Важлива інформація для територіальних громад: землі, які були у власності колективних сільськогосподарських підприємств, що припинили свою діяльність, стають власністю громад, на території яких вони розташовані.
Вчора, 10 липня, Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (№ 6049). У «Перехідних положеннях» Закону установлено, що «…з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності».
«Землі, які були у власності колишніх колгоспів, крім розпайованих, законодавець передав у власність територіальних громад. Це хороші новини для громад – вони отримали потужний ресурс для розвитку. Тепер їм необхідно провести ретельну інвентаризацію земель на своїй території і в межах, і за межами населених пунктів, щоб розуміти, які саме об’єми земельного ресурсу перейдуть у власність громад», - прокоментував перший заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ В’ячеслав Негода.
Чому саме так вирішив законодавець? У пояснювальній записці до Закону мова йде про те, що у колективній власності (Конституція України не передбачає таку форму власності) залишилась певна частина земель, які паювались, але протягом багатьох років так і не були витребувані їх власниками («невитребувані паї»), і право приватної власності на які не виникло. Загальна площа таких земель в межах України вимірюється сотнями тисяч гектарів.
Частина колективних сільськогосподарських підприємств після розпаювання ліквідувались, частина була реорганізована у підприємства іншої організаційно-правової форми, які за чинним законодавством не могли бути суб’єктами права колективної власності на землю. До цього часу існує певна кількість колективних сільськогосподарських підприємств, які продовжують існувати як юридичні особи, але реальну господарську діяльність з них ведуть лише одиниці з них.
В результаті, землі, що формально продовжують перебувати у колективній власності, фактично не мають власника, за них не сплачується плата за землю. Легально оформити право їх оренди неможливо. Серед таких земель: сільськогосподарські угіддя, які не були розпайовані між членами колективних сільськогосподарських підприємств, землі під господарськими будівлями та дворами, водними об’єктами, проектними польовими дорогами, лісополосами та іншими захисними насадженнями тощо. Загальна кількість таких земель в межах України складає за різними оцінками більше мільйона гектарів.
Теги:
Джерело:
Прес-центр ініціативи «Децентралізація»
25 лютого 2026
Анонс: вебінар «Формування структури ЗЗСО. Вимоги законодавства»
Анонс: вебінар «Формування структури ЗЗСО....
До участі запрошуємо представників органів місцевого самоврядування, керівників органів управління освітою...
25 лютого 2026
I_CAN запрошує громади на навчання як управляти публічними проєктами
I_CAN запрошує громади на навчання як управляти...
Участь можуть взяти представники органів місцевого самоврядування, обласних державних/військових адміністрацій,...
25 лютого 2026
Новий погляд на впровадження політики полюсів...
Автори: Ярослав Жидик, керівник напрямку регіонального розвитку EasyBusiness, асоційований партнер консалтингової...
24 лютого 2026
Інклюзивний та людиноцентричний підхід у...
Людиноцентричний підхід та інклюзія — це вже не про додаткові заходи для окремих груп, а про проєктування систем...