Які перспективи та виклики стоять перед не об'єднаними громадами Кіровоградської області.

Чотири години в селі Аджамка Кіровоградського району Кіровоградської області за участю понад 100 жителів села та навколишніх сіл тривала відверта розмова про перспективи створення Аджамської об'єднаної територіальної громади. Говорили про можливості, які дає децентралізація, та виклики реформи.

Інформаційна зустріч відбулася в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) за сприяння Аджамської сільської ради та її голови Тетяни Зайченко.

Громади, які затягують процес об'єднання, сьогодні втрачають час і можливості, які їм дає держава та міжнародні програми. У цьому переконували під час зустрічі: регіональний менеджер програми USAID DOBRE Андрій Нагорний; програмний спеціаліст програми USAID DOBRE Олена Радул; голова Софіївської об'єднаної громади Петро Сегедій, голова Гречаноподівської об'єднаної громади Галина Усик; заступниця голови Покровської об'єднаної громади Інна Швидь. 

 

Втрачені можливості

 

"Я знаю, що об'єднання потрібне не лише Аджамці, але й нашим сусідам. Вони зараз сумніваються, але я вірю, що ми створимо об'єднану громаду. Не Київ робить зміни в громаді. Зміни починаються на місцях. Я вірю, що ми будемо разом, але, на жаль, ми втрачаємо час", - зазначила Тетяна Зайченко, сільський голова Аджамки.

Більше двох років в Аджамській громаді та навколишніх селах тривають дискусії – об'єднуватися чи не об'єднуватися? Саме громада Аджамки, зрозумівши переваги реформи, стала ініціатором процесу об'єднання. І не випадково. Поселення, яке засноване 1667 році козаками, а у радянські часи було районним центром, сьогодні має досить розгалуджену інфрастуктуру: школу, два дитячих садочки, будинок культури, бібліотеку, музичну школу, лікарську амбулаторію та власну пожежну команду. На території сільської ради проживає понад 4 тисячі жителів. 

До Перспективного плану формування територіальних громад Кіровоградської області до Аджамської об'єднаної територіальної громади, окрім сільської ради Аджамки, було внесено Новоолександрівську, Червоноярську, Веселівську, Гаївську, Покровську і Бережинську сільські ради. За словами голови Аджамської сільської ради Тетяни Зайченко, якби утворилася Аджамська об'єднана громада відповідно до Перспективного плану, то її дохідна частина з медичною, освітньою та інфракстуктурною субвенцією склала б понад 63 млн грн, а видаткова - трохи більше 47 млн грн. Таким чином, різницю в 16 млн грн можна було спрямовувати на розвиток. 

Так само, Аджамська громада могла б бути спроможною і при іншій моделі - Аджамка, Гаївка, Веселівка і Червоний Яр. При такій конфігурації на розвиток залишалося б шість млн грн. 

У травні 2018 року Аджамка повторно розіслала листи до сусідів з проханням розпочати процес громадських слухань щодо об'єднання. На даний момент офіційних відповідей не отримала. А час і можливості втрачаються. 

 

Програма DOBRE та її успішні громади-партнери

 

І поки сусіди Аджамки сумніваються, в Україні вже працюють 734 об'єднані територіальні громади. Вони навчилися домовлятися між собою, визначили стратегічні пріоритети, отримали від держави повноваження, ресурси та відповідальність. Окрім державної підтримки, з об'єднаними територіальними громадами працюють міжнародні програми і надають їм експерту та матеріальну підтримку. Для прикладу, тільки програма Агенства США з міжнародного розвитку (USAID) "Децентралізація приносить кращі результати та ефективність" (DOBRE) своїм громадам-партнерам дає близько 180 тис дол на реалізацію проектів розвитку.

"Наша програма допомагає розробити стратегію розвитку ОТГ, покращити послуги, активізувати місцеву економіку, залучити громадян до прийняття рішень. Якщо ви хочете, щоб влада працювала ефективніше, треба залучатися до управління. Так це відбувається в усьому світі", - зазначив регіональний менеджер програми USAID DOBRE Андрій Нагорний.

Представники громад-партнерів програми DOBRE, які приїхали в Аджамку, розповідали історії створення своїх громад, говорили про здобутки та проблеми і давали свої поради Аджамській громаді. 

