує податки до бюджету громади, зростають доходи місцевих підприємців, закладів харчування, магазинів тощо.

Тобто від цього виграють всі. Адже ідея самої реформи – щоб в об’єднанні стати сильнішими всім, а не зробити сильним когось одного.