Які австрійські практики працюватимуть у Куликівській громаді

На початку вересня Куликівський селищний голова Наталія Халімон взяла участь у міжнародному навчальному візиті до Австрії, який відбувся за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». Разом із іншими керівниками громад вона дізналася, як європейці вирішують проблему утилізації сміття, що спонукає громади створювати спільні підприємства та який досвід можна використовувати для покращення благоустрою громад в Україні.


Перша успішна практика, яку  представники українських громад вивчали в Австрії, – очищення навколишнього середовища і вирішення проблеми утилізації сміття. Уже десятки років тут діє система роздільного збору твердих побутових відходів та їх утилізації. Над цим працюють і громади, і приватні структури – сміттєроздільні та переробні заводи.

«Ми відвідали одне з таких приватних підприємств – завод концерну Brantner у місті Кремс. Тут побачили, як працює австрійський алгоритм роздільного збору сміття», - розповідає Наталія Халімон.

 

 

У Австрії жителі самі сортують сміття вдома, а підприємство встановлює у дворах зазвичай два сміттєві контейнери: один для органічних відходів, другий для несортованих. Вторинна сировина збирається окремо. Для цього місцева влада створює спеціальні пункти прийому відсортованого сміття – вторинної сировини, яку привозять господарі самостійно. На пунктах сортуються окремо папір, картон, кольорове скло, біле скло, метали, пластикові пляшки, твердий пластик тощо. Окремо збирають і передають на спецпідприємства з утилізації технічні прилади, різноманітні батарейки, LED-лампи, тверді хімічні відходи тощо, а також медичні відходи.

Все, що вдалося відсортувати, йде на переробку. Це близько половини всіх побутових відходів. «Майже 60% пластику переробляється, а решту місцевий цементний завод використовує як альтернативу мінеральному паливу, що здешевлює виробництво цементу. Будівельне сміття тут подрібнюють та використовують для будівництва доріг», - зазначає голова Куликівської громади. Те, з чим не впоралися сміттєпереробні підприємства, відвозять на сміттєспалювальний завод, який, спалюючи відходи, виробляє теплову та електроенергію, що повертається у громади.

 

 

 

Вартість послуг із утилізації та вивезення сміття в середньому – 200-250 євро на одне домогосподарство в рік, але кінцевий тариф залежить від органів місцевого самоврядування, які його встановлюють, та від самих громадян. В Австрії принцип дуже простий: що краще ти сортуєш сам, то менше місця в контейнері для несортованих залишків ти займаєш, а платиш лише за вивезення несортованого сміття.

За словами Наталії Халімон, ця практика є дуже корисною і актуальною для Куликівської ОТГ. «Ми запроваджуємо у нашій громаді роздільний збір сміття. За рахунок коштів ДФРР купуємо сміттєвоз та контейнери для сміття. Крім того, наше КП «Куликівське ВУЖКГ» власними силами виготовляє контейнери для збирання пластикових пляшок. Одночасно плануємо розгорнути інформаційно-роз’яснювальну кампанію для населення, привчатимемо жителів громади до роздільного збору сміття та навчатимемо їх як правильно це робити», - розповідає голова Куликівської ОТГ.

Практично кожна громада Чернігівщини стикається із проблемою організації роботи очисних споруд на їх території. Подекуди вони потребують повного відновлення, у деяких не працюють взагалі. Тому досвід австрійських громад в організації роботи очисних споруд на річці Трайзен був цікавим та важливим.

 

 

 

На початку 60-х років декілька громад створили підприємство, яке забезпечувало роботу очисних споруд. Звичайно самостійно жодна громада не була в змозі його утримувати. З часом це підприємство забезпечувало все більшу кількість населення, а кількість громад, які його утримують на сьогодні становить п'ятнадцять. Підприємство обслуговує дев’ять працівників, які також відповідають за диспетчерський пункт та лабораторію.

«Фактично це підприємство є прикладом міжмуніципального співробітництва громад для вирішення спільного завдання по роботі очисних споруд», - пояснює Наталія Халімон.

