В умовах війни, що триває, питання ефективної взаємодії між бізнесом та органами місцевого самоврядування стає ще більш нагальним, адже безпосередньо впливає як на якість життя мешканців сьогодні, так і є важливим фактором для повоєнного відновлення. За даними спільної оцінки, оприлюдненої у березні 2023 року Урядом України, Групою Світового банку, Європейською Комісією та ООН, потреби України на відновлення та відбудову становлять 411 мільярдів доларів США. Експерти наголошують, що в середньостроковій перспективі необхідно створити умови для сталого економічного відновлення. Без сумніву це неможливо без злагодженої роботи всіх акторів – уряду, міжнародних партнерів, органів місцевого самоврядування, підприємців, громадянського суспільства.

Авторка: Ярина Степанюк, радниця з місцевого розвитку «U-LEAD з Європою»

Світ активно обговорює можливості для відбудови та повоєнного розвитку країни. У червні 2023 в межах Ukraine Recovery Conference 2023 український уряд, бізнес і міжнародні партнери України представили стратегічне бачення відбудови. Джерел фінансування української відбудови, які наразі опрацьовує Україна з міжнародними партнерами, є чотири: міжнародні фінансові організації (МФО), приватні фонди, заморожені активи РФ, безпосередньо кошти з державного бюджету. Зверніть увагу: очікується, що прямі приватні інвестиції стануть повноцінним і суттєвим джерелом фінансування відбудови, і що інвестори матимуть свій бізнес-інтерес у тому, щоб долучитись до такого масштабного процесу. Підтримка цього інтересу – це вже наше завдання, це завдання органів місцевого самоврядування.

Влітку 2022 року Україна здобула статус кандидата на членство в ЄС, що відкриває країні доступ до більшої кількості фінансових інструментів Європейського Союзу. 20 червня 2023 року Європейський Союз оголосив про «створення Інструменту для України» — законодавчого врегулювання допомоги Україні для її відновлення та здійснення передвступних заходів для приєднання до ЄС. Мова йде про 50 млрд євро до 2027 року. При цьому знаково, що ЄС підкреслює вирішальну роль громад у процесі відбудови та модернізації країни, починаючи від їхнього активного залучення у процес розробки Плану Уркаїни і закінчуючи напрацюванням проєктів та залученням інвестицій на локальном рівні.

Спробуємо зробити перші базові висновки, які органи місцевого самоврядування можуть винести з цих комплексних процесів на глобальному та загальнонаціональному рівні:

1. щоб залучати кошти від міжнародних фондів, необхідно напрацьовувати проєкти та розвивати власні спроможності до освоєння коштів;
2. щоб залучати кошти від приватних інвесторів слід створювати якнайкращі умови для ведення підприємницької діяльності та розробляти власні інвестиційні портфоліо.

Наприкінці 2022 року програма U-LEAD з Європою провела комплексну навчальну програму для 60-ти громад, переслідуючи дві цілі:

1. надати знання про актуальні інструменти підтримки бізнесу та розвитку підприємництва, які громади зможуть застосувати навіть в умовах війни;
2. підтримати громади у формулюванні ідей проєктів місцевого розвитку, спрямованих на створення кращих умов для ведення підприємницької діяльності. У 2023 році ми продовжували надавати експертну підтримку для семи обраних громад та допомогли їм розробити детальні проєктні ідеї та шукати джерела їхнього фінансування.

У цій статті ми підсумуємо основні висновки щодо розробки проєктів, спрямованих на підтримку та розвиток бізнесу в громадах. Ці рекомендації будуть особливо корисні для невеликих громад (з населенням до 50-ти тисяч).

1. Рухайтесь від розробки проєкту до пошуку джерела фінансування.

Напрацювання проєкту – комплексний і часто довготривалий процес. Хороший проєкт повинен ґрунтуватись на ретельному аналізі потреб та попиту, чітких розрахунках, він вимагає системної роботи з бізнесом, злагодженої роботи команди та часто — залучення партнерів. Від початкової ідеї до напрацювання повноцінної проєктної пропозиції можуть пройти місяці. Якщо мова про інфраструктурний проєкт, який вимагає розробки проєктно-кошторисної документації, то процес лише формування пакету необхідних вихідних даних (наприклад, формування земельної ділянки, розробки містобудівної документації, отримання необхідних витягів, інше) часто може зайняти значно більше часу, аніж очікує громада.

Можливості для залучення коштів з’являються регулярно, але подати проєкт слід в межах визначеного і зазвичай короткого періоду часу. Саме тому громадам слід мати «у шухляді» вже продумані проєкти, які можна буде адаптувати до умов конкурсу. Саме таким принципом ми керувались, підтримуючи 7 громад в напрацюванні їхніх проєктів: спершу напрацьовуємо проєкт, згодом шукаємо джерело фінансування. Проєкти, які виникли під конкретну фінансову можливість, а не задля закриття певної потреби, зазвичай не досягають бажаного впливу або взагалі стають баластом для громади (як от недобудовані об’єкти).

2. Визначте виклик (проблему, потребу), який хочете вирішити через реалізацію проєкту.

Саме з цього кроку слід розпочати напрацювання проєкту. Детальне, продумане, логічне пояснення, чому саме такий проєкт потрібен вашій громаді – основа успіху. Визначення потреби може бути складним процесом, але в його основі – системна комунікація з місцевим бізнесом та глибоке розуміння місцевого контексту.

