Ні, на жаль, без зміни власності на комунальну чи без залучення Вашого приватного закладу як надавача послуг однією чи кількома громадами ситуацію не вирішити. Поки громади не домовляться про спільне утримання або одна з них не візьме на себе основну функцію з утримання – питання не вирішиться. І змусити громади тут ніхто не зможе – бо приватна власність.

Новоутворена громада не зобов'язана включати до себе в мережу приватну ДЮСШ. Однак вона має таку можлиівсть у разі виділення відповідних коштів рішенням про місцевий бюджет, оскільки до мережі головних розпорядників або розпорядників нижчого рівня включаються розпорядники та одержувачі бюджетних коштів, якщо вони отримують бюджетні асигнування безпосередньо від них.

 

При цьому:

-розпорядник або одержувач коштів не може бути включений одночасно до мережі головного розпорядника та до мережі розпорядника нижчого рівня за однією бюджетною програмою (за кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів);

-установа не може бути одночасно розпорядником бюджетних коштів та одержувачем бюджетних коштів;

-одержувач бюджетних коштів не може бути одночасно замовником і виконавцем робіт (надавачем послуг, постачальником товарів).

Також не включаються до мережі виконавці робіт, які відповідно до укладених договорів виконують для бюджетної установи або одержувача відповідні роботи (надають послуги, поставляють товари).

 

Відповідно до норм Бюджетного кодексу в місцевих бюджетах  можуть передбачатися кошти на фінансування програм, пов'язаних з виконанням власних повноважень, затверджених відповідними місцевими радами.

Отже, відповідно до статті 91 Кодексу, при наявності власних фінансових ресурсів у місцевих бюджетах можуть передбачатися кошти на фінансування місцевих програм, затверджених відповідними місцевими радами згідно із законом, у т.ч. і на фінансування приватних ДЮСШ.

 

Фактично здійснення видатків з місцевих бюджетів для реалізації повноважень відповідними радами може відбуватися наступними способами:

-  уповноваження одержувача бюджетних коштів розпорядником бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою та надання йому коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань (ст. 22 Бюджетного кодексу України% далі – Кодекс);

-  надання фінансової підтримки (ст.15,16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (далі - Закон);

-  внески до статутного капіталу суб'єкта господарювання (ст. 71 Кодексу).

 

У випадку уповноваження підприємства чи організації на виконання заходів програми включення до мережі одержувача бюджетних коштів відбувається за умов дотримання критеріїв, передбачених Порядком складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (далі – Порядок).

Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

У разі отримання бюджетних коштів одержувачем платежі здійснюються  з рахунка, відкритого в установленому порядку в органах Державної казначейської служби.

 

Фінансова підтримка за рахунок бюджетних асигнувань надається на поворотній та безповоротній основі відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.

Статтями 15, 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування мають право надавати фінансову підтримку за рахунок місцевого бюджету.

Надання фінансової підтримки здійснюється відповідно до бюджетних призначень, встановлених рішенням про бюджет, на підставі договору, укладеного з суб’єктом підприємницької діяльності.

При цьому, зазначаємо, що відповідно до частини 6 пункту 9 Порядку критерії та умови відбору одержувача, якому надається державна підтримка, визначаються у порядках використання коштів.

Зміст критеріїв та умов одержувача фінансової підтримки органи місцевого самоврядування визначають самостійно у порядках використання бюджетних коштів.

 

Внески до статутного капіталу суб'єкта господарювання.

Статтею 71 Кодексу визначено, що до витрат бюджету розвитку місцевих бюджетів належать внески органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування до статутного капіталу суб'єкта господарювання.

Згідно з статтею 91 Кодексу в місцевих бюджетах можуть передбачатися кошти на фінансування програм, пов’язаних з виконанням власних повноважень, які затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.

Отже, для реалізації своїх повноважень місцеві ради можуть затверджувати відповідні програми на здійснення внесків до статутного капіталу суб’єктів господарювання.

 

 

Крім того, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу місцеві бюджети можуть здійснювати видатки для реалізації місцевих програм з розвитку фізичної культури і спорту.

Щодо джерел фінансування, то ними можуть бути:

 - надходження до місцевого бюджету, визначені нормами Бюджетного кодексу;

- вільні залишки коштів, які відповідно до вимог статті 14 Бюджетного кодексу використовуються на здійснення витрат бюджету шляхом внесення змін до рішення про відповідний місцевий бюджет;

- трансферти з інших місцевих бюджетів, які перераховуються відповідно до вимог статей 93 («Передача коштів між місцевими бюджетами на здійснення видатків місцевих бюджетів») та 101 («Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами») Бюджетного кодексу.

Зокрема передбачено, що місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету. Передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору.

2. Громада може здійснювати фінансування тих установ (і тієї кількості), яку вона вважає за необхідне. Тобто, обмежень щодо кількості, наприклад ДЮСШ чи інших закладів, які може фінансувати громада не існує. Такі рішення знаходяться у виключній компетенції ради громади.

3. При цьому, бюджетна установа (не підприємство на госп розрахунку) не може утримуватися одночасно від різних бюджетів (громад). Це визначено статтею 85 Бюджетного кодексу. Для фінансування ДЮСШ як бюджетної установи (організації, створені органами державної влади, органами місцевого самоврядування у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими) громади (вихованці яких відвідують заклад) повинні вирішити хто включить даний заклад до своєї мережі і буде здійснювати фінансування. Інші громади повинні надавати трансферти зі своїх бюджетів бюджету зазначеної громади на утримання такої ДЮСШ. Порядок передачі трансфертів регулюється зазначеними вище статтями 93 та 101 Бюджетного кодексу.