Загальна протяжність всіх каналізаційних каналів складає близько 500 кілометрів, збір відбувається від усіх громад, після чого стоки потрапляють на очисні споруди. На перших етапах стоки очищують від домішків. У такий спосіб очищується близько 30% стічних мас. Далі воду очищують спеціальні бактерії, які тут жартома називають «головними співробітниками». Після повного циклу очищення води випускаються у річки-притоки Дунаю – близько 20 млн кубометрів на рік. Надалі відбувається природне очищення вод, яке не є шкідливим для навколишнього середовища.

Сміття, яке потрапило у фільтри та сітки, ферментується у спеціальних вежах при температурі 38 градусів, внаслідок чого виділяється метан. Цей газ спалюють, виробляючи при цьому теплову і електричну енергію для потреб самого виробничого циклу підприємства. Рештки шламу висушують і використовують для сільського господарства у якості добрив.

«За час роботи очисних споруд вдалося повністю відновити ландшафт вздовж ріки Трайзен, відродити природу і створити місця для відпочинку тисяч туристів, які спеціально подорожують вздовж берегів річки, милуючись природою», - розповідає голова Куликівської громади.

 

 

Висока самоорганізація та правова свідомість жителів громад є прикладом для наслідування. Українські керівники громад відзначають, що мешканці не чекають, що хтось за когось має прибирати, щось робити, вдосконалювати, влаштовувати свято. Громада просто самоорганізовується і колективно вирішує необхідні питання.

«Одного вечора десь о 21.00 пролунала сирена, яка сповістила мешканців Россац-Арнсдорфу про пожежу. Не дивлячись на дощ, практично миттєво з усіх сторін до пожежної частини почали збігатися члени дружини добровільних пожежних. Громада не утримує постійно діючої пожежної частини – дорого. Тут є громадська організація, яка складається із добровольців, які постійно тренуються, володіють всіма необхідними навичками ліквідації надзвичайних подій і надання первинної допомоги населенню. Вони живуть і працюють у звичному режимі. Проте, в разі необхідності, по звуку сирени – миттєво прибувають на допомогу. Роботодавці знають, що в разі надзвичайної події вони мають відпустити з роботи членів добровільної дружини. Бути членом такої дружини – почесно. Ці люди є одні з найбільш шанованих у громаді», - ділиться враженнями Наталія Халімон.

Голова Куликівської громади розповідає, що у Австрії діє буква кожного закону. Ніхто не палить бур’яни, не викидає сміття у лісосмуги, не краде квіти з квітників, не виловлює рибу без дозволу, вчасно сплачує всі податки і збори. «Порушив – сплатив штраф, а вони там невідворотні, а суми дуже високі. І нікого це не обурює, бо люди розуміють, що така система захищає їх всіх від хаосу, від занепаду. Більшість так само розуміє, що порушувати не можна. Тому в цьому напрямку змінювати потрібно не тільки українське законодавство, а й свідомість кожного громадянина України. Тільки після цього розпочнеться справжній рух до Європи», - переконана Наталія Халімон.

Теги:

безпека управління відходами

Область:

Чернігівська область

Громади:

Куликівська селищна об’єднана територіальна громада Куликівська територіальна громада

Джерело:

Читайте також:

20 грудня 2024

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

Вакансія: Полісі Координатор/-ка (англ.)

  Опис контексту SALAR International завершила свої поточні проєкти в Україні (DSP та PROSTO), які були...

20 грудня 2024

Ветеранська політика в громадах: як це працює та які можливості може використати місцева влада

Ветеранська політика в громадах: як це працює...

Після демобілізації, поранення, повернення додому, ветеранів та ветеранок зустрічають громади. За те, щоби військові...

20 грудня 2024

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним підприємствам використовувати гуманітарну допомогу

Набув чинності закон, який дозволяє комунальним...

18 грудня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про гуманітарну...

20 грудня 2024

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на бюджети територіальних громад - дослідження

Як зміна механізму зарахування ПДФО вплине на...

Дві третини доходів від ПДФО надходять до бюджетів тих громад, де люди працюють, а не живуть. Якщо змінити цю систему...