В Україні розпочинається новий навчальний 2024-2025 рік. За шкільні парти або дистанційно за гаджети цього року сядуть понад три мільйони дітей. Як і останні три навчальні роки, цей рік також не обіцяє бути легким для українських школярів.

Як відомо, освітня сфера зазнала серйозної шкоди за час повномасштабного вторгнення. Передусім, йдеться про руйнування інфраструктури. За даними дослідження Ukraine Rapid Damage Needs Assessment (RDNA3), між лютим 2022 та груднем 2023 року 13% всієї освітньої інфраструктури було пошкоджено або зруйновано, а втрати оцінюються в 5,6 млрд доларів. Але ще більшими з точки зору впливу на економіку є втрати у навчанні українських учнів, що наразі оцінюються в 5,5 млрд доларів. На жаль, ця цифра зростатиме впродовж працездатного віку сьогоднішніх учнів та студентів, що буде негативно впливати на їхній прибуток в майбутньому.

Окрім того, в освіті посилюється різниця у доступі до якісної освіти, і учні з більш вразливих груп населення мають менше шансів отримати хороші результати навчання. Так розрив у результатах навчання учнів, що навчаються в закладах освіти в сільській місцевості та містах, за результатами міжнародного дослідження PISA 2022, еквівалентний більш ніж 4,5 років навчання.

Якими є типові виклики в освітній сфері для громад, з якими працює ініціатива CLIR? Які стратегії їх вирішення та де шукати підтримку для розвитку освіти у  громади - про це у матеріалі.

 

Типові виклики освітньої сфери в громадах

 

1. Відсутність доступу до очного навчання.

У 19 громадах, з якими працює ініціатива CLIR проєкту SURGe, що фінансується Урядом Канади, наразі у школах навчається близько 47 тисяч учнів. З них майже 38% у 2023-2024 навчальному році навчалися виключно дистанційно (переважно у громадах Харківської, Дніпропетровської та Миколаївської областей). Упродовж 4-х років тисячі учні не заходили до класів, не мали звичних уроків,  не мали щоденної комунікації з однолітками та педагогами. І батьки, і вчителі відзначають, що діти відчувають втому від постійного навчання онлайн та втрачають мотивацію до навчання. Через проблеми зі звʼязком не завжди вдається належно організувати дистанційне навчання, а через постійні тривоги - якісно пояснити навчальний матеріал. Накопичуються навчальні прогалини. Як показує дослідження Державної служби якості освіти України, половина вчителів базової та старшої школи визнають, що результати навчання учнів погіршуються. Особливо вразливими в доступі до освіти є учні, що навчаються у сільській місцевості. Проблеми зі звʼязком, навчання за допомогою смартфона (непоодинокими є випадки, коли батьки відмовляються брати відповідальність за користування технікою, що надається школою) дуже часто ставлять під загрозу доступ до навіть дистанційного навчання.

З 19 громад, які беруть участь у ініціативі CLIR, лише у 7 відновлено роботу дошкільних закладів в очному форматі. В інших – садочки працюють дистанційно або знаходяться на простої. Дистанційне дошкілля потребує активного включення батьків у процес, тому, за інформацією громад, охоплення таким навчанням є дуже незначним.  Особливо це проблема для сільської місцевості. Відсутність доступу до якісної дошкільної освіти – одна з ключових перешкод для легкої інтеграції дітей до школи та успішності формування математичної та читацької компетентності у майбутньому.

 

Приміщення дитячої мистецької школи Березнегуватської громади (Харківська область) до 24 лютого 2022 року та після початку повномасштабного вторгнення

 

2. Руйнування  освітньої інфраструктури.

Для 8 з 19 громад, з якими працює проєкт SURGe, ця проблема є особливо критичною (Балаклійська, Савинська (Харківська область), Апостолівська, Зеленодольська (Дніпропетровська область), Березнегуватська та Баштанська (Миколаївська область), Великодимерська та Баришівська (Київська область). Громади не мають ресурсів на відновлення,  відбудова  за державні та донорські кошти може бути дуже тривалим процесом, в той час як організовувати навчання для дітей потрібно вже сьогодні.

У Балаклійській та Савинській громаді більшість руйнувань освітньої інфраструктури припадає саме на сільську місцевість. Звісно, є руйнування освітніх закладів і в адміністративних центрах громад, але дякуючи активній роботі благодійних організацій там все ж створюються освітні центри, де діти можуть спілкуватися, навчатися, займатися позашкіллям та надолужувати втрачені знання. У сільських населених пунктах, віддалених від центрів громад, таких можливостей здебільшого немає.

 

Зруйнована школа у Савинській громаді, Харківська область

 

Зруйнований Вербівський ліцей у Балаклійській громаді, Харківська область

 

Зруйноване приміщення Березнегуватської гімназії №1, Миколаївська область

 

3. Відсутність укриттів.

Своїми силами чи залучаючи зовнішні ресурси, в своїй більшості громади відремонтували наявні найпростіші укриття. Проте у багатьох з них тривале перебування дітей та працівників неможливе через відсутність належної вентиляції, каналізації та інших необхідних умов. Тому громади також потребують підтримки у дообладнанні найпростіших укриттів. 

За дуже скромними підрахунками для того, щоб забезпечити роботу шкіл в очному або змішаному форматах у 8 громадах Миколаївської, Харківської та Дніпропетровської областей, необхідно збудувати ще 34 укриття (стільки ж укриттів потрібно й для садочків).

4. Неефективна мережа освітніх закладів.

Це традиційно болюче питання для практично всіх громад. Особливо воно актуальне на тих територіях, де освітня інфраструктура зруйнована або суттєво пошкоджена. Адже відновлювати ці мережі освітніх закладів потрібно з урахуванням багатьох факторів: демографічної ситуації, перспективи економічного розвитку громади, створення робочих місць, можливості організувати зручні маршрути підвезення учнів, проєктної потужності та стану приміщень закладів і наявності (або перспективи побудови) укриттів. Неефективна мережа таких закладів несе не лише  серйозні виклики щодо якості освіти, а й поглинає значну частину власного бюджету громади.

Так, до прикладу, на території Березнегуватської територіальної громади у 2022-2023 навчальному році функціонували 17 закладів загальної середньої освіти, де навчалися 1695 дітей. З них 56% - у сільській місцевості, і це з урахуванням, що саме в селах знаходиться 14 із 17 шкіл, тобто понад 80% усіх закладів загальної середньої освіти. В 11-ти школах громади з навчається менше 100 учнів. Менш як на третину заповнені 7 закладів (ліцеї, що включають початкову школу). Освітня субвенція у 2023 р. покривала лише близько 59% видатків на загальну середню освіту. Решту громада громада покриває з власних доходів, що складає понад 40% податкових доходів місцевого бюджету не залишаючи жодних коштів саме на розвиток освіти.

5. Труднощі з забезпеченням доступу дітей з особливими освітніми потребами до якісних освітніх послуг

Сьогодні продовжує зростати кількість дітей, яким необхідне інклюзивне навчання, у тому числі й через війну. Тому громади потребують підтримки у посиленні спроможності інклюзивно-ресурсних центрів у проведенні комплексної оцінки потреб дітей, наданні консультаційних послуг родинам, створенні безбарʼєрного освітнього простору, перекваліфікації педагогів для надання корекційно-розвиткових послуг у закладах, де відкриті інклюзивні класи та групи, забезпечення асистентами вчителя та асистентами дитини відповідно до наявних потреб.

 

Які завдання стоять перед громадами при плануванні сфери освіти

 

Враховуючи вищенаведені виклики, найголовніше завдання стратегічного планування усіх громад – відновити доступ дітей до якісної освіти. Передусім йдеться про створення можливостей для повноцінного очного навчання учнів (відновлення, поліпшення освітньої інфраструктури, будівництво або обладнання укриттів), де це можливо, або створення можливостей для очної комунікації учнів та педагогів, якщо відновлення очного навчання не є можливим з точки зору безпекової ситуації (цифрові освітні центри, освітні хаби, тощо).  А також про пошук можливих альтернативних рішень, де це потрібно, аби усі діти дошкільного віку могли отримувати послуги дошкільної освіти.

