ТСН.ua з’ясував, що змінилося в сільській місцевості після перерозподілу повноважень.

Уже чотири роки українські селяни чують складне слово "децентралізація", яке обіцяє їм покращення умов життя. Погані дороги, неякісне вуличне освітлення, обмежений доступ до медичного обслуговування, соціальні об’єкти потребують ремонту або відсутні через брак фінансування. Державна влада не дає регіонам достатньо ресурсів для того, щоб місцеве самоврядування виконувало свою роботу, як належить.

Такі нерадісні сільські реалії має побороти децентралізація. Що ж означає та як працює ця "формула самостійності" селян без втручання центральної влади в їхнє життя? Фактично йдеться про самоврядування, коли люди в громадах слідкують за тими, кого обрали, місцеві податки залишаються в громадах і використовуються на їхні потреби. Тобто децентралізація — це передача значних повноважень та бюджетів від державних органів органам місцевого самоврядування. Йдеться про сільські, селищні та міські ради.

 

Децентралізація як поштовх до розвитку

В Украъны вже створено 830 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), рапортує Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Це майже половина від запланованої до 2020 року кількості. До речі, перша з них з’явилася влітку 2015 року. Утворені громади складають майже 30% загальної площі України, де проживають 7,1 мільйона осіб.

Одним з найяскравіших прикладів децентралізації є місто Ладижин на Вінниччині. Якщо раніше місто було дотаційним, то тепер  це — один з донорів державного бюджету. Щоб заповнити вакансії на місцевих підприємствах, працівників організовано возять на роботу навіть із сусідніх районів. Середня зарплата по місту становить 9600 гривень — традиційно вона найбільша у Вінницькій області.

Значне зміцнення економіки Ладижина стало можливим завдяки інвестиціям у розвиток місцевої інфраструктури та будівництву нових потужних підприємств агрохолдингу МХП, які є одним з основних джерел наповнення міського бюджету. Відбулося це за згодою територіальної громади, яка скористалася своїм правом діяти ініціативно та ефективно розпоряджатися місцевими ресурсами. МХП на території громади збудував п’ять підприємств, де створено понад дев’ять тисяч робочих місць.

Відкриття нових підприємств розширило можливості міської громади. Нині в Ладижині будують дороги, коштом міського бюджету (без пайової участі мешканців) утеплюють фасади житлових будинків. Значні кошти міська влада вкладає в охорону здоров’я, освіту, розвиток спорту.

"Найважливіша зміна, яка була стимульована децентралізацією, — це трансформація свідомості громадян — перехід зі стану пасивного очікування змін до дій, — зазначає Дмитро Камбулов, радник голови правління агрохолдингу МХП. — Тутешні жителі беруть активну участь у місцевому самоврядуванні, що збільшує рівень відповідальності та надає можливість регулювати процеси у сфері освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення", — пояснює Дмитро Камбулов.

Одним з наймасштабніших проектів була підтримка участі Ладижина в пілотному проекті, ініційованому Міністерством охорони здоров’я, до якої увійшли 15 міст України. Зокрема, за сприяння МХП у міську лікарню направили профільних спеціалістів, які допоможуть втілити у життя кращу практику впровадження медреформи. Медпрацівники відвідували тренінги та семінари з бюджетування, менеджменту, навчалися довгостроковому плануванню та управлінню. Для цього МХП запросив команду експертів з успішним досвідом впровадження медичної реформи до м. Ладижин для роботи на місцях з медичними працівниками, населенням, органами місцевого самоврядування з метою аналізу поточного стану медичної сфери та розробки її оптимальної структури. У результаті було створено "дорожню карту" реформування медицини у місті. Подібні проекти планується впроваджувати й в інших регіонах.

Важливим також є інвестиції холдингу в розвиток місцевої інфраструктури, ремонт і облаштування ФАПів, придбання сучасного медичного обладнання, препаратів, організація виїзних оглядів вузькопрофільних лікарів у довколишні села.

"Ми зробимо усе для того, аби мешканці міста розуміли, що реформа рухається в правильному руслі, і в результаті вони отримають гідне забезпечення медпослугами", — запевняє Вікторія Нагірняк, керівник напряму "Корпоративна соціальна відповідальність МХП". У рамках проекту було проаналізовано порядок організації надання первинної медичної допомоги в місті, інформацію щодо особливостей регіону та рівня задоволеності населення міста Ладижин якістю первинної медичної допомоги. На основі цих даних були окреслені проблеми, які необхідно вирішити.  

 

Сам собі господар

Є чим похвалитися Баштанській об’єднаній територіальній громаді, що на Миколаївщині. За рік роботи їй вдалося поєднати інтереси всіх населених пунктів, що увійшли у неї. Тут, насамперед, вирішили стерти відмінність між містом і селом. Для цього більшість коштів тепер направляють на розвиток сільської місцевості. "У кожному населеному пункті нашої громади ми провели благоустрій території — встановлюємо ігрові майданчики, ремонтуємо дитсадки, школи. Результат нашої роботи можна побачити, і цьому сприяло наше об’єднання", — підкреслив голова Баштанської міської ОТГ Іван Рубський.

Окрім цього, селяни зуміли провести ремонт доріг, купити шкільний автобус, придбати необхідну техніку та відремонтувати будівлі дитячих дошкільних закладів. Було здійснено технічне переоснащення вуличного освітлення в селах громади, відремонтовано будинки культури, розпочато облаштування футбольного поля зі штучним покриттям, ведуться роботи з будівництва басейну збірного типу та ще багато інших проектів.

Прикладом успішного об’єднання сіл є Більшівцівська ОТГ на Івано-Франківщині. Тут, окрім ремонту доріг та комунальних комунікацій, покращення освітнього простору для дітей вдалося запровадити роздільний збір сміття. Крім того, у кожному населеному пункті проведено заходи з озеленення. Також у Більшівцях встановили сучасну водонапірну вежу та тривають роботи з благоустрою зони для відпочинку. 

Таких прикладів в Україні чимало. Проте є громади, які прагнуть розвивати не лише інфраструктуру та соціальну сферу, а й беруться за втілення нетривіальних проектів. Наприклад, Семенівська ОТГ у Бердичівському районі на Житомирщині прагне розвивати туризм. За словами голови громади Наталії Семенчук, вже є туристичний маршрут з домашніми садибами та закладами харчування. Туристам пропонують відвідати трояндову оранжерею, родинний маєток-музей Джозефа Конрада, народний музей. Тут є можливість також порибалити й подивитися на овець, кіз і корів та посмакувати свіжим молоком.

"Цей рік громади, які не об’єднуються, вже згаяли — втратили і час, і передбачені реформою можливості для розвитку. Але важливим для них буде наступний рік, коли віршуватиметься питання подальшої добровільності у процесі формування спроможного базового рівня місцевого самоврядування. Тобто у громад ще є шанс стати частиною історії успіху, яку зробили вони самі, а не хтось за них", — переконаний перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеслав Негода. 

 

Децентралізація в дії

В результаті децентралізації об’єднані громади здобули повноваження та ресурс, які мають міста обласного значення. Зокрема, до місцевих бюджетів ОТГ надходить 60% податку на доходи фізичних осіб на власні повноваження. Окрім того, на місцях повністю залишаються надходження від податків: єдиного, на прибуток підприємств і фінансових установ комунальної власності та податку на майно. Загалом доходи місцевих бюджетів зросли більш ніж у три рази — з 69 млрд грн у 2014 році до планових 231 млрд грн у 2018. Частка місцевих бюджетів у зведеному бюджеті за попередніми підсумками 2018 року зросла до 51,5 із 45,6% у 2015 році. Відзначимо, що в січні-серпні 2018 року бюджети 665 ОТГ зросли в півтора разу до 52,8 млн грн.

Цьогоріч державна підтримка для розбудови інфраструктури територіальних громад та розвитку секторальної регіональної політики збільшилась,  порівняно з 2014 роком, у 39 разів. Крім того, на 2018 рік передбачено субвенцію на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг загального користування місцевого значення в сумі 11,5 млрд грн.

Позитивні зрушення очевидні: відбудовані дороги, відремонтовано дитсадки і школи, осучаснюються медзаклади, розвивається інфраструктура, починає поширюватися підприємництво в селах, яке дає можливості ефективно використовувати місцеві ресурси. Впровадження децентралізації та залучення додаткового фінансування від інвесторів виявляє ефективних менеджерів на місцях, здатних вдало скористатися новими можливостями та спрямувати кошти в потрібне русло. Це підвищує довіру людей до місцевої влади та до представників великого бізнесу, які не лише забезпечують людей роботою, а й сплачують податки до бюджету на потреби громади. Робити певні висновки про успіх реформи поки ще зарано, але перші кроки показують позитивну динаміку, здатну відродити українське село і зрівняти його в можливостях з містом.