Стратегічне планування - це вже давно не ноу-хау для українських громад. Понад 90% громад розробляють або вже затвердили стратегічні документи розвитку. Серед лідерів за кількістю затверджених стратегій: Вінницька (95%), Полтавська (80%), Івано-Франківська (74%), Львівська (74%) та Миколаївська (73%) області. Водночас найбільша кількість проєктів стратегій розробляються у Закарпатській (77%), Київській (59%), Харківській (55%), Запорізькій (54%), Рівненській (53%), Кіровоградській (49%), Хмельницькій (47%) та Тернопільській (40%) областях.

«Всі ми розуміємо, що без стратегії розвитку рухатися неможливо. Абсолютно будь-які субвенції, інвестиції далі розглядаються тільки через призму розвитку громади, а саме – Стратегії громади, прийнятої на місцевому рівні», – наголошує Боярський міський голова Олександр Зарубін.

І тут важко не погодитися.

Здатність якісно вивчити свої потреби, чітко сформулювати довгострокові цілі та, що найважливіше, досягти їх - залишається ключовою умовою для якісного місцевого самоврядування та підвищення рівня життя мешканців українських громад.

 

Секрети успішної стратегії: від партисипації до відповідальності

 

Важливо розуміти, що стратегія має бути водночас і продуктом, й інструментом для всієї громади, а не лише органу місцевого самоврядування. В ідеалі, план заходів, передбачений в стратегії, має реалізуватися спільними зусиллями і органів місцевого самоврядування, і локальних громадських організацій, і представників бізнесу, і самих жителів.

«В стратегії важливий і результат, і процес. Результат – це той дороговказ у вигляді фінального документу, що демонструє, як ми бачимо нашу громаду за кілька років і що для цього нам потрібно зробити. Але сам процес розробки стратегії є не менш важливим, адже це в першу чергу про спілкування різних стейкхолдерів та налагодження контакту між владою, мешканцями громади, громадськими організаціями, представниками бізнесу та іншими секторальними стейкхолдерами. Саме в цьому процесі вдається вибудувати найцінніше - довіру одне до одного», - наголошує Тетяна Лебухорська, заступниця директора проєкту SURGe, що реалізує ініціативу “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR).

Протягом останніх п’яти місяців команда ініціативи CLIR надає експертну підтримку 14 територіальним громадам із 7 областей України у розробці стратегічних планувальних документів. За основу при розробленні стратегії експерти CLIR використовують людиноцентричний та партисипативний підхід.

Якщо говорити зрозумілою мовою, це, по суті, побудова ефективної комунікації, коли люди не просто висловлюють свою думку, але й чують та сприймають думки інших розуміючи, що всі ми різні й маємо різні потреби. Як результат - стратегія мала б відповідати чи реагувати на потреби цих різних груп людей.

Ба більше - партисипація дозволяє створити відчуття причетності. Тобто люди, які були залучені до процесу розроблення стратегії, розуміють, що це є частково і їхній продукт та відчувають відповідальність не лише за сам фінальний документ, а й за те, як він буде втілюватися.

 

Чому ефективна відбудова громад неможлива без стратегії розвитку

 

В умовах повномасштабної війни стратегічне планування набуло нових контекстів. За останні майже два з половиною роки сотні українських громад зазнали суттєвих руйнувань і постраждали внаслідок бойових дій.

Сьогодні експертне середовище багато говорить про те, що відновлення має відбуватися з думкою про майбутнє.

Що ж це означає на практиці?

Мова йде про те, щоб не відбудувати як було, а відбудувати краще. Наприклад, відновлюючи школу, де не було бомбосховища, потрібно це врахувати, або відновлювати пошкоджене житло з огляду на його енергоефективність. І навпаки - подумати, чи громаді, де зменшується рівень народжуваності, потрібно цілих п’ять шкіл, а чи достатньо лише двох? Адже така оптимізація змогла б не лише зменшити витрати на утримання освітніх закладів, а й дозволила б сфокусуватись на підвищенні якості освіти.

І саме тут стратегія розвитку громади має бути ефективним інструментом, адже вона дає чітке розуміння, якою ми бачимо громаду через кілька років.

Під час першого етапу розроблення стратегії важливо враховувати, як сильно змінилася демографічна ситуація у громаді. Так, якісь громади прийняли величезну кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО), і ці люди дуже часто залишаються там жити. Тому тут потрібно думати:

• як має змінитися громада, і що потрібно зробити для того, аби всім мешканцям було комфортно тут проживати,
• щоб всі мали однаковий доступ до медичних, освітніх, соціальних та інших необхідних населенню послуг,
• щоб кожен мешканець і мешканка громади могли знайти роботу або реалізувати себе через самозайнятість на території громади.

Значна частина громад, навпаки, стикнулася з відтоком людей, і вони задаються вже іншими питаннями: про що наша громада може бути далі, хто буде тут жити, які послуги повинні надаватися мешканцям, які залишаються в громаді, в першу чергу, або що варто зробити для того, аби люди повернулися жити до громади.

 

Секторальний підхід, орієнтація на результат та врахування потреб мешканців

 

Починаючи роботу з відібраними громадами, команда CLIR зробила акцент на вивченні потреб місцевих мешканців. Унікальність підходу, який використовують експерти ініціативи, полягає в секторальному зануренні.

Як це працює?

