Міністерство фінансів України зробило важливий крок назустріч об’єднаним територіальним громадам у частині вдосконалення адміністрування місцевих податків і зборів та розширення прав органів місцевого самоврядування.

У відомстві розробили зміни до Податкового кодексу України, які спрямовані на покращання адміністрування місцевих податків і зборів, врегулювання окремих проблемних питань, які виникають при їх запровадженні та справлянні, а також поліпшення інформаційної забезпеченості органів місцевого самоврядування про обсяги нарахувань та сплати місцевих податків  і зборів. Про це повідомили в Центральному офісі реформ при Мінрегіоні (за підтримки Програми «U-LEAD з Європою»). 

Яніна Казюк, координатор з фінансової децентралізації та Віктор Венцель, експерт з фінансового моніторингу Центрального офісу реформ поінформували про  основні зміни, які пропонується Мінфіном внести до Податкового кодексу.

1. Крайній термін прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів пропонується встановити 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів. Відповідну норму передбачено включити до пункту 12.3. статті 12 Кодексу. Таким чином змінюється нині чинна норма щодо встановлення місцевих податків і зборів в термін до 1 липня (пп.12.3.3. чинного Кодексу). Кодекс доповнюється нормою, яка скасовує обов’язковість щорічного прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів. Слід зазначити, що пряма норма щодо щорічного встановлення місцевих податків і зборів у Кодексі відсутня. Однак, у підзаконних актах і за роз’ясненнями ДФС це є обов’язковим. У змінах до Кодексу пропонується встановити, що якщо на наступний бюджетний період передбачається продовжити застосування ставок місцевих податків чи зборів, які були встановлені та діяли у попередньому бюджетному періоді, відповідний орган місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується  застосування встановлюваних місцевих податків і зборів оприлюднює таку інформацію та інформує про це орган ДФС, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків  і зборів.

2. Вкрай актуальним і важливим питанням для органів місцевого самоврядування є інформація щодо стану розрахунків платників податків з бюджетом по сплаті місцевих податків і зборів. Для вирішення цього питання Мінфіном у проекті змін до Кодексу пропонується включити норму, згідно з якою контролюючі органи до 10 числа місяця, що настає за останнім календарним днем податкового періоду надають органам місцевого самоврядування інформацію про суми нарахованих та сплачених місцевих податків і зборів та суми податкового боргу на відповідних територіях. Зважаючи на достатню консервативність нашої фіскальної системи – це досить прогресивна норма, наявність якої у податковому законодавстві вже давно назріла. До цього лише слід додати, що таку інформацію доцільно було б надавати органам місцевого самоврядування у розрізі окремих платників податків, оскільки узагальнена інформація щодо нарахувань та сплати місцевих податків і зборів є недостатньо інформативною для прийняття ефективних управлінських рішень щодо підвищення якості адміністрування місцевих податків і зборів.

3. Серед іншого необхідно звернути увагу на те, що змінами до Кодексу пропонується запровадити уніфіковану форму інформації щодо ставок та пільг по місцевих податках і зборах для подання контролюючим органам. Нагадаємо, що нині діє постанова КМУ № 483 від 24.05.2017 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», якою затверджено форми типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки. У зв’язку з цим, а також зважаючи на те, що у чинній редакції Кодексу існують розбіжності щодо формату подання до контролюючих органів даних відносно ставок місцевих податків і зборів, запропонованими змінами передбачається виключити норми, які містять неоднозначні тлумачення ідентичних процедур та документів (детальніше про невідповідності у поданні інформацій до контролюючих органів можна переглянути ТУТ). У змінах до Кодексу пропонується виключити відповідні положення пп.266.4.2. та п.284.1. щодо необхідності подання контролюючому органу (щорічно до 25 грудня) інформації  та рішення щодо ставок та пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку. Натомість запроваджується єдина для всіх місцевих податків і зборів норма стосовно необхідності подання до контролюючого органу інформації щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів у десятиденний строк з дня прийняття рішень. Відповідні корективи передбачені у проекті змін до пп.12.3.3. Кодексу. Таким чином буде усунуто існуючі розбіжності щодо формату подання інформацій до контролюючих органів про запровадження, ставки та пільги по місцевих податках.

4. Також можна позитивно оцінити новацію, згідно з якою встановлено, що у разі  знаходження або реєстрації об’єктів оподаткування на території адміністративно-територіальних одиниць, які входять до об’єднаної територіальної громади, податкова декларація надається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням адміністративного центру об’єднаної територіальної громади. Вказана норма стосується податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, транспортного податку, збору за місця для паркування транспортних засобів, плати за землю та єдиного податку для платників четвертої групи. Особливо це актуально для об’єднаних територіальних громад, до складу яких увійшли адміністративно-територіальні одиниці різних районів. Прогнозується, що ця норма надасть можливість отримувати надходження до бюджетів ОТГ, на територіях яких розташовані чи зареєстровані відповідні об’єкти оподаткування. Однак, вважаємо, що для більш коректного формулювання та конкретизації необхідно останню частину замінити на наступне формулювання: податкова декларація надається до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням таких об’єктів, яке визначається як адміністративний центр об’єднаної територіальної громади.

5. З метою вдосконалення механізму справляння плати за землю Кодекс доповнюється статтею, якою встановлюються ставки земельного податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативна грошова оцінка яких не проведена. Також передбачається, що для визначення бази оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи використовуються дані нормативної грошової оцінки земель у такому ж порядку, який встановлено для справляння плати за землю.

Експерти зазначають, що запропоновані Міністерством фінансів України зміни сприятимуть вдосконаленню механізмів запровадження та адміністрування місцевих податків і зборів та налагодженню більш тісної співпраці між контролюючими органами та органами місцевого самоврядування.