Заступник директора Проекту USAID «Агросільрозвиток» Ксенія Сидоркіна про унікальну цифрову систему обліку земельних та інших ресурсів громади, залучення інвестицій та 79 громад, які стануть учасниками програми в рамках міжнародної технічної допомоги.

---

Автор: Дмитро Синяк 

 

Близько місяця тому на громадських обговореннях жителі Паланської ОТГ Черкаської області ознайомилися з унікальною цифровою системою обліку земельних ресурсів, створеною на основі ГІС-технологій. На чотирьох дуже детальних електронних картах були позначені всі без винятку ресурси громади – земельні, інфраструктурні, комунікаційні тощо. Вся територія громади була як на долоні, і кожен міг легко знайти вичерпну інформацію щодо наявних земельних ресурсів, їх цільового призначення, орендарів, строку оренди тощо, а також плани перспективного використання території. Пілот, який став другим після успішної імплементації подібного підходу у Кіптівській об’єднаній територіальній громаді Чернігівської області, профінансував Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» («Агросільрозвиток»). Портал «Децентралізація» поцікавився у заступника директора Проекту «Агросільрозвиток» Ксенії Сидоркіної щодо подальших планів поширення досвіду цих двох громад на всю Україну та спробував з’ясувати, чи можуть громади самостійно впроваджувати подібні проекти без підтримки донорів.

Чи задоволені ви результатами пілотних проектів у Кіптях та Паланці?

- Цілком. Спілкуючись з представниками різних об’єднаних територіальних громад, ми почули, що вони часто лише приблизно знають про наявні ресурси громади та потенціал їхнього використання. Відтак, з одного боку, необхідно «відкрити очі» на ресурси громади. З іншого, - мати кваліфікованих управлінців на місцях, які б могли ефективно цими ресурсами управляти. Щоб вирішити обидві ці проблеми, ми створили пілотний проект у Кіптівській ОТГ, а згодом поширили та вдосконалили цей досвід у Паланській ОТГ. Тепер ми вже говоримо про розширення цього успішного досвіду на цілу низку громад.

Розкажіть про цей формат докладніше. У чому його особливість?

- Збір інформації про земельні ресурси – це тільки перший крок, своєрідна точка входу до нової системи координат. Крім даних про них, в процесі створення ГІС, громада, залучивши до обговорення та прийняття рішень широке коло громадськості та бізнесу, акумулює інформацію про наявні інфраструктурні та комунікаційні об’єкти, зони обмеження та природо-охоронні об’єкти, про перспективні сфери використання ресурсів, про робочу силу, рівень її освіти тощо. Тобто про специфіку місцевої економіки в цілому та потенціал її розвитку. Такий підхід суттєво допомагає у пошуку внутрішніх та зовнішніх інвесторів, які, відкривши відповідні карти на сайті ОТГ, самі можуть прозоро обирати земельні ділянки під перспективні проекти розвитку з урахуванням комунікацій, магістральних шляхів та якості ґрунтів. Практика, яку ми запровадили в Україні, є дуже розповсюдженою у розвинутих країнах Європи та Північної Америки.

 

Яким є бюджет проекту?

- Аби не вводити в оману представників ОТГ, які потенційно розглядають впровадження даного підходу, я би не прив’язувалася до бюджету саме нашого проекту. По-перше, наш бюджет включає ряд факторів підготовчої роботи, опробування пілоту, винесення уроків: що працює, а що ні. По-друге, коли ми говоримо про реалізацію пілоту в Кіптівській ОТГ – це одна сума, якщо говоримо про Паланську ОТГ – то це інша сума, а реалізація проекту на майже 80 партнерські ОТГ з вже винесеними уроками – це взагалі інший бюджет. Можу сказати так: з урахуванням проектних витрат, реалізувати пілот у Кіптівській та Паланській ОТГ коштувало близько 40 тисяч доларів США. Основною витратною статтею є збір, аналіз та опрацювання інформації про земельні та інші ресурси для подання їх в вигляді онлайн інтерактивних карт в ГІС.

Так, ці роботи недешеві. Однак за досвідом Кіптівської громади ми можемо сказати, що ці інвестиції окупаються дуже швидко. В результаті впровадження прозорої системи управління земельними ресурсами на місцевому рівні Кіптівська громада може отримати у 2018-2019 роках додаткові бюджетні надходження на орієнтовну суму 1,8 млн грн, тоді як загальні бюджетні надходження від орендної плати за землю у 2017 році склали 2,59 млн грн. А загальний бюджет Кіптівської ОТГ у 2017 році склав 10.3 мільйони грн. Отже, можемо сказати, що окупність таких інвестицій – близько півроку, а далі вони приноситимуть прибутки. І це ми ще нічого не кажемо про появу широких можливостей для залучення інвестора.

