Перші вибори до Каланчацької об’єднаної громади, що в однойменному районі Херсонської області, відбулися 11 грудня 2016 року. До складу ОТГ увійшли 12 населених пунктів. Це районний центр — смт Каланчак та 11 сіл — Новокиївка, Новопавлівка, Гаврилівка Друга, Бабенківка Перша, Олександрівка, Привілля, Максима Горького, Бабенківка Друга, Вербове, Рибальче, Роздольне. У громаді проживає орієнтовно 16 тисяч мешканців.

Могло бути й більше, але деякі сусідні села, наприклад курортні Хорли, відмовились об’єднуватись. Голова Каланчацької ОТГ Володимир Зінчук говорить, що голови таких сільрад думають, що втратять повноваження і провідну роль на місцях. Але на прикладі своєї громади Зінчук намагається довести, що реформа децентралізації — це шанс змінитися. Але тільки для тих, хто готовий брати відповідальність. «Реформа — для охочих діяти», — каже Володимир Зінчук.

 

Інфраструктура

 

До об’єднання бюджет одного Каланчака, де проживає 10—12 тисяч людей, становив 6 млн гривень. Сьогодні бюджет ОТГ — орієнтовно 100 млн гривень. Це дає можливість розвивати інфраструктурні об’єкти, підтримувати заклади освіти, медицини, культури, соціального захисту, планувати кошти на різноманітні проекти.

Однією з перших проблем, яку в громаді почали вирішувати за рахунок інфраструктурної субвенції, була відсутність комунальної техніки. Минулого року закупили вантажний автомобіль, до якого приєднуються різні модулі: установка для ямкового ремонту, відвал для розчистки доріг, поливальна машина та інші. Окрім того, закупили сміттєвоз, екскаватор, машину для відкачування нечистот, косарку. Роботи для техніки вистачає. І попит на послуги Каланчацької ОТГ є вже й серед сусідніх сільських рад. З ними працюють за окремими договорами і заробляють на цьому кошти.

Ремонт доріг у громаді вирішили почати не з центру. Щоб села, які увійшли до ОТГ, бачили реальні зміни. Нещодавно завершили ямковий ремонт у Роздольному. Така ж позиція і щодо освітлення. У селі Новокиївка до 80% вулиць освітлено сучасними економними ліхтарями, тривають роботи в інших населених пунктах.

«Якщо в Каланчаку ще хоч щось робилось, адже це районний центр, то в цих селах ремонтів не було десятиліттями. Люди дуже давно не бачили ніякого руху, уваги до них», — каже Володимир Зінчук.

Один із важливих проектів, який планують реалізувати цього року, це відкриття ЦНАПу з широким спектром послуг. В тому числі — з видачею паспортів. У Каланчаку є відремонтована будівля під ЦНАП, а кошти очікують отримати від одного з проектів міжнародної підтримки. На них закуплять меблі і техніку.

 

Освіта

 

Після об’єднання у Каланчацькій ОТГ значну увагу приділяють дитячим садкам і школам. У перших проводять внутрішні ремонти та замінюють вікна, двері, утеплюють стіни. Кошти на це отримали від держави за окремою субвенцією.

Школи в сільській місцевості мають традиційну проблему — малокомплектність. І будь які розмови про закриття закладів, у яких навчається по 30—40 дітей, викликають гостру реакцію селян. Важко сприймаються аргументи про те, що такі школи не дають якісної освіти. Адже для багатьох сіл школа — один із «живих» і працюючих закладів.

У Каланчацькій ОТГ не стали вирішувати це питання «через коліно». Володимир Зінчук говорить, що його тактика — показати переваги великих шкіл, де створюються кращі умови: «Освітня субвенція повністю задовольняє заробітну плату вчителів. Але за рахунок великих шкіл ми утримуємо і малі, в тому числі за власні кошти. Звичайно, це не вихід у довгостроковій перспективі, але поки ми не стали загострювати цю проблему».

Більше 12 млн гривень у Каланчацькій ОТГ витрачається на заклади позашкільної освіти. Це дитячо-юнацькі центри, спортивна школа, навчально-виробничий комбінат, школа естетичного виховання тощо.