Громади перебувають у постійних пошуках оптимальних рішень в умовах, коли не вистачає ресурсів, наприклад, на побудову укриттів для усіх закладів одночасно. Так, у Білгород-Дністровській громаді з 9 закладів загальної середньої освіти у трьох немає укриттів. Попри це вдалося вивести усіх учнів на очне навчання, застосовуючи ротаційний формат. Усі заклади працюють у дві зміни, надаючи свої простори для проведення освітнього процесу іншими закладами. Так, само було і з дитячими садками - з початком війни громаді важливо було, щоб не зупинялися підприємства, працював бізнес - тож було життєво необхідно забезпечити перебування дітей у садках. Так, поки тривав ремонт у сховищах, там, де були створені безпечні умови, позмінно відкривалися дошкільні групи і батьки, які працювали, змогли приводити дітей.

Наступне стратегічне завдання  – це забезпечення якості освіти у громаді.  Існує багато взаємоповʼязаних чинників, які можуть впливати на якість освіти, і за ними стоять комплексні і часто непрості рішення. Наприклад, створення безпечного і мотивуючого освітнього середовища в умовах обмежених ресурсів вимагає від громад більш раціонального підходу у формуванні мережі закладів. Доступ до початкової школи має бути якнайближче до місця проживання дитини. Учні базової та старшої школи можуть підвозитися до гімназій та ліцеїв, де має бути створена відповідна матеріально-технічна база (лабораторії, спортивна інфраструктура тощо).

Оптимізація мережі закладів дозволить більш ефективно використати кошти субвенції на оплату праці педагогів, залучити державні кошти на будівництво укриттів, ремонт харчоблоків тощо.  Зміни у мережі – зменшення витрат на утримання приміщень напівпустих закладів – дадуть можливість спрямувати власні кошти громади на вдосконалення професійної майстерності вчителів, підтримку педагогів,  реалізацію освітніх програм закладів, що є важливим для якості навчання, а також на різноманітні освітні ініціативи на рівні громади. Раціональний підхід до планування мережі може також збільшити шанси громади на залучення донорських коштів.

Практично усі громади  наразі працюють над змінами мережі, але серед інших можна відзначити приклад Савинської громади (Харківська область). До повномасштабного вторгнення мережа складалася з 5 закладів та 1 філії, освітньої субвенції не вистачало. Три школи були зруйновані або пошкоджені під час окупації та військових дій на території громади, один заклад не відповідав вимогам безпеки (відсутнє укриття і недоцільно його будувати). Тому з червня 2023 року громадою призупинено діяльність 4 закладів з подальшою їх ліквідацією,  а всі учні переведені на навчання до єдиного опорного закладу (у складі якого функціонує також філія).

“Дякуючи цим крокам учні отримали мотивуюче конкурентне середовище у більших класах, а наша громада - можливість зосередити ресурси та зусилля на створенні функціонального освітнього середовища та роботі з педагогами над поліпшенням якості освіти”, - наголосила начальниця Савинської селищної військової адміністрації Оксана Супрун.

 

 

Ще одним завданням для громад є формування інклюзивного освітнього простору. Таким чином, щоб жодна дитина не була виключена, чи то йдеться про дітей, що живуть у віддалених населених пунктах громади, дітей з ООП, дітей ВПО тощо. І це також комплексне завдання, реалізація якого передбачає доступність та якість послуг, і водночас, активну міжсекторальну співпрацю – освіти (формальної та неформально), медицини, соціальної сфери, культури. Позитивним прикладом такого підходу є функціонування консультаційних центрів в населених пунктах, віддалених від адміністративного центру в Олександрівській громаді (Донецька область). Учні, що навчалися у сільській місцевості громади, мали загалом нижчі результати навчання і потребували більшої педагогічної підтримки. Тому громада підтримала створення консультаційних центрів в будівлях, де були укриття й належні умови для навчання. Так, поки дозволяла безпекова ситуація, учні віддалених населених пунктів мали можливість відвідувати консультації з педагогами після шкільних навчальних занять (які відбувалися виключно в онлайн форматі).

 

Досвід створення цифрових освітніх центрів: від ідеї до реалізації

 

Щоб зберегти доступ до освіти для дітей, команда SURGe восени 2022 року розпочала створення цифрових освітніх центрів та облаштування приміщень для початкової школи у Київській, Чернігівській та Житомирській областях.