Цікавим фактом реалізації пілотного проекту в Кіптівській ОТГ є також і те, що, не в останню чергу за допомогою онлайн карт з усіма облікованими землями, громаді наприкінці вересня було передано в повному обсязі 2700 га сільськогосподарських земель. Першочергово до передачі було заплановано близько 1800 га. Тобто карти стають додатковим інструментом відстоювання громадою своїх інтересів та забезпечують прозорість управління, але вони не заміняють діючі законодавчі процедури.

Іншими словами, побачивши цифрові карти в інтернеті, інвестор зрозуміє, що у цій громаді все чесно?

- Скажу як людина, яка 15 років працювала у сфері залучення прямих іноземних інвестицій: інвестори постійно знаходяться у пошуках нових майданчиків для своїх проектів, і Україна має величезний потенціал для залучення інвесторів, однак має певні недоліки, що стримують реалізацію цього потенціалу. Насамперед це корупція, бюрократія та слабке дотримання законів. На цьому фоні важливість місцевої влади надзвичайно зростає, адже вона внаслідок децентралізації отримує дуже багато повноважень і на своєму рівні вже здатна подолати чимало перепон для розвитку бізнесу. Так, коли інвестор бачить онлайн-карти з вичерпною інформацією про ресурси громади, він отримує позитивний сигнал. По-перше, громада є активною, адже вона сама шукає інвестора, а відтак з нею буде легко працювати. По-друге, інвестору у цій громаді намагатимуться створити комфортне середовище. По-третє, так, у громаді усе прозоро. Важливо також те, що інвестор відразу отримує всю інформацію, потрібну для прийняття рішень щодо інвестування, а збір такої інформації зазвичай забирає багато часу та грошей. Скажу принагідно, що наявність земельної ділянки для інвестора не є вирішальним фактором. Набагато важливішим є питання, чи має громада достатньо робочої сили і яким є профіль цієї робочої сили, її кваліфікація. А також чи зацікавлена місцева влада в інвестиціях.

Зараз чимало громад виділяють ті чи інші ділянки під молокозаводи, парки розваг, ферми, водні гірки й чекають «цільового інвестора». Але інвестор завжди приходить з власними уявленнями про те, яким має бути його бізнес. Виходить, що від фантазування громад на цю тему немає жодної користі?

- Плани місцевої влади щодо конкретних комерційних проектів мають для інвестора другорядне значення. Набагато корисніше проаналізувати наявні ресурси (своє розташування, землі та інфраструктуру, робочу силу та рівень її кваліфікації) і планувати типи бізнесів, які мають перспективу розвитку тут з урахуванням цих визначених факторів. Тому я би радила громадам замість того, щоб гадати, де розмістити майбутні неіснуючі підприємства, зосередитися на визначенні профіля тих чи інших територій. Зрозуміти, що люди хочуть бачити у тому чи в іншому селі: великий завод чи яблуневі сади? До прикладу, якщо громада декларує, що хотіла б створити у себе швейну фабрику, це вже плюс для інвестора, який, власне, і шукає місце для такої фабрики. А де краще створити таку фабрику, він вже вирішить сам, розглянувши усі вільні ділянки – і наша система тут йому надзвичайно допоможе.

Директор офісу економічного зростання USAID Фархад Гауссі під час громадських обговорень у Паланській ОТГ повідомив, «що Агентство США з міжнародного розвитку прийняло рішення про розширення підтримки українських об’єднаних громад і про запровадження паланської моделі ще у 60 інших ОТГ в Україні». Що саме він мав на увазі?

- Після тривалих обговорень ми вирішили залучити до цієї програми навіть не 60, а 79 ОТГ, детальний перелік яких було опубліковано минулої п’ятниці.  Всі партнерські ОТГ будуть працювати над створенням передумов для залучення інвестицій, і основою для цього стане розуміння економічного потенціалу наявних ресурсів та вміння прозоро та економічно обґрунтовано спланувати їх раціональне використання. Причому 10 з них отримають повноцінну цифрову систему обліку земельних ресурсів з використанням ГІС технологій, таку ж, як у Паланці та у Кіптях. Ми також допоможемо у створенні та реалізації щонайменше двох інвестиційних проектів у кожній з цих громад та візьмемо активну участь у розробці їхнього економічного профілю.

Що саме вивчатимуть спеціалісти з 79 громад?

- Навчання матиме кілька рівнів для різних фахівців: землевпорядників, спеціалістів з економічного розвитку та зі стратегічного планування. Так, землевпорядники отримають навчання з ефективного управління земельними ресурсами та безкоштовний доступ до інформаційної бази обліку наявних земельних ресурсів громади. Фахівці з економічних питань громади пройдуть курс навчання із створення економічного профілю громади та формування стратегічного бачення її розвитку на 5-10 років. Керівництво громад закінчить онлайн-тренінг з управління проектами місцевого розвитку. Також у ході навчання ми маємо виявити найкращі ідеї та можливості, перетворивши їх у конкретні інвестиційні проекти.

 

Загалом в Україні понад 800 об’єднаних громад. Тобто 79 ОТГ – це лише крапля у морі.

- Тут варто правильно розставити акценти. Проекти міжнародної технічної допомоги не мають ресурсу, що вирішити абсолютно всі проблеми у тій чи іншій галузі, і це не є їхнім завданням. Їхня задача – розбудовувати спроможність: створити точки зростання, показати приклад іншим, продемонструвати кращі кейси, які можна впроваджувати ефективно та в рамках бюджету України. Наша задача не стільки створити проекти під ключ, скільки надихнути, навчити та налаштувати на роботу кілька десятків громад, які згодом стануть прикладами для цілої країни.

Чому для співпраці ви обрали, власне, об’єднані громади?

- Розрахунок дуже простий: якщо громада об’єдналася, значить у ній є актив і є політична воля для здійснення змін. А ще є фінансова спроможність і відповідні кадрові ресурси для реалізації ініціативи. Це вже вигідно відрізняє об’єднані громади від громад старого зразка. Також саме такі громади мають найбільшу потребу в інструментах здійснення управління своїми ресурсами.

Що робити громадам, які не потрапили до «списку 79»?

-  Наш проект розробив практичний інструментарій, за допомогою якого землевпорядник у будь-якій ОТГ за підтримки місцевої влади може реалізувати такий проект. Також наш  ГІС-портал має багато резервних робочих місць, і будь-які громади можуть безоплатно підключатися до нього, завантаживши власні карти. Ми завжди допоможемо порадами та вичерпними консультаціями, і сподіваємося на поширення цього підходу і в інших громадах. Та я також хочу акцентувати: ми працюємо виключно із сільськими громадами, оскільки сфокусовані на підтримці сільських територій.

Чи плануєте згодом повторити навчальний курс для інших громад?

- Наш проект працює до 2020 року, і до цього часу ми повністю завантажені роботою. Відтак нових проектів не передбачається. Але ми вже зараз думаємо про створення онлайн-інструментів навчання для забезпечення більш широкого доступу, а також ми активно співпрацюємо з іншими донорами, і я не виключаю, що вони згодом можуть продовжити цю ініціативу.

USAID, мабуть, набагато легше отримати всі необхідні документи від Держгеокадастру, ніж звичайній громаді? Відтак якщо громада працюватиме без парасольки USAID, збір даних для неї може затягнутися на невизначений термін.

- Ми з самого початку заявляли, що надаємо виключно експертну, консультативну, фінансову підтримку. Тож усі потрібні документи громади отримували самостійно. Ми намагалися побудувати наш підхід таким чином, щоб виховати спроможність конкретної громади виконувати такі роботи.

Як ваш проект повинен змінити Україну?

- Я вже сказала, що у десятьох громадах, де ми створимо систему «під ключ», ми також плануємо розпочати щонайменше 20 інвестиційних проектів. Ці громади стануть локомотивами змін. У другому ешелоні будуть 69 ОТГ, які пройдуть навчання у нас і, маємо надію, згодом теж створять у себе цифрові системи обліку земельних ресурсів. Ми сподіваємося, що інші українські громади зможуть оцінити переваги від використання системи та почнуть наслідувати такий досвід. Завдяки цьому за кілька років можна якісно змінити всю країну. А якщо уряд і парламент не забаряться із запровадженням відповідних законодавчих та регуляторних змін, Україна може зробити помітний ривок у своєму розвитку. Україна надзвичайно цікава для іноземних інвесторів. Однак є кілька перепон: регуляторні обмеження, відсутність прозорості, корупція. Проте що більше зростатиме кількість громад, які мають цифрові системи обліку ресурсів, то меншими будуть усі бар’єри. Ми сподіваємося, що з кожним роком до розповсюдження цього позитивного досвіду долучатиметься дедалі більше громад, які повноцінно управлятимуть своїм майбутнім.