 

Медицина

 

«Сподіваємось, що з 1 жовтня цього року ми зможемо підписати договір із Національною службою здоров’я, яка буде фінансувати нас напряму. Наразі до 50% мешканців ОТГ підписали декларації з лікарями нашого Центру первинної медико-санітарної допомоги. Правильна реформа чи ні — покаже історія, але в тому вигляді, в якому є сільська медицина, вона бути не може», — каже Володимир Зінчук.

У самому центрі ПМСД оновлюють матеріальну базу. За кошти ОТГ заклад комп’ютеризували, забезпечили стабільний інтернет, закупили програмне забезпечення, нові прилади і засоби для діагностики і лікування. Комп’ютеризація торкнулась і трьох амбулаторій в інших селах громади. З нового обладнання — УЗД, телеметричний кардіограф, який може одразу передавати дані в Херсон, та цифровий термограф, який дасть можливість виявляти зміни в клітинах на ранньому рівні і запобігати утворенню пухлин у молочних залозах. Центр обслуговує увесь район, адже тільки він має ліцензію на надання первинної допомоги.

«Наше завдання — вчасно побачити проблему. Ці портативні апарати дають змогу виїжджати в інші населені пункти для обстеження. Лікарі приймають рішення щодо подальшого лікування або направляють до спеціалістів у Херсон, де підтверджуються багато діагнозів, установлених на місці», — говорить головний лікар Каланчацького центру ПМСД Олена Корнієнко.

 

Екологія

 

На території Каланчацької ОТГ протікає одна з небагатьох степових річок Херсонщини — Каланчак. Десятки років назад вона виконувала дренажну функцію для районного центру і сусідніх селищ, а також була місцем відпочинку. З часів побудови Північно-Кримського каналу, укріплення якого проходять над руслом природної водної артерії, річка стала сильно замулюватись і майже пересохла. Ще в радянські часи її намагалися почистити, але безуспішно.

Минулого року держава виділила орієнтовно 1 млн гривень на побудову відвідних труб, по яких вода з каналу має піти річкою і таким чином промити її русло. Каланчацька ОТГ співфінансувала цей проект. Володимир Зінчук говорить, що вони чекають осені, коли з каналу скидатимуть воду і вона самовільно потече новими трубами до річки. За деякий час, сподівається голова громади, р. Каланчак знову запобігатиме підтопленням та стане хорошим туристичним об’єктом.

Ще одна важлива проблема, над якою думають у Каланчацькій ОТГ, — це поводження з відходами. Об’єми сміття в самій ОТГ невеликі, тому будувати тут завод чи потужну сортувальну лінію — недоцільно. Володимир Зінчук говорить, що людям непросто донести серйозність цієї проблеми, ба більше, довести необхідність стабільної плати за сміття.

«Поки я бачу вихід у накладанні місцевого податку на сміття. Закон нам це дозволяє. Ми розрахуємо, скільки мають платити домогосподарства, підприємства, заклади торгівлі, і запропонуємо це на обговорення громади. Поки ж наше комунальне підприємство забезпечує вивіз сміття до об лаштованого полігону і встановлює баки», — каже Зінчук. Також в ОТГ думають над роздільним збором сміття і укладанням договорів із підприємцями, які можуть його забирати. Такі схеми, наприклад, працюють в ОСББ Херсона.

 

«Швидких змін не буває»

 

«Багато хто боїться змін. Будь-яких. Бояться, щоб не було гірше. А гірше уже немає куди… Тому з одного боку — настороженість, а з іншого — очікування швидкого покращення, бо нам це обіцяють 27 років. Я постійно говорю з людьми, намагаюсь пояснити, що швидких змін не буває. Сьогодні ми закладаємо основу для того, щоб через 10—15 років бачити результат, вийти на стабільний розвиток. Бо все, що в нас було до цього, застаріло, зносилося і не ремонтувалося», — говорить Володимир Зінчук.

«Нещодавно з колегами побували у польських громадах. Звичайно, там інший рівень доходів, інфраструктури. Це при тому, що багато туди вкладено ресурсів ЄС. Але і вони скаржаться — «мало коштів». Я думаю, так всюди, завжди хочеться більше. Але що раніше ми почнемо реально щось змінювати, то швидше побачимо результат».