Програма USAID DOBRE продовжує надавати консультаційну допомогу ТГ-партнерам. Одним із напрямів є допомога щодо підвищення ефективності фінансового управління комунальних підприємств (КП). Експерти з питань місцевих фінансів вже відвідали відібрані КП Івано-Франківської, Чернігівської, Чернівецької, Тернопільської та Кіровоградської областей та надали перші консультації, а також отримали матеріали та питання для дослідження.
Враховуючи достатньо складне законодавство, що регламентує питання використання бюджетних коштів, надання фінансової підтримки, взаємовідносини ради – засновника та КП, експерти з питань місцевих фінансів Програми USAID DOBRE розробили відповіді на найпоширеніші питання, серед яких:
- До чиїх повноважень належить розробка місцевої програми та заходів із організації благоустрою населених пунктів?
- Чи обов’язково комунальне підприємство повинно мати статус платника податку на додану вартість?
- Чи обов’язково комунальному підприємству розробляти та затверджувати власну облікову політику?
- Яким нормативно-правовим актом встановлюються посадові оклади працівників комунального підприємства? Чи повинна місцева рада приймати рішення щодо встановлення посадових окладів працівникам комунального підприємства?
- Чи потрібно погоджувати чи затверджувати штатні розписи комунальних підприємств рішенням ради чи виконавчого комітету?
До чиїх повноважень належить розробка місцевої програми та заходів із організації благоустрою населених пунктів?
Відповідно до статті 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об'єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.
Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.
Отже, комунальне підприємство територіальної громади, яке опікується організацією благоустрою, щорічно повинно розроблювати заходи із благоустрою.
Для підготовки заходів необхідно використовувати Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 07.07.2008 року № 213 «Про затвердження Методичних рекомендацій з прибирання території об'єктів благоустрою населених пунктів», а також Наказ Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 року № 154 «Про затвердження Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів»
Органам місцевого самоврядування необхідно звернути увагу, що щорічний перелік заходів повинен бути деталізований та містити види та переліки робіт за конкретними об'єктами благоустрою, обсяги фінансування, в основі яких мають бути розрахунки вартості конкретних робіт чи послуг. Зазначений перелік заходів є складовою місцевої програми благоустрою населених пунктів територіальної громади. Зазначену співпрацю, обмін інформацією між комунальним підприємством і головним розпорядником бюджетних коштів при розробці програм і бюджетному плануванні варто регламентувати у відповідному рішенні ради, яким затверджено цільову програму, або окремим порядком розроблення та контролю за виконанням цільових програм.
Чи обов’язково комунальне підприємство повинно мати статус платника податку на додану вартість?
Відповідно до пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така юридична особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням.
При цьому відповідно до пункту 182.1. Податкового кодексу України якщо юридична особа не є платником податку на додану вартість у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від 100000 добровільна реєстрація платником податку може здійснюватися відповідно до заяви.
Таким чином, якщо комунальне підприємство не є платником єдиного податку та водночас отримує дохід протягом останніх 12 календарних місяців, який сукупно перевищує 1000000 грн. (без урахування ПДВ) необхідно обов'язково здійснити реєстрацію комунального підприємства як платника податку на додану вартість.
Чи обов’язково комунальному підприємству розроблювати та затверджувати власну облікову політику?
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обліковою політикою є сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.
Основні вимоги щодо змісту облікової політики визначені пунктом 2.1. Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 року № 635 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України».
Розділ ІІІ Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, які затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 року № 635 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства та внесення змін до деяких наказів Міністерства фінансів України» передбачає положення, коли може відбуватися зміна облікової політики. При цьому такі зміни, можливо здійснювати лише у виняткових випадках, які визначені в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.
Пункт 3.3 цих методичних рекомендацій деталізує випадки, коли така облікова політика може змінюватися. Це може бути пов’язане із зміною статутних вимог на підприємстві, зміною вимог органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності або така зміна забезпечить більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухгалтерському обліку фінансовій звітності.
При цьому відповідно до пункту 3.4. вищезазначених рекомендацій зміни до облікової політики вносяться шляхом прийняття відповідного розпорядчого документу про облікову політику. Таким документом є наказ керівника комунального підприємства.
Облікова політика комунального підприємства (проект наказу та додатку) має бути погоджений із власником комунального підприємства (органом місцевого самоврядування) або органом, який є уповноваженим власником. Це визначеною частиною п’ятою статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Прийняття рішення про уповноваження відповідного виконавчого органу може не визначатися окремим рішенням місцевої ради. Норму про погодження облікової політики комунальних підприємств доцільно передбачити у Положенні про управління та відділи. При цьому, затвердження такого положення відноситься до повноважень місцевої ради (частина четверта статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»)
Яким нормативно-правовим актом встановлюються посадові оклади працівників комунального підприємства? Чи повинна місцева рада приймати рішення щодо встановлення посадових окладів працівникам комунального підприємства?
Відповідно до статті 97 Кодексу законів про працю форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюється комунальним підприємством самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
При цьому, якщо такий колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити питання щодо системи оплати праці із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Як правило, комунальні підприємства перебувають у сфері дії роботодавців житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України.
Тому визначення форм і систем оплати праці повинно здійснюватися на підставі Галузевої угоди між Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України, Об’єднанням організацій роботодавців «Всеукраїнська конфедерація роботодавців житлово-комунальної галузі України» та Центральним комітетом профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України на 2023 - 2027 роки, підписану сторонами соціального діалогу 06.12.2023 та зареєстровану в Міністерстві економіки України 26.12.2023 № 13.
Органам місцевого самоврядування слід звернути увагу, що положення Господарського кодексу України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наділяють органи місцевого самоврядування повноваженнями щодо встановлення форм і системи оплати праці працівників комунального підприємства.
Таким чином, прийняття рішень сільською, селищною, міською радою щодо встановлення або погодження посадових окладів працівників комунального підприємства не передбачено чинним законодавством.
Яким чином комунальному підприємству розробити штатний розпис? Чи потрібно погоджувати чи затверджувати штатні розписи комунальних підприємств рішенням ради чи виконавчого комітету?
Відповідно до статті 64 Господарського кодексу України комунальне підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, установлює чисельність працівників, штатний розпис.
Для комунального підприємства штатний розпис є документом, який встановлює для підприємства структуру, штатну чисельність та посадові оклади працівників. Уведення в дію штатного розпису відбувається шляхом видання наказу керівника комунального підприємства.
Розробка штатного розпису повинна здійснюватися на основі внутрішніх організаційно-нормативних документів (чинної структури та чисельності, положення з оплати праці) та з урахуванням вимог нормативно-правових актів, зокрема Класифікатора професій ДК 003-2010 (назви посад і професій мають відповідати назвам у Класифікаторі).
Період дії штатного розпису для комунальних підприємств, на відміну від бюджетних установ, не визначається. За умови, коли термін дії штатного розпису не визначено у наказі, його можна застосовувати протягом усієї діяльності комунального підприємства.
Слід звернути увагу, що у наказі обов’язково вказується дата, яка передбачає введення в дію штатного розпису. Враховуючи виробничі особливості, дата видання наказу може відрізнятися від дати введення в дію штатного розпису.
До штатного розпису протягом року можуть вносити відповідні зміни. Такі дії обумовлені введенням чи виведенням штатних одиниць, зміною посадових окладів, зміною суттєвих умови праці (назв посад, розрядів, категорій тощо).
Варто пам’ятати, що прийняття на роботу нових працівників є можливим за умови, коли у штатному розписі є вакантні посади.
Для внесення змін до штатного розпису готується відповідний наказ керівника комунального підприємства, в якому обов’язково зазначаються причини для внесення змін. Такими причинами можуть бути: оптимізація організаційної структури підприємства; реорганізація підприємства; зміна обсягів діяльності; проведення заходів, направлених на поліпшення діяльності підприємства або його підрозділів.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи місцевих рад забезпечують розгляд лише проектів планів підприємств і організацій, які належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, внесення до них зауважень і пропозицій, здійснення контролю за їх виконанням.
Таким чином, комунальні підприємства самостійно визначають організаційну структуру підприємства, встановлюючи чисельність працівників та штатний розпис. Органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями здійснювати затвердження чи погодження штатних розписів комунальних підприємств.
Яким документом встановлюється посадовий оклад керівника комунального підприємства?
Умови оплати праці керівника комунального підприємства визначаються трудовим контрактом із врахуванням норм та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній комунальній власності та об’єднань державних підприємств».
Відповідно до пункту 1 зазначеної Постанови керівникам органів місцевого самоврядування, які укладають контракт з керівником підприємств, заснованих на комунальній власності, надано право встановлювати розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії.
Для визначення посадового окладу необхідно керуватися додатком 1 вищезазначеної Постанови.
Як правило, для більшості комунальних підприємств територіальних громад характерні наступні показники: вартість активів комунального підприємства становить менш як 1 млрд. грн., річний чистий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) становить менш як 200 млн. грн., середньооблікова чисельність працівників - менш як 500 осіб. Тому максимально допустимий розмір посадового окладу керівника такого підприємства у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії становить до 10 посадових окладів.
Під час визначення посадового окладу керівника підприємства слід враховувати мінімальний оклад (тарифну ставку) основної професії, який визначається у колективному договорі або іншому локальному акті підприємства, з урахуванням відповідної галузевої угоди. Наприклад, якщо на підприємстві найнижча професія — робітник ІІІ розряду, то оклад керівникові визначається з урахуванням розміру тарифної ставки цього робітника.
Необхідно звернути увагу, що вищезазначеною постановою регламентовані максимально допустимі розміри оплати праці керівників комунальних підприємств.
