У контексті активних обговорень під час розгляду державного бюджету на 2025 рік Ігор Онищук, експерт шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», провів детальний аналіз основних показників системи вирівнювання та механізму реверсної дотації.

---

Мета аналізу – надати об’єктивну оцінку поточного стану цього механізму та його впливу на фінансову спроможність територіальних громад та сприяти конструктивному діалогу між зацікавленими сторонами для вдосконалення системи бюджетного вирівнювання.

Аналіз підкреслює необхідність збалансованих підходів, які забезпечать ефективний перерозподіл ресурсів і фінансову стабільність місцевого самоврядування.

Система горизонтального вирівнювання бюджетів в Україні спрямована на забезпечення фінансової спроможності територіальних громад шляхом перерозподілу ресурсів між регіонами з різним рівнем доходів. Вона базується на принципах солідарності та справедливості, дозволяючи громадам з меншими надходженнями отримувати підтримку для фінансування базових потреб і розвитку.

Система горизонтального вирівнювання бюджетів в Україні складається з двох основних елементів: реверсної дотації, яка передбачає перерахування коштів від фінансово спроможних громад до державного бюджету, та базової дотації, яка спрямовується менш забезпеченим громадам для підтримки їх фінансової стабільності.

Реверсна дотація на 2025 рік передбачена в обсязі 14,9 млрд гривень, з яких:

• 12,9 млрд грн – реверс з територіальних громад (розраховується виключно по ПДФО на душу населення)
• 2,0 млрд грн – реверс з обласних бюджетів (розраховується за надходженнями податку на прибуток та ПДФО)

Реверсна дотація є частиною механізму горизонтального вирівнювання місцевих бюджетів:

 

 

Наразі активно йдуть обговорення щодо продовження припинення вилучень реверсної дотації яке було тимчасово запроваджено з 2024 року.

Таке рішення може призвести до дестабілізації механізму бюджетного вирівнювання. Такий підхід не має аналогів у міжнародній практиці, адже інструмент вилучення є невід’ємною частиною систем горизонтального вирівнювання. У разі відмови від вилучень цей інструмент фактично трансформується у механізм додаткового фінансування, що суперечить його основній меті та підриває принципи, закладені в Концепції реформи 2014 року.

Усі мешканці територіальних громад України повинні мати рівний доступ до якісних публічних послуг, незалежно від того, чи знаходяться їхні громади поблизу атомних електростанцій, водосховищ, портів або підприємств видобувної галузі, які забезпечують високий рівень податкоспроможності. Це підкреслює важливість справедливого розподілу ресурсів між громадами для гарантування рівних можливостей для розвитку та забезпечення базових потреб кожного громадянина.

Згідно проведених розрахунків, всього 189 із 1331 (14,2%) бюджету місцевого самоврядування (по яких здійснюється вирівнювання на 2025 рік) є реверсними. 5 із 24 (20,8%) обласних бюджетів є реверсними.

Реверсна дотація розраховується за спеціальною формулою, яка враховує фінансову спроможність територіальних громад. Багато громад потрапили під дію цього механізму проте, якщо говорити мовою цифр, на 2025 рік: 60% реверсу ТГ складає реверс міст-обласних центрів (7,7 млрд грн). Варто зазначити, що в переліку є селищні громади в яких річне вилучення становитиме всього 37,4 тис. грн (або 0,03% бюджету), 116,2 тис грн (або 0,04% бюджету) тощо.

 

 

Для відображення показників вилучень у структурі відповідних бюджетів відобразимо частку вилучень у 2021 та 2025 роках.

 

 

На графіку синім кольором показано кількість бюджетів за частками вилучень у їх структурі за 2021 рік. Найбільша кількість бюджетів (103) припадає на категорію з вилученнями менше 5%. У категорії з вилученнями від 5% до 10% – 50 бюджетів, від 10% до 20% – 42 бюджети. Значно менше бюджетів мають вилучення в межах 20%-30% (9) та понад 30% (2).

На графіку помаранчевим кольором показано прогноз кількості бюджетів за частками вилучень у 2025 році. Найбільша кількість бюджетів (102) залишається в категорії з вилученнями менше 5%, далі йдуть категорії 5%-10% (46) та 10%-20% (27). У категорії 20%-30% – 13 бюджетів, а понад 30% – лише 1.

Порівняння графіків показує, що особливих змін у структурі бюджетів із різними частками вилучень між 2021 роком та прогнозом на 2025 рік не відбулося. Зокрема, кількість бюджетів із вилученнями менше 5% практично залишилася стабільною (103 у 2021 році та 102 у 2025 році). А у сегменті вилучень понад 30% у проекті державного бюджету на 2025 рік лише 1 бюджет, на відміну від 2021 року. Разом з цим, у 2021 році питання вилучення реверсних відрахувань не розглядалось.

На 2025 рік, згідно з плановими показниками, у 102 з 189 реверсних бюджетів частка реверсної дотації у загальному обсязі бюджету складатиме менше 5%. Однак фактичні показники на 2025 рік очікується, що будуть вищими, оскільки Міністерство фінансів прогнозує зростання надходжень по ПДФО на 63,7%. Таким чином, загальне вилучення у структурі бюджету на 2025 рік буде нижчим порівняно з попередніми роками

Разом з цим, з метою недопущення зниження доходів місцевих бюджетів Урядом на 2025 рік передбачено механізм Додаткової дотації (37,5 млрд гривень). Зазначена дотація розподіляється в два етапи:

• За річними фактичними показниками для недопущення зниження показників нижче минулого року.
• Щоквартально для збереження темпів надходжень ключових податків.

Підтримка фінансово сильних бюджетів в умовах війни та ігнорування потреб фінансово слабших громад створює нерівні умови для розвитку територіальних громад. Наразі не розглядається питання змін у механізмі вирівнювання, особливо щодо збільшення дотацій для фінансово вразливих громад, що потребують додаткової підтримки.

Це питання є предметом активних дискусій. Великі громади виступають за збереження реверсної дотації у своїх бюджетах, вважаючи її необхідною для підтримки стабільності. Водночас, менші громади, які через воєнний стан та втрату податкових надходжень внаслідок передислокації бізнесу не здатні самостійно стабілізувати фінансове становище, підтримують пропозицію, що міститься у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки та в Законі України «Про державний бюджет України на 2025 рік». Згідно з цією пропозицією, реверсну дотацію слід вилучити і направити ці ресурси на збільшення обсягів базової дотації для громад, які найбільше потребують фінансової підтримки.