Над оцінкою потреб 14 громад, які беруть участь в CLIR, працювали експерти з освіти, охорони здоров’я, соціальних послуг, комунальних послуг та інфраструктури. Вони проаналізували як працює той чи інший сектор у громаді, наскільки якісні послуги надає громада своїм мешканцям, чи доступні ці послуги мешканцям віддалених населених пунктів, людям похилого віку та іншим вразливим категоріям населення. Це дозволило максимально глибоко оцінити громаду та потреби її мешканців, що в майбутньому буде враховано при розробці їхніх стратегій розвитку.

 

 

Важливо, що у своїй роботі команда CLIR використовує методологію управління, орієнтованого на результат (англійською RBM — results-based management). Такий підхід допомагає планувати стратегію з урахуванням оцінки потреб громадян та тих викликів, з якими вони стикаються, а також зосереджуватися на результатах замість процесів. Також завдяки RBM вдається сформулювати людиноцентричні цілі. Наприклад, коли ціль відображає не яка інфраструктура буде збудована, а як зміниться життя мешканців громади завдяки цій інфраструктурі, які відкриються можливості та чи які перешкоди будуть подолані.

Визначити потреби й інтереси різних груп людей допомагає і комплексний ґендерний аналіз + (Gender-based Analysis Plus (GBA+). Завдяки цьому інструменту команда змогла якісно оцінити становище різних груп жінок і чоловіків з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, етнічної, культурної приналежності, тощо та визначити, куди краще спрямувати ресурси, щоб забезпечити рівність у доступі до послуг, участі у прийнятті рішень та реалізації своїх прав.

Важливим інструментом збору даних від місцевих мешканців та представників бізнесу стали онлайн-опитування, інтерв’ю та фокус групи, однак не обійшлося і без оригінальних підходів.

Приміром, у Шабівській громаді, що на Одещині, близько 80 учнів старших класів місцевих шкіл написали твір на тему “Моя громада сьогодні та завтра”, описавши власні спостереження щодо економічної, соціальної, інфраструктурної, екологічної ситуації в громаді та запропонувавши шляхи вирішення існуючих проблем.

«Кожен з нас може зробити свій внесок у майбутнє громади. Разом ми побудуємо громаду, якою будемо завжди пишатися», – написала у творі старшокласниця Анастасія.

За результатами цього творчого завдання було сформовано список ідей, які стали частиною обговорення під час засідання Стратегічного комітету щодо актуалізації Стратегії відновлення та розвитку громади, до розробки якої долучена команда ініціативи CLIR.

 

 

«Я хочу, щоб життя в селі було не просто існуванням, а повноцінним і щасливим», – сказав десятикласник Сашко.

І це лише один з прикладів, як можна почути потреби кожного мешканця і мешканки вашої громади.

 

Унікальність громади та її сильні сторони - це і є ключ до успіху

 

Посилити сильні сторони - набагато ефективніший спосіб досягти гарних результатів, аніж підтягувати слабкі.

До прикладу, Боярська громада, що на Київщині, має значні лісові площі, що роблять громаду привабливим місцем для екологічного життя «на відстані протягнутої руки» від столиці. У той же час, через брак умов для активного відпочинку, значна частина місцевих мешканців працює та проводить дозвілля у Києві, сприймаючи свою громаду радше як місце для ночівлі, ніж для повноцінного життя. Таким чином, однією з цілей оновленої Стратегії розвитку громади є прагнення того, аби лісові простори громади зберігалися та сприяли здоровому й активному життю її мешканців.

 

Фото: Боярська лісова дослідна станція

 

У Березнегуватській громаді, що на Миколаївщині, мешканці звертають увагу на наявність потужного сировинного потенціалу, досвід у сфері розвитку альтернативної енергетики (сонячної і вітро генерацій), налагодженої взаємодії з місцевими підприємцями, зокрема фермерами, які створюють міцний фундамент для розвитку громади.

«Ми розуміємо, що сьогодні є певна конкуренція між громадами щодо залучення інвестицій на свої проєкти. Тож розуміння нашого потенціалу та ефективне його використання дозволить грамотно підійти до планування та організації роботи місцевої ради», – зазначає голова Березнегуватської громади Сергій Бойко.

 

 

Сприяння лідерству громад у відновленні та розвитку

 

Ніхто не може бути більшим лідером у відновленні громад, аніж самі громади. Саме вони найкраще розуміють свої потреби та можуть визначити пріоритети. Команда ініціативи CLIR більш ніж півроку працює над тим, аби посилити лідерську роль громад у відновленні та розвитку.

Так, окрім експертної підтримки у процесі розробки стратегій розвитку, експерти CLIR діляться знаннями та інструментами, які допоможуть громадам самостійно управляти своїм відновленням та відчувати залученість кожного мешканця у цей процес.

 

 

«Місцева влада, мешканці та активні організації мають здобувати нові знання та формувати потрібні навички, щоб посилювати спроможність своїх громад. Наприклад, розуміти, де і як шукати грантові кошти на проєкти відновлення, як підготувати необхідну документацію, до кого з міжнародних партнерів можна йти по допомогу, коли і як потрібно переглядати стратегію і що на це може вплинути. Якщо громади мають бути драйверами - треба, щоб вони не лише мали бажання, а й були озброєні усіма необхідними інструментами, щоб ефективно рухатися вперед. І тут ми їм допомагаємо», - наголосила Тетяна Лебухорська, керівниця ініціативи CLIR.

---

Ініціатива “Інклюзивне відновлення за лідерства громад” (CLIR) реалізується проєктом «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), що фінансується Урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International Ltd.

Детальніше про Проєкт у соцмежерах: Facebook, X (Twitter) та YouTube.