Разом із тим, мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, відповідно до статті 15 Закону України «Про оплату праці» не можуть бути меншими ніж передбачено законодавством.
Крім того, мінімальні норми в оплаті керівників комунальних підприємств можуть визначатися галузевою угодою. Це визначено статтями 11, 13, 14 Закону України «Про оплату праці».
Органи місцевого самоврядування повинні звернути увагу, що не допускається обмеження розміру контракту керівника комунального підприємства меншим від рівня, встановленого галузевою угодою, адже така угода встановлює мінімальні й обов`язкові для врахування норми в оплаті праці.
Таким, чином визначення посадового окладу керівника комунального підприємства повинно здійснюватися на підставі контракту керівника комунального підприємства відповідно до галузевої угоди та не перевищувати максимально допустимий розмір посадового окладу керівника підприємства, визначений відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній комунальній власності та об’єднань державних підприємств».
Яким документом визначається обсяг преміювання керівника комунального підприємства?
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств», керівники органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на комунальній власності, мають право встановлювати умови, диференційовані показники та розміри преміювання за підсумками роботи за:
- квартал - у розмірі до трьох місячних посадових окладів керівника підприємства;
- рік - у розмірі до двадцяти чотирьох місячних посадових окладів керівника підприємства.
Вищезазначена Постанова також врегульовує умови зменшення (позбавлення) преміювання керівників комунальних підприємств, а саме:
- за наявності заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у відповідному квартальному або річному звітному періоді розмір премії за такий період повинен становити не більше 20 відсотків максимально дозволеного розміру премії відповідно до цієї постанови;
- за умови збільшення розміру заборгованості підприємства з виплати заробітної плати у поточному квартальному або річному звітному періоді порівняно з попереднім аналогічним звітним періодом премія за такий поточний звітний період не нараховується;
- при погіршення якості роботи, невиконання умов контракту, порушення трудової дисципліни премія зменшується або не нараховується у тому звітному періоді, коли виявлено відповідне порушення (за окремим рішенням);
- у випадку незатвердження (непогодження) в установленому законодавством порядку річного фінансового плану винагорода (премія) не нараховується.
На місцевому рівні, доцільно розробити та затвердити локальний порядок здійснення преміювання керівників комунальних підприємств. Зазначеним порядком слід унормувати організаційні процедури преміювання, деталізувавши критерії та показники, які є підставою для преміювання.
Варто пам’ятати, що відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.1999 року № 859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств» міські, сільські, селищні голови несуть персональну відповідальність за встановлення розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на комунальній власності.
Таким чином, встановлення розміру премії керівнику комунального підприємства здійснюється за розпорядженням сільського, селищного, голови (або розпорядчим актом органу управління, якщо це визначено відповідними рішеннями ради) за поданням заступника, який відповідно до визначених повноважень координує діяльність комунального підприємства.
Чи має право комунальне підприємство виплачувати щомісяця премію працівникам за умови коли за попередній рік комунальне підприємство отримало збитки?
Згідно зі статтею 78 Господарського кодексу України господарська діяльність комунальних унітарних підприємств визначається відповідно до вимог, установлених щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств.
Пунктом 5 статті 75 Господарського кодексу України визначено, що державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку (доходу) спеціальні (цільові) фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їхньої діяльністю, в тому числі і фонд споживання (оплати праці).
Положеннями статті 15 Закону України «Про оплату праці» визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Таким чином, комунальним підприємствам надано право самостійно визначати особливості преміювання працівників шляхом формування фондів для виплати премій працівникам відповідно до Положення про преміювання.
Положення про преміювання, як, як правило, є додатком до колективного договору комунального підприємства, є складовою частиною чинної системи оплати праці в комунальному підприємстві.
Положення містить перелік показників, які підпадають під дію системи преміювання, показники, умови, терміни преміювання, визначають порядок преміювання для кожної категорії працівників. Зазначений документ може містити норми, коли преміювання для працівників певних категорій може бути встановленого більшого розміру.
Виробничі та економічні умови, які складаються на підприємстві є основою для визначення диференціації розміру премій.
У цілому, система преміювання у комунальному підприємстві має бути зорієнтована на досягнення кінцевих результатів роботи підприємства в цілому. При цьому вплив результатів праці кожного працівника на кінцеві результати роботи комунального підприємства може бути обмежена, тому для більшості працівників підприємства показники преміювання недоцільно пов'язувати з результатами роботи всього підприємства.
Отже, комунальне підприємство, маючи економію фонду заробітної плати із виплати основної заробітної плати, за умови затвердженого фінансового плану комунального підприємства, може здійснюватися преміювання працівників комунального підприємства на підставі наказу керівника комунального підприємства.
© Це роз’яснення стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст є відповідальністю Глобал Комюнітіз (Global Communities) і не обов’язково відображає точку зору USAID чи Уряду Сполучених Штатів.