 

Цифровий освітній центр у с. Богданівка Великодимерської громади на Київщині

 

Цифрові освітні центри – це сучасні місця для навчання та спілкування дітей з громад, що постраждали від війни. Їхня мета – забезпечити доступ дітей до освіти там, де школи зруйновані, пошкоджені, або розграбовані окупантами. Завдяки таким центрам діти отримують простір для навчання і спілкування, а вчителі – місце для роботи з учнями онлайн, проведення позашкільних активностей та надання учням додаткової підтримки, а також власного професійного розвитку.

 

Цифровий освітній центр у с. Загальці, Київська область

 

Цифрові освітні центри – це доступ до:

• облаштованого безпечного освітнього простору, засобів навчання (гаджети, книги, дидактика тощо);
• простору для дистанційного навчання та викладання (як учнів, так і педагогів);
• простору для індивідуальних і групових занять з учнями;
• нецифрової взаємодії учнів з тьюторами, додаткової підтримки у навчанні.

У 2022-2023 році проєктом було створено дві початкові школи у пристосованих приміщеннях (с.Богданівка та м.Гостомель у Київській області), а також п'ять цифрових освітніх центрів у Київській та по одному у Житомирській та Чернігівській областях. Всього за цей час вдалося обладнати 24 такі центри в громадах, що постраждали від війни. Саме тому експерти проєкту SURGe розробили посібник “Моделі відновлення доступу до освіти”, у якому детально описано усі підходи та рішення, які застосовувалися у громадах.

Цей путівник — узагальнення пілотування моделі освітніх центрів як рішень, що допомагають громадам повертати дітей до школи. Це практичний досвід, який можна застосовувати в інших громадах зі схожими умовами. Переглянути та завантажити посібник можна за посиланням.

 

Якими є ключові елементи стратегічного планування у сфері освіти на місцях

 

• По-перше, ґрунтовне і глибоке вивчення ситуації в освіті у громаді, комплексний підхід до визначення викликів, що надалі дозволить так само комплексно підходити до рішення цих викликів.
• По-друге, дуже важливо залучати всіх учасників освітнього процесу (батьків, вчителів, директорів шкіл, старшокласників) і на обговорення викликів громади в освітньому секторі, і для напрацювання стратегічних цілей та завдань. Приналежність до розроблення стратегічного документу громади формує довіру до кроків, які будуть здійснені для його реалізації.
• По-третє, застосування випробуваних практик стратегічного планування, що базуються на двох важливих інструментах – RBM методології (управління, орієнтоване на результат) та ґендерного аналізу GBA+. Ці інструменти дозволять структурувати цілі та завдання з відновлення і розвитку освіти,  спираючись на максимальне врахування потреб мешканців громади.
• Четверте -  дуже раціональне і реалістичне планування з точки зору фінансової спроможності громади, перспективи залучення державного фінансування чи допомоги від міжнародних партнерів.
• Пʼяте - фокус уваги на якості освіти. Відновлення освітньої інфраструктури часто не є можливим та доцільним в обсязі, який громада утримувала раніше. Важливо зосередитися на забезпеченні доступності якісних освітніх послуг (підвезення, організація зручних для мешканців громади режимів роботи закладів, урізноманітнення послуг), якості кадрів (підтримки педагогічних ініціатив, професійного розвитку, перенавчання вчителів), всебічній підтримці дітей (можливість реалізовувати індивідуальні освітні траєкторії, фінансування варіативної складової навчальних планів закладів).

Стратегічні орієнтири розвитку освіти, органічно інтегровані у Стратегію розвитку громади, посилять її привабливість для залучення коштів міжнародних партнерів. Вже сьогодні громади можуть подавати заявки на ремонти укриттів, обладнання освітніх просторів.

Знайти більше можливостей для розвитку громади можуть на порталі "Децентралізація" у каталозі можливості для громад. Щомісяця експерти CLIR відбирають найактуальніші грантові програми та конкурси від міжнародних та донорських організацій для реалізації проєктів, а також важливі події та навчальні заходи. Також можна скористатись алгоритмом залучення коштів донорів на ремонт та будівництво укриття, які розроблені МОН України.

Більше про те, які підходи у стратегічному плануванні використовує команда CLIR у своїй роботі, можна дізнатися у матеріалі «Стратегія громади як ключ до її відновлення: як відбудувати краще ніж було».

---

Ініціатива “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR) реалізується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International Ltd.