Органи місцевого самоврядування у якості пожежно-рятувальних підрозділів можуть створювати як місцеву пожежну охорону, так і добровільну пожежну охорону. Що у цих підходах спільного і які є відмінності - у матеріалі експертів Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».
Через повномасштабну агресію рф проти України громади стикнулися з новими безпрецедентними безпековими викликами: ворожими обстрілами та жертвами серед цивільних людей, руйнуванням будівель та критичної інфраструктури, загрозою техногенних катастроф. Удосконалення системи реагування на безпекові виклики в умовах війни та воєнного стану стало однією з першочергових потреб територіальних громад.
Відповідно до інформації МВС та ДСНС, для підвищення мобільності та ефективності пожежної охорони необхідно додатково створити 1051 пожежно-рятувальний підрозділ, зокрема через розширення мережі таких підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.
Пріоритетним є створення пожежно-рятувальних підрозділів із забезпечення місцевої пожежної охорони як таких, що є постійними, укомплектованими більш підготовленими вогнеборцями, а отже, ефективними та боєздатними.
Функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони регулюється згідно із статтями 62, 63 Кодексу цивільного захисту України, Порядком утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 р. №315 та Порядком утворення та функціонування пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 р. №314.
Забезпечення місцевої пожежної охорони потребує значних витрат з місцевого бюджету територіальної громади для утримання відповідного пожежно-рятувального підрозділу, оскільки переважна їхня частина – це видатки на заробітну плату та матеріально-технічне забезпечення його діяльності, і не всі місцеві бюджети спроможні забезпечити таке фінансування. У такому разі альтернативою може стати створення пожежно-рятувального підрозділу для забезпечення добровільної пожежної охорони.
У чому ж полягає різниця між пожежно-рятувальним підрозділом для забезпечення місцевої пожежної охорони та пожежно-рятувальним підрозділом для забезпечення добровільної пожежної охорони, та як визначитися місцевим радам, який саме підрозділ утворити? Для ухвалення місцевою радою відповідного рішення стосовно створення того чи іншого пожежно-рятувального підрозділу, яке буде прийнятним саме для відповідної територіальної громади, експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» виокремили основні характеристики пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної охорони та відобразили їх у Таблиці.
|
|
Основні характеристики пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення
|
|
|
місцевої пожежної охорони (МПО)
|
добровільної пожежної охорони (ДПО)
|
|
|
Мета створення
|
Захист життя і здоров’я населення, територій і об’єктів від пожеж, підтримання належного рівня пожежної безпеки в населених пунктах.
|
Здійснення заходів із запобігання виникненню пожеж, їх гасіння, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
|
|
Основні завдання
|
Забезпечення пожежної безпеки, запобігання виникненню пожеж та нещасним випадкам під час пожеж, гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також надання допомоги в ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
|
Завдання визначаються положеннями про такі підрозділи, що затверджуються суб’єктами що їх утворили (органи місцевого самоврядування, громадські організації, суб’єкти господарювання, інші юридичні особи), за погодженням із ДСНС або його територіальними органами. Завдання визначаються в межах чинного законодавства, що регламентує питання діяльності таких підрозділів.
|
|
Суб’єкт прийняття рішення про створення
|
Органи місцевого самоврядування, а саме сільська, селищна, міська рада, за погодженням із ДСНС або його територіальними органами.
|
- Органи місцевого самоврядування, а саме сільська, селищна, міська рада (утворюють з-поміж осіб, які постійно проживають на відповідній території);
- громадські організації (утворюють з-поміж членів таких організацій);
- суб’єкти господарювання, інші юридичні особи (утворюють з-поміж їхніх працівників).
|
|
Організаційно-
правова форма
|
Утворюються як юридичні особи або їх відокремлені підрозділи.
Організаційно-правова форма пожежно-рятувальних підрозділів визначається органом місцевого самоврядування (тобто це може бути юридична особа у формі організації (установи, закладу), підприємства тощо або її відокремленого підрозділу).
|
Утворюються як юридичні особи або їх відокремлені підрозділи, незалежно від підрозділів державної, відомчої чи місцевої пожежної охорони, у вигляді:
- пожежної дружини – підрозділу у складі не менш як трьох осіб, забезпечений пожежними мотопомпами та/або первинними засобами для гасіння пожеж;
- пожежної команди – підрозділу у складі не менш як п’яти осіб, забезпечений пожежними автомобілями або іншою технікою для гасіння пожеж.
Спеціальне законодавство не визначає, в якій організаційно-правовій формі можуть утворюватися підрозділи. За вже усталеною практикою такі підрозділи утворюються у формі організації (установи, закладу), підприємства тощо або її відокремленого підрозділу.
|
|
Діють на підставі
|
Положення, що затверджується органом місцевого самоврядування, який його утворив (тобто сільською, селищною, міською радою), за погодженням з відповідним територіальним органом ДСНС.
|
Положення, що затверджується органами місцевого самоврядування (тобто сільською, селищною, міською радою), громадськими організаціями, керівниками суб’єкта господарювання, інших юридичних осіб, що їх утворили, за погодженням із ДСНС або його територіальними органами.
|
|
До складу входять
|
1) основні працівники, особи, які досягли 18-річного віку, мають повну цивільну дієздатність, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджується попередніми та періодичними медичними оглядами (такі працівники здійснюють гасіння пожеж, проводять аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, а також надають допомогу в ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій);
Основні працівники мають саме трудові відносини з МПО.
2) допоміжні працівники, до яких особливих вимог щодо віку, стану здоров’я тощо не висувається спеціальним законодавством (такі працівники забезпечують повсякденну діяльність МПО).
Перелік посад допоміжних працівників пожежно-рятувального підрозділу визначається органом місцевого самоврядування з урахуванням організаційно-правової форми пожежно-рятувального підрозділу. Допоміжні працівники повинні відповідати кваліфікаційним вимогам до посади.
|
1) члени – особи, які досягли 18 років, мають повну цивільну дієздатність, здатні за станом здоров’я виконувати покладені на них обов’язки, що підтверджується попередніми та періодичними медичними оглядами, та звернулися до суб’єкта, який утворив пожежно-рятувальний підрозділ для забезпечення добровільної пожежної охорони, з відповідною заявою.
Саме члени здійснюють гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Члени, як правило, мають трудові відносини з іншими роботодавцями, ніж пожежно-рятувальний підрозділ, для забезпечення добровільної пожежної охорони.
2) учасники – повнолітні та неповнолітні особи (прийняття неповнолітніх осіб здійснюється за письмовою згодою їхніх батьків або інших законних представників).
Учасники пожежно-рятувальних підрозділів не можуть брати участь у гасінні пожеж і проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
|
|
Додаткові вимоги для працівників, членів та учасників
|
Основні працівники підлягають:
1) в обов’язковому порядку особистому страхуванню за рахунок коштів відповідних органів місцевого самоврядування, що утворили такий підрозділ;
2) проходженню попередніх та періодичних медичних оглядів;
3) проходженню відповідної підготовки, перепідготовки, що здійснюється в закладах освіти ДСНС.
Передбачається обов’язкове присвоєння відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.
|
Члени пожежно-рятувального підрозділу підлягають:
1) в обов’язковому порядку особистому страхуванню, що здійснюється коштом суб’єктів, які утворили такі підрозділи відповідно до закону;
2) проходженню попередніх та періодичних медичних оглядів;
3) проходженню відповідної підготовки, перепідготовки, що здійснюється в закладах освіти ДСНС.
Освітньо-кваліфікаційний рівень не присвоюється.
Учасникам пожежно-рятувального підрозділу не висуваються додаткові вимоги спеціальним законодавством.
|
|
Оплата праці та залучення
|
Отримують заробітну плату.
|
Члени пожежно-рятувального підрозділу можуть отримувати винагороду.
Розмір та умови виплати винагороди членам пожежно-рятувальних підрозділів встановлюються відповідно до частини третьої статті 126 Кодексу цивільного захисту України.
|
|
Додаткові соціальні гарантії
|
Питання соціального захисту працівників пожежно-рятувальних підрозділів, покращення умов їхньої праці, життя і здоров’я та членів їхніх сімей вирішуються органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства.
|
На період залучення членів пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони до гасіння пожеж, проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, проходження підготовки, перепідготовки за ними зберігається місце роботи (посада) та середня заробітна плата за основним місцем роботи.
Інші соціальні гарантії визначені Кодексом законів про працю України та Законом України «Про відпустки».
|
|
Фінансування та матеріально-технічне забезпечення
|
Здійснюється коштом місцевих бюджетів, зокрема в рамках співробітництва територіальних громад, та інших джерел, не заборонених законодавством.
|
Місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, громадські об’єднання, суб’єкти господарювання, інші юридичні особи та громадяни можуть здійснювати матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів та безоплатно надавати їм у користування будівлі, споруди, приміщення, транспортні засоби, засоби зв’язку та інше необхідне майно.
Може здійснюватися також за рахунок інших не заборонених законодавством джерел.
|
|
Координація та контроль діяльності
|
Здійснюється органом місцевого самоврядування, що його утворив, та територіальним органом ДСНС.
|
Здійснюється суб’єктами, які утворили такі підрозділи, та територіальними органами ДСНС.
|
|
Взаємодія між собою
|
До роботи у складі пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони на підставі відповідних договорів можуть залучатися члени пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони.
|
Члени пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони можуть залучатися до роботи у складі пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої пожежної охорони на підставі відповідних договорів.
|
|
Припинення діяльності
|
Здійснюється за рішенням органу місцевого самоврядування, що його утворив (тобто сільською, селищною, міською радою) із завчасним (не менше ніж за 60 днів) інформуванням територіального органу ДСНС.
|
Здійснюється за рішенням суб’єкта, що утворив відповідний підрозділ (органи місцевого самоврядування, громадські організації, суб’єкти господарювання, інші юридичні особи), у порядку, встановленому законодавством.
|
