Головне питання Всеукраїнської наради-семінару для представників органів місцевого самоврядування, що пройшла в селищі Затока на Одещині, стосувалося процесу децентралізації і, зокрема, створення нового адміністративно-територіального устрою.
Основна дискусія точилася навколо того, як запобігти конфлікту компетенцій між районними радами, об’єднаними територіальними громадами та районними державними адміністраціями. Учасники заходу погоджуються, що настав час вирішувати це питання, бо воно поступово переростає в серйозну проблему…
Про можливі шляхи завершення процесу формування спроможних громад та реформування районів портал «Децентралізація» поспілкувався з першим заступником Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України В’ячеславом Негодою.
Чому тема компетенцій та повноважень районів і об’єднаних громад стала головною в обговоренні?
Темпи утворення все нових об’єднаних громад не знижуються. Також все більше громад приєднуються до міст обласного значення та до ОТГ. Більшість повноважень та фінансових ресурсів переходять до цих спроможних громад. Фактично в межах районів, крім райрад і райдержадміністрацій, утворюються юридично незалежні від районної ланки органи місцевого самоврядування спроможних громад. При цьому, функції та компетенції районів законодавчо не змінюються, залишається старий районний поділ. Це призводить до правових колізій і політичних конфліктів між цими трьома різними за природою суб’єктами публічної влади. Звідси виникають проблеми в системі управління та комплексного соціально-економічного розвитку територій районів.
Читати на тему: Райони треба реформувати, але точно не ліквідувати, - В’ячеслав Негода
Тобто в усіх районах, де створюються чи вже є об’єднані громади, так чи інакше маємо локальний конфлікт?
Де керівники органів місцевої влади більше дбають про розвиток та добробут людей, а не керуються особистими амбіціями, там знаходять порозуміння і працюють на спільний результат. Але такі приклади, швидше, поодинокі. У більшості випадків представники об’єднаних громад, окрилені новими можливостями та певною незалежністю, не вважають за потрібне співпрацювати з районною ланкою влади, а представники райрад та РДА не можуть змиритися з втратою адміністративного, фінансового впливу на громади, якими вони ще вчора «керували».
І особливо це актуально для районів більша частина територій яких вже в об’єднаних громадах.
Дійсно, вже маємо 17 районів, територія яких на 100% покрита ОТГ. Там районний рівень влади по факту майже повністю втратив свої функції. У 137 районах об’єднані громади займають понад 50% території. Громади продовжують об’єднуватися, отже кількість таких районів зростатиме, що призведе до нових локальних міжвладних конфліктів. Тривале продовження владних протистоянь на все більшій території не йде на користь місцевому розвитку, не виправдовує очікувань людей і створює передумови для дискредитації реформи з децентралізації.
Чи є підстави сподіватися, що базовий рівень, тобто 100% спроможних громад сформуються добровільно і після цього можна буде перейти до формування нового районного рівня?
Ні, усі громади добровільно не об’єднаються. Це нереально, навіть якщо б не було опору з боку окремих районних чи обласних (згадаємо Закарпаття) органів влади, а також політиків та бізнес-груп. Все одно залишиться чимало тих, хто вріс у стару систему, кому комфортно і не хочеться жодних змін. З іншого боку, не можна допустити, щоб ця територіально-правова невизначеність закріпилася після чергових місцевих виборів у 2020 році. Місцеві вибори мають відбутися на новій територіальній основі громад і районів.
Чи потрібні для цього зміни до Конституції?
Так, вони забезпечили б комплексність реформи та її незворотність. Але навіть якщо зміни до Конституції не приймуть, уникнути законодавчого регулювання і впорядкування системи територіальної організації влади вже неможливо.
І йдеться не про один закон, а цілий пакет базового законодавства: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про територіальні органи виконавчої влади, про зміни до податкового, бюджетного, земельного кодексів, про комунальне майно, про місцеві вибори, про державний нагляд тощо.
Що необхідно прийняти якнайшвидше?
Увесь цей пакет законодавства важливий, але першочерговими є закони, які б визначили основи адміністративно-територіального устрою на рівні громад і районів.
Для цього необхідно об’єднати зусилля органів місцевого самоврядування (особливо обласних рад), обласних державних адміністрацій, уряду та парламенту. Це є спільною відповідальністю перед громадянами, які чекають ефективного врядування, дієвої виконавчої влади, здатної забезпечити сталий розвиток громад та територій.
Ми вже визнали, що чинна система територіальної організації влади застаріла і повністю себе вичерпала, вона не відповідає тим складним завданням та новим викликам, які стоять перед державою, економікою, новими соціальними стандартами життя громадян. Тепер маємо змінити цю систему.
Від учасників наради-семінару часто чули, що процес добровільності формування громад вичерпує себе і необхідно приймати адміністративні рішення. Як це зробити технічно, ніби, зрозуміло, а політично?
Дійсно, учасники заходу, а це близько 320 представників всіх рівнів органів місцевого самоврядування, зазначають, що районні органи влади і громади все більше схиляються до якнайшвидшого вирішення цього питання, оскільки конфлікт компетенцій та невпевненість негативно впливають на роботу.
Вважаю, що в першу чергу політичний діалог має відбутися в областях. Основою для цього мали б стати перспективні плани формування спроможних громад, схвалені обласними радами. І вони повинні розроблятися на основі урядової методики. Поки що ні один з них повністю не відповідає цій методиці і вимагає суттєвого доопрацювання.
Але є області, які вже зараз могли б стати першими у затвердженні на рівні парламенту адміністративно-територіального устрою громад і районів. Ще до виборів 2020 року у таких областях можна було б упорядкувати систему територіальних органів виконавчої влади.
Навіщо комусь брати перший удар на себе? А як же традиційне - почекати, подивитися, як це вийде в інших?
Тому що це вигідно. Першопроходьці, безперечно, будуть у виграші, як це було з об’єднаними громадами, особливо тими, що утворилися в 2015 році.
Ресурси, які вивільняться в результаті оптимізації місцевих органів влади, гарантовано залишалися б в областях і їх можна було б спрямувати на інші потреби. Але головне, що за рахунок нової системи управління в області сформуються більш сприятливі умови для розвитку і суттєво збільшиться мотивація. В такі стабільні регіони з більшим бажанням піде інвестор.
Отже слово за регіонами, які рухаються в майбутнє, а не чіпляються за минуле.
Фото: УАРОР
Довідка:
В Україні вже утворено 831 ОТГ, у 705 з яких перші місцеві вибори вже відбулися, 126 - очікують рішень ЦВК про призначення виборів.
Крім того, 123 територіальні громади вже приєдналися до 73 створених ОТГ та міст обласного значення.
Загалом в процеси об’єднання та приєднання завершили 3796 територіальних громад.
Площа територій ОТГ становить понад 200 тис. кв. км або близько 36% від загальної площі України (без урахування тимчасово окупованих територій).
Процес формування спроможних громад триває. Ще 17 новоутворених ОТГ та 27 територіальних громад очікують висновку облдержадміністрацій щодо відповідності своїх рішень Конституції та законам України.
У 351 районі вже утворені ОТГ, у 17 районах 100% території покрито ОТГ. Лише 114 районів не мають ОТГ (без урахування 25 районів окупованих територій).
Таким чином, зі створенням ОТГ, відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», утворилися нові адміністративно-територіальні одиниці базового рівня.
У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про засади адміністративно-територіального устрою України» (реєстр. #8051 від 22.02.208), який визначає засади адміністративно-територіального устрою України, порядок утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адмінтеродиниць. Прийняття Закону дозволить врегулювати питання щодо порядку встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів і віднесення їх до певних категорій.
У разі його прийняття відкриється можливість прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій України, або двадцять чотири закони про адміністративно-територіальний устрій областей.
Читати на тему: Парламентський комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу законопроект про засади адміністративно-територіального устрою України
Поділитися новиною:
18 листопада 2024
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік: експертний огляд
Аналіз реверсної дотації на 2025 рік:...
У контексті активних обговорень під час розгляду державного бюджету на 2025 рік Ігор Онищук, експерт...
18 листопада 2024
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту Плану заходів з безбар’єрності на 2025-2026 роки
Долучайтеся до громадського обговорення проєкту...
Усі небайдужі громадяни, профільні громадські організації та експерти мають змогу надати пропозиції до Плану заходів...
18 листопада 2024
«Кластери Відродження» - конкурс грантів від...
Проєкт UCORD оголосив конкурс грантів «Кластери Відродження», спрямований на підтримку культурних партнерських...
18 листопада 2024
18 листопада - презентація результатів...
18 листопада з 12:30 до 13:30 відбудеться презентація результатів восьмого всеукраїнського...