Участь жителів у стратегічному розвитку громади: аналітичне дослідження
Участь жителів у стратегічному розвитку громади: аналітичне дослідження

Навряд чи хтось буде заперечувати особливу роль стратегічного планування для розвитку українських громад. Стратегії допомагають визначити цілі та напрями розвитку, мобілізувати необхідні ресурси, надають основу для моніторингу та оцінки досягнутого прогресу, допомагають забезпечити ефективне використання ресурсів, стійкий соціально-економічний та гуманітарний розвиток.

При цьому слід пам’ятати, що залучення громадян до прийняття рішень є критично важливим аспектом стратегічного планування. Адже участь громадян значно підвищує ефективність стратегічних програм і проєктів; сприяє більшій відповідальності та прозорості влади; збільшує рівень довіри до влади. Отже, громадська участь має бути важливим елементом стратегії розвитку, допомагає забезпечити її легітимність, ефективність і відповідність потребам та очікуванням громадян.

Інше питання, наскільки насправді залучення громадян, співпраця влади та громадськості відображаються в стратегіях? Чи зважають на ці компоненти розробники стратегічних документів, і яке відводять для них місце? Експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» розповідають про це в матеріалі.

 

Про методологію

Цей матеріал був підготований у форматі невеликого аналітичного дослідження.

Для дослідження були обрані 8 з 11 областей, в яких працює Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», по дві з кожного регіону: Одеська та Миколаївська на Півдні, Чернігівська та Житомирська на Півночі, Харківська та Сумська на Сході та Львівська і Закарпатська на Заході.

У кожній області досліджувалися наявні стратегічні документи партнерських громад. Причому не важливо, чи це чинна стратегія, чи проєкт, який, можливо, не був затверджений депутатами. Досліджувався не стан виконання, а логіка розробників.

Досліджувалися тільки ті документи, які є у швидкому доступі, тобто коли на сайті громади є відповідний розділ або документ легко знаходиться за пошуком. Не було завдання шукати стратегії за будь-яку ціну, адже важлива прозорість влади стосовно оприлюднення документів.

Предметом дослідження був збір та аналіз інформації про громадську участь, залучення громадян, прозорість влади та взаємодію між владою та громадянами. Це стосується таких складових стратегій: загальна інформація про громаду; SWOT-аналіз, стратегічне бачення, стратегічні й оперативні цілі та завдання. Більш глибоке «занурення» не має сенсу через обмеження в часі та великий масив інформації. Адже зібраної інформації в зазначених складових цілком достатньо, щоб сформувати необхідні висновки.

За результатами дослідження експерти зробили висновки та рекомендації, які запропоновані представникам усіх зацікавлених сторін.

 

Загальний огляд (кількісні показники)

У кожній громаді своя ситуація з упровадженням стратегій, суттєво відрізняється вона й на рівні регіонів. Якщо на Сході у 18 громадах виявлено 10 стратегій, то на Заході вони є у всіх 20. На Півночі – 13 з 17, а на Півдні – 12 з 18. Безперечно, на цей показник вплинула активність грантерів Проєкту USAID «ГОВЕРЛА», які працюють над розробкою стратегій у Львівській, Закарпатській та Житомирській областях.

Найбільше інформації за темою дослідження експерти знайшли серед завдань стратегій. Питанням громадянської активності, залученню громадян та прозорості влади присвячено 116 завдань. Явним лідером є Захід – 43 завдання.

У SWOT-аналізах нарахували 72 згадки, з них майже половина (34) – на Заході. SWOT-аналіз – вкрай важлива складова стратегій, адже вона показує готовність розробників включати зазначені питання до цілей та завдань стратегій.

У стратегічному баченні зазначені питання згадуються набагато рідше, всього 11 разів (по 4 рази на Півдні та Заході). Це свідчить, що розробники не вважають розвинуте громадянське суспільство та відкриту владу базовим показником щасливого майбутнього своїх громад. Пріоритет у баченні, як правило, надається промисловому, аграрному розвитку, комфортному проживанню, захищеній екології тощо.

Очікувано мало стратегічних цілей присвячено громадській активності. Всього 11, найбільше (4) – на Півночі. Дійсно, практика приділяти розвитку громадянського суспільства та належному врядуванню першочергову увагу поки не є в тренді в Україні.

А от на рівні оперативних цілей предмет дослідження згадується значно частіше. Всього 40 цілей, і явним лідером знову є західний регіон (16).

Рахувати згадування в описі загальної ситуації у громадах особливого сенсу немає. Громади не фокусуються на цьому, але в переважній більшості надають довідки про діючі ГО, а там, де вони створені, – про дорадчі органи.

Тепер більш детально по змісту кожного розділу.

 

SWOT-аналіз

Як відомо, SWOT-аналіз є інструментом, який дозволяє визначити слабкі та сильні сторони громади, використати можливості для розвитку та запобігти загрозам. Над ним працюють робочі групи з розробки стратегії на підставі результатів опитувань громадської думки та аналізу ситуації (профілю) громади.

У нашому випадку найбільше згадок у SWOT-аналізі стосується слабких сторін, а саме: зазначається низький рівень громадської активності. Часто в таких випадках тільки констатується факт. Низька громадська активність не переходить у загрози, а способи вирішення проблеми не пропонуються.

Хоча є і чимало прикладів, коли громадська активність присутня і в сильних сторонах. Зокрема, «Досвід успішної співпраці ОМС та ОГС для вирішення міських проблем», «Залучення ГО до обговорення та вирішення найбільш актуальних тем розвитку міста», «Активна молодь. У громаді створена молодіжна рада та учнівське самоврядування. Розвинене волонтерство», «Високий рівень самоорганізації та громадської активності жителів», «Врахування суспільної думки в управлінні громадою».

Значно рідше, але громадська участь згадується і серед можливостей. Наприклад, «Формування громадянського суспільства, зростання активності жителів». У декількох громадах як можливість зазначено досвід ГО писати проєкти на отримання грантів. І лише в одній стратегії тема громадської активності згадується серед загроз: «Зниження громадської активності та ентузіазму мешканців щодо розвитку громади. Несприйняття змін мешканцями».

 

Стратегічне бачення

Як було зазначено вище, у стратегічному баченні громадськість і прозора влада згадуються набагато рідше. Але в баченні деяких громад звучать такі фрази: «Ефективні та компетентні органи влади громади підтримують та заохочують різноманітну суспільну та громадянську активність, дбають про згуртування мешканців усіх частин громади, сприяють процесам самоорганізації суспільства», «Громада економічно та громадсько активних людей», «Активна та згуртована громада», «Відкрита влада та активне громадянське суспільство», «Громада з високою соціальною згуртованістю».

Саме стратегічне бачення показує, чого планує досягти громада, якою бачить свої сильні сторони через певний час. Як правило, йдеться про матеріальні ресурси, їх зростання та про щасливе майбутнє людей. А от громадська активність у цьому щасті згадується рідко.

 

Стратегічні цілі

Стратегічні цілі визначають ключові напрями розвитку громад, їм підпорядковані оперативні цілі та завдання. У 93 опрацьованих документах зафіксовано 9 стратегічних цілей, які прямо належать до теми нашого дослідження. Найчастіше вони сформульовані як «розвиток людського капіталу» або з деякими варіаціями: «Розвиток людського потенціалу на засадах гендерної рівності та хорошого врядування» або «Розвиток людського потенціалу та громадської активності». Оперативні цілі в таких випадках присвячені розвитку громадянського суспільства та належному врядуванню.

9 стратегічних цілей – це відверто небагато, але те, що громади формулюють, є свідченням того, що тема розвитку громадської активності для деяких громад є ключовою. Це спростовує поширену думку, що в стратегічних планах є місце лише економіці та соціальним послугам, а також, можливо, екології.

 

Оперативні цілі

А от оперативних цілей в опрацьованих стратегічних планах набагато більше. І головне, що вони досить різноманітні, не прописані за єдиним шаблоном. Якщо систематизувати, то можна виділити цілі за такими темами: активна громадська позиція, згуртованість громади, відкритість і прозорість влади, розвиток молоді та сприяння молодіжній політиці, висока громадська активність, застосування інструментів громадської участі, залучення громадян до прийняття рішень, співпраця з громадськими організаціями, ефективна комунікація влади та громади.

Але при цьому слід зазначити, що подібні оперативні цілі присутні далеко не в усіх стратегіях. Лише в 31 з 93, тобто в третині. У більшості документів вони відсутні, а зазвичай заходи з розвитку громадської активності та підвищення прозорості влади плануються там, де є оперативні цілі.

 

Завдання

Завдань у стратегіях прописано значно більше. Більшість з них логічно виходить з оперативних завдань. На жаль, частина завдань занадто абстрактні та узагальнені, більше схожі на оперативні цілі. Наприклад: прозора влада, ефективна громада, налагодження конструктивного діалогу, активізація жителів, згуртованість населення, розвиток електронної демократії. Але здебільшого це конкретні завдання, які дійсно можуть суттєво підвищити громадську активність, прозорість влади та залученість громадян до прийняття рішень.

Завдання часто повторюються, що є свідченням розуміння розробниками існуючих трендів. Тому є сенс навести приклади найпоширеніших конкретних завдань. Серед них – збільшення кількості та підтримка громадських організацій; запровадження інструментів локальної демократії, бюджету участі; розробка і впровадження комунікаційної стратегії; створення молодіжних рад, центрів; впровадження молодіжних програм, впровадження учнівського самоврядування, підтримка громадських ініціатив, звітування комунальних підприємств, розробка статуту громади, створення органів самоорганізації населення, впровадження заходів із залучення громадян до прийняття рішень, створення громадської ради, ради підприємців, проведення опитувань з виявлення потреб громадян, впровадження електронних петицій, заходи з підтримки ветеранів, створення центрів для людей «третього віку», волонтерів, громадських просторів.

Як бачимо, конкретних завдань багато, головне – щоб усі вони потрапили до місцевих програм і були виконані. Єдине, що непокоїть, – подібні заходи включені далеко не до всіх стратегій.

 

Висновки та рекомендації:

  1. У текстах більшості досліджених стратегій достатньо інформації про громадянське суспільство та відкриту владу, і це позитивний факт. Але часто вона занадто узагальнена або не несе за собою практичних наслідків, тобто не відображається в завданнях. Наприклад, теза про низький рівень громадської активності в SWOT-аналізах, як правило, не має розвитку в цілях та в завданнях.
  2. Найбільш змістовним як за кількістю стратегій, так і за їх наповненням є західний регіон (Львівська та Закарпатська області). Це не в останню чергу пов’язано з роботою грантера, який допомагав громадам у розробці.
  3. Громадська участь рідко відображається в стратегічному баченні. Розробники уявляють у майбутньому розвинений економічний потенціал, соціально захищених громадян, громадсько активні жителі та прозора влада до бачення потрапляють скоріше як виняток.
  4. Найбільше вони відображені в завданнях і переважно в тих текстах, де є відповідні оперативні цілі. Завдання дуже різноманітні, в кожній стратегії вони особливі: від формування прозорої влади до впровадження інструментів локальної демократії (громадські бюджети, молодіжні та громадські ради, розвиток ГО тощо) та створення громадських центрів. Але чимало завдань прописані занадто узагальнено, і не зовсім зрозуміло, як їх втілювати в життя на практиці.
  5. У SWOT-аналізах громадська участь переважно згадується в слабких сторонах як «низький рівень громадської активності» та як «велика кількість ГО, у яких є досвід написання проєктів» як сильна сторона.
  6. Лише в окремих стратегіях громадська участь і належне врядування включені до стратегічних цілей. Ці громади є прикладами того, що громадська участь і прозора влада можуть бути пріоритетами стратегічного розвитку, не менш важливими, ніж економічний розвиток чи соціальні послуги.

Виходячи зі зроблених висновків, можна сформувати рекомендації для майбутніх розробників стратегій:

  • При формуванні робочих груп з розробки стратегій до них мають долучати реальних представників громадськості (не менш як третину учасників), які знайомі з потребами громадянського суспільства і мають мотивацію вносити відповідні пропозиції.
  • Проводячи дослідження громадської думки, більше уваги приділяти питанням громадської участі. Можливо, на цьому рівні пріоритети розподіляються так, що на перший план виходять виключно питання соціально економічного розвитку.
  • Формуючи SWOTаналіз та стратегічне бачення, фокусувати увагу членів робочих груп на питаннях громадської участі та належного врядування. Можливо, цим питанням просто не приділяється достатньо уваги, адже є стереотип, що стратегія – це про економку та соціальні послуги.
  • Окремий стратегічний напрям про громадську участь і належну владу – це не просто нормально, це сучасний тренд, особливо в умовах відновлення.
  • Формуючи завдання, потрібно бути конкретними. Заходи мають бути реально вимірюваними та предметними. Головне – розуміти, наскільки вони перспективні для громади.
Views: 2962
Comments:
*To add comment you should be authorized or sign_in
Related news: participation of citizens
Read more: