На Волині триває процес об’єднання громад. І хоч в облдержадміністрації заявляють, що Волинь в цьому процесі займає «одну з кращих позицій» в країні, та без проблем цей процес аж ніяк не обходиться. Громади досі дискутують, хто з ким має об’єднатися, села не хочуть приєднуватися до міст, маленькі села не поспішають в обійми до великих. Усе це призводить до того, що в облдержадміністрації заговорили про зміни перспективного плану, які можуть підготувати уже на серпень цього року. Так, з 74 громад на Волині вже хочуть створити 81. Чи спроможні вони – мають обрахувати спеціалісти.
Про те, що на Волині вже напрацьовуються пропозиції до зміни перспективного плану об’єднання територій, розповів заступник голови ОДА Сергій Кошарук.
Нагадаємо, ще торік в області ухвалили перспективний план формування територій громад. Згідно з пропозиціями Мінрегіонбуду, одна з головних умов об’єднання громад - має бути її спроможність.
Перспективний план показує, як ефективно можна укрупнити 412 сільських, селищних та міських рад, їх потенційні адміністративні центри та всі населені пункти, що увійшли до їх складу. Але ще минулого року в краї точилися дискусії, бо сільські ради Волині були не надто вдоволені пропонованим об’єднанням.
І ось через рік після прийняття перспективного плану суперечки не вщухають. Села досі обговорюють до кого приєднатися. Особливо, малі села не поспішають приєднуватися до більших населених пунктів чи то селищ, чи то міст, аби не залишитися на периферії, віддавши всі ресурси центру.
Але тут може бути й інша причина таких піруетів: не всі сільські голови готові втратити владу на своїх місцях, тож замість того, аби стати старостами, вони воліють вберегти під собою крісла.
Якими б не були мотивації сільрад на Волині, факт залишається: наразі з 74 громад, передбачених перспективним планом, утворені всього лише 6. А на сьогодні, кажуть в ОДА, уже є пропозиції створити 81 громаду замість 74. Щоправда, до Львівщини Волині далеко: там свого часу пропонували 165 громад.
Окрім утворених і діючих шести громад, ще три громади – Люблинецька та Повурська Ковельського району, а також Оваднівська Володимир-Волинського району на стадії завершення об’єднання, каже Сергій Кошарук. Причому, по Люблинецькій громаді документи вже передані до ЦВК, аби там можна було призначити вибори.
А ось Оваднівська громада чекає змін до адміністративно-територіального устрою України, що в руках нардепів, тому об’єднання просувається повільно.
Крім того, з його слів, Затурцівська громада Локачинського району, Цуманська Ківерцівського району та Прилісненська Маневицького району відповідають перспективному плану і готові з дня на день подати документи.
Але це не все. Подають документи й інші громади, та їхні пропозиції не відповідають перспективному плану. Зокрема, такі пропозиції подали Угринівська та Сенкевичівська сільради Горохівського району, Дубівська сільрада Ковельського району та ще низка сільрад.
Власне, є висока ймовірність, що Кабмін може не затвердити їхнє об’єднання, як це було раніше: 22 подані громади не відповідали перспективному плану і їх пропозиції відхилили.
Чимало населених пунктів висловлюються різко проти об’єднання з центрами, які вказані в перспективному плані. Приміром, під час громадських слухань ради сіл Радошин і Колодяжне Ковельського району стало відомо, що селяни не хочуть об’єднуватися з Любитовом, де Любитів мав стати центром, натомість хотіли об’єднатися в свою громаду.
У Ківерцівську громаду не хоче вливатися Борохівська сільрада. Скулин не хоче об’єднуватися з Білином у Ковельському районі. І таких прикладів – на Волині чимало. А про приєднання сіл до міст – то взагалі окрема історія: села не спішать приєднуватися до міст.
Є, щоправда, і випадки, коли села хочуть доєднатися до діючої громади, приміром, до Голобської громади бажає приєднатися село Байківці.
Отож, децентралізація на Волині поступово починає перетворюватися на «Санта-Барбару»: села хочуть створювати альянси, а чи їм вдасться об’єднатися – то питання відкрите. Бо фахівці мають обрахувати їх спроможність: чи виживуть ці ж громади за умови об’єднання, чи будуть дотаційними і постійно давитимуть «на жалість» органи влади вищих рівнів.
Експерти ж зауважують: у процесі формування громад найважливішу роль має відігравати економічна складова: бо коли громади отримають мало грошей тільки тому, що не захотіли укрупнюватися, тоді й переглянуть свої позиції.
Натомість автори децентралізації говорили про те, що перехідний період має завершитися за 2 роки, себто восени 2017 року. Час спливає, та, не виключено, що перехідний період може затягнутися.
Та як би не було, але голова ОДА Володимир Гунчик вже дав доручення відповідальним підрозділам опрацювати пропозиції до зміни перспективного плану, підрахувати спроможність таких громад і подати в серпні зміни і доповнення до перспективного плану. А тим часом об’єднані громади очікують на прийняття низки нормативних документів, якими вони мають керуватися в своїй роботі.
Share the news:
13 November 2024
27 листопада - десятий діалог «Децентралізація...
27 листопада о 13:00 у пресцентрі Українського кризового медіа-центру відбудеться десятий із серії публічних діалогів...
13 November 2024
Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік, підготовленого до другого читання
Аналіз проекту Державного бюджету на 2025 рік,...
9 листопада Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет України на...
13 November 2024
В Україні затверджено Державний стандарт нової...
Соціальна послуга передбачає два етапи, реалізація заходів програми соціального відновлення (перший етап) та...
13 November 2024
Структура ОМС: порядок внесення змін (відеоурок)
Структура ОМС: порядок внесення змін...
Відеоурок від Програми USAID DOBRE роз’яснює алгоритм дій ОМС за необхідності внесення змін до їх структури та штатів...