Наприклад, Софіївка Дніпропетровської області розпочала процес об'єднання ще у 2015 році, проте на той час тільки одна сусідня громада погодилася на об'єднання. Сьогодні сусіди вже просяться самі. Голова Софіївської громади каже, що бюджет об'єднаної територіальної громади виріс в шість разів (!) Тільки коли розпочалася децентралізація, з'явилися ресурси на школу, освітлення, ремонт доріг. Завдяки партнерам із DOBRE в громаді будуються дитячі майданчики, облаштовується сучасна сесійна зала та створюється молодіжний центр. Значну підтримку Софіївська громада отримує від Дніпропетровської обласної адміністрації. Сьогодні тут реконструюється опорна школа, бюджет проекту складає 82 млн грн. Розпочато будівництво стадіону та передбачено значні кошти на капітальне будівництво доріг.

Децентралізація і програма DOBRE дали впевненість громаді. Чесно скажу, коли я був головою сільської ради, я не міг повноцінно опікуватися соціальною сферою, культурою, освітою. Ми раніше нічого не могли зробити, бо районна адміністрація і рада говорили: чого ти лізеш? А сьогодні і освіта, і культура, і охорона здоров'я під нашою опікою. Я працюю головою з 2010 року, а тільки сьогодні полюбив свою Софіївку. Був я в Польщі, вивчав досвід. Зрозумійте правильно: не все так там добре. У них є свої проблеми. Я переконаний, що років через 4-5 у нас буде краще, ніж вони мають. Тільки треба працювати", - вважає Петро Сегедій, голова Софіївської ОТГ.

Голова Гречаноподівської об'єднаної громади Галина Усик, у минулому директор школи з 36-річним стажем, відверто сказала присутнім у залі: "Коли мене обрали головою ОТГ, я думала, що не впораюся!". Ця громада сільська, працює лише 1,5 роки, до її складу входять 12 сіл, у трьох із них залишилося по 4-5 хат. Але за переконанням Галини Усик, якщо людина обрала той куток для життя, значить потрібно їй допомогти бути щасливою. Розпочали тут зі Стратегії розвитку. Голова громади згадувала, як жителі сіл, відклавши роботи по господарству та городи, вперше разом обговорювали свої проблеми, пропонували їх вирішення. Фактично в кожному селі люди визначалися з тим, що потрібно зробити в громаді. 

"Цілий рік разом з експертами програми DOBRE ми писали Стратегію розвитку. Але коли я побачила, як люди активно до цього залучаються, зрозуміла: потяг рушив! Основна перевага реформи в тому, що громада самостійно розпоряджається грошима та вирішує, куди їх використовувати. Ми міняємо труби водопостачання, робимо зовнішнє освітлення, опікуємося школами, придбаємо техніку для комунальних потреб. Спільно з DOBRE закуповуємо комп'ютери для шкіл, облаштовуємо молодіжних простір у селі Степовому та зал засідань, який використовуватиметься для заходів громади. У планах: створення плодово-овочево-ягідного кооперативу та будівництво сонячної електростанції", - розповіла Галина Усик, голова Гречаноподівської ОТГ.

Заступниця голови Покровської об'єднаної громади Інна Щвидь розповіла, що їхня громада велика - займає половину Покровського району Дніпропетровської області. До її складу входить 31 населений пункт, в яких мешкає більше 17 тисячі жителів. Тут йшли на об'єднання, бо хотіли мати більше коштів від ПДФО, допомогу від держави та міжнародних програм. Покровська громада відома на всю України молочними кооперативами. «Це не наша заслуга. Але ми їх підтримуємо. У нас є молочні кооперативи, одна демонстраційна ферма на 180 корів. Ферма СП «Молочарське» була збудована за підтримки Уряду Канади та інших держав, а кошти залучені через проектну діяльність. Інший кооператив "Добробут Андріївки" нараховує 145 членів, які мають сімейні ферми та до 300 корів. Це частково вирішує проблему зайнятості населення. Кооперація також дозволяє укладати угоди з великими молокопереробними підприємствами. Кооператив має більші можливості та гарантії», - розповіла заступник голови Покровської ОТГ Інна Швидь. 

Участь у програмі DOBRE дає можливість постійно вчитися усім, хто цього хоче і особливо молоді. У Покровській об'єднана громада громаді створена молодіжна рада. 

"Через молодь ми доносимо інформацію до їхніх однолітків. Ми повністю підтримуємо їхні проекти і бажання розвиватися. Молодіжна рада написала проект в рамкам програми DOBRE, який передбачає будівництво скейт-парку, вартість якого складає до 300 тис. грн. DOBRE надасть обладнання, а роботи виконаємо ми. Наша молодь також виграла проект щодо облаштування молодіжного простору і ця ідея буде найближчим часом реалізована", - повідомила Інна Швидь.

 

Хто чи що заважає створенню Аджамської ОТГ?