Наприклад, Брошнів-Осадська громада Івано-Франківської області у 2023 році провела опитування молоді, юридичних осіб та ФОП з метою виявлення попиту на послуги Центру підтримки бізнесу (ЦПБ), який задумала створити. В ході дослідження громада не тільки переконалась, що такий центр є затребуваним для місцевих підприємців, а й дізналась про їхні нагальні потреби, які може «закрити» майбутній центр (наприклад, розробка бізнес-плану) та спланувала функції центру (відтак дізналась, що є попит на створення коворкінгу). Таким чином громаді вдалось розробити проєкт, який ґрунтується на реальному запиті і справді може досягти очікуваного впливу. За підтримки U-LEAD розроблений проєкт вже подано на 2 потенційні джерела фінансування.

Підхід Брошнів-Осадської громади можна назвати «top-down» (зверху вниз), тобто громада мала певну гіпотезу (створення ЦПБ) і через спілкування з кінцевими бенефіціарами переконалась в необхідності такого центру. Існує і інший підхід «bottom-up» (aбо знизу вгору). Наприклад, Підгаєцька громада Тернопільської області давно і активно розвивала своє бізнес-середовище, і підприємці, розуміючи пріоритети громади, самі ініціюють розробку певних проєктів. Саме з ініціативи місцевих підприємців з’явилась ідея створити Центр розвитку та підтримки бджільництва «Підгаєцький мед» з новими технологіями, автоматизованими підходами для дослідження та переробки бджолиної продукції. Такий центр допоможе зберегти існуючі пасіки та створити нові, збільшити бджолосім’ї, продуктивніше збирати мед, налагодити його збут, розвивати компетенції пасічників. З допомогою U-LEAD громада розробила цей проєкт та уже подала на потенційне джерело фінансування.

3. Спробуйте розділити свій великий амбітний розвитковий проєкт на менші підпроєкти/ініціативи.

Замість того, щоб чекати на ідеальну фінансову можливість чи інвестора, прагніть впроваджувати дрібніші проєкти, які наче пазли вписуються в загальну картинку бажаного майбутнього.

Наприклад, Баранівська громада Житомирської області запланувала створення Центру підтримки бізнесу (ЦПБ) в приміщенні, де мав бути розташований і Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). Громаді вдалось отримати грант на ремонт усього приміщення (для майбутнього ЦНАПу та ЦПБ), а на розвиток ЦПБ (навчання, консультування, інше) громада планує залучити інший грант з іншого джерела фінансування. Відтак, замість того, щоб шукати єдине джерело, яке профінансує і твердий компонент проєкту (будівельні роботи) і м’який компонент (наприклад, навчальні заходи ЦПБ) – громада розділила великий розвитковий проєкт на самодостатні складові, таким чином підвищивши шанси на успішну реалізацію усього розвиткового проєкту.

4. Будьте готові подавати проєкт на кілька джерел фінансування.

Пошук фінансування – це марафон, а не спринт. Для того, щоб таки отримати кошти на фінансування проєкту, часто доведеться подати аплікаційні форми до кількох донорів, адаптувавши їх під вимоги кожного потенційного джерела фінансування.

Наприклад, Овруцька громада Житомирської області планує перетворити міську бібліотеку у культурно-креативний KOLOHUB. Громада має потенціал для відродження традиційних ремесел: деревообробка, каменеобробка, лозоплетіння, ткацтво та інше. Більшість самозайнятого населення (ремеслярі) працює вдома і не має можливості для розвитку, обміну інформацією та збільшення попиту на свою продукцію. За підтримки U-LEAD громада розробила проєкт та подавала на різні джерела фінансування, зрештою отримавши позитивне рішення від одного з донорів.

5. Дбайте про те, аби проєкт був сталим.

При розробці проєктної ідеї, також рекомендуємо думати в рамках сталості: як забезпечити функціонування інституції при виході на етап зрілості? Якою буде інституційна сталість, організаційна та фінансова? Сталий проект залишиться корисним для цільових груп і після закінчення фінансування (гранту). Такий проект спричинить значний вплив на цільові групи та матиме можливість бути поширеним і іншими.

Сталий проєкт прагнула розробити Красилівська громада, Хмельницької області. Громада планує створення інноваційного центру на території індустріального парку. Частина функцій центру буде реалізована приватним підприємством, резидентом парку (в тому числі дуальна освіта, програми професійної освіти), а інша – громадою (створення мейкерспейсу з вільним доступом до обладнання для усіх мешканців громади). Така взаємодія між громадою та приватним бізнесом дозволить утримувати приміщення і весь Центр загалом, надаючи як безкоштовні так і платні послуги, підсилить усі сторони і сприятиме сталості проєкту.

Розробка довгострокового проєкту в сфері підтримки бізнесу може звучати як занадто амбітна ціль для деяких громад, тим паче, якщо досвіду співпраці з бізнесом – обмаль. Існують десятки інструментів підтримки бізнесу, якими може скористатись громада (наприклад ці або ці). Рекомендуємо також ознайомитись з матеріалом «Підтримка бізнесу в умовах війни: практичні рекомендації для громад», який Клуб ділових людей Україна розробив за підтримки U-LEAD.

Якщо ваша громада лише починає підтримувати місцевий бізнес, розпочніть з тих інструментів, які можна впровадити відносно просто і які допоможуть вам глибше знайомитись з місцевим бізнесом. Регулярні зустрічі, дзвінки, візити, круглі столи, опитування, неформальне спілкування з підприємцями – фундамент для економічного розвитку громади. Важливо не просто інформувати бізнес про можливості чи рішення ОМС, а створювати умови для обміну, чути з перших уст про виклики місцевих підприємців, обговорювати з ними плани громади. Налагодивши ефективну співпрацю та комунікацію з бізнесом, у вас точно виникнуть ідеї проєктів.