Чи вдалося голові Веселівської ОТГ Запорізької області Петру Кіяшку реалізувати ідеї, які він озвучив в інтерв’ю порталу «Децентралізація» рік тому.

 

 

Автор: Дмитро Синяк

 

З поїздки до Веселівської ОТГ Запорізької області минув рівно рік. Тоді голова громади Петро Кіяшко розповів порталу «Децентралізація» про кілька цікавих ініціатив, які планував реалізувати у майбутньому. І тепер ми поцікавилися тим, чи вдалося панові Петру реалізувати амбіційні плани.

---

- Матеріал про комунальні міні-заводи у Веселівській громаді викликав чималий резонанс. Тоді ви казали, що роботи по адміністративному центру – селищу Веселому невдовзі завершите й ремонтні бригади переключяться на периферійні села. Так і сталося?

- Саме так. Дороги селища Веселого ми залатали повністю. Зараз на них немає жодної ями. Один з наших міні-заводів випустив за півтора роки близько 1 тис. тон асфальту, яким закрили понад 5 тис. кв. м ям. Латання доріг, звичайно, не може замінити капітальний ремонт, тому я не скажу, що дороги у нас ідеальні. Але, принаймні, вони є цілком пристойними, і мені за них не соромно. Їздити по Веселому тепер можна без страху влетіти в яму. Комунальні ремонтні бригади працюють по тижню у кожному селі громади. Зараз вони, наприклад, в Олександрівці. Крім цього, ми змогли вплинути на виділення державних коштів на ремонт доріг з Веселого до сіл Озерне та Широке. Також на 100% виконали план з будівництва тротуарів завширшки 1,8 та 1,2 м. Чесно кажучи, я вже збився з рахунку, скільки у нашій громаді кілометрів цих тротуарів. Думаю, понад 20, і продовжуємо будувати. Загалом на плитковому та асфальтовому міні-заводах працюють 20 фахівців. Зарплати у них – по 8-10 тис. грн. Працюють у дві зміни: перша – зі світанку до обіду, а друга – з обіду до заходу.

- На скільки за рік зріс бюджет громади?

- Сукупний річний бюджет усіх населених пунктів Веселівської ОТГ до об’єднання сягав близько 25 млн грн. Минулого року він склав 67 млн грн, а цьогоріч ми вже запланували 81,5 млн грн, з яких 42,5 млн грн власних надходжень.

- Рік тому ви обіцяли виділити 1 млн грн на кредити малому бізнесу, щоб у перспективі збільшити власні надходження громади. Чи вдалося реалізувати цю ідею?

- Ні, але не з нашої вини. Річ у тім, що акцизний збір надійшов до нас не у повній мірі. Ми запланували 3,7 млн грн надходжень, а отримали тільки 0,7 млн грн. Це при тому, що всі заправки, які знаходяться на території нашої громади, збільшили продажі пального. Останні два місяці ми зовсім нічого не отримуємо. Але я переконаний, що держава розрахується до кінця року з усіма боргами. І тоді ми зможемо запланувати реальні видатки на кредитування бізнесу. У будь-якому разі це стане можливим тільки з наступного року.

- У минулорічному інтерв’ю ви казали, що плануєте посилити роботу з отримання грантових коштів. Що вдалося зробити у цьому напрямку?

- Ми отримали доволі значні суми з Державного фонду регіонального розвитку, завдяки перемогам у відповідних конкурсах проектів. Наприклад, на наші рахунки щойно надійшли 9 млн грн на заміну даху й утеплення опорної школи-гімназії. І ми не зволікатимемо з ремонтом, який будь-що хочемо завершити до кінця року. Ще  5 млн грн ми отримали на буріння двох свердловин – це у рамках державної програми «Питна вода України».

- Минулоріч до Веселівської ОТГ планувала приєднатися Менчикурська сільська рада. Чи вдалося завершити це приєднання?

- Жителі цього села майже одностайно проголосували за приєднання до нашої громади, але з цим не погоджуються в області. Адже за перспективним планом Менчикури мають увійти до складу іншої, вже створеної ОТГ. Проте добровільно таке приєднання неможливе, бо усі жителі села хочуть єднатися тільки з Веселим. Зараз ми збираємо підписи, щоб зрушити цю справу з мертвої точки і нарешті внести зміни до перспективного плану. Якщо зможемо завершити це приєднання, ми насамперед отримуватимемо значно більшу інфраструктурну субвенцію, яку, до речі, пообіцяли повністю скерувати на відновлення інфраструктури у Менчикурах. Крім цього, кількість населення нашої громади після приєднання зросте до 15 тис. жителів, завдяки чому ми зможемо брати участь у цілком інших, масштабніших проектах.

- Рік тому на території громади будувалися дві сонячні електростанції. Чи почали вони працювати?

- Одна з них, розташована на ділянці у 28,5 га, запрацювала ще минулої осені. У її будівництво інвестор вклав понад 400 млн грн. На цій електростанції створено 32 робочих місця. Щодо іншої ділянки, на 13,5 га, то ми рік тому тільки розпочали перемовини. За цей час інвестор підготував усі необхідні документи і отримав усі дозволи. Зараз триває пошук підрядної організації для виконання земляних робіт, які мають бути завершені ще цього року. Планується, що на майбутній електростанції потужністю 7 МВт працюватимуть понад 20 осіб. Але громада виграє не тільки завдяки ПДФО, яке надходить зі зарплат працівників. Зараз ми робимо переоцінку землі, плануючи збільшити її на 25%. Таким чином від першої електростанції ми отримуватимемо близько 750 тис. грн земельного податку на рік, а від другої – ще близько 300 тис. грн.

- Минулоріч ви розповіли про цікаву схему контролю за несанкціонованим розходом води у багатоквартирних будинках. Чи вдалося запровадити її, встановивши будинкові лічильники?

- Виявити крадіїв нескладно: достатньо співставити, скільки осіб живе у помешканні, з тим, яку кількість води вони використовують. Не може сім’я з п’яти осіб використовувати 3 «куби» на місяць. Але щойно з’являються будинкові лічильники, як люди самі припиняють красти воду. Інших просять дати розписку у тому, що в їхніх помешканнях «жодних незаконних врізів у систему та пошкоджених лічильників немає». Зазвичай людина перед тим, як дати таку розписку, сама ліквідує незаконний вріз. Але отримання розписок і переговори з людьми є тривалим процесом, який ми плануємо закінчити десь за місяць. Встановити лічильники нам потрібно ще у 18 багатоквартирних будинках з 74. Також ми хочемо вивести дані по кожному лічильнику на спеціальний пульт у водоканалі. Тоді знатимемо про використання води у селищі все.

- Минулого року ви говорили, що не хочете входити в історію тих чи інших сіл як людина, котра закриває школи та звільняє працівників. Але загалом у Веселівській громаді 6 шкіл на 15 тис. жителів. Ваша позиція щодо оптимізації шкільної мережі не змінилася?

- Коли я скажу вам, як вирішується це питання, ви, мабуть, здивуєтеся. Бо, чесно кажучи, я і сам не сподівався на таке розв’язання цього Гордієвого вузла. Так-от, цьогоріч кількість дітей у школах Веселівської ОТГ збільшилася на 38 осіб. Причому не тільки за рахунок першачків. Для мене це стало приємною несподіванкою. Тим не менше, маємо дуже обнадійливу тенденцію: вчорашні малокомплектні класи поступово стають комплектними. Зараз ми вивчаємо причини зростання кількості дітей у школах. Але я думаю, все діло в тому, що життя у селищі налагоджується, і люди повертаються сюди. На збільшення кількості дітей у школах однозначно вплинула і купівля нашою громадою новенького 31-місного шкільного автобусу, який привозить дітей із довколишніх сіл до опорної гімназії. Якщо кількість дітей у школах зростатиме з такою ж швидкістю ще кілька років, питання закриття шкіл буде остаточно знято.

- Минулого вересня громада дуже гучно святкувала два роки з дня утворення Веселівської ОТГ. У програмі свята було навіть авіашоу. Чим здивуєте цього року?

- Цьогорічне свято не буде таким грандіозним. Бо рік тому ми мали багато завершених проектів і могли презентувати їх людям. Тоді гучне свято було виправданим. А зараз багато проектів ми тільки почали реалізовувати, і похвалитися на разі особливо нема чим. Приміром, до буріння свердловин ми лише беремось, для ремонту гімназії ми щойно отримали дозволи Державної архітектурно-будівельної інспекції. Цього разу так вже вийшло, що результати роботи повинні бути аж наприкінці року. От тоді й посвяткуємо.