Про те, як громада оживляє село, збираючи під одним дахом усі сільські установи.

 

Автор: Дмитро Синяк 

 

Ідею створення Будинків громад керівники Дунаєвецької ОТГ Хмельницької області запозичили у Польщі, поїздка до якої була головною нагородою Школи місцевого самоврядування DESPRO. Пройшовши повний курс навчання, команда дунаївчан набрала найбільше балів, за що й отримала подорож найкращими польськими ґмінами.

- Коли ми вперше побачили подібні будівлі (у Польщі вони називаються світлицями), то були приголомшені, – згадує секретар Дунаєвецької міської ради Микола Островський. – У світлицях зібрано практично всі сільські установи, і життя кожного села обертається довкола такого приміщення. Мало того, завдяки енергозберігаючим технологіям та відновлюваній енергетиці, опалення та освітлення цих будинків майже нічого не коштувало громадам. Наші ж будинки культури були тоді повною протилежністю польським. З усієї інфраструктури Дунаєвецької ОТГ вони були, мабуть, у найгіршому стані. Їхній ремонт вимагав чималих капіталовкладень, через що з ним зволікали десятиріччями. Крім того, будинки культури не були конче необхідними для сіл – це не школи і не ФАПи, – і через це у черзі на відновлення вони завжди стояли останніми. Часто ці споруди нагадували стодоли і майже завжди залишалися порожніми. У кращому разі у них проводили дискотеки, або орендували їх для організації весіль чи обрядових заходів. Раз-два на рік у них також організовували загальні збори села. Будинки культури ніколи не опалювалися взимку – це вважалося недоцільним, і через це вони поволі руйнувалися. В одному із наших сіл три роки тому у будинку культури провалилася сцена – якраз під час виступу на ній дітей. Щастя, що ніхто не постраждав…

- Майже вся інфраструктура Дунаєвецької ОТГ дійшла до нас у дуже поганому стані, – додає голова громади Веліна Заяць. – Це не тільки будинки культури, але й бібліотеки, дитячі садочки, амбулаторії... Крок за кроком ми відновлюємо усе це, але приміщень дуже багато, а бюджет у нас не ґумовий. Тому минулоріч ми вирішили застосувати польський досвід. Капітально відремонтувавши будинки культури у селах, ми переплановуємо їх і розміщуємо у них усі сільські установи: фельдшерсько-акушерський пункт, старостат, пошту, кімнату добровільної пожежної дружини, спортзал тощо, встановивши всюди безкоштовний WI-FI. І тоді нікому не потрібний будинок культури перетворюється на дуже затребуваний Будинок громади. Він вже не стоїть порожнім від одних загальних зборів до інших. Але найголовніше не це. Після такого оновлення людям вже не треба ходити по всьому селу з одної будівлі до іншої – всі зібрано в одному місці, під одним дахом. Так усім набагато зручніше.

До переліку структур, які має містити Будинок громади, нещодавно вирішили додати і кімнату поліцейського.

- Дільничний не має у селі робочого місця, – пояснює це рішення Веліна Заяць. – Натомість йому треба десь провести розмову з людиною, зібрати покази… Коли поліцейський у селі не матиме гідних умов праці, він і не їздитиме до цього села. Саме тому ми хочемо створити для нього комфортне робоче місце.

Наповнення Будинку громади залежить від побажань місцевих жителів. От, наприклад, у Будинку громади села Велика Побійна планують відкрити тренажерний зал: відповідний проект переміг у конкурсі громадського бюджету (бюджету участі ОТГ), отримавши 50 тис. грн. І закупівля спортивних обладнання та інвентаря вже розпочалася.

Минулого року Дунаєвецька ОТГ створила у своїх селах 4 Будинки громади. Бралася насамперед за ті будівлі, які потребували негайного ремонту. Наприклад, цього року має бути закінчено ремонт будинку культури у селі Велика Побійна. Протягом кількох попередніх років у його фасаді утворилася чимала тріщина, через що керівництво Дунаєвецької ОТГ вирішило негайно братися до реконструкції споруди. 

- Я противник закриття будинків культури, навіть у маленьких селах, де люди теж повинні мати право на якісні послуги, – переконана Веліна Заяць. – У таких селах теж має бути місце для проведення загальних зборів, урочистих подій та свят. Але величезні будинки культури використовуються неефективно. Тому під час капітального ремонту ми робимо певні перепланування. Справа це недешева: реконструкція одного будинку культури коштує від 1 до 6 млн грн.

Пані Веліна визнає, що на разі не йдеться про поступове впровадження Будинків громади в усіх 27 старостатах – Дунаєвецька міська рада зараз просто намагається врятувати ті споруди, що є за крок від повної руйнації. Так, наприклад, цьогоріч заплановано лишень перекрити дах у будинках культури сіл Голозубинці і Чаньків. Оскільки ці будинки є доволі великими, ремонтуватимуть їх близько 3 років, витративши на кожен з них понад 6 млн грн.

- Ті приміщення, які вивільняються внаслідок цієї міні-реформи, ми включаємо до переліку об’єктів на відчуження, – веде далі Веліна Заяць. – Ми націлюємо людей на створення кооперативів та малих підприємств, кажучи: «Вже маємо для вас достатньо офісних та виробничих приміщень, які готові здавати вам в оренду чи продавати за умовними цінами. Тільки працюйте!»

Голова громади визнає, що ініціатива, яку запровадила Дунаєвецька міська рада, можливо, і не зекономила їй грошей. Адже ремонт будинку культури коштує набагато більше, ніж ремонт, припустимо, сільської ради. До того ж, раніше будинки культури ніколи не опалювалися, а тепер взимку у них буде тепло. І якщо кілька років тому утримання будинку культури зводилося до зарплати завідувачу, то тепер це повний пакет комунальних витрат.

- Зрозумійте, у таких проектах головне не витрати, а зручність для людей, – переконаний Микола Островський. – А ще для нас дуже важливо, що завдяки створенню Будинків громади села починають поволі оживати. Бо відразу ж після реконструкції у них з’являються дитячі гуртки та секції, люди організовують концерти та вистави, у коридорах юрмиться молодь. Раніше, особливо взимку, коли будинок культури стояв холодний і порожній, про таку активність годі було й мріяти… От зараз у селі Соснівка у відремонтованому Будинку громади відкрився магазин – перший за багато років. Ось вам шлях до повернення життя у села!

У селі Заставля, де раніше не було сільської ради, проте зараз створено старостат, Будинок громади з’явився на базі невеличкого місцевого клубу. Після реконструкції там з’явилися фельдшерсько-акушерський пункт та кабінет старости. У селах Сивороги та Гута-Яцковецька Будинок громади відкрито у приміщенні колишньої сільської ради, а у Соснівці – у приміщенні ФАПу, якому довелося трохи потіснитися.

- У Сиворогах будинок культури вже 10 років в аварійному стані, а у Соснівці він завалився років 20 тому, – розповідає староста сіл Сивороги і Соснівка Юрій Гоцуляк. – Тому довелося взяти для створення Будинків громад інші приміщення. Завдяки цьому у Сиворогах маємо 30% економії на опаленні: старе приміщення ФАПу було неможливо обігріти. Через це людям було дуже некомфортно роздягатися у холодній кімнаті, коли треба було, наприклад, зробити укол взимку. А тепер у нас всюди тепло. У Будинку громади Соснівки ми одну кімнату віддали під робоче місце для старости, а дві інших виділили молоді: в одній поставили тенісний стіл (до речі придбаний за кошти активу села), а в іншій створили танцювальну залу. Також у кімнатах для молоді тепер є безкоштовний WI-FI, через що до них щовечора сходяться юнаки та дівчата зі своїми планшетами і телефонами. У цій же будівлі працюють фельдшерський пункт та магазин.

- Після створення Будинку громади у приміщенні колишньої сільської ради почав працювати гурток вишивання, у якому займаються понад 10 дітей, – додає староста села Гута-Яцьковецька Надія Солярик. – Тепер усім зручно: зайшов за довідкою до старостату чи на пошту, можеш зайти і до медпункту. Та й за опалення ми тепер будемо платити утричі менше, бо зібрали три установи в одному місці.

Микола Островський має ідею, як можна додатково зменшити витрати на утримання Будинків громади. Він каже, що у Будинку громади у селі Велика Побійна у майбутньому передбачається застосування теплового насосу, який нагріватиме воду, використовуючи при цьому енергію землі. Ця вода бігтиме по трубах у підлозі споруди, яка взимку залишатиметься теплою. Оскільки теплові насоси можуть нагріти воду щонайбільше до 65 градусів, планується добре утеплити будівлю, щоб втрати тепла були якнайменшими. Таким чином затрати на опалення величезного будинку зводитимуться тільки до оплати електроенергії, потрібної для роботи насосів. А якщо цю електроенергію даватимуть сонячні батареї, встановлені на даху, то утримання Будинку громади взагалі нічого не коштуватиме.

Є, щоправда, одна серйозна проблема: теплові насоси для подібних проектів коштують близько 2 млн грн. По ці кошти дунаєвчани планують звернутися до різноманітних донорських організацій. А поки ті розглядатимуть їхні заявки, будуть поступово створювати інші Будинки громад.