Законопроект «Про адміністративний збір» (№4380 від 16.11.2020) знову потрапив у політичний порядок денний.
При цьому сфера сплати адміністративного збору залишається недостатньо врегульованою вже десятки років. З Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» більшість ставок адмінзбору винесено в десятки окремих законодавчих актів, а ті розміри адмінзбору, що залишились, не переглядались ще з 1993 року. Саме тому, до прикладу, єдина обов’язкова плата за реєстрацію шлюбу («державне мито») і досі залишається на рівні 85 копійок.
Як наслідок, громадяни не можуть чітко зрозуміти, де шукати точні розміри адмінзбору, а працівники ЦНАП вимушені кожного року відстежувати зміни по різних законодавчих актах, аби не допустити порушення законодавства. Крім того, через мізерну плату за окремі адмінпослуги (в рази меншої навіть за банківські комісії), а також через велику кількість невиправдано «безоплатних» адмінпослуг місцеві бюджети недоотримують кошти, які мали б спрямовуватись на стале, якісне обслуговування громадян у ЦНАП.
Розуміння проблеми є:
Президент України в рік свого обрання (2019 р.) видав Указ №647, який передбачав завдання з врегулювання питання плати за надання адміністративних послуг шляхом запровадження єдиних засад визначення розмірів адміністративного збору за надання адміністративних послуг, порядку його сплати та використання.
Впорядкування плати за надання адміністративних послуг (адміністративного збору) передбачається і Стратегію реформування державного управління України на 2022-2025 роки (затверджена розпорядженням КМУ від 21 липня 2021 р. № 831-р). При цьому це ж саме завдання було в попередній Стратегії (2016-2021 рр).
Неодноразово представники парламенту заявляли про необхідність вирішення зазначеного питання. Зокрема, 07 квітня цього року про готовність просувати відповідний законопроект (№4380) заявили двоє Голів профільних Комітетів Парламенту (пані О. Шуляк та пан Д. Гетманцев).
Судова влада хоч і не має прямого стосунку до адмінзбору, але виступає хорошим прикладом. Законом України «Про судовий збір» чітко врегульовано ставки, процедури сплати та повернення судового збору. Аналогічний підхід, перевірений часом, є затребуваним і у сфері адміністративних зборів.
Органи місцевого самоврядування через свої профільні асоціації долучались до розробки законопроекту № 4380 та підтримують його прийняття.
Чому ж при наявності запиту на зміни від ключових стейкхолдерів та готового законопроекту ми раніше не наблизились до розв’язання проблеми?
Довгий час тривала основна дискусія, яким чином має врегульовуватись питання розмірів адміністративного збору: на рівні закону чи на рівні підзаконного акту/актів затверджених Кабінетом Міністрів України. На думку експертів, рішення тут очевидне – «виключно законами України встановлюються податки і збори» (ст. 92 Конституції України).
Частина урядовців вважає, що пріоритетною має бути підготовка оновленої методики обрахунку та детальний аналіз і економічне обґрунтування розмірів адміністративного збору по кожній окремій адміністративній послузі. На перший погляд, звучить аргументовано, але за понад три останні роки результатів цієї роботи так і не вдалося досягнути. Немає сподівань, що відповідні розрахунки з’являться навіть в середньостроковій перспективі. Адже, з одного боку, це великий обсяг роботи для всіх міністерств та багатьох ЦОВВ, для проведення обрахунків щодо понад тисячі платних адміністративних послуг. З іншого боку, будь-які рухи в цьому напрямку можуть з легкістю блокуватись окремими міністерствами, адже прозоре формування розмірів адміністративного збору та скасування додаткових платежів може суперечити їх відомчим інтересам.
Отже, наразі в Уряді немає законодавчої рамки від Парламенту для системного вирішення питання з розмірами адміністративного збоку. Уряд хоче спочатку розробити підзаконні акти та обрахувати можливі розміри адміністративного збору, а після цього легітимізувати на рівні закону зазначені рішення.
Зрештою, певна методика обрахунку собівартості платних адмінпослуг існує вже багато років, але вона не допомогла поки що вирішити проблему системно – встановити плату там де це необхідно (і прийнятно) та забезпечити адекватні розміри щодо усіх платних адмінпослуг. Адже суть реформи саме у цьому.
Тож настав час Парламенту затвердити відповідну рамку роботи для Уряду (законопроект «Про адміністративний збір» № 4380) та запустити реформу. Це дозволить забезпечити прозорість сплати адміністративного збору, оперативно актуалізувати розміри близько 150 найбільш затребуваних адміністративних послуг та створити передумови для подальшого перегляду і підтримання в актуальному стані розмірів адміністративного збору. Як наслідок, громади забезпечать стале фінансування ЦНАП, а їхні жителі продовжать отримувати доступні та якісні адміністративні послуги.
