Свобода, рівність, демократія: польський досвід функціонування шкіл

Великий навчальний комплекс польської ґміни Кобєжице, що під Вроцлавом, - це початкова школа і садок з просторими світлими кімнатами, де навчаються щасливі діти, а вчитель має повну свободу викладання.

В цей осередок дитячого життя завітали керівники відділів освіти і науки обʼєднаних територіальних громад, очільники департаментів освіти і науки Миколаївської та Кіровоградської областей спільно з регіональними представниками Програми «U-LEAD з Європою» в рамках стаді-туру з вивчення питань управління освітою на місцевому рівні, організованого за сприяння Програм SKL International, «U-LEAD з Європою» та Solidarity Fund PL Kyiv.

Якщо ви плануєте побачити виснажених вчителів, заляканих учнів, яких щодня «штурмують» біля дошки, чи крики чергового на весь коридор «Не бігайте!», то це не те, що ви шукаєте. Система освіти в Польщі змінилися давно, сьогодні в топі формат роботи «рівний-рівному». У цьому навчально-виховному комплексі навчається більше 500 учнів. Проте є школи на 700 і навіть 1000 учнів. Класи світлі, просторі, мінімалістичні – лише те, що потрібно для навчання.

«Вже нікого не дивують ні інтерактивні дошки, ні сучасний дидактичний матеріал чи мікроскопи. Технічне та методичне забезпечення не є запорукою високих показників, це просто допоміжні засоби. Діти та вчителі звикли до цього, це дуже зручно», - говорить Іванна Антман, директорка навчального комплексу.

Школа відкрита з сьомої ранку, щоб батьки мали змогу залишити дитину перед роботою, школярі вчаться в дві зміни, заняття закінчуються о 14.30, проте працює група продовженого дня. Успішно працює бібліотека, де є і електронні книжки, на кожному кроці – бокси для сортування сміття. Згідно із законом, в класі має бути 24 учні, якщо дітей 25 – створюються дві паралелі. Є всі умови, щоб батькам і дітям було зручно. Щотижня учні відвідують басейн, до якого ґміна здійснює підвіз на шкільному автобусі.

«Можу сміливо сказати, що наші вчителі точно знають, для чого йдуть в школу. Ми базуємо свої підходи у навчанні на принципах свободи, рівності та демократії. Ми не примушуємо носити шкільну форму. Головне – створити таке освітнє середовище, де б дитина відчувала себе в безпеці та комфорті і не боялася проявити свої здібності», - зауважила Іванна Антман.

Харчуються діти близько 10 ранку сніданками з власних ланч-боксів, приготованих вдома батьками, а також обідами у шкільній їдальні. «За продукти платять батьки, а за комунальні послуги - ґміна», - коментує директорка.

Проект цього навчального комплексу нового типу готувався заздалегідь. Спочатку оголошували конкурс на кращий проект школи, її концепцію, потім проводили тендери, врешті-решт, саме будівництво.

«Проект та реалізація цього навчального комплексу коштує 32 мільйона злотих. В рік ми отримуємо 50 мільйонів фінансування від нашої ґміни та 13 мільйонів – субвенція на освіту. Активно розвиваємо проектний менеджмент, за рахунок проектів ми маємо змогу постійно оновлювати шкільну базу», - коментує пані директорка.

11.10.2018 - 10:33 | Переглядів: 10605

Приєднані зображення:

Теги:

освіта

Джерело:

Поділитися новиною:

Коментарі:
*Щоб додати коментар, будь ласка зареєструйтесь або увійдіть
Читайте також:

26 липня 2024

Алгоритм дій ОМС/ВАНП у разі пошкодження чи знищення комунального майна внаслідок бойових дій - запис вебінару

Алгоритм дій ОМС/ВАНП у разі пошкодження чи...

Проєкт SOERA (Діяльність у рамках реформи державних підприємств України) ділиться матеріалами вебінару «Алгоритм дій...

26 липня 2024

Проєктна діяльність освітян: можливості, виклики та історії успіху

Проєктна діяльність освітян: можливості,...

Учасники інформаційної сесії від Програми "U-LEAD з Європою" дізналися, як проєктна діяльність впливає на життя школи...

26 липня 2024

Вакансія! Спеціаліст(ка) з комунікацій

Вакансія! Спеціаліст(ка) з комунікацій

SALAR International оголошує вакансію «Спеціаліст(ка) з комунікацій» у Програму підтримки реформ децентралізації та...

26 липня 2024

Конятинська громада: коли проєкти стають ресурсом для розвитку

Конятинська громада: коли проєкти стають...

Проєктний підхід — не джин з лампи. Але за умови системної роботи він може зробити чимало чудес. Це доводить досвід...