 

Розповіді гостей з Дніпропетровської області викликали жваве обговорення перспектив створення Аджамської об'єднаної територіальної громади. У залі не було байдужих. Більшість жителів Аджамки ще раз переконалися, що об'єднання принесе кошти та перспективу розвитку. Проте в залі звучали й сумніви: "укрупнення вже проходили"; "а нас все і так влаштовує"; "об'єднання не вигідно великим землевласникам, вони гальмують процес"!

Точка кипіння досягла свого апогею, коли люди попросили голову села Червоний Яр Олександра Сосновського висловити власну позицію щодо об'єднання. "Поясніть нам будь ласка, чому Червоний Яр не підтримує створення об'єднаної громади?", - допитувалися аджамці. 

"Ви не повірите, я прихильник об'єднання. Але я не можу вплинути на всіх жителів Червоного Яру. От у вас щотижня працює ринок, ви часто зустрічаєтеся з жителями Червоного Яру. Чи багато з них хочуть об'єднатися? На нашій сесії жоден із 12 депутатів не висловився з приводу того, щоб ми об'єднувалися з Аджамкою. Окрім того, я місяць тому зустрічався з керівником базового сільськогосподарського господарства. Сьогодні податки цього підприємства, яке знаходиться на нашій території, йдуть в район, повз громаду. Я йому кажу, мовляв, давайте приймати рішення з приводу об'єднання. А він мені відповів, що поки будемо самі господарювати. Я голова сільради вже 20 років і старостою не буду", - Олександр Сосновський, сільський голова Червоного Яру.

Голову Червоного Яру підтримала директор Червоноярського НВК Любов Землянська: У мене склалося враження, що на Олександра Миколайовича чиниться тиск. Мені дуже приємно, що Аджамська громада бажає об'єднання і вбачає в цьому відповідний позитив. Але які ще населенні пункти ви бачите біля себе? Хто може біля нас стати?", - запитала вона у людей.
Любов Землянська вважає, що жителі Червоного Яру вагаються, бо вони повністю самодостатні. "У нас працює школа, дитячий садочок, ФАП, є будинок культури, в якому проводиться капітальний ремонт. Нам не є погано. І, може, тому народ вагається. Звичайно, найбільш оптимальний варіант об'єднання - тільки з Аджамкою. І я зі свого боку обіцяю, що у нашому колективі відбудеться громадське обговорення, хоча це нас ні до чого не зобов'язує", - зазначила директор.

"За" об'єднання під час обговорення висловилася представниця сусіднього села Гаївки. 

"Сьогодні ми почули багато цікавої інформації. І я думаю, що і голови, і секретарі, які тут присутні, зрозуміли: якщо ми до 2020 року не об'єднаємося добровільно, нас об'єднають без нашої згоди, але ми вже не отримаємо допомоги від держави та міжнародних програм. Тому не треба гратися з вогнем", - сказала депутат та секретар Гаївської сільської ради Тетяна Тарануха.

Директор Агрофірми «Промінь» Микола Дапринда із Аджамки переконаний, що якщо сьогодні селам не дати кошти і повноваження, то вони просто вимиратимуть. "От я згадую, працював тут агрономом. Аджамка в 70-х роках нараховувала 11 тисяч населення, а сьогодні в половину менше. Навколо було 6-7 сіл. Одне із них село Григорівка. А нині його навіть на карті не існує,- говорить Микола Дапринда. 

Керівник агрофірми чітко назвав причини, які заважають об'єднанню. Найперше, не бажання керівників сусідніх сіл. "Взяти хоча б Новоолександрівку. Я особисто не знайомий з головою сільської ради, але знаю, що в селі немає ні дитячого садочка, ні школи. Жителі користуються інфраструктурою села Аджамки. Дітей возять в школу автобусом. Голові ці проблеми не потрібні. У нього зарплата вища, ніж у голови Аджамської сільської ради. Хіба це справедливо? Так, люди налякані попереднім об'єднанням колгоспів, тому такої помилки повторювати не можна. Але об'єднання - це найактуальніше питання сьогодення. Якщо ми добровільно об'єднаємося, то отримаємо суттєву підтримку від держави та донорів", - вважає Микола Дапринда.

 

Замість післямови

В Україні війна, Аджамка має більше 150 учасників АТО. Коли наші хлопці в окопах, ми повинні впроваджувати реформу місцевого самоврядування і створювати якісні умови для того, щоб вони, повертаючись додому, бачили, як їхні діти навчаються в нормальних умовах у школі, садочках, отримують якісну медичну допомогу. Ми повинні зробити цю реформу заради наших захисників, заради їхніх дітей, які живуть на нашій території. Якби важко не було. Я готова працювати і запрошую вас спільно працювати в одній команді", - звернулася до представників сусідніх територій сільський голова Аджамки Тетяна Зайченко.