15 грудня 2023 року набуває чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», яким відкривається новий етап у взаємодії органів державної влади, місцевого самоврядування з фізичними та юридичними особами. На що чекати та до чого готуватися вже зараз - у матеріалі експертів Проєкту USAID «ГОВЕРЛА».

Органи місцевого самоврядування (ОМС) діють на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законодавством України. Законом України «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон) якраз визначено спосіб, у який ОМС та органи державної влади повинні здійснювати свої повноваження у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, а також встановлено єдині прозорі правила для вирішення адміністративних справ шляхом застосування визначених адміністративних процедур.

Закон – це важливий крок назустріч зручним послугам для громадян – без зайвої бюрократії та з мінімальними корупційними ризиками.

Адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов’язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом (органами виконавчої влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, іншими суб’єктами, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації).

Наприклад, дія Закону буде поширюватися на відносини, що виникають під час отримання особою паспорта, дозвільних документів, реєстрації бізнесу і громадських об’єднань, оформлення земельних ділянок, прав на майно (квартиру, будинок, транспортний засіб), отримання субсидій тощо.

Важливо! Закон не скасовує застосування спеціального галузевого законодавства, але встановлює пріоритет дії принципів Закону, з яким воно повинно бути гармонізоване. Згідно з частиною другою статті 3 Закону, іншими Законами можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним Законом.

Предмет регулювання та сфера дії Закону – відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб’єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону).

Тобто Закон забезпечує ефективну та якісну законодавчу регламентацію:

• процедур зовнішньо-управлінської діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та інших суб’єктів, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції;
• захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у відносинах із державою.

Проблеми, що врегульовуються з набуттям чинності Законом:

• відсутність базових прав особи у відносинах з органами публічної адміністрації, гарантованих європейськими стандартами адміністративної процедури;
• домінування державних та відомчих інтересів у регулюванні, в т.ч. переважно підзаконне регулювання процедур;
• різні підходи у різних актах /сферах/ системах органів влади і відсутність єдиних правил, за якими приймаються адміністративні акти;
• відсутність систематичності і впорядкованості  законодавства;
• неефективність та неврегульованість багатьох процедур (в т.ч. оскарження);
• відсутність законодавчого регулювання таких відносин, як дострокове припинення дії адміністративного акта, його примусове виконання, тощо.

Новації та інструменти, які закріплює Закон у відносинах людини, бізнесу і влади:

• фізичні особи зможуть брати участь в адміністративному провадженні, ознайомлюватись з матеріалами справи, матимуть право бути заслуханими органами влади та вносити свої пропозиції і зауваження до дати прийняття рішення;
• запроваджує категорію  «заінтересовані особи» - люди, інтересів та прав яких можуть стосуватися прийняті рішення адміністративним органом;
• встановлює обов'язок органів влади мотивувати негативні рішення і роз’яснювати особам причини їх прийняття та порядок оскарження;
• для встановлення обставин, що мають значення для вирішення справи, адміністративний орган за необхідності з власної ініціативи може збирати документи та інші докази, витребовувати відомості й дані;
• передбачає механізм цифровізації адміністративних послуг, що зробить надання послуг ще більш прозорим і відкритим, що допомагає протидіяти корупції;

• передбачає набрання чинності адміністративним актом не раніше дати його доведення до відома відповідної особи (з відповідними презумпціями);

• встановлює можливість усунення недоліків у поданій особою заяві зі збереженням первинної дати її подання;

• запроваджує спрощений механізм представництва в адміністративному провадженні;
• вводить правило “мовчазної згоди” для отримання погоджень і висновків у порядку міжвідомчої взаємодії;
• передбачає зупинення дії адміністративного акта, у разі його оскарженні в адміністративному порядку.

Реалізація Закону (див. Таблицю 1) дозволить забезпечити прозору і чітку процедуру надання адміністративних послуг, що дозволить  зменшити корупційні ризики, а також забезпечити максимально простий та ефективний з найменшими витратами часу, коштів та ресурсів спосіб їх отримання заявниками.

Закон визначає:

1. Основні категорії понять та принципи здійснення адміністративної процедури, зокрема: верховенства права, законності, рівності перед законом, обґрунтованості та визначеності, безсторонності (неупередженості) адміністративного органу, добросовісності і розсудливості, пропорційності, відкритості, своєчасності і розумного строку, ефективності, презумпції правомірності дій та вимог особи, офіційності, гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні, гарантування ефективних засобів правового захисту
2. Суб’єктний склад адміністративного провадження.

Окремі глави Закону визначають статус адміністративного органу, склад та статус учасників адміністративного провадження (адресат, в т. ч. заявник, скаржник, особа, проти якої або стосовно якої адміністративним органом ініційовано адміністративне провадження; заінтересована особа) та осіб, які сприяють розгляду адміністративної справи (свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі), їх права та обов’язки. Крім того, врегульовано питання забезпечення неупередженості адміністративного органу, а також об’єктивності в діяльності осіб, які сприяють розгляду справи, а саме визначено підстави для їх можливих відводів.

3. Питання реалізації механізму публічного правонаступництва внаслідок припинення первісного адміністративного органу або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
4. Порядок подання та реєстрації заяви, форми заяви та вимог до її змісту, обов’язки адміністративного органу, положення щодо витребування документів, заслуховування учасників, порядку залучення до участі в адміністративному провадженні адресата та заінтересованих осіб, положень щодо доступу до матеріалів справи, порядку розгляду та вирішення справи, порядку проведення слухання тощо.
5. Процедуру прийняття рішення у справі, форми адміністративного акта, його зміст, набрання ним чинності, порядку доведення адміністративного акта до відома учасників, умови нікчемності адміністративного акта тощо.
6. Порядок адміністративного оскарження, відповідно до якого суб’єктом розгляду скарги є адміністративний орган вищого рівня, а також комісія, утворена адміністративним органом для розгляду скарг.
7. Порядок відкликання або визнання акта недійсним, передбачається можливість перегляду адміністративного акта за нововиявленими обставинами тощо
8. Порядок примусового виконання адміністративного акта
9. Порядок обчислення строків в адміністративному провадженні, а також   строки вирішення (перегляду) справи

Для того, щоб вступ в дію Закону не застав зненацька посадових осіб місцевого самоврядування, які безпосередньо будуть застосовувати його під час здійснення своїх повноважень, цим матеріалом Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» розпочинає серію публікацій «Рекомендації для ОМС щодо практичної реалізації Закону України “Про адміністративну процедуру”» з метою надання роз’яснень щодо його  положень.

У подальшому експерти Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» проведуть навчальні тренінги з цієї тематики, а також підготують модельні акти тощо.