Діана Баринова, координатор Харківського офісу реформ, в розмові на "Громадському радіо" зазначила, що лише 10% всіх селищних голів були в Європі, інші ж не бачили, як живе Європа, тому бояться змін.

Ірина Соломко: Лідери об’єднаних громад говорять, що Центральний офіс реформ на початку процесу об’єднання був тим інструментом, який суттєво допомагав їм об’єднуватись. Зараз офіси відновлюють свою роботу, які функції вони будуть виконувати?

Діана Баринова: Ми будемо й далі продовжувати допомагати громадам об’єднуватись, незважаючи на те, що були проблеми з фінансуванням офісу реформ. В Харкові, наприклад, він так і продовжує існувати на громадських засадах, але наші громади ніколи не відчували цього.

Тільки за останній місяць дві наші громади вийшли на вибори та подали документи до ЦВК. Тому наша робота повинна продовжуватись. Адже є ще багато громад, які повинні об’єднатись, їм потрібна допомога.

Ірина Соломко: Як відбувався процес об’єднання в Харківській області? Чи є не сприйняття?

Діана Баринова: Так, але це є не тільки на Харківщині. Хочу зауважити, що держава займається об’єднанням громад та процесом децентралізації тільки рік. За цей рік зроблено дуже багато. Звичайно, нормально, коли деякі голови сільських та селищних рад чинять супротив. Вони просто не бачили, як живе Європа, тому бояться змін. За моїми спостереженнями, тільки 10% всіх селищних голів були в Європі.

Є й ті, хто не просто бояться, а й свідомо не хочуть об’єднуватись. Але, я вважаю, це питання часу. Якщо такі люди поспілкуються із громадами, які об’єднались, вивчать європейський досвід, то через місяць, два, три вони змінять своє рішення.

Ірина Соломко: Чи є у вас ресурси на роботу вашого Офісу реформ?

Діана Баринова: Зараз йде конкурс, на якому обирають керівників нових підрозділів Офісу реформ. З травня минулого року нас підтримували лише донори, місцева влада і волонтери. Але я знаю, що коли мені телефонує сільський голова, я, незважаючи на те, є в мене контракт, чи немає, повинна надати йому необхідну інформацію. Інакше я не зможу жити в цій країні.

Ірина Соломко: Скільки громад об’єдналось в Харківській області і скільки ще мають об’єднатись у найближчій перспективі?

Діана Баринова: В минулому році ми подали Перспективний план, згідно якому в нас повинно було б утворитись 59 об’єднаних територіальних громад з 459. З них Кабмін затвердив 53, а шість ще потребують доопрацювання. З цих запланованих громад в минулому році об’єдналась одна — Старосалтівська громада, яка пішла на вибори в березні, та вже має обрану владу та голову.

Ірина Соломко: Скільки населення вона налічує?

Діана Баринова: 10 тисяч. Вона буде спроможна за умови, якщо її громада та влада не буде сидіти склавши руки.

Далі в нас утворилась Чкалівська об’єднана громада і Мереф’янська міська об’єднана громада. Вони повністю пройшли процес становлення, і ЦВК вже призначила вибори на 31 липня цього року.

На етапі створення знаходиться Роганська об’єднана громада, яка має з дня на день отримати позитивний висновок ОДА і в цьому році, сподіваюсь, піде на вибори.

Я бачу, що всі громади спостерігають за тим, як об’єднані громади отримують значний ресурс, як на них звертають увагу донори, що вони мають гарні можливість, і дехто вже шкодує, що в минулому році проґавили свій час та не захотіли об’єднуватись. Ті, хто не побоявся і ризикнув, отримав гарніший результат для своїх громад.

Ірина Соломко: Ці громади об’єднувались в рамках перспективного плану?

Діана Баринова: Будь який перспективний експертний план може мати декілька варіантів та змінювати конфігурацію. Ми проводимо реформу згідно закону про добровільне об’єднання територіальних громад, і тут важливо поєднати бажання громади і рекомендації експертів. Таким чином, можуть бути внесені зміни до Перспективного плану.

Наприклад, до Мереф’янської об’єднаної ради не захотіла приєднуватися одна з громад, яка знаходиться поруч. Вона висловила бажання приєднатися до іншої. І такий варіант має право на життя. Ми готові вносити відповідні зміни у Перспективний план.

Чкалівська об’єднана громада об’єднала шість сільських і селищних рад, що складає більше 10 тис населення. До влади прийшла достатньо молода команда, і експерти оцінюють це об’єднання як успішне.

Ірина Соломко: Я так розумію, що перспективний план передбачає об’єднання багатьох громад, я насправді поки що бажає об’єднуватись набагато менше. Чому?

Діана Баринова: Люди поки не розуміють, що за умови ефективного управління, вони навіть не відчують, що умовний центр від них віддалений. За оцінкою європейських експертів, громада з великою кількістю населення — за 10,20,30 тис людей, буде ефективною. Велика громада буде більш заможною. Бо підприємство сьогодні є, а завтра його не стане, а населення і ПДФО нікуди не дінуться.

Але на сьогоднішній день, коли формували Перспективний план, то, в першу чергу, згідно до постанови Кабміну про методику формування об’єднаних громад, ми враховували інфраструктурну можливість.

Тобто в деяких маленьких селах, які можна було б територіально зробити центрами об’єднаних громад, не готова інфраструктура. Наприклад, йде об’єднання в рамках одного району, а там люди бажають зробити три громади. І територіально це було б логічно, але в тих центрах громад немає ні інфраструктури, ні достатньої кількості дітей. І для того, щоб зробити необхідну інфраструктуру, потрібно вкласти великі кошти. І тут виникає питання: чи готове населення сьогодні витрачати своє ПДФО на те, щоб будувати будинки для виконкому. Я була б не готова. Краще зробити так, щоб було ефективне управління із іншого центру і користуватися центральною садибою, яке вже створена. Адже об’єднаним громадам передається велика кількість повноважень, які можуть бути реалізовані тільки, якщо буде кадрове забезпечення.

До мене приходив один голова сільської ради в Харківській області, який оголосив свій населений пункт центром громади лише тому, що в його селі є п’ять заправних станцій. Але ми почали розмірковувати про інфраструктури і кадри, і виявилось, що фахівців в нього немає. На кадрове питання теж потрібно звертати увагу, адже зараз продумане фахове управління є запорукою успіху громади.

Тобто сьогодні потрібно шукати якийсь компроміс. І дуже багато залежить від керівників громад, які повинні бачити, що процес об’єднання можна розділити на декілька частин.

Ірина Соломко: Більшість районів, на жаль, блокують об’єднання громад, оскільки розуміють, що втрачають свій вплив та повноваження.

Діана Баринова: Це все залежить від особистого сприйняття голови, від його громадянської позиції. Людина, яка має високий рівень розвитку та високий управлінській фах, зрозуміє, що вона, по-перше, може претендувати на посаду голови об’єднаної громади, по-друге, вона залишається старостою. На людину, яка має фах, завжди буде попит.

Звичайно, якщо голова знає, що на посаду вона потрапила із порушеннями і фальсифікаціями, тоді вона буде боятися. А якщо є підтримка людей, то боятися нічого.

Прогресивні керівники, навіть і немолоді, бачать в цьому об’єднані неабиякі можливості. 60% ПДФО з району йде в об’єднану громаду, яка ним розпоряджається.

Ірина Соломко: Наскільки конструктивна і прогресивна позиція Харківської облради?

Діана Баринова: Сепаратизм залишився в позаминулому році, і Харківщина вистояла та показала, що ситуація з Донецької і Луганською областями в нас не втілиться. На сьогоднішній день Харківська область — проукраїнська. Ми об’єднали зусилля і ОДА, і облради в питаннях об’єднання територіальних громад. Так, в нашій обласній раді немає солідарності, але є конструктивна праця, яка спрямована на розвиток регіону, і, на мою думку, це найголовніше. Я вважаю, що політику і місцеве самоврядування потрібно розділити.

І наявність на Харківщині близько 300 тисяч переселенців накладає відповідний відбиток, але ми працюємо, і наша позиція консолідована. Ми вже всі зрозуміли, який в нас вектор розвитку.

Ірина Соломко: Один з представників профільного відділу Міністерству регіонального розвитку мені повідомив, що громади, які вже зараз готові об’єднатися, не бачать для себе стимулів, тому що бюджетні надходження вони отримають тільки в наступному році із новим бюджетом. Це так?

Діана Баринова: Це правда. Якщо громада об’єдналась і вибори пройшли в 2016 році, то вона до кінця року виконує окремий бюджет по своїй громаді. А всі фінансові преференції отримає в наступному році, включаючи і 60% ПДФО.

Потрібно зрозуміти, що бюджет країни теж потрібно спланувати, і тому це нормально. Та це не є стримуючим фактором для тих, хто розуміє, що за одну хвилину нічого не робиться. Навпаки, об’єднаним громадам також потрібен час на опрацювання всіх фінансових питань, щоб ретельно підготувати бюджет нового року.

Слухати програму можна ТУТ

Програма створена за сприяння Швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO.