Хмельницька область була першою серед інших, у якій в 2015 році було не просто створено 22 об’єднані територіальні громади, а загалом дотримано рекомендацій щодо їх спроможності. Тому тут громади є досить великими, як за територією, так і за числом жителів у громаді. Це дає підстави стверджувати, що досвід діяльності ОТГ у Хмельницькій області може використовуватись у вигляді типових прикладів і буде корисним для інших ОТГ, які лише формуються чи тільки почали працювати у нових умовах.
Інститут громадянського суспільства, відразу після виборів у нових ОТГ восени 2015 року, разом із обласним фінансовим управлінням надавав підтримку ОТГ щодо планування своїх бюджетів на 2016 рік, які вперше мали бути сформованими на новій основі.
Вже на стадії прийняття місцевих бюджетів у 2016 році стало помітним посилення автономності бюджетів ОТГ та значне зростання самих бюджетів новостворених об’єднаних громад у порівнянні із сумою бюджетів громад, що увійшли до складу ОТГ.
Серед хмельницьких ОТГ виявились три групи громад що відрізняються за фінансовими можливостями: ті, що мають реверсну дотацію (донори); ті, що не отримують дотацію від держави; ті, що отримують дотацію.
Найбільш самостійними або менш залежними від державного бюджету стали Розсошанська та Гуменецька сільські громади, у яких здійснювалось вилучення до державного бюджету.
Волочиська міська громада, яка вийшла на нуль у розрахунку міжбюджетних трансфертів.
Наркевицька селищна громада має найменший відсоток базової дотації (9%).
Більш ніж на третину залишились залежними від державного бюджету Колибаївська, Ганнопільська, Маківська, Китайгородська сільські та Понінківська селищна громади.
Мал. 1. Рівень дотаційності ОТГ Хмельницької області у 2016 році
Важливо при розгляді загального зростання бюджетів ОТГ оцінити показник надходжень власних доходів у розрахунку на 1 жителя такої громади. Адже закріплені доходи та спеціалізовані субвенції мають визначені напрями використання, а обсяг власних доходів стає джерелом розвитку та реалізації індивідуальних планів кожної окремої громади.
За цим показником, хмельницькі ОТГ також показали дуже непогану динаміку.
Власні надходження в бюджетах ОТГ Хмельницької області
Мал.2. Власні надходження в бюджетах ОТГ Хмельницької області
Створення об’єднаних територіальних громад дозволило збільшити власні доходи бюджетів ОТГ у розрахунку на 1 жителя відповідної території, майже по всіх ОТГ, у два рази. Так, мешканці Розсошанської ОТГ отримали, із розрахунку на 1 жителя, надходження бюджету (від власних доходів) 2751 грн. (а без процесу об’єднання ця цифра могла скласти лише 729 грн.).
Проте із діаграми видно, що економічна спроможність ОТГ на Хмельниччині є досить асиметричною. ОТГ, які мають значну територію при невеликій кількості населення та які знаходяться у віддалених районах області мають значно нижчі власні надходження на одну особу. При загальному зростанні власних надходжень в середньому більш ніж у два рази, у Маківській громаді таке зростання склало лише 1,5 рази. В майже 4 рази виросли доходи у Понінківській ОТГ, але їх загальний рівень є чи не найнижчим серед громад області.
Для ОТГ у державному бюджеті на 2016 рік була передбачена субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у загальній сумі 1,0 млрд. грн. Розподіл субвенції по ОТГ здійснено в залежності від площі території та чисельності сільських жителів (постанова Кабінету Міністрів України від 16.03.16 № 200 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад»). Чим більша кількість сільських жителів та площа території — тим більший обсяг субвенції ОТГ.
Кошти даної субвенції надавались на реалізацію місцевих програм по створенню, модернізації інфраструктури об’єднаної територіальної громади та могли спрямовуватись на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури, що належать до комунальної форми власності (у тому числі на виготовлення проектної та містобудівної документації).
ОТГ Хмельницької області отримали субвенцію з державного бюджету на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у сумі 216 млн. грн. (це 21,6% від загального обсягу субвенції по Україні).
Найбільший обсяг субвенції отримала Новоушицька ОТГ – 22,8 млн. грн., найменший Понінківська ОТГ – 3 млн. грн.
За результатами річного виконання місцевих бюджетів, переважна більшість ОТГ досить ефективно скористалась коштами цієї субвенції, проте є деякі ОТГ, що не змогли використати цей додатковий ресурс: Маківська та Гвардійська ОТГ.
Стан викорисання державної субвенції на інфструктуру ОТГ Хмельницької області
Мал. 3. Стан викорисання державної субвенції на інфструктуру ОТГ Хмельницької області
Використання субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ за їх групами виглядає наступним чином: міські ОТГ освоїли ресурс на 99%, селищні – на 97%, а сільські громади - лише 87%.
Виглядає цікавим, як керівництво Маківської (18% використання) та Гвардійської (58% використання) ОТГ пояснює своїм жителям причину не освоєння коштів державної субвенції. Мати на рахунках кошти на розвиток і їх не використати, це погана практика.
Тут варто згадати ті побоювання на початку процесу об’єднання громад, які поширювали різні «міфотворці», щодо концентрації ресурсів у центральних садибах та остаточний занепад периферійних населених пунктів; що центральна садиба ніколи не буде перейматись проблемами інших населених пунктів, школу закриють – село вмре і т.п.
Адже, аналіз структури використання коштів даної субвенції вмить розбиває всі міфи.
Досвід хмельницьких ОТГ показує, що чим сильніший центр громади, тим більше коштів було направлено на інфраструктурні потреби сільських територій та на спільні потреби громади.
Звичайно, що спільні потреби у кожної громади різні, але у всіх тенденція була направлена на зміцнення комунальних підприємств громади, для поширення своїх послуг на всю територію.
Так, міські громади на потреби центральної садиби направили лише близько 10% коштів субвенції, тоді як на окремі сільські території – 40% та більшу частину субвенції на спільні потреби – понад 49%. У селищних та сільських громадах на потреби центральної садиби було використано трохи більший відсоток субвенції – 34% у селищних та 31% сільських громадах; на об’єкти в окремих селах було направлено відповідно 28% та 55%; та на спільні потреби будо використано понад 37% у селищних та 15% у сільських громадах.
Мал. 4. Розподіл використання інфраструктурної субвенції ОТГ Хмельницької області у 2016 році
Мал. 5. Напрями використання інфраструктурної субвенції ОТГ Хмельницької області у 2016 році
Приклад: Ганнопільська об’єднана громада була утворена 13 серпня 2015 року й розташована на північному заході Славутського району Хмельницької області. Тут великі території, низька щільність населення (10 осіб на 1 кв.км!).
До складу громади входить 16 населених пункти. Площа - 685,66 км², населення - 6827 осіб (до речі в Україні є десятки районів, територія яких менша від території громади).
У 2016 році Ганнопільська об’єднана територіальна громада виконала 22 проекти загальною вартістю 13 мільйонів 193 тисячі 800 гривень, які були надані державою на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.
Пріоритетним напрямом для вкладення цих коштів було визначено сферу освіти. Це дало змогу привести до ладу всі основні освітні заклади у громаді. Роботи були комплексними від ремонту та термомодернізації приміщень до закупівлі комп’ютерів для шкіл.
Проміжний висновок:
ОТГ, що були утворені в Хмельницькій області, показали досить хороші бюджетні результати, як по нарощуванні власних доходів, так і по ефективності використання коштів державної субвенції.
ОТГ, створені на базі міста чи досить великого селища в основному формують більші фінансові ресурси ніж сільські ОТГ периферійних районів.
При плануванні утворення ОТГ особливу увагу слід приділяти наявності чітко вираженого центру громади, наявності людського та економічного потенціалу.
В умовах скорочення державної підтримки ОТГ в наступні роки, дуже актуальним стає стимулювання економічного зростання у ОТГ, ефективність якого напряму залежатиме від інвестиційної політики самої громади: яку інфраструктуру вона розвиватиме і як плануватиме використання своєї території.
Ніна Наталенко, експерт Інституту громадянського суспільства
Tags:
Область:
Хмельницька областьSource:
Інститут громадянського суспільства
27 November 2024
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після ремонту стало шкільне укриття у Визирській громаді
Було сиро, волого й жили жаби. Яким після...
У Визирській громаді, що на Одещині, – шість закладів загальної середньої освіти та пʼять дитячих садків. Уже цього...
27 November 2024
Зміни до Положення про атестацію педпрацівників: на що чекати освітянам
Зміни до Положення про атестацію...
Автор: Сергій Яцковський, національний експерт з місцевого самоврядування Проєкту DECIDE Відповідно...
27 November 2024
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити дитину в сімейному середовищі
Послуга «Патронат над дитиною»: як залишити...
Патронат над дитиною — це послуга в громадах, завдяки якій діти залишаються в сімейному середовищі навіть тоді, коли...
27 November 2024
Парламентський комітет напрацював рекомендації...
25–26 листопада 2024 року у Вінниці відбувся круглий стіл на тему: «Практика діяльності